Рішення

від 22.10.2020 по справі 911/1925/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2020 р. м. Київ Справа № 911/1925/20

За позовомПриватного підприємства «Експрес Агро» (30300, Хмельницька обл., м. Ізяслав, вул. Онищука, 59А) До Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеграл-консалтинг» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Театральна, 11, офіс 33) Про стягнення 141332,51 грн Суддя Третьякова О.О.

Секретар судового засідання Булавіна Є.С.

Представники:

Від позивача не з`явився Від відповідача не з`явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Експрес Агро» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеграл-консалтинг» (далі - відповідач) 141332,51 грн з яких: 130000,00 грн основного боргу з оплати послуг користування транспортними засобами, 6013,05 грн 3% річних та 5319,46 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань за договором оренди транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів з екіпажем №151119/1 від 15.11.2019.

У поданому позові вказується, що позивач надав відповідачу в строкове платне користування транспортні засоби (техніку: трактори та плуги), направив відповідачу документи, необхідні для проведення орендарем розрахунків, проте останній провів лише часткову оплату послуг оренди, а саме: за актом надання послуг №104 від 22.11.2019, сплативши 53983,00 грн замість 57400,00 грн, чим за вказаним актом заборгував 3417,00 грн, та за актом надання послуг №107 від 06.12.2019, сплативши 25317,02 грн замість 151900,02 грн, чим за вказаним актом заборгував 126583,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.07.2020 відкрито провадження у справі № 911/1925/20, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у зв`язку з малозначністю в порядку п.1 ч.5 ст.12, ч.1 ст.247, ч.1 ст.250 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу - строк для подання відповіді на відзив та ін. Також в ухвалі про відкриття провадження у справі суд звернув увагу сторін на те, що відповідно до п.4 розділу Х «Прикінцеві та Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній станом на 08.07.2020) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст.46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» №211 від 11.03.2020 з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин, який в подальшому було неодноразово продовжено відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» №215 від 16.03.2020, Постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» №239 від 25.03.2020, Постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» №255 від 02.04.2020, Постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» №291 від 22.04.2020, Постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» №343 від 04.05.2020, Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину з метою запобігання поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» №392 від 20.05.2020 та Постанови Кабінету Міністрів України Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» №641 від 22.07.2020.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 №540-ІХ, який набрав чинності 02.04.2020, розділ Х «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України доповнено пунктом 4, відповідно до якого процесуальні строки, в тому числі строки розгляду справи по суті, подання відзиву продовжуються на час дії карантину.

21.07.2020 від відповідача до Господарського суду Київської області надійшла заява від 20.07.2020 (вх. суду №15059/20 від 21.07.2020) про розгляд справи у порядку загального позовного провадження, відповідно до якої відповідач заперечує проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та просить суд розглянути справу №911/1925/20 в порядку загального позовного провадження з повідомленням та викликом сторін, мотивуючи свої вимоги ціною позову, яка є суттєвою, а також впливом рішення у справі на майновий стан однієї зі сторін, у зв`язку з чим справа, на думку відповідача, має важливе значення для обох учасників спору. Крім того, на переконання відповідача, договір оренди №151119/1 від 15.11.2019 містить положення, які не притаманні звичайним договорам оренди, а тому вони потребують детального дослідження, а сама справа не належить до простих справ.

Господарським судом Київської області постановлено ухвалу від 27.07.2020, відповідно до якої перейдено до розгляду справи №911/1925/20 за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, підготовче засідання призначено 10.09.2020.

17.08.2020 до Господарського суду Київської області відповідачем подано відзив на позовну заяву від 14.08.2020, згідно з яким відповідач не погоджується з заявленими позовними вимогами позивача. Свої заперечення мотивує тим, що заявлені вимоги в частині стягнення суми 130000,00 грн основного боргу підлягають зменшенню, оскільки 06.08.2020 відповідач на користь позивача здійснив оплату за договором у розмірі 30000,00 грн згідно з платіжним дорученням №222 від 06.08.2020. З приводу нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат відповідач вказує, що позивачем невірно здійснено їх розрахунок, оскільки невірно визначено борговий період та суми заборгованості, тому заявлені до стягнення суми 6013,05 грн 3% річних та 5319,46 грн спрямовані на завищення суми стягнення з метою додаткового заробітку позивача.

10.09.2020 на електронну адресу Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява від 08.09.2020 про зменшення позовних вимог, яка не підписана електронним цифровим підписом, тому дана заява судом не розглядається.

10.09.2020 Господарським судом Київської області на місці без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про відкладення підготовчого засідання на 24.09.2020, у зв`язку з неявкою сторін та клопотанням відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату.

18.09.2020 до Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява від 08.09.2020 про зменшення позовних вимог, в якій позивач просить прийняти заяву про зменшення позовних вимог на суму 130000,00 грн основного боргу, у зв`язку з його сплатою відповідачем 06.08.2020 в сумі 30000,00 грн та 04.09.2020 в сумі 100000,00 грн, та зменшення розміру заявлених до стягнення інфляційних втрат до 4857,64 грн за загальний період прострочення з 06.12.2019 по 04.09.2020, однак збільшення розміру заявлених до стягнення 3% річних до 6514,35 грн за загальний період прострочення з 06.12.2019 по 04.09.2020. Остаточно до стягнення з відповідача заявлено 6514,35 грн 3% річних та 4857,64 грн інфляційних втрат за загальний період прострочення з 06.12.2019 по 04.09.2020 за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання за договором оренди транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів з екіпажем №151119/1 від 15.11.2019.

23.09.2020 до Господарського суду Київської області відповідачем подано заперечення від 22.09.2020 на заяву про зменшення позовних вимог у справі №911/1925/20, відповідно до яких відповідач просить залишити таку заяву позивача без розгляду, провадження у справі в частині стягнення основного боргу - закрити, а у вимогах про стягнення 3% річних та інфляційних втрат відмовити через невірний їх розрахунок.

23.09.2020 до Господарського суду Київської області відповідачем подано клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу від 22.09.2020, згідно якого відповідач зазначає, що позивачем не доведено факту, що витрати на правничу допомогу адвоката у заявленому розмірі є співмірними та адекватними, враховуючи, що відповідач повністю сплатив борг перед позивачем та те, що дана справа відноситься до справ незначної складності, та просить суд повністю відмовити у задоволенні вимоги позивача в частині стягнення судових витрат на надання правничої допомоги в розмірі 10000,00 грн.

24.09.2020 Господарським судом Київської області на місці без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про відкладення підготовчого засідання на 08.10.2020.

08.10.2020 у підтовче засідання відповідач не з`явився, свого представника не направив, натомість 07.10.2020 до канцелярії суду подав клопотання від 07.10.2020 про відкладення розгляду справи мотивовану тим, що представник відповідача перебуває на самоізоляції, однак жодних доказів в підтвердження таких обставин до клопотання не подано, не можливість представлення інтересів сторони іншим представником не обґрунтовано, у зв`язку з чим суд не знайшов підстав для задоволення такого клопотання.

У підготовчому засіданні 08.10.2020 представник позивача просила суд подану заяву від 08.09.2020 про зменшення позовних вимог залишити без розгляду, закрити провадження у справі №911/1925/20 в частині стягнення 130000,00 основного боргу у зв`язку з його сплатою відповідачем, та підтримала заявлені в позовній заяві вимоги в частині стягнення 6013,05 грн 3% річних, 5319,46 грн інфляційних втрат, а також відшкодування за рахунок відповідача 2119,99 грн судового збору та 10000,00 грн витрат на надання правничої допомоги.

08.10.2020 Господарським судом Київської області суд на місці без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 22.10.2020.

22.10.2020 до Господарського суду Київської області позивачем подано заяву від 21.10.2020 про стягнення з відповідача судових витрат, з яких: 2199,99 грн - сума сплаченого судового збору та 10000,00 грн - витрати, пов`язані з наданням професійної (правничої) допомоги. До заяви додано копію договору б/н про надання правової допомоги від 01.06.2020 з додатками, копію акта приймання-передачі документів від 01.06.2020, копію акта №1 здавання-приймання наданих послуг від 21.10.2020, копію детального опису робіт (наданих послуг) станом на 21.10.2020, копію рахунку на оплату №1 від 21.10.2020 та копію квитанції до прибуткого касового ордера №13 від 21.10.2020 на суму 10000,00 грн, докази направлення даної заяви відповідачу.

Судове засідання, призначене 22.10.2020, сторони у справі №911/1925/20 просили суд провести без їх участі за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, проаналізувавши позовні вимоги та заперечення проти позову, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і правильного вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

15.11.2019 між Приватним підприємством «Експрес Агро» (далі - орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтеграл-консалтинг» (далі - орендар, відповідач) укладено договір №151119/1 оренди транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів з екіпажем (далі - договір).

Пунктом 1.1 договору сторони узгодили, що у порядку та на умовах, визначених цим договором, орендодавець зобов`язується передати орендареві в строкове платне користування транспортні засоби та самохідні машини чи механізми (далі - техніка), а орендар зобов`язується прийняти техніку орендодавця та сплачувати орендодавцеві орендну плату за використання.

Згідно з п.1.2 договору ознаки техніки, її характеристики тощо, в розрізі кожної одиниці відображаються в Додатку №1 до цього договору.

Відповідно до п.1.4 договору управління (керування) технікою, що передається у користування орендареві за цим договором, її технічне обслуговування в процесі експлуатації за цільовим призначенням провадяться екіпажем орендодавця, при чому екіпаж не припиняє трудових відносин із орендодавцем та не вступає у трудові відносини з орендарем.

Орендар зобов`язується використовувати техніку виключно за її цільовим призначенням з метою провадження сільськогосподарської діяльності (п.2.1 договору).

Умовами п.3.1 договору сторонами погоджено, що техніка повинна бути передана орендодавцем та прийнята орендарем в термін до 17.11.2019, або в інший термін додатково погоджений сторонами. Передача техніки здійснюється за місцезнаходженням орендаря на умовах « DDP склад орендаря або інше місце в межах України, додатково вказане орендарем» згідно «Інкотермс-2010» .

Згідно з п.3.2 договору передача техніки в оренду здійснюється сторонами за актом приймання-передачі. Акт приймання-передачі підписується повноважними представниками сторін та скріплюється печатками орендаря та орендодавця (за наявності у орендодавця печатки).

Пунктом 3.3 договору сторони узгодили, що орендар зобов`язаний у присутності орендодавця перевірити справність, кількість та комплектність техніки. Після підписання представником орендаря акту приймання-передачі техніка вважається такою, що передана в належному стані.

Техніка вважається переданою в оренду з дати підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі (п.4.1 договору).

Відповідно до п.4.2 договору строк оренди: до 31.12.2019. За згодою сторін строк оренди може бути скорочений.

Згідно з п.4.3 договору строк оренди також може бути змінений за згодою сторін, що оформляється додатковою угодою до цього договору.

Умовами п.5.1 договору сторонами погоджено, що орендна плата за договором обчислюється виходячи загальної вартості наданих послуг з оренди на підставі акту приймання-передачі наданих послуг, та становить: 700,00 грн (сімсот гривень 00 коп) з ПДВ за використання техніки для обробки (оранки землі) на 1 (одному) гектарі.

Відповідно до п.5.2 договору орендна плата визначається в акті приймання-передачі наданих послуг, що підписується сторонами протягом 5 (п`яти) робочих днів після закінчення строку оренди за договором.

Пунктом 5.3 договору сторони узгодили, що виплата орендної плати проводиться протягом 10 (десяти) банківських днів після підписання сторонами акта приймання-передачі наданих послуг з урахуванням п.5.2 договору.

Розрахунки за цим договором здійснюються в національній грошовій одиниці України (гривня) через установу банку згідно з правилами, передбаченими чинним в Україні законодавством для безготівкових розрахунків (п.5.4 договору).

Згідно з п.8.1 договору у разі порушення своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором і чинним законодавством України. Порушення зобов`язання є невиконання або виконання не в повному обсязі своїх зобов`язань.

Відповідно до п.9.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

В Додатку №1 та №2 до цього договору сторонам узгоджено перелік техніки, її характеристики, що передається в оренду з екіпажем та розмір орендної плати.

В підтвердження передачі та повернення техніки на виконання умов договору між сторонами складено та підписано без зауважень акти приймання-передачі до договору від 22.11.2019, від 22.11.2019 та 06.12.2019.

На виконання умов договору між сторонами складено та підписано без зауважень акти надання послуг №104 від 22.11.2019 на суму 57400,00 грн з ПДВ та №107 від 06.12.2019 на суму 151900,02 грн з ПДВ.

Позивачем виставлено відповідачу рахунки на оплату №97 від 22.11.2019 на суму 57400,00 грн та №99 від 10.12.2019 на суму 151900,02 коп. Однак, як стверджує позивач, відповідачем в порушення умов договору надані послуги оплачені частково в сумі 79300,02 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з претензією №1 від 27.02.2020 року (докази надіслання додано до матеріалів справи) з вимогою сплатити наявну заборгованість, а також штрафні санкції за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання за договором оренди транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів з екіпажем №151119/1 від 15.11.2019. Відповідачем зазначена претензія залишена без відповіді та задоволення.

На момент складення позову оплата за надані послуги відповідачем була не проведена за актами надання послуг №104 від 22.11.2019 на суму 3417,00 грн та №107 від 06.12.2019 на суму 126583,00 грн, у зв`язку з чим у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем в розмірі 130000,00 грн, що стало підставою для звернення до суду.

Згідно з ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин містить елементи різних договорів, а саме: договору оренди та договору надання послуг.

Нормами ст.173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визначається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншими учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Приписами ч.1 ст.175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, в силу ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст.903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідач здійснив розрахунок з позивачем в наступні дати та наступними частинами:

- згідно з рахунком №97 від 22.11.2019 до акту надання послуг №104 від 22.11.2019 13983,00 грн - 12.03.2020, 15000,00 грн - 17.03.2020, 5000,00 грн - 06.04.2020, 5000,00 грн - 17.04.2020, 5000,00 грн - 04.05.2020, 5000,00 грн - 27.05.2020, 5000,00 грн - 30.06.2020;

- згідно з рахунком №99 від 10.12.2019 до акту надання послуг №107 від 06.12.2019 25317,02 грн - 24.12.2019.

Після звернення позивача з даним позовом до суду про стягнення з відповідача 130000,00 грн основного боргу останнім 06.08.2020 та 04.09.2020 здійснено повну оплату суми основного боргу у розмірі 130000,00 грн.

Вищезазначені проплати підтверджуються наявною у матеріалах справи копією банківської виписки з рахунку позивача у АТ «Райффайзен Банк Аваль» з 01.08.2019 по 08.09.2020.

Враховуючи, що відповідачем в повному обсязі сплачена на користь позивача сума основного боргу за надані позивачем послуги в розмірі 130000,00 грн, про що сторонами у справі подано відповідні заяви, предмет спору в даній справі у вказаній частині позовних вимог про стягнення з відповідача 130000,00 грн основного боргу відсутній.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин суд на підставі п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України закриває провадження у справі №911/1925/20 в частині позовних вимог про стягнення з відповідача 130000,00 грн основного боргу.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 6013,05 грн 3% річних за загальний період прострочення з 06.12.2019 по 01.07.2019 та 5319,46 грн інфляційних втрат за загальний період прострочення з 06.12.2019 по 01.07.2020 за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання за договором оренди транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів з екіпажем №151119/1 від 15.11.2019, згідно з виконаними позивачем розрахунками.

Статтею 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується та не заперечується відповідачем, що останній в порушення умов договору у визначений строк оплату вартості наданих послуг не здійснив, а відтак за приписами ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

Частиною 2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд не погоджується з судженнями відповідача, що невірно здійснений позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат є підставою для відмови в таких вимогах повністю, оскільки відповідач є таким, що прострочив свої грошові зобов`язання за договором, позивач правомірно нараховує 3% річних та інфляційні втрати, передбачені ст.625 Цивільного кодексу України, та наводить їх розрахунок, який підлягає перевірці судом.

При здійсненні розрахунку 3% річних та інфляційних втрат судом встановлено, що кінцевою датою розрахунку відповідача за актом надання послуг №104 від 22.11.2019 є 06.12.2019, а за актом надання послуг №107 від 06.12.2019 є 20.12.2019.

Визначаючи боргові періоди та суми заборгованості, на які підлягають нарахуванню 3% річних та інфляційні втрати, суд зважає на встановлені кінцеві дати розрахунків згідно з умовами договору, дати і суми, здійснених відповідачем проплат та період прострочення, заялений позивачем.

Тож правомірним є нарахування 3% річних та інфляційних втрат на суму:

- 57400,00 грн з 07.12.2019 по 11.03.2020;

- 43417,00 грн з 12.03.2020 по 16.03.2020;

- 28417,00 грн з 17.03.2020 по 05.04.2020;

- 23417,00 грн з 06.04.2020 по 16.04.2020;

- 18417,00 грн з 17.04.2020 по 03.05.2020;

- 13417,00 грн з 04.05.2020 по 26.05.2020;

- 8417,00 грн з 27.05.2020 по 29.06.2020;

- 3417,00 грн з 30.06.2020 по 01.07.2020;

- 151900,02 грн з 21.12.2019 по 23.03.2020;

- 126583,00 грн з 24.03.2020 по 01.07.2020.

Відповідно до правильного арифметичного розрахунку, який здійснено судом з врахуванням періоду нарахування 3% річних та інфляційних втрат, заявленого позивачем та встановленого судом, прострочених сум основного боргу, дат та сум часткових проплат відповідача, з останнього на користь позивача підлягають стягненню 3% річних у розмірі 2820,77 грн та інфляційні втрати в розмірі 3131,91 грн. В решті позовних вимог про стягнення 3192,28 грн 3% річних та 2187,55 грн інфляційних втрат суд відмовляє з огляду на їх безпідставність.

Згідно з ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст.74 Господарського процесуального кодексу України).

Належними у розумінні ч.1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ч.2 ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ч. 1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 2820,77 грн 3 % річних та 3131,91 грн інфляційних втрат підлягають задоволенню частково, як правомірні, обґрунтовані, документально підтверджені, відповідачем не заперечені та належним чином не спростовані. В інших вимогах позов задоволенню не підлягає.

Позивач просить покласти на відповідача понесені ним витрати зі сплати судового збору в сумі 2119,99 грн та витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 10000,00 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

До складу судових витрат за ст.123 Господарського процесуального кодексу України відноситься судовий збір та витрати, пов`язані з розглядом справи. При цьому, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

На підтвердження таких витрат позивачем подано до суду платіжне доручення №2953 від 01.07.2020 про сплату 2119,99 грн судового збору, копію договору б/н про надання правової допомоги від 01.06.2020 з додатками, копію акта приймання-передачі документів від 01.06.2020, копію акта №1 здавання-приймання наданих послуг від 21.10.2020 копію детального опису робіт (наданих послуг) станом на 21.10.2020, копію рахунку на оплату №1 від 21.10.2020 та копію квитанції до прибуткого касового ордера №13 від 21.10.2020 на суму 10000,00 грн.

З наявних в матеріалах справи документів суд встановив, що 01.06.2020 між Приватним підприємством «Експрес Агро» , в якості клієнта, та адвокатом Домбровською Іриною Олександрівною укладено договір про надання правової допомогу (далі - договір), за яким є надання адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги клієнту щодо захисту прав та інтересів клієнта у господарській справі про стягнення на користь клієнта з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеграл-консалтинг» (код ЄДРПОУ 429849010) заборгованості за договором оренди транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів з екіпажем №151119/1 від 15.11.2019, 3% річних, інфляційних втрат та судових витрат, а клієнт зобов`язується оплатити надані послуги в прядку та на умовах, визначених даним договором (п.1.1 договору).

Пунктом 4.1 договору сторони погодили, що вартість послуг з підготовки процесуальних документів та здійснення представництва інтересів клієнта в Господарському суді Київської області оплачується клієнтом в залежності від обсягу часу, який було витрачено адвокатом для надання даних послуг.

Відповідно до п.4.2 договору за результатами виконання договору між адвокатом та клієнтом підписується акт здавання-приймання наданих послуг, що підписується адвокатом та клієнтом. Разом з актом здавання-приймання наданих послуг адвокат надає клієнту рахунок для оплати послуг.

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2020 (п.6.1 договору).

В матеріалах справи міститься ордер на надання правничої (правової) допомоги серія АА №1035579.

Сторонами договору про надання правової допомоги б/н від 01.06.2020 підписано акт здавання-приймання наданих послуг від 21.10.2020, відповідно до якого було узгоджено перелік наданих послуг та їх ціну, що загалом становить 10000,00 грн.

Адвокат Домбровська І.О. прийняла від Приватного підприємства «Експрес Агро» 10000,00 грн на підставі договору про надання правової допомоги б/н від 01.06.2020, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №13 від 21.10.2020.

Згідно з ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У клопотанні від 22.09.2020 про зменшення розміру витрат на правничу допомогу відповідач зазначає, що позивачем не доведено факту, що витрати на правничу допомогу адвоката у заявленому розмірі є співмірними та адекватними, враховуючи, що відповідач повністю сплатив борг перед позивачем та те, що дана справа відноситься до справ незначної складності, та просить суд повністю відмовити у задоволенні вимоги позивача в частині стягнення судових витрат на надання правничої допомоги в розмірі 10000,00 грн.

Доводи відповідача, викладені в клопотанні про зменшення розміру витрат на правничу допомогу частково суперечать доводам відповідача, викладеними в заяві від 20.07.2020 про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, яка мотивована тим, що ціна позову є суттєвою, а прийняте рішення у справі вплине на майновий стан однієї зі сторін, у зв`язку з чим справа, на думку відповідача, має важливе значення для обох сторін спору, а сама справа не належить до простих справ.

Суд приходить до висновку, що відповідачем обґрунтованих заперечень з приводу наявності підстав вважати розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу неспівмірними не наведено, доказів в підтвердження своїх заперечень не надано.

Правову позицію щодо обов`язку сторони довести належними доказами обставин неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу, які заявлено до розподілу, а не лише заявити про такі обставини, викладено у постанові Верховного Суду від 06.10.2020 у справі №922/376/20.

За таких обставин, враховуючи сукупність доказів щодо витраченого адвокатом часу на аналіз документів, підготовку позовної заяви та участь адвоката у засіданні, характер спірних правовідносин у справі, ціну позову та факти понесення позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд вважає, що заявлені позивачем до відшкодування відповідачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн є обґрунтованими та доведеними.

Відповідно до п.2 ч.1 та п.3 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправомірних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Судові витрати у справі №911/1925/20 покладаються на відповідача частково в сумі 2039,29 грн судового збору та 9619,35 грн витрат на професійну правничу допомогу, виходячи з розміру задоволених позовних вимог (2820,77 грн 3% річних + 3131,91 грн інфляційні втрати) та вимог, провадження щодо яких закрито (130000,00 грн основного боргу), у зв`язку з їх задоволенням відповідачем лише після звернення позивача до суду, оскільки в цій частині спір виник з вини відповідача.

Керуючись ст. 2, 7, 8, 11, 13, 14, 18, 20, 73-80, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Закрити провадження у справі №911/1925/20 в частині позовних вимог Приватного підприємства «Експрес Агро» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеграл-консалтинг» про стягнення 130000,00 грн основного боргу.

2. Позовні вимоги Приватного підприємства «Експрес Агро» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеграл-консалтинг» в частині стягнення 6013,05 грн 3% річних та 5319,46 грн інфляційних втрат задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеграл-консалтинг» на користь Приватного підприємства «Експрес Агро» 2820 (дві тисячі вісімсот двадцять) грн 77 коп. 3% річних, 3131 (три тисячі сто тридцять одну) грн 91 коп. інфляційних втрат, 2039 (дві тисячі тридцять дев`ять) грн 29 коп. судового збору та 9619 (дев`ять тисяч шістсот дев`ятнадцять) грн 35 коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

4. В іншій частині позовних вимог Приватного підприємства «Експрес Агро» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеграл-консалтинг» про стягнення 3192,28 грн 3% річних та 2187,55 грн інфляційних втрат відмовити.

Позивач - Приватне підприємство «Експрес Агро» (30300, Хмельницька обл.,

м. Ізяслав, вул. Онищука, 59А, ідентифікаційний код 40779770).

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтеграл-консалтинг» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Театральна, 11, офіс 33, ідентифікаційний код 42984901).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд Київської області протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 18.12.2020.

Суддя О.О. Третьякова