Рішення

від 18.12.2020 по справі 911/2839/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2020 р. м. Київ Справа № 911/2839/20

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

Господарський суд Київської області

без виклику (повідомлення) сторін

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., розглянув матеріали

за позовом Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки"

03127, м. Київ, вул. Героїв Оборони, буд. 10, код ЄДРПОУ 00496805

до Державного підприємства "Дослідне господарство "Шевченківське" Інституту Біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України

09832, Київська обл., Тертіївський р-н, с. Денихівка, вул. Робітнича, буд. 1, код ЄДРПОУ 00497696

про стягнення суми боргу та штрафних санкцій

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. № 2877/20 від 28.09.2020) Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" до Державного підприємства "Дослідне господарство "Шевченківське" Інституту Біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України про стягнення суми боргу та штрафних санкцій.

Позовна заява обгрунтована невиконанням відповідачем належним чином грошових зобов`язань за договором № 12/09-2018 від 12.09.2018, що укладений з позивачем.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.10.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/2893/20 у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин 4, 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписав рішення без його проголошення, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд -

встановив:

Між Державним підприємством дослідне господарство Шевченківське (далі - замовник, відповідач) та Національним науковим центром Інститут аграрної політики (далі - виконавець, позивач) укладено договір про надання послуг № 12/09-2018 від 12.09.2018 (далі - Договір), згідно з яким замовник доручає та оплачує, а виконавець приймає на себе зобов`язання надати замовнику послуги з незалежної оцінки майна, а саме: кожного з об`єктів оцінки, зазначеного в Додатку № 1, а також скласти та передати замовнику звіти про оцінку майна.

Відповідно до пункту 2.1 Договору вартість послуг виконавця складає 96000,00грн.

Згідно з пунктом 2.2. Договору оплата послуг здійснюється протягом 10 робочих днів з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі наданих послуг.

Пунктом 7.1 Договору визначено, що договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2018, але, у будь-якому разі, до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Короткий зміст позовних вимог

Позовна заява обгрунтована невиконанням відповідачем належним чином грошових зобов`язань за договором № 12/09-2018 від 12.09.2018, що укладений з позивачем.

Аргументи Національного наукового центру Інститут аграрної політики

На виконання умов Договору, позивачем надані, а відповідачем прийняті послуги, всього на суму 96000,00 грн., що підтверджується актом приймання-передачі від 12.09.2018, які відповідачем оплачені частково, на суму 50000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3227 від 03.04.2019.

02.01.2020 на адресу відповідача направлено претензію з вимогою сплати грошових коштів у розмірі 46000,00 грн., яка залишена відповідачем без реагування.

Аргументи Державного підприємства "Дослідне господарство "Шевченківське" Інституту Біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України

Відповідач відзиву на позовну заяву, доказів сплати або контр - розрахунку суми заборгованості суду не надав, про розгляд справи щодо нього у господарському суді судом направлена ухвала Господарського суду Київської області на його належну адресу: 09832, Київська обл., Тертіївський р-н, с. Денихівка, вул. Робітнича, буд. 1, що встановлена судом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

За приписом пункту 10 частини 2 статті 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до статті 10 вказаного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, винесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відповідно до трекінгу відстеження поштових відправлень № 0103273986760 з офіційного веб-сайту ПАТ "Укрпошта" у мережі Інтернет, ухвалу суду вручено представнику відповідача за довіреністю 21.10.2020.

З огляду на вказані положення чинного законодавства, зазначені обставини належного надіслання ухвали суду на вірну адресу відповідача та її отримання відповідачем, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про розгляд справи щодо нього у господарському суді та його процесуальні права на надання суду заперечень на позов і доказів.

Норми права, що підлягають застосуванню

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Фактичні обставини, встановлені судом, докази, що прийняті та відхилені судом, мотиви прийняття або відхилення кожного доказу та аргументу, викладеного сторонами у матеріалах справи та висновки суду за результатами розгляду справи

Між Державним підприємством "Дослідне господарство Шевченківське та Національним науковим центром Інститут аграрної політики укладено договір про надання послуг № 12/09-2018 від 12.09.2018, згідно з яким замовник доручає та оплачує, а виконавець приймає на себе зобов`язання надати замовнику послуги з незалежної оцінки майна, а саме: кожного з об`єктів оцінки, зазначеного в Додатку № 1, а також скласти та передати замовнику звіти про оцінку майна.

Відповідно до пункту 2.1 Договору вартість послуг виконавця складає 96000,00 грн.

Згідно з пунктом 2.2. Договору оплата послуг здійснюється протягом 10 робочих днів з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі наданих послуг.

На виконання умов Договору, позивачем надані, а відповідачем прийняті послуги, всього на суму 96000,00 грн., що підтверджується актом приймання-передачі від 12.09.2018.

Отже, з урахуванням вимог пункту 2.2 Договору, граничний термін оплати настав 25.09.2018.

На виконання умов Договору відповідачем сплачені грошові кошти частково, у розмірі 50000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3227 від 03.04.2019, тобто, станом на дату звернення з позовом до суду розмір заборгованості складає 46000,00 грн.

02.01.2020 на адресу відповідача направлено претензію з вимогою сплати грошових коштів у розмірі 46000,00 грн., яка залишена відповідачем без реагування, докази протилежного у матеріалах справи відсутні.

З огляду на те, що відповідач, у визначений пунктом 2.2 Договору строк, за надані послуги не розрахувався у повному обсязі, направленою на адресу відповідача претензією і того, що долученим до матеріалів справи актом здачі-приймання наданих послуг підтверджується настання умов для оплати товару, суд дійшов висновку про те, що строк виконання спірних грошових зобов`язань відповідачем настав, матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості відповідача за Договором, у розмірі, що вказаний позивачем - 46000,00 грн., відтак, наявні підстави для стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 46000,00 грн.

З урахування того, що відповідачем порушені строки оплати наданих послуг, позивачем правомірно нараховані на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України - 3 % річних та інфляційні втрати.

Суд, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, зазначає, що він арифметично невірний.

Здійснивши вірний розрахунок, суд зазначає, що стягненню підлягають, інфляційні втрати у розмірі 4350,57 грн. та 3 % річних у розмірі 2572,35 грн.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування; питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з урахуванням юридичної сили правового акта в ієрархії національного законодавства та з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини при дотриманні норм процесуального права.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі Руїз Торіха проти Іспанії Суд вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Оцінюючи подані до матеріалів справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір за подання позовної заяви, в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 11, 73, 74, 76-80, 232, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд-

вирішив:

1. Позов (вх. № 2877/20 від 28.09.2020) Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" до Державного підприємства "Дослідне господарство "Шевченківське" Інституту Біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України про стягнення суми боргу та штрафних санкцій задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство "Шевченківське" Інституту Біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України (09832, Київська обл., Тертіївський р-н, с. Денихівка, вул. Робітнича, буд. 1, код ЄДРПОУ 00497696) на користь Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" (03127, м. Київ, вул. Героїв Оборони, буд. 10, код ЄДРПОУ 00496805) 46000,00 грн. (сорок шість тисяч гривень) заборгованості, 4350,57 грн. (чотири тисячі триста п`ятдесят гривень п`ятдесят сім копійок) інфляційних втрат, 2572,35 грн. (дві тисячі сімдесят дві гривні тридцять п`ять копійок) 3 % річних, 2097,99 грн. (дві тисячі дев`яносто сім гривень дев`яносто дев`ять копійок) судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 18.12.2020.

Суддя С.О. Саванчук