Рішення

від 15.12.2020 по справі 911/2134/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" грудня 2020 р. м. Київ Справа № 911/2134/20

Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, за участю секретаря судового засідання О.О.Стаднік, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Одеської міської ради, м. Одеса

до Приватного акціонерного товариства Укргазбуд , Київська область, Броварський район, с. Зазим`є

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Департамент комунальної власності Одеської міської ради, м. Одеса

про стягнення заборгованості

представники:

від позивача - не з`явився

від відповідача - М.С.Бойко

від третьої особи - не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Одеської міської ради №131-с від 16.06.2020 року (вх. №8866/20/від 22.06.2020 року) до Приватного акціонерного товариства Укргазбуд про стягнення заборгованості за Договором оренди землі б\н від 12.06.2007 року у сумі 245741,16 грн., з яких 216758,02 грн. основного боргу, 9797,40 грн. пені та 6809,16 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором оренди землі б\н від 12.06.2007 року в частині своєчасної сплати орендних платежів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2020 року у справі №911/2134/20 позовну заяву Одеської міської ради до Приватного акціонерного товариства Укргазбуд про стягнення заборгованості з доданими до неї матеріалами передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Київської області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, оформленого протоколом б/н від 27.07.2020, справу №911/2134/20 передано до розгляду судді Господарського суду Київської області Д.Г. Зайцю.

Ухвалою суду від 31.07.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/2134/20 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 06.10.2020 року.

До суду від позивача надійшли письмові пояснення №01-13/2952 від 11.08.2020 (вх. №17346/20 від 17.08.2020).

До суду від позивача надійшла заява б/н від 01.09.2020 року (вх. №18283/20 від 04.09.2020) про участь у судовому засіданні, яке відбудеться 06.10.2020 року о 11:15 у справі №911/2134/20 в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 14.09.2020 року відмовлено в задоволенні заяви позивача про участь Одеської міської ради у судовому засіданні 06.10.2020 року в режимі відеоконференції, у зв`язку з відсутністю технічної можливості.

До суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву №95 від 14.09.2020 (вх. №19719/20 від 17.09.2020), в якому відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Крім того, відповідачем подано клопотання №94 від 14.09.2020 (вх. №18718 від 17.09.2020) про продовження строку на подання доказів до відзиву на позовну заяву.

До суду від позивача надійшло клопотання б/н б/д (вх. №19928/20 від 21.09.2020) про відкладення розгляду справи та про призначення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 06.10.2020 року не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою суду від 06.10.2020 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено розгляд справи на 27.10.2020 року.

До суду від третьої особи надійшло клопотання №01/13/4302 від 21.10.2020 (вх. №23237/20 від 26.10.2020) про долучення доказів до матеріалів справи.

До суду від позивача надійшло клопотання б/н б/д (вх. №23328/20 від 27.10.2020) про відкладення розгляду справи.

Третя особа, належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, у судове засідання 27.10.2020 року не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила.

Ухвалою суду від 27.10.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.11.2020 року.

До суду від позивача надійшла відповідь на відзив б/н б/д (вх. №24677/20 від 10.11.2020) та заява б/н б/д (вх. №24684/20 від 10.11.2020) про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 16.11.2020 року відмовлено в задоволенні заяви позивача про участь Одеської міської ради у судовому засіданні 24.11.2020 року в режимі відеоконференції, у зв`язку з відсутністю технічної можливості.

До суду від третьої особи надійшло клопотання №01-13/4555 від 10.11.2020 (вх. №25442/20 від 10.11.2020) про участь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради у судовому засіданні, яке відбудеться 24.11.2020 року о 12:15 у справі №911/2134/20 в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 20.11.2020 року відмовлено в задоволенні заяви позивача про участь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради у судовому засіданні 24.11.2020 року в режимі відеоконференції, у зв`язку з відсутністю технічної можливості.

До суду від відповідача надійшли заперечення б/н від 20.11.2020 (вх. №25947/20 від 23.11.2020) на відповідь на відзив на позовну заяву.

Представник відповідача у судовому засіданні 24.11.2020 року заявив усне клопотання про витребування у позивача письмових пояснень стосовно зміни нормативно-грошової оцінки за 2017-2019 роки.

У судовому засіданні 24.11.2020 року розгляд справи відкладено на 15.12.2020 року.

Ухвалою суду від 08.12.2020 року відмовлено Одеській міській раді у задоволенні заяви б/н б/д (вх. №30116/20 від 07.12.2020) про участь Одеської міської ради у судовому засіданні 15.12.2020 року в режимі відеоконференції.

До суду від позивача на виконання вимог ухвали суду надійшли письмові пояснення б/н, б/д (вх. №3077/20 від 14.12.2020 року).

Позивач та третя особа, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явились.

Представник відповідача у судовому засіданні 15.12.2020 року проти позову заперечив та просив суд у задоволенні позову відмовити повністю з підстав, викладених у відзиві та запереченнях.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об`єктивного розгляду спору по суті у судовому засіданні 15.12.2020 року, відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Одеською міською радою (за договором - орендодавець) та Акціонерним товариством фірмою Укргазбуд (змінено найменування на Приватне акціонерне товариство Укргазбуд ) (за договором - орендар) 12.06.2007 року укладено Договір оренди земельної ділянки (далі - Договір), згідно умов п. 1.1. якого, орендодавець на підставі Закону України Про оренду землі та рішення Одеської міської ради №173-V від 27.06.2006 року надає, а орендар приймає у строкове, платне володіння, користування земельну ділянку площею 11694 кв.м., що знаходиться у місті Одесі, Малиновському районі, вул. Плієва №2, згідно з планом земельної ділянки, який є невід`ємною частиною договору.

Згідно п. 2.3. Договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 2526839,52 грн., з урахуванням індексації за 2005 рік, згідно витягу №179/М від 11.10.2005 року, складеного Одеським міським управлінням земельних ресурсів Державного комітету України по земельних ресурсах.

Пунктом 3.1. Договору визначено, що Договір укладено терміном на 25 років для експлуатації і обслуговування будівель та споруд автобази №9.

Згідно п.п. 4.1.-4.3 Договору, орендна плата за земельну ділянку площею 11694 кв.м. розрахована у розмірі 1,5 відсотків від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає: 37902,59 грн. на рік. Орендна плата вноситься орендарем з моменту підписання цього договору у грошовій безготівковій формі. Розмір орендної плати встановлюється за домовленістю сторін згідно рішення Одеської міської ради №4247-IV від 15 липня 2005 року у відповідності до протоколу узгодження розміру орендної плати (додається), та може збільшуватися Одеською міською радою в межах, передбачених законодавством, в залежності від збільшення ринкової вартості земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні. Орендна плата вноситься за базовий податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця на протязі 30 календарних днів, слідуючи за останнім календарним днем звітного місяця. Орендна плата, враховуючи невиплачену, підлягає індексації відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 р. №783 Про проведення індексації грошової оцінки земель .

У п. 4.3. Договору сторони погодили, що орендар не звільняється від орендної плати і сплачує її незалежно від результатів його господарської діяльності. Умови цього договору щодо розміру орендної плати можуть бути змінені за згодою обох сторін, шляхом укладання відповідних угод, які мають бути нотаріально посвідчені та будуть невід`ємними частинами цього договору, крім випадків: зміни розміру земельного податку, відповідно до чинного законодавства України; коригування «Грошової оцінки земель міста Одеси» , яка затверджується рішеннями Одеської міської ради; зміни функціонального призначення будівлі або її частини. У цих випадках розмір орендної плати змінюється орендодавцем.

У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня. розмір якої визначається згідно зі ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» Пеня перераховується орендарем на рахунок, зазначений в п.4.3. цього договору. (п. 4.6. Договору).

Відповідно до п. 6.3 Договору, передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 3-х денний термін після державної реєстрації цього договору за актом приймання-передачі.

Згідно з актом приймання-передачі земельної ділянки, Одеська міська рада передала вказану земельну ділянку в оренду АТ фірмі Укргазбуд .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням Одеської міської ради від 29.06.2016 р. №756-VІІ Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси та встановлено, що нормативна грошова оцінка, зазначена в пункті 1 цього рішення, застосовується з 1 січня 2017 року.

Відповідно до Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси, наданого Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області від 04.03.2020 р. №726, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Плієва, 2, за кадастровим номером 5110137300:07:002:0018 площею 11 694 кв.м, складає 7887815,18 грн. Орендна плата за 2017 р. розрахована у розмірі 1,5 % від нормативної грошової оцінки вказаної земельної ділянки та складає 118317,23 грн.

Згідно п. 4.3, ст. 289 Податкового кодексу України, нормативна грошова оцінка землі підлягає щорічнії індексації на індекс інфляції, що публікується Державним земельним агентством України.

З урахуванням зазначеного, департаментом комунальної власності Одеської міської ради складено розрахунок заборгованості ПрАТ Укргазбуд по орендній платі за вищевказаним Договором та розрахована орендна плата за 2017-2020 роки наступним чином: 118317,23 грн. x 1 (інд. 2017 р.) = 118317,23 грн. (орендна плата за 2018 р.); 118317,23 грн.x1 (інд. 2018 р.) = 118317,23 грн. (орендна плата за 2019 р.); 118317,23 грн. x 1 (інд. 2019 р.) = 118317,23 грн.(орендна плата за 2020 р.); 118317,23 грн./12 міс.= 9859,77грн. (щомісячно).

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що всупереч положень п. в ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України, ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та п.п. 4.3, 4.4 Договору, відповідач не сплачував орендну плату за використання відповідної земельної ділянки з травня 2017 по березень 2020 внаслідок чого за ним утворилась заборгованість по орендній платі в розмірі 216758,02 грн.

Крім того, за порушення договірних зобов`язань позивач просить стягнути з відповідача 9797,40 грн. пені, 6809,16 грн. 3% річних та 12376,58 грн. інфляційних втрат.

Заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що нормативно грошова оцінка у 2017-2019 р.р. становила 60012204,03 грн. і відповідач мав сплачувати 90183,06 грн. щорічно з 2017 року. Відповідачем за 2017-2019 р.р. сплачено 165913,00 грн., а тому заборгованість з орендної плати, на думку відповідача, складає 104635,28 грн. Крім того, відповідач посилається на те, що позивачем не надано доказів надіслання йому нормативно грошова оцінка за 2017 рік. Також, відповідач вказує, що у Київському окружному адміністративному суді перебуває на розгляді справа №320/2952/20 за позовом ГУ ДПС в Одеській області до ПрАТ Укргазбуд про стягнення податкової заборгованості з орендної плати з юридичних осіб, а тому, позивачем у даній справі повторно стягується заборгованість з орендної плати за 2019 та частину 2020 років що і в межах справи №320/2952/20. До того ж, Актом камеральної перевірки №5624/15-32-51-06/14277604 від 27.06.2019 року, проведеної за період 2017-2018 р.р. не було встановлено заниження бази оподаткування для розрахунку орендної плати з юридичних осіб по земельній ділянці в м. Одесі, вул. Плієва, 2, а тому, застосування відповідачем у вказаний період нормативно грошова оцінка у розмірі 60012204,03 грн. для розрахунку щомісячних орендних платежів в розмірі 7516,00 грн., на думку відповідача, є правомірним.

Згідно п. 1, ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦК України, передбачено, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч. 3 ст. 6 ЦК України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За своєю правовою природою, укладений між сторонам правочин є договором оренди землі.

Статтею 2 Закону України Про оренду землі передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 21 Закону України Про оренду землі , орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земель :і ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Використання землі в Україні є платним (ст. 206 Земельного кодексу України).

Згідно п. в ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Стаття 24 Закону України Про оренду землі визначає права та обов`язки орендодавця, зокрема, орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Рішенням Одеської міської ради від 29.06.2016 року №756-VII Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси з 01.01.2017 року введено в дію нову нормативну грошову оцінку земель міста Одеси.

Згідно доданих до матеріалів справи копій Витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси від 06.07.2017 року №3359, від 04.03.2020 р. за №726, розмір такої оцінки на земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Плієва, 2, площею 11694 кв.м. становить 7887815,18 грн.

Дослідивши умови Договору оренди, судом встановлено, що абзацом 2 ч. 2 п. 4.4 Договору передбачено, що умови цього договору щодо розміру орендної плати можуть бути змінені за згодою обох сторін, шляхом укладання відповідних угод, крім випадку коригування грошової оцінки земель м. Одеси , яка затверджується рішенням Одеської міської ради. В цьому випадку розмір орендної плати змінюється орендодавцем.

Так, встановлене п. 4.4 Договору виключення з випадків зміни розміру орендної плати за згодою обох сторін в разі коригування грошової оцінки земель м. Одеси встановлює обов`язок орендодавця змінити (здійснити перерахунок) суми орендної плати.

Матеріли справи свідчать, що Департаментом комунальної власності Одеської міської ради листом №01-13/6495 від 27.12.2016 року повідомлено ПрАТ Укргазбуд про те, що Одеською міською радою прийнято рішення від 29.06.2016 р. №756-VII Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси , що застосовується з 1 січня 2017 року та рекомендовано звернутись з заявою на отримання витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що знаходиться у користуванні, до центру надання адміністративних послуг або скористатись електронною послугою Держгеокадастру згідно он-лайн заяви за допомогою публічної кадастрової карти України http://land.gov.ua. При цьому, позивачем зазначено, що вказаний лист направлено засобом поштового зв`язку простою кореспонденцією, поштовий конверт, як не вручений, не повертався (копія листа додається).

Також листом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради вих. №01-13/6812 від 06.12.2017 р. повідомлено ПрАТ Укргазбуд про те, що Одеською міською радою прийнято рішення від 29.06.2016 р. №756-VII Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси , що застосовується з 1 січня 2017 року, який отримано відповідачем 14.12.2017 року, що підтверджується копією рекомендованного повідомлення про вручення поштового відправлення.

Згідно п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України та ч. 1 ст. 13 Закону України Про оцінку земель , для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності обов`язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими і затвердженими нормативами (ст. 1 Закону України "Про оцінку земель").

Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справі №916/235/18 від 13.12.2018 року, у справі №916/2344/17 від 17.05.2018 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України Про оцінку земель , підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Згідно ст. 18 Закону України Про оцінку земель , нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5- 7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5- 7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7- 10 років.

Згідно ч. 4 ст. 23 Закону України Про оцінку земель , рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України, якою, в свою чергу, передбачено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Позивач зазначив, що згідно з інформацією з офіційного сайту Одеської міської ради https://omr.gov.ua/ рішення Одеської міської ради від 29.06.2016р. № 756-УІІ Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси оприлюднено в газеті Одесский вестник №25 від 30.06.2016 р. Також, рішення Одеської міської ради від 29.06.2016 р. №756-VІІ у повному обсязі (з матеріалами технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси) оприлюднено в газеті Одесский вестник №26-27 від 09.07.2016 р. На офіційному сайті Одеської міської ради https://omr.gov.ua/ рішення Одеської міської ради від 29.06.2016 р. №756-VІІ опубліковано 30.06.2016 р.

Відповідно до ст. 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Господарського кодексу України, правові акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийняті в межах їх повноважень, є обов`язковими для виконання усіма учасниками господарських відносин, які розташовані або здійснюють свою діяльність на відповідній території.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 73 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Згідно п. 9.4.2 Договору, орендар зобов`язаний самостійно, за даними Одеського міського управління земельних ресурсів, щороку обчислювати суму орендної плати за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подавати відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом.

Пунктом 9.1.2 Договору передбачено право орендодавця вимагали від орендаря своєчасного внесення орендної плати. Орендна плата вноситься за базовий податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця на протязі 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. Орендна плата, враховуючи невиплачену, підлягає індексації (п. 4.3 Договору).

Оскільки, нормативна грошова оцінка землі, технічна документація щодо якої затверджена рішенням Одеської міської ради №756-VII від 29.06.2016, підлягає застосуванню з 01.01.2017 року, а також те, що умовами укладеного між сторонами Договору встановлено можливість внесення змін у Договір орендодавцем в односторонньому порядку у випадку коригування Грошової оцінки земель м. Одеси , яка затверджується рішеннями Одеської міської ради, позивачем починаючи з 01.01.2017 р. здійснюється обчислення суми орендної плати виходячи з нової нормативної грошової оцінки землі.

Щодо посилань відповідача на Акт камеральної перевірки №5624/15-32-51-06/14277604 від 27.06.2019 року та розгляд Київським окружним адміністративним судом справи №320/2952/20, слід зазначити наступне.

Абзацом 2 п.п. 1.3 п. 1 Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин встановлено, що системний аналіз норм законодавства України дає підстави для висновку про те, що орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (ч. 1 ст. 21 Закову України Про оренду землі , п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, далі - ПК України), з іншого - є однією з форм плати загальнодержавного податку нарівні із земельним податком (п.п 14.1 ст. 14 ПК України).

Пунктом 14.1.136 ст.14 Податкового кодексу України передбачено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата).

Згідно п. 14.1.147 ст.14 Податкового кодексу України, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Таким чином, нормами податкового законодавства передбачено дві самостійні форми плати за землю - земельний податок або орендна плата.

Статтею 271 Податкового кодексу України, яка має назву База оподаткування земельним податком , врегульовано відносини стосовно визначення бази оподаткування у разі плати за землю у формі земельного податку.

Правовідносини визначення, порядку та строків сплати плати за землю у формі орендної плати врегульовані іншою статтею Податкового кодексу України (ст. 288 Орендна плата ).

Згідно п. 288.1. ст. 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Пунктом 288.4. ст. 288 Податкового кодексу України визначено, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Таким чином, нормами Податкового кодексу України передбачено, що останні регулюють відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів. В той час як підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, а не дані поданої платником податків декларації.

Крім того, п. 289.1. Податкового кодексу України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Відповідна нормативна грошова оцінка земель була використана під час укладання Договору оренди землі, а нова нормативно грошова оцінка землі є підставою для нарахування з 01.01.2017 року орендної плати.

Нормами податкового законодавства передбачено обов`язок платників податку самостійно обчислити суму плати за землю, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями та подати податкову декларацію, а не право самостійно змінювати розмір орендної плати, встановлений відповідним договором.

Згідно ст. 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов`язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату. Отже, на момент подання позову у даній справі ПрАт Укргазбуд є боржником, що прострочив виконання грошового зобов`язання та має заборгованість.

Нормами Податкового кодексу України передбачено, що останні регулюють відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів та не мають жодного пріоритету під час регулювання договірних відносин в той час як підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, а не дані поданої платником податків декларації.

Підпунктом 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

З урахуванням зазначеного, Акт камеральної перевірки №5624/15-32-51-06/14277604 від 27.06.2019 року не є належним доказом відсутності у відповідача заборгованості, акт лише вказує на відсутність розбіжностей між даними, поданими відповідачем у декларації та відповідними розрахунками.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що між позивачем та відповідачем склались господарсько-правові відношення, а не податкові, на підставі Договору про оренду землі. Відповідач, всупереч положень п. в ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України, ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та п.п. 4.3, 4.4 Договору, який є обов`язковим до виконання, не сплачував орендну плату у розмірі, визначеному договором, за використання відповідної земельної ділянки з 01.05.2017 р. по 30.03.2020 р., внаслідок чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 216758,02 грн.

З огляду на викладене, позов в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 216758,02 грн. за Договором оренди земельної ділянки підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 9797,40 грн. пені нарахованої на заборгованість відповідача окремо за зобов`язаннями з травня 2019 по лютий 2020 року, 12376,58 грн. інфляційних втрат та 6809,16 грн. 3% річних, нарахованих на заборгованість відповідача окремо за зобов`язаннями з травня 2017 по березень 2020 року з урахуванням часткових оплат згідно виконаного ним розрахунку.

Статтею 610, ч. 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Крім того, ч. 1 ст. 216, ст. 218 Господарського кодексу України передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбаченим цим Кодексом, іншими законами та договором. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коди зобов`язання мало бути виконане.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але згідно із статтею З зазначеного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. За змістом статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.6 Договору сторонами передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, орендар сплачує пеню, розмір якої визначається згідно зі ст. 16 Закону України Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетними цільовими фондами .

Судом враховано, що позивачем при розрахунку пені для обчислення її розміру використано подвійну облікову ставку НБУ згідно Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань .

Згідно вірного розрахунку, зробленого судом, розмір пені, нарахованої на заборгованість відповідача за зобов`язаннями травня 2019 по лютий 2020 складає 9767,55 грн. такий розмір пені є арифметично вірним, обґрунтованим та підлягає задоволенню в зазначеному розмірі.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно вірного розрахунку, зробленого судом, розмір інфляційних втрат складає 11952,79 грн. а розмір 3% річних складає 6731,72 грн. є арифметично вірним, обґрунтованим та підлягає задоволенню в зазначеному розмірі.

Усі інші твердження та заперечення відповідача не спростовують вищевикладених висновків суду.

Крім того, суд звертає увагу сторін, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвеція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, №4241/03, від 28.10.2010).

Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частиною 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для розгляду справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Одеської міської ради до Приватного акціонерного товариства Укргазбуд про стягнення 245741,16 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Укргазбуд (07415, Київська область, Броварський район, с. Зазим`є, вул. Деснянська, буд. 141, код ЄДРПОУ 14277604) на користь Одеської міської ради (65026, м. Одеса, Приморський район, площа Думська, буд. 1, код ЄДРПОУ 26597691) 216758 (двісті шістнадцять тисяч сімсот п`ятдесят вісім) грн. 02 коп. заборгованості з орендної плати, 9767 (дев`ять тисяч сімсот шістдесят сім) грн. 55 коп. пені, 6731 (шість тисяч сімсот тридцять одну) грн. 72 коп. 3% річних, 11952 (одинадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят дві) грн. 79 коп. інфляційних втрат, 3678 (три тисячі шістсот сімдесят вісім) грн. 15 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 18.12.2020 року.

Суддя Д.Г. Заєць