Рішення

від 18.12.2020 по справі 910/14138/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.12.2020Справа № 910/14138/20

Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін

справу за позовом Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго (площа Івана Франка, буд. 5, м. Київ, 01001) до Приватного підприємства Інтермедсервіс (вул. Січневого Повстання, буд. 3а, м. Київ, 01010) про стягнення 121448,14 грн,

Без виклику сторін

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Комунальне підприємство Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго , звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства Інтермедсервіс , в якому просить суд стягнути з Приватного підприємства Інтермедсервіс на користь Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго суму заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 109001,31 грн, пеню у розмірі 5093,28 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 3953,38 грн, 3% річних у розмірі 3400,17 грн та судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

Позовні вимоги позивач обгрунтовує порушенням відповідачем зобов`язань за договором № 520757 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 11.10.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2020 позовна заява прийнята до розгляду, у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Надано строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження, а також всіх доказів, що підтверджують заперечення проти позову, позивачу надано строк не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, відповідачу надано строк протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив (у разі подання такого) подати заперечення на відповідь на відзив.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі позивачем отримано 22.10.2020, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Копію ухвали суду про відкриття провадження у справі направлено відповідачу за юридичною адресою (вул. Січневого Повстання, буд. 3а, м. Київ, 01010) згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Копія ухвали про відкриття провадження у справі залишилася без вручення, конверт з копією ухвали повернувся до суду із відміткою поштового відділення за закінченням терміну зберігання .

Статтею 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Факт неотримання адресатом поштової кореспонденції, враховуючи, що суд, з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

При цьому за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (Суд враховує mutatismutandis висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), провадження № 11-268заі18).

Також за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку Суд застосовує як джерело права, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (§ 41 рішення ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, заява № 3236/03).

Відповідач не скористався правом подання до суду відзиву на позовну заяву, позивачем додаткових пояснень до суду подано не було.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

11.10.2018 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго (постачальник) та Приватним підприємством Інтермедсервіс (споживач) укладено договір № 520757 на постачання теплової енергії у гарячій воді, за умовами якого постачальник зобов`язався виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання, а споживач зобов`язався отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому договорі.

Відповідно до п.п. 4.1., 4.2., 4.4. розділу 4 договору цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.06.2019. Керуючись ст. 631 Цивільного кодексу України, сторони домовились про те, що дія цього договору поширюється на взаємовідносини, які фактично виникли між сторонами з 01.05.2018. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про його припинення.

Сторонами у додатку № 1 до договору передбачені обсяги постачання теплової енергії, за якими постачальник відпускає споживачу теплову енергію гарячій воді в межах 493,000 гкал/рік.

Відповідно до п.п. 1, 9 тарифів на порядок розрахунків (додаток № 2 до договору) розрахунки із споживачем за відпущену теплову енергію проводяться згідно з тарифами, затвердженими виконавчим органом Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 23.07.2018 № 1294, за кожну відпущену гігакалорію (1 гкал/грн) без урахування ПДВ: житловими організаціями 1097,94 грн/гкал, госпрозрахунковими організаціями - 1553,86 грн/гкал. Споживач щомісячно з 12 по 15 число отримує в ЦОК за адресою: вул. Волоська, 42 оформлену постачальником рахунок/фактуру на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця а кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця, акт приймання-передавання товарної продукції; облікову картку фактичного споживання за попередній період та акт звіряння, які оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Сторонами також погоджено схему межі поділу теплової енергії (додаток № 3 до договору), складено та підписано акт розмежування меж балансової належності тепломереж та експлуатаційної відповідальності сторін (додаток № 4 до договору), погоджено умови припинення подачі теплової енергії (додаток № 5 до договору), погоджено технічні характеристики теплових мереж та систем.

Згідно із п.п. 2.2.1. п. 2.2. розділу 2 договору постачальник зобов`язується безперебійно постачати теплову енергію у гарячій воді на межу балансової належності із споживачем (додатки 3, 4) для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку 1.

Відповідно до п.п. 2.3.1. п. 2.3. розділу 2 договору споживач зобов`язується дотримуватися кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначенні у додатку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2.

Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач у позовній заяві зазначає, що у порушення умов договору, відповідач своєчасно не вносив плату за спожиту теплову енергію у гарячій воді, в результаті чого за період з листопада 2019 року по червень 2020 року включно утворилась заборгованість у розмірі 109001,31 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача з урахуванням пені, 3% річних та інфляційних нарахувань.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб`єкта, який порушив зобов`язання, не звільняє цього суб`єкта від обов`язку виконати зобов`язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов`язання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У відповідності до положень ч. 6. та ч. 7 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Частиною 1 статті 714 Цивільного кодексу України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198 споживач теплової енергії зобов`язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та

здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт укладення між сторонами договору № 520757 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 11.10.2018, за яким позивачем забезпечено на користь відповідача поставку теплової енергії. Спір між сторонами щодо кількості та якості наданих послуг відсутній.

Постачання позивачем у період з листопада 2019 року по червень 2020 року теплової енергії відповідачу підтверджується наявними у матеріалах справи відомостями обліку, довідками про нарахування за теплову енергію та актами приймання-передавання товарної продукції за означений період.

При цьому акти приймання-передавання товарної продукції не підписані представником відповідача.

В той же час пунктом 9 додатку №2 до договору передбачено обов`язок відповідача щомісячно з 12 по 15 число отримує в ЦОК за адресою: вул. Волоська, 42 оформлену постачальником рахунок/фактуру на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця а кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця, акт приймання-передавання товарної продукції; облікову картку фактичного споживання за попередній період та акт звіряння, які оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Доказів виконання п. 9 додатку № 2 до договору з отримання відповідачем актів приймання-передавання товарної продукції, облікових карток матеріали справи не місять, як не міститься у справі доказів вмотивованої відмови споживача від підписання таких актів.

Таким чином, у розумінні умов договору, сам по собі факт відсутності підписаних сторонами актів приймання-передавання товарної продукції не є визначальним для висновку про невиконання позивачем своїх зобов`язань із постачання теплової енергії.

Матеріали справи не містять доказів проведення відповідачем оплат за постачання теплової енергії за умовами договору за період з листопада 2019 року по червень 2020 року у зв`язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 109001,31 грн, яку позивач правомірно просить стягнути з відповідача. Заперечень щодо наявної заборгованості з боку відповідача матеріали справи також не містять.

З урахуванням викладеного вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 109001,31 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Сторонами у п. 3.1. розділу 3 договору передбачено, що сторони несуть відповідальність за невиконання умов цього договору.

Відповідно до п. 3.3. розділу 3 договору споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5% від суми боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми, обумовленої чинним законодавством України.

У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за договором, позивач просить стягнути з відповідача також пеню у розмірі 5093,28 грн, 3 % річних в розмірі 3400,17 грн та інфляційні нарахування в розмірі 3953,38 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 552 Цивільного кодексу України визначено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі. Сплата (передання) неустойки не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно із ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, законодавчо кредитор має право вимагати від боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, повернення не тільки основного боргу, а й сплати встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, три відсотки річних від простроченої суми, які є фактично платою за користування боржником грошовими коштами кредитора за весь період прострочки виконання грошового зобов`язання, а також пені. Зазначені норми не обмежують права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов`язання не виконується і після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.

Наданий позивачем розрахунок вказаних нарахувань відповідає фактичним обставинам справи, а тому вимога про стягнення з відповідача пені, 3% річних за період прострочення оплати заборгованості, а також інфляційних нарахувань є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. Заперечень щодо вказаних нарахувань відповідачем не надано.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію, пені, 3% річних та інфляційних нарахувань є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача у справі судових витрат зі сплати судового збору на підставі положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 120, 129, 176, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позов - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства Інтермедсервіс (вул. Січневого Повстання, буд. 3а, м. Київ, 01010, ідентифікаційний код 22960290) на користь Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго (площа І.Франка, буд. 5, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 40538421) суму заборгованості у розмірі 109001 (сто дев`ять тисяч одна) грн 31 (тридцять одну) коп.

3. Стягнути з Приватного підприємства Інтермедсервіс (вул. Січневого Повстання, буд. 3а, м. Київ, 01010, ідентифікаційний код 22960290) на користь Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго (площа І.Франка, буд. 5, м. Київ, 01001, р/р № НОМЕР_1 в ТВБВ № 10026/020 філія - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ Ощадбанк, МФО 322669, ідентифікаційний код 40538421) пеню у розмірі 5093 грн 28 коп, 3% річних у розмірі 3400 грн 17 коп, інфляційні нарахування у розмірі 3953 грн 38 коп та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102 грн 00 коп, а всього 14548 (чотирнадцять тисяч п`ятсот сорок вісім) грн 83 (вісімдесят три) коп.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Дата складення та підписання рішення 18.12.2020.

Суддя В.О.Демидов