Рішення

від 18.12.2020 по справі 913/586/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2020 року м.Харків Справа № 913/586/20

Провадження №33/913/586/20

Господарський суд Луганської області у складі судді Драгнєвіч О.В., розглянувши матеріали за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» , (вул.Тверська, буд.5, м.Київ, 03680) в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (пр.Дмитра Яворницького, буд.108, м.Дніпро, 49602)

до Товариства з обмеженою відповідадальністю «Промислово виробнича група Мет-Альянс» (вул. Машинобудівників, буд.16, м.Лисичанськ, Луганська область, 93106)

про стягнення 34 710 грн 00 коп.

С У Т Ь С П О Р У:

Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» звернулось до Господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідадальністю «Промислово виробнича група Мет-Альянс» про стягнення штрафу в розмірі 34 710 грн 00 коп. за неправильно зазначену масу вантажу в накладній.

Позовні вимоги з посиланням на статтю 307 Господарського кодексу України, статті 118, 122 Статуту залізниць України, обґрунтовані неправильним зазначенням відповідачем маси вантажу у вагоні №66240219 за накладною №47409263 від 12.04.2020, оскільки в накладній відправником була зазначена маса вантажу 60 400 кг, тоді як в результаті перевірки та зважування було встановлено, що маса вантажу складає 61 550 кг.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.10.2020 справа передана на розгляд судді Драгнєвіч О.В.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 20.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами; сторонам встановлені строки для подання заяв по суті.

Відповідач подав відзив на позовну заяву б/н від 12.11.2020, що надійшов через канцелярію суду 18.11.2020, в якому заперечив проти задоволення позову з огляду на те, що позивачу не було завдано збитків, відсутні негативні наслідки від порушення зобов`язання (збитків, додаткових витрат). Разом з тим, стягнення з відповідача штрафу в заявленій сумі шкідливо вплине на фінансовий стан останнього та може призвести до зупинки господарської діяльності відповідача, оскільки після значного падіння вартості металобрухту та введення обмежень пов`язаних з епідемією COVID-19 відповідачем були понесені економічні втрати; на цей час підприємство знаходиться в скрутному фінансовому становищі. Враховуючи викладене, позивач просить позов задовольнити частково, зменшивши розмір штрафних санкцій до одної провізної плати в сумі 6942 грн 00 коп.

Також, 18.11.2020 відповідачем через канцелярію суду подано окреме клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, в якому останній, також посилаючись на доводи раніше викладені у відзиві, на підставі положень ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, просить суд зменшити розмір штрафних санкцій, заявлений позивачем, до одної провізної плати 6942 грн 00 коп.

Крім того, відповідач просить врахувати суд, що за вказівками ПАТ «Українська залізниця» , наведеними в листі від 08.02.2017 №Ц-1-25/215-17, залізниці України зобов`язано у разі затримки вагонів з неправильно зазначеною масою вантажу застосовувати штрафні санкції відповідно до вимог статей 118, 122 Статуту залізниць України тільки у разі перевантаження вагона понад вантажопідйомність та претензійно-позовну роботу проводити тільки у вищевказаних випадках. Відповідач зауважує про те, що в даному випадку вага вантажу, що знаходився у вагоні №66240219 згідно накладної складав 60400 кг, а фактично поставлена вага вантажу склала 61550 кг, що на 1150 кг є більшою ніж вказано у накладній, але при цьому не було допущено перевантаження вагона понад вантажопідйомність вагона, яка згідно даних накладної та комерційного акту становить 69000 кг.

Позивач у відповіді на відзив, що надійшла через канцелярію суду 27.11.2020, не погоджується з доводами викладеними у відзіві. Зазначає про те, що в даному випадку штрафна санкція не є договірною, і випливає із положень ст.122, 118 Статуту залізниць України, якими чітко визначено розмір штрафу. Тому підстави для його зменшення, на думку позивача, відсутні.

Щодо телеграми №Ц-1-25/315-17 від 08.02.2017, на яку посилається відповідач у відзиві, позивач зауважує про те, що вона не є нормативно-правовим документом і має виключно інформаційно-розпорядчий характер, за своєю суттю не вносить зміни до Статуту залізниць щодо підстав та виду відповідальності за неправильне зазначення маси вантажу у перевізному документі у вигляді стягнення штрафу. Враховуючи зазначене, позивач просить позов задовольнити повністю.

Відповідач у встановлені судом строки заперечення на відповідь на відзив не подав.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідадальністю «Промислово виробнича група Мет-Альянс» (відповідач у справі) у квітні 2020 року зі станції відправлення Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці на станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці за накладною №47409263 від 12.04.2020 відправило вантаж (брухт чорних металів, не поіменований в алфавіті) у вагоні №66240219. Одержувачем вантажу за накладною відповідачем зазначено ПАТ «Інтерпайт» .

Як вбачається з матеріалів справи, вантаж було завантажено засобами відправника, маса вантажу при завантаженні визначена відправником на вагонних вагах відправника.

Під час контрольного зважування на станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці виявлено невідповідність маси вантажу, зазначеної відправником у перевізних документах.

В накладній №47409263 зазначено, що у вагоні №66240219 маса вантажу становить 60400 кг. Натомість за результатами перевірки, проведеного контрольного зважування вантажу на справних вагонних 150тн електронно-тензометричних вагах станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці (заводський №032), державна повірка проведена 28.12.2019, виявлено, що маса вантажу в зазначеному вагоні становила 61550 кг, що на 1150 кг більше ваги вантажу, вказаного в залізничній накладній.

По даному факту складено комерційний акт № 450003/186 від 16.04.2020 та акт загальної форми № 515 від 16.04.2020.

Зокрема, в комерційному акті № 450003/186 від 16.04.2020, в розділі Д - опис виявленого із зазначенням кількості недостачі або надлишку, містяться відомості про те, що навантаження у вагоні на рівні бортів, вкрито листами, марковано вапном. Над 1-2 люками за рухом поїзду відсутній лист укриття довжиною 3,0 м, шириною 1,0 м, проглядається вантаж середньої фракції. Поглиблень не має, маркування не порушене. Вагон бездверний, розвантажувальні люки з обох сторін закриті та укручені. В технічному відношенні вагон справний. При повторному зважуванні вагона вага підтвердилася.

Враховуючи вищевикладене, позивачем на підставі ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України нараховано відповідачу штраф у сумі 34 710 грн 00 коп. за невірне зазначення маси вантажу в залізничній накладній, за стягненням якого останній звернувся до суду із відповідним позовом.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази в обґрунтування власних позицій, суд дійшов висновку про наступне.

Спір між сторонами виник з договору перевезення, у зв`язку з порушеннями, допущеними відповідачем при оформленні перевізних документів та стосується з`ясування правомірності пред`явлення залізницею до стягнення з відповідача, як відправника вантажу, штрафу у зв`язку з неправильним зазначенням у накладній маси вантажу на підставі пунктів 118, 122 Статуту залізниць.

Правовідносини сторін, що пов`язані з перевезенням, регулюються Цивільним кодексом України (далі по тексту ЦК України); Господарським кодексом України (далі по тексту ГК України); Статутом залізниць України (далі по тексту Статут залізниць); Правилами перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (з урахуванням наступних змін), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №861/5082.

Відповідно до статей 909 ЦК України, 307 ГК України, та ст. 22 Статуту, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення конкретного вантажу підтверджується складенням транспортної накладної.

У разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (Статутами) (ст.920 ЦК України).

Спірні відносини сторін виникли при перевезенні вантажів залізницею, тому регулюються Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року №457, який визначає обов`язки, права і відповідальність залізниці, а також підприємств, організацій, установ, які користуються залізничним транспортом.

Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем; накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони одержувача.

Відповідно до ст.23 Статуту залізниць України, відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Оформлення накладної має здійснюватися у відповідності до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року №863/5084 (з урахуванням наступних змін).

Згідно з пунктом 1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року №644 (надалі - Правила), на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред`явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів (додаток 2 до цих Правил) або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною (додаток 4 до Правил перевезення вантажів в універсальних контейнерах, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 року №542, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 вересня 2001 року за №798/5989). У відповідності до цих Правил накладна може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП)). Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.

Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем (ч. 1 п. 1.2 Правил).

Пунктом 1.3 Правил визначено, що усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи. Виправлення не допускаються; у разі необхідності зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов`язаний заповнити новий перевізний документ. Зміни, які вносяться до перевізного документа залізницею, засвідчуються посадовою особою залізниці із зазначенням дати та найменування станції, на якій внесено зміни.

Згідно з положенням ст. 37 Статуту залізниць України, під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса; маса вантажів визначається відправником.

Обов`язок відправника зазначати у накладній відповідні реквізити, в т.ч. масу вантажу, установлено п.п.2.1, 2.2, 2.3 Правил оформлення перевізних документів. Вантажовідправником заповнюється, зокрема, графа накладної "маса вантажу в кг, визначена відправником", де вказується маса вантажу у кілограмах. У разі визначення маси на вагонних вагах у відповідних графах зазначається маса брутто, тари вагона і нетто вантажу. Відправником також заповнюються графи: "Спосіб визначення маси", де зазначається, яким способом визначено масу вантажу. При зважуванні вантажу необхідно зазначити тип ваг: "на товарних вагах", "на вагонних вагах вантажопідйомністю...т", "на елеваторних вагах" чи інших вагах; "Навантаження засобами" зазначається "відправника", якщо навантаження здійснюється відправником. У графі 55 "Правильність внесених відомостей підтверджую" представник відправника вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. Представник відправника повинен мати довіреність на оформлення перевезення.

Маса вантажу вважається правильною, якщо різниця між фактично виявленою масою і зазначеною в перевізних документах не перевищує 0,2% (п.2.6 Правил оформлення перевізних документів).

Пунктом 28 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за №861/5082, вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі ст.118 Статуту залізниць України. При цьому, відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт (п. 5.5 Правил оформлення перевізних документів).

Відповідно до ч. 1 ст. 118 Статуту залізниць України, за пред`явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Згідно ч. 1 ст. 129 Статуту залізниць України, ст.26 Закону України «Про залізничний транспорт» , обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Матеріалами справи підтверджується, що на станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці на підставі акту загальної форми № 515 від 16.04.2020 було проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вагоні №66240219 не відповідає масі, вказаній відправником у накладній, та складено комерційний акт № 450003/186 від 16.04.2020, відповідно до якого за результатами контрольного зважування вагону №66240219 виявилось розходження з документом, що на 1150 кг більше маси зазначеної у накладній, що перевищує 0,2% від маси вантажу, а тому не може вважатися правильною згідно вимог п.2.6 Правил оформлення перевізних документів.

Наразі, допустимими доказами неправильного зазначення у накладній маси вантажу, відправленого вантажовідправником залізницею до станції призначення для отримання вантажоодержувачем, в розумінні частини 1 ст.77 ГПК України є належно складені працівниками залізниці комерційні акти за наслідком контрольного зважування вантажу, який було здано до перевезення залізницею, що відповідає правовій позиції викладеній в постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/2339/17 та враховується судом.

Відповідно до пункту 10 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року №644 із подальшими змінами, передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Наразі з матеріалів вбачається, що комерційний акт № 450003/186 від 16.04.2020 було підписано у відповідності до вказаних вимог трьома посадовими особами, зокрема заступником начальника станції Клюєвим А.С., агентом з розшуку вантажів, працівник станції, який особисто здійснював перевірку Плітченко І.П., та примальником поїздів ОСОБА_1 , уповноважений на підписання комерційних актів. На підтвердження повноважень зазначених осіб позивачем долучені копії посадової інструкції заступника начальника станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, робочої інструкції агенту з розшуку вантажів та багажу та наказу №26 від 03.01.2020 про призначення відповідальних осіб, які мають право підписувати комерційні акти.

У розділі Д «Опис виявленого із зазначенням кількості недостачі або надлишку» комерційного акта було також вказано, що посади завідуючого вантажного двору по штатному розкладу на станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці штатним розкладом не передбачено.

Вказаний комерційний акт за своєю формою та змістом відповідає вимогам Статуту залізниць України та Правил складання актів, а тому є належним доказом на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеної у накладній, та фактичної маси вантажу.

Відповідачем наразі не надано доказів, які б свідчили про оскарження відомостей, викладених у комерційному акті.

З долученого позивачем витягу технічного паспорта засобу ваговимірювальної техніки №14 вбачається, що вагонні ваги (заводський №032), на яких проводилось зважування вагону №66240219 були повірені 28.12.2019.

Як вбачається з графи 26 накладної за спірним перевезенням вантажовідправник визначав масу вантажу у вагоні способом зважування на вагонних вагах, тобто таким же самим способом, як і залізниця на станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці.

Згідно ст. 52 Статуту залізниць України на станціях призначення залізниця зобов`язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача.

Відповідно до ст. 921 ЦК України у разі порушення зобов`язань, що виникають з договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, зокрема, відповідно до договору.

Згідно зі ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача, з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.

У відповідності зі ст. 118 Статуту за пред`явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань

При чому штраф підлягає стягненню за сам факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв`язку з цим збитків.

Відповідна правова позиція наведена Верховним Судом у постанові від 05.04.2018 року у справі №906/533/17.

Позивач відповідно до ст.118, 122 Статуту залізниць України за неправильне зазначення відповідачем маси вантажу у вагоні №66240219 за накладною №47409263 від 12.04.2020 нарахував відповідачу та заявив до стягнення штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за усю відстань перевезення у сумі 34 710 грн 00 коп.

Провізна плата розраховується на підставі Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги та Коефіціентів, що застосовуються до Збірника, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 317 від 26.03.2009 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за № 340/16356 (з урахуванням подальших змін).

Згідно п.31 накладної провізна плата за вагон №66240219 становить 6 942 грн 00 коп.

Враховуючи розмір провізної плати, позивачем визначено розмір штрафу за неправильне зазначення у залізничній накладній маси вантажу, що складає загалом 34 710 грн 00 коп. (6 942 грн 00 коп. х 5).

Судом враховується, що саме вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей зазначених ними у накладній.

Стаття 24 Cтатуту залізниць України встановлює чіткі вимоги до відправника щодо оформлення вантажу та покликана забезпечити дисциплінованість учасників господарських відносин, і визначає критерії обґрунтованості в подальшому будь-яких претензій залізниці до учасників господарських відносин (відправника та одержувача).

Правильно зазначати масу вантажу у перевізних документах є обов`язком вантажовідправника, передбаченим Правилами оформлення перевізних документів.

Статями 1, 16 Закону України «Про транспорт» передбачено, що транспорт є однією з найважливіших галузей суспільного виробництва і покликаний задовольняти потреби населення та суспільного виробництва в перевезеннях; підприємства транспорту зобов`язані забезпечувати безпеку життя і здоров`я громадян, безпеку експлуатації транспортних засобів, охорону навколишнього природного середовища.

Статями 2, 11, Закону України «Про залізничний транспорт» встановлено, що залізничний транспорт є однією з важливих базових галузей економіки України, забезпечує її внутрішні та зовнішні транспортно-економічні зв`язки і потреби населення у перевезеннях; діяльність залізничного транспорту, як частини єдиної транспортної системи країни, сприяє нормальному функціонуванню всіх галузей суспільного виробництва, соціальному і економічному розвитку та зміцненню обороноздатності держави, міжнародному співробітництву України; залізниці та підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують безпеку життя і здоров`я громадян, які користуються його послугами, а також безпеку поїздів, охорону навколишнього природного середовища згідно з чинним законодавством України; безпека руху - комплекс організаційних і технічних заходів, спрямованих на забезпечення безаварійної роботи та утримання в постійній справності залізничних споруд, колій, рухомого складу, обладнання, механізмів і пристроїв.

Враховуючи встановлені судом обставини у справі, зокрема факт невірного зазначення відповідачем в залізничній накладній маси вантажу, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову та наявність підстав для стягнення з відповідача штрафу в розмірі 34 710 грн 00 коп. (6 942 грн 00 коп. х 5) на підставі ст. ст. 118, 122 Статуту.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру штрафу до однієї провізної плати, з посиланням на положення ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, обгрунтовуючи його зокрема, скрутним фінансовим становищем підприємства; що стягнення штрафу у відповідному розмірі може призвести до зупинення його роботи; натомість позивачу не було завдано збитків.

Вирішуючи вказане клопотання, суд виходить з наступного.

Як вбачається зі змісту наведеного відповідачем в клопотанні обгрунтування, останній, зокрема посилається на скрутне фінансове становище, можливість призупиннен яроботи підприємства.

Однак, в порушення вимог статей 74, 76, 79 ГПК України відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження його майнового стану, а тому вказані доводи відповідача визнаються судом необґрунтованими.

Крім того, як вже зазначалося вище, статтею 122 Статуту залізниць встановлено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Відповідно до статті 118 Статуту залізниць України за пред`явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Згідно зі статтею 24 Статуту залізниць вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній, а залізниці надане право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній. Зазначена норма встановлює чіткі вимоги до відправника щодо оформлення вантажу та покликана забезпечити дисциплінованість учасників господарських відносин та визначає критерії обґрунтованості в подальшому будь-яких претензій залізниці до учасників господарських відносин (відправника та одержувача).

В даному випадку штрафна санкція не є договірною, а випливає із зазначених положень Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, який є спеціальним нормативним актом, що визначає права, обов`язки і відповідальність залізниці, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, покладає на порушника відповідальність, яка в даному випадку чітко визначена ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України.

Підстав вважати такий штраф надмірно великим у порівнянні з допущеним правопорушенням у суду немає. При цьому, зазначений штраф, відповідно до статей 118, 122 Статуту залізниць, стягується з вантажовідправника незалежно від наявності збитків та наслідків, можливості його зменшення Статутом не передбачено.

Аналогічна за змістом позиція міститься у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/2339/17, від 12.02.2018 у справі №906/434/17, що наразі враховується судом під час розгляду даного спору.

Також суд погоджується з доводами позивача про те, що телеграма №Ц-1-25/315-17 від 08.02.2017, на яку посилається відповідач у відзиві, не є нормативно-правовим актом, носить інформаційно-розпорядчий характер та не обмежує право позивача заявити вимоги до стягнення штрафу у відповідності до положень ст.ст.24, 118, 122 Статуту залізниць України за наявності відповідних підстав.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати за подання позову в сумі 2102 грн 00 коп. у відповідності до вимог ст.129 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232-233, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» до Товариства з обмеженою відповідадальністю «Промислово виробнича група Мет-Альянс» про стягнення 34 710 грн 00 коп. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідадальністю «Промислово виробнича група Мет-Альянс» (вул. Машинобудівників, буд.16, м.Лисичанськ, Луганська область, 93106, ідентифікаційний код 39638839) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (вул. Тверська, буд. 5, м. Київ, 03680, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (пр-т Дмитра Яворницького, буд. 108, м.Дніпро, 49602, ідентифікаційний код 40081237) на п/р НОМЕР_1 , в АТ «Ощадбанк» , МФО 300465, код ЄДРПОУ 40081279, отримувач: філія «Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень» ПАТ «Укрзалізниця» , штраф за невірно зазначену в залізничній накладній масу вантажу в сумі 34 710 грн 00 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідадальністю «Промислово виробнича група Мет-Альянс» (вул. Машинобудівників, буд.16, м.Лисичанськ, Луганська область, 93106, ідентифікаційний код 39638839) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (вул. Тверська, буд. 5, м. Київ, 03680, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (пр-т Дмитра Яворницького, буд. 108, м.Дніпро, 49602, ідентифікаційний код 40081237) на п/р НОМЕР_2 , філія Дніпропетровське обласне управління АТ «Ощадбанк» , МФО 305482, код ЄДРПОУ 40081237, отримувач: регіональна філія «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» , витрати зі сплати судового збору в сумі 2102 грн 00 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду згідно положень ст.256 Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення (з урахуванням положень п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до положень ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України 18.12.2020 господарським судом підписано повний текст рішення без його проголошення.

Суддя О.В. Драгнєвіч