Рішення

від 09.12.2020 по справі 916/2374/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/2374/20

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Кравець В.М.

За участю представників сторін:

Від позивача: Старченко Г.С. на підставі ордеру;

Від відповідача: не з`явилась;

Від третьої особи: не з`явилась;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Одесубк» до обслуговуючого кооперативу „Цитадель» , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: фізичної особи-підприємця Мураховської Валентини Іванівни, про стягнення 142 616,25 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Одесубк» (далі по тексту - ТОВ „Одесубк» ) звернулось до господарського суду із позовною заявою до обслуговуючого кооперативу „Цитадель» (далі по тексту - ОК „Цитадель» ) про стягнення заборгованості у загальному розмірі 142 616,25 грн., яка складається із суми основного боргу у розмірі 121 140,00 грн. та пені у розмірі 21 476,26 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе за договором про надання послуг будівельної техніки №04/07/19 від 04.07.2019р. зобов`язань в частині оплати вартості наданих позивачем послуг.

Ухвалою суду від 17.08.2020р. дана справа була призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження. Крім того, цією ухвалою судом було залучено до участі у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, фізичну особу-підприємця Мураховську Валентину Іванівну (далі по тексту - Мураховська В.І.).

ОК „Цитадель» жодного разу в судові засідання по даній справі не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. При цьому, суд зазначає, що відповідач був повідомлений судом про розгляд даної справи шляхом надсилання ухвал на адресу, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 65122, Одеська обл., місто Одеса, вул. Академіка Вільямса, буд. 59/3. Проте, ухвали суду, якими відповідач був повідомлений про дату та час судових засідань, були повернуті у зв`язку із відсутністю адресата.

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Враховуючи вимоги п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України, господарський суд доходить висновку про належне повідомлення ОК „Цитадель» про розгляд господарським судом даної справи. Оскільки відповідачем не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.

ОСОБА_1 також не скористалась наданим законом правом на участь свого представника у даному судовому процесі, письмових пояснень від третьої особи до суду також не надходило. При цьому, суд зазначає, що ухвали, якими третя особа була повідомлена про дату та час судових засідань та які також надсилались за адресою, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, були повернуті у зв`язку із відсутністю адресата.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.

04.07.2019р. між ОСОБА_1 (Орендодавець), ОК „Цитадель» (Замовник) та ТОВ „Одесубк» (Виконавець) було укладено договір про надання послуг будівельної техніки №04/07/19, відповідно до положень п. п. 1.1 - 1.3, 1.5 якого Орендодавець зобов`язується надати, а Виконавець виконати послуги Замовнику з надання будівельної техніки, а саме баштового крану КБ 403-А, заводський номер 711, 1983 року випуску. Місцем експлуатації техніки є будівельний об`єкт Замовника, що розташований за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вулиця Єврейська. На виконання цього договору Виконавець своїми силами за рахунок Замовника здійснює управління спецтехнікою, її технічне обслуговування і експлуатацію. Передача і повернення спецтехніки підтверджується підписанням актів прийому-передачі між Орендодавцем, Виконавцем та Замовником.

Відповідно до п. п. 2.5, 2.6 договору №04/07/19 від 04.07.2019р. Замовник оплачує Виконавцю 25000,00 грн. без ПДВ - за технічне обслуговування та роботу машиніста (крановика) за місяць, через місяць роботи баштового крану, згідно наданого акту виконаних робіт. Замовник сплачує Виконавцю грошові кошти визначені у п. 2.5. цього договору до 5-го числа наступного місяця за попередній місяць експлуатації баштового крану, згідно акту виконаних робіт.

Згідно з п. 4.5 договору №04/07/19 від 04.07.2019р. у разі порушення Замовником оплати визначеної пунктами цього договору у встановлений договором термін Замовник сплачує набувачу 0,1 % пені за кожний день прострочення від розміру платежу, що підлягає оплаті за відповідний розрахунковий період.

Відповідно до п. 5.1 договору №04/07/19 від 04.07.2019р. договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2019р.

На виконання зобов`язань, прийнятих на себе за умовами договору №04/07/19 від 04.07.2019р., між ОК „Цитадель» та ТОВ „Одесубк» було підписано наступні акти надання послуг на загальну суму 188 511,60 грн.: № 156 від 31.07.2019 р. на суму 6451,60 грн., № 189 від 31.08.2019 р. на суму 25000,00 грн., № 190 від 31.08.2019 р. на суму 5160,00 грн., № 210 від 30.09.2019 р. на суму 25000,00 грн., № 211 від 30.09.2019 р. на суму 5760.00 грн., № 233 від 31.10.2019 р. на суму 25000.00 грн., № 234 від 31.10.2019 р. на суму 10560,00 грн., № 257 від 30.11.2019 р. на суму 34480,00 грн., № 258 від 02.12.2019 р. на суму 18900.00 грн., № 281 від 31.12.2019 р. на суму 25000,00 грн., № 282 від 31.12.2019 р. на суму 7200,00 грн.

З наданих позивачем виписок по банківському рахунку вбачається, що ОК „Цитадель» на виконання грошових зобов`язань за договором №04/07/19 від 04.07.2019р. було 05.08.2019р. перераховано на користь позивача грошові кошти у розмірі 6 451,60 грн. (оплата згідно рахунку №159 від 31.07.2019р.); 07.11.2020р. відповідачем було перераховано на рахунок позивача грошові кошти у загальному розмірі 60 920,00 грн. (оплата згідно рахунків №193 від 31.08.2019р., №213 від 30.09.2019р., №214 від 30.09.2019р., №192 від 31.08.2019р.).

28.07.2020р. ТОВ „Одесубк» звернулось до ОК „Цитадель» із претензією №88, відповідно до якої просило сплатити заборгованість за договором №04/07/19 від 04.07.2019р. у загальному розмірі 121 140,00 грн. Вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення ТОВ „Одесубк» до господарського суду із даними позовними вимогами.

Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Частиною 2 ст. 628 ЦК України передбачено, що сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно зі ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Положеннями ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Господарським судом під час вирішення даного спору було встановлено, що 04.07.2019р. між ОСОБА_1 , ОК „Цитадель» та ТОВ „Одесубк» було укладено договір про надання послуг будівельної техніки №04/07/19, який за своєю правовою природою є змішаними договором, оскільки у договорі містяться елементи договору оренди та договору про надання послуг. Враховуючи зміст правовідносин, які виникли між ОК „Цитадель» та ТОВ „Одесубк» на підставі договору №04/07/19 від 04.07.2019р., господарський суд доходить висновку, що вказані правовідносини регулюються положеннями чинного законодавства про надання послуг.

Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як зазначалось по тексту рішення вище, положеннями п. 2.5 договору №04/07/19 від 04.07.2019р. передбачено, що Замовник оплачує Виконавцю 25000,00 грн. без ПДВ - за технічне обслуговування та роботу машиніста (крановика) за місяць, через місяць роботи баштового крану, згідно наданого акту виконаних робіт.

ТОВ „Одесубк» було належним чином та у повному обсязі надано послуги за договором №04/07/19 від 04.07.2019р., що підтверджується підписаними між сторонами актами наданих послуг на загальну суму 188 511,60 грн. Проте, відповідачем у порушення зобов`язань, прийнятих на себе за договором №04/07/19 від 04.07.2019р. не було здійснено остаточної та повної оплати вартості наданих позивачем послуг.

З викладених обставин, позовні вимоги ТОВ „Одесубк» до ОК „Цитадель» в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 121 140,00 грн. підлягають задоволенню як законні та обґрунтовані.

З посиланням на умови договору №04/07/19 від 04.07.2019р., а також приписи чинного законодавства ТОВ „Одесубк» було нараховано відповідачу до сплати пеню у загальному розмірі 21 476,26 грн., яка була нарахована на заборгованість за актами №№233, 234, 258, 281, 282 (177 днів прострочення) та №257 (178 днів прострочення).

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов`язання. Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов`язань. Частиною ст. ст. 547, 548 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

При здійсненні нарахування пені слід мати на увазі приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з п. 1.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» (з наступними змінами і доповненнями) огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 ГПК України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок пені, заявленої до стягнення, господарський суд дійшов висновку, що правильним розміром пені є сума у розмірі 12 750,87 грн. Господарський суд зазначає, що під час розрахунку пені позивачем не було враховано, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, згідно вимог Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» .

Наведене має наслідком необхідність часткового задоволення заявлених ТОВ „Одесубк» до ОК „Цитадель» позовних вимог шляхом присудження до стягнення на користь позивача пені у розмірі 12 750,87 грн.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо необхідності часткового задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю „Одесубк» до обслуговуючого кооперативу „Цитадель» шляхом присудження до стягнення на користь позивача основного боргу у розмірі 121 140,00 грн., пені у розмірі 12 750,87 грн. В решті позову необхідно відмовити.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Слід зазначити, що позивачем у поданій до суду позовній заяві було заявлено клопотання про відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 5250,00 грн., на підтвердження надання якої позивачем було надано суду договір про надання правової допомоги від 24.07.2020р., додаток до договору (протокол погодження вартості з надання правової допомоги), акт приймання-передачі послуг з правової допомоги від 10.08.2020р. на суму 5250,00 грн., прибутковий касовий ордер на суму 5 250,00 грн.

Оскільки вимогами ст. 129 ГПК України передбачено необхідність розподілу інших судових витрат, тобто і витрат на правову допомогу, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, враховуючи відсутність клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу, господарський суд, враховуючи часткове задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю „Одесубк» вважає за необхідне та правомірне покласти на відповідача витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 4 928,80 грн.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з обслуговуючого кооперативу „Цитадель» /65122, Одеська обл., місто Одеса, вул. Академіка Вільямса, буд. 59/3; ідентифікаційний код 42142076/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Одесубк» /65031, Одеська обл., місто Одеса, вул. Миколи Боровського, буд. 37; ідентифікаційний код 40875825/ заборгованість у розмірі 121 140,00 грн. /сто двадцять одна тисяча сто сорок грн. 00 коп./, пеню у розмірі 12 750,87 грн. /дванадцять тисяч сімсот п`ятдесят грн. 87 коп./, судовий збір у розмірі 2 008,38 грн. /дві тисячі вісім грн. 38 коп./, витрати на правову допомогу у розмірі 4 928,80 грн. /чотири тисячі дев`ятсот двадцять вісім грн. 80 коп./.

3. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення складено 17 грудня 2020 р.

Суддя С.П. Желєзна