Рішення

від 04.12.2020 по справі 917/244/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2020 Справа № 917/244/20

Суддя господарського суду Полтавської області Іванко Л.А. при секретарі судового засідання Ісенко М.В., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інновація", 03035, м. Київ, вул. Сурікова, буд. 3, ідент. код 39409610

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕлектроПрогресс", 29600, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Профспілкова, буд. 1, ідент. код 31708201

відповідача 2: ліквідатора Каленчук Оксани Іванівни, 08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Машинобудівників, 17а, оф.56

відповідача 3: Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Сіті Плюс", 01033, м.Київ, вул. Жилянська, буд. 47-Д, оф. 12, ідент. код 40531101

про визнання недійсним договору

Представники сторін - не з`явились

встановив:

В провадженні господарського суду Полтавської області перебуває справа про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Електропрогресс", порушена ухвалою господарського суду від 17.09.2012 року за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир" відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Полтавської області № 18/1984/12 від 17.11.2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "Електропрогресс", м.Кременчук визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру. Ухвалою суду від 18.08.2017 року призначено ліквідатором товариства з обмеженою відповідальністю "Електропрогресс" Каленчук Оксану Іванівну, з покладенням на неї обов"язків по проведенню ліквідаційної процедури, згідно Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

З 21.10.2019 року вступив в дію Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 №2597-VIII .

Відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Таким чином, подальше провадження у справі №18/1984/12 про банкрутство ТОВ "Електропрогресс" здійснюється відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства від 18.10.2018 №2597-VIII (далі - Кодекс).

12.02.2020 року до господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява ТОВ "Фінансова компанія "Інновація" до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕлектроПрогресс", ліквідатора Каленчук О.І. та Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Сіті Плюс" про визнання недійсним Договору № 13/11/18 на надання послуг з фізичної охорони об"єктів від 13.11.2018 року, укладеного між ТОВ "Електропрогресс" в особі ліквідатора Каленчук О.І. та ТОВ "Гарант Сіті Плюс", та застосування наслідків недійсності правочину у справі про банкрутство.

Обгрунтовуючи позовні вимоги про визнання Договору охорони недійсним позивач зазначає, що при його укладенні сторони не бажали реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

12.02.2020р. здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, за результатами якого, для розгляду справи № 917/244/20 визначено суддю Іванко Л.А.

Ухвалою господарського суду від 18.02.2020 року позовну заяву залишено без руху, позивача зобов`язано усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки.

Станом на 02.03.2020 року позивачем подано докази усунення недоліків даної заяви.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Ухвалою господарського суду від 10.03.2020 року позовну заяву ТОВ "Фінансова компанія "Інновація" прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі № 917/244/20.

Справу № 917/244/20 ухвалено розглядати в порядку загального позовного провадження в межах справи № 18/1984/12 про банкрутство ТОВ "Електропрогресс".

Сторонам встановлено строки для подання заяв по суті справи. Підготовче засідання у справі призначено на 09.04.2020 року.

Ухвалою господарського суду від 09.04.2020 року продовжено строк підготовчого провадження у справі № 917/244/20. Поновлено відповідачу - ліквідатору ТОВ "Електропрогресс" Каленчук О.І. строк на подання відзиву на позов з підстав, викладених в ухвалі. Підготовче засідання відкладено на 21.05.2020 року.

Ухвалою господарського суду від 21.05.2020 року, з метою дотримання вимог нормативних актів про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19, рекомендації Ради суддів України, враховуючи, що карантинні заходи продовжено та, враховуючи необхідність забезпечення повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи, підготовче засідання відкладено на 23.06.2020 року.

Не погоджуючись із вказаною заявою ТОВ "ФК "Інновація" по визнання недійсним Договору № 13/11/18 про надання послуг з фізичної охорони об"єктів від 13.11.2018 року, укладеного між ТОВ "Електропрогресс" та ТОВ "Гарант Сіті Плюс", 23.06.2020 року ліквідатор ТОВ "Електропрогресс" надала суду відзив (вх.№ 6526), в якому просить суд відмовити в задоволенні заяви, вважаючи її необгрунтованою з підстав, викладених в відзиві (арк. спр.1-7, т.2).

Ухвалою господарського суду від 23.06.2020 року задоволено клопотання позивача про витребування у відповідача-ТОВ "Гарант Сіті Плюс" доказів.

Підготовче засідання у справі відкладено на 23.07.2020 року.

14.07.2020 року до суду надійшла відповідь на відзив по справі (арк. спр.80-84, т.2), в якій заявник (позивач) не погоджується з аргументами, викладеними у відзиві, зазначає наступне.

Дублікат договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений 13.11.2018 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 1472, не був документом, що підтверджує право володіння будівлею миючої станції інв.45"с", літ.К за адресою:Запорізька обл., м.Запоріжжя, вул.Штабна, буд.12 (надалі-Нерухоме майно) на законних підставах станом на 13.11.2018 року. Цей дублікат договору купівлі-продажу нерухомого майна був тільки підтвердженням придбання 13.07.2006 року ТОВ "Електропрогресс" нерухомого майна.

Щодо твердження ліквідатора Каленчук О.І. у відзиві про те, що вона надала ТОВ "Гарант Сіті Плюс" Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна щодо суб"єкта ТОВ "Електропрогресс" станом на 18.10.2017 року, № 100589408, заявник вказує, що саме оригінал Договору купівлі-продажу Нерухомого майна або витяг з Державного реєстру речових прав на Нерухоме майно є єдиними документами, які підтверджують право володіння чи користування нерухомим майном на законних підставах на конкретну дату, а не будь-яка інша інформація чи/або інформаційна довідка. Отже, за даними заявника, ліквідатор ТОВ "Електропрогресс" не надавав, а директор ТОВ "Гарант Сіті Плюс" в порушення вимог ЗУ "Про охоронну діяльність", Постанови КМУ №960 від 18.11.2015 року "Про затвердження Ліцензійних умов провадження охоронної діяльності" не отримав оригінали документів або завірені в установленому порядку їх копії, що підтверджують право володіння чи користування ТОВ "Електропрогресс" нерухомим майном, тому, що даних документів на так звану дату укладання спірного Договору охорони у ліквідатора ТОВ "Електропрогресс" - арбітражного керуючого Каленчук О.І. не існувало.

По-друге, заявник вважає, що спірний Договір охорони суперечить імперативній нормі, викладеній у ст.978 ЦК України, а отже, відповідно до ст.215 ЦК України є недійсним.

По-третє, ТОВ "ФК "Інновація" не погоджується з твердженням ліквідатора щодо того, що "ТОВ ФК Інновація не зверталась до сторін договору з проханням надати інформацію… так як ліквідатором Каленчук О.І. жодним чином не було повідомлено забезпеченого кредитора ТОВ ФК Інновація про те, що нею було укладено Договір охорони майна, також, жодних відомостей щодо цієї обставини не було вказано в звіті ліквідатора ТОВ Електропрогресс .

Крім цього, ТОВ ФК Інновація не погоджується з посиланням ліквідатора Каленчук О.І., що вона не мала погоджувати витрати в порядку ч.3 ст.61 Кодексу, так як вони виникли раніше, ніж вступив Кодекс в дію, однак, зазначає, що питання порушення ліквідатором Каленчук О.І. процедури погодження витрат не входить до предмету розгляду даної справи.

Зауважує, що ліквідатором Каленчук О.І. здійснюється перекручування тверджень, викладених в позовній заяві, зокрема, зазначаючи, що доводи ТОВ ФК Інновація щодо безоплатної охорони об`єкту протягом 11 місяців є безпідставними , оскільки твердження ТОВ ФК Інновація щодо безоплатності здійснення охорони протягом 11 місяців стосується того, що сторони договору всупереч ст.978 ЦК України не встановили щомісячну оплату.

Заявник ставить під сумнів додані ліквідатором до відзиву копії звітності ТОВ Гарант Сіті Плюс за формою №1-ДФ як доказ наявності працівників, які, крім іншого не завірені належним чином.

Проаналізувавши податкові розрахунки за формою № 1-ДФ ТОВ Гарант Сіті Плюс , Закон України Про охоронну діяльність , відповідь Управління ліцензування Міністерства внутрішніх справ України, заявник прийшов до висновку, що ТОВ Гарант Сіті Плюс не мало достатніх кадрових ресурсів для забезпечення охорони Нерухомого майна у м.Запоріжжя згідно до спірного Договору охорони.

Отже, на думку позивача, господарські операції з надання охоронних послуг між ТОВ Гарант Сіті Плюс та ТОВ Електропрогресс фактично не мають реального характеру, їх виконання оформлено лише документально, без мети на реальне настання правових наслідків, що обумовлені спірним Договором охорони.

22.07.2020 року на виконання вимог ухвали суду від 23.06.2020 року ТОВ Гарант Сіті Плюс надало відповідні пояснення та належним чином засвідчену копію штатного розпису ТОВ Гарант Сіті Плюс за період з 01.01.2018 року по 31.10.2019 року; оригінал Договору № 13/11/18 на надання послуг з фізичної охорони об`єктів від 13.11.2018 року з додатками та актами - для огляду (арк. спр.92-126, т.2).

Судове засідання, призначене на 23.07.2020 року не відбулось в зв`язку з перебуванням судді у відпустці. В зв`язку з виходом судді з відпустки, ухвалою суду від 25.08.2020 року підготовче засідання у справі призначено на 22.09.2020 року.

Ухвалою господарського суду від 22.09.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.10.2020 року.

22.10.2020 року за ухвалою господарського суду розгляд справи відкладено на 24.11.2020 року.

Представники сторін в судове засідання 24.11.2020 року не з`явились, про дату, час, місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника за наявними матеріалами справи. На позовних вимогах заявник наполягає.

Відповідно ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані суду документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, оглянувши подані документи, суд встановив наступне.

В ході процедури банкрутства ТОВ "Електропрогресс" 13.11.2018 року між ТОВ "Електропрогресс" в особі ліквідатора Каленчук О.І. та ТОВ "Гарант Сіті Плюс" укладено Договір № 13/11/18 на надання послуг з фізичної охорони об"єктів (надалі - Договір охорони).

Відповідно до п. 2.2 Договору охорони, Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується здійснювати охорону об`єкта Замовника - будівлі миючої станції інв. №45 с , що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Штабна,буд. 12, згідно з дислокацією (додаток 4) та відповідно до умов цього договору, а Замовник зобов`язується своєчасно здійснювати оплату послуг Виконавця на умовах і порядку, установлених цим Договором.

П.2.4. Договору охорони передбачає, що охорона об`єкта здійснюється у дні та години, вказані у Дислокації (Додаток №4 до договору) згідно інструкції по охороні об`єкта Замовника (додаток 5). Система охорони, регламент несення служби на постах об`єкту та дислокація постів спільно визначається Виконавцем та Замовником.

Згідно п.2.6 Договору охорони, після складання і підписання Акту обстеження технічного стану об`єкта Замовник передає об`єкт під охорону, що засвідчується складанням і підписанням відповідного двостороннього акту (додаток3). Перелік об"єктів охорони, їх балансова вартість та деталізація визначається в Акті прийняття об`єкту під охорону (додаток 3).

За твердженням заявника, Акт приймання об`єкту під охорону не відповідає вимогам п. 2.6 Договору охорони, що погодили сторони в Договорі. Також, заявник звертає увагу, що Акти приймання-передачі виконаних робіт до Договору №13/11/18 про надання послуг з фізичної охорони об`єктів від 13 листопада 2018 року підписані сторонами 31 березня 2019р., 30 червня 2019р., 31 серпня 2019р., що є вихідними днями.

Щодо підтвердження права власності на об`єкт та порушення норми Закону України Про охоронну діяльність , заявник, з посиланням на норми Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядок ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зазначив, що саме витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є єдиним документом, який підтверджує право володіння чи корисчтування нерухомим майном на законних підставах на конкретну дату.

На думку заявника, дублікат договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений 13 листопада 2018 року Задачиною Н.В., приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 1472, не був документом, що підтверджує право володіння чи користування ТОВ Електропрогресс будівлею миючої станції інв. 45 с , літ К за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Штабна, буд. 12 (надалі - Нерухоме майно ) на законних підставах станом на 13 листопада 2018 року, а є тільки підтвердженням придбання 13 липня 2006 року ТОВ Електропрогресс нерухомого майна.

Право власності на Нерухоме майно було зареєстровано у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно тільки 15 серпня 2019 року, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 21 серпня 2018 року, індексний номер витягу: 178303539.

Отже, за твердженням заявника, ліквідатор ТОВ Електропрогресс Каленчук О.І. не могла надати ТОВ Гарант Сіті Плюс в день укладання договору № 13/11/18 про надання послуг з фізичної охорони об`єктів від 13 листопада 2018 року (надалі - Договір охорони ) витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ані в письмовій, ані в електронній формі.

Таким чином, заявник вважає, що при укладенні Договору охорони були порушені вимоги п. 3 ст. 8 Закону України Про охоронну діяльність щодо підтвердження ТОВ Електропрогресс право володіння чи користування Нерухомим майном на законних підставах.

Крім цього, заявник вважає, що Договір охорони суперечить вимогам ст.978 Цивільного кодексу України щодо щомісячної оплати охоронних послуг. А саме, відповідно до ст. 978 ЦК України за договором охорони охоронець, який є суб`єктом підприємницької діяльності, зобов`язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов`язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Згідно п. 3.3 Договору охорони, оплата за цим Договором здійснюється Замовником протягом п`яти банківських днів з моменту отримання від Виконавця рахунку-фактури.

Договором охорони не встановлені строки надання рахунку-фактури.

Крім цього, заявником зроблено висновки, що надання послуг за Договором охорони не містить мети досягнення економічних і соціальних результатів та мети одержання прибутку для ТОВ "Гарант Сіті Плюс", виходячи з дати подання виконавцем рахунку-фактури №СФ-106 від 21 листопада 2019 року, з якого слідує, що виконавець на протязі часу з 13 листопада 2018 року по 17 жовтня 2019 року, тобто протягом 11 місяців здійснював фізичну охорону об`єкта безоплатно, та вважає, що ціна послуг в Договорі охорони не відповідає ринковим цінам та є меншою за мінімальну допустиму вартість послуг охорони.

У відповідності до п.5.1.1. Договору охорони, Виконавець бере на себе зобов`язання організувати та забезпечити охорону громадського порядку та збереження майна на об"єкті замовника майна, прийнятого під охорону на протязі часу встановленого в додатку №4 цього договору від розкрадання, пошкодження, знищення та не допускати перебування та проникнення сторонніх осіб на об`єкт шляхом контролю за майном об`єкта, що на ньому зберігається; відвернення безпосередніх посягань; припинення несанкціонованого доступу сторонніх осіб до майна на об`єкті; здійснення заходів оперативного реагування на безпосередні правопорушення проти майна замовника на об`єкті; дотримання встановленого режиму роботи об`єкта.

Згідно п.5.1.4 Договору охорони, письмово повідомляти Замовника про факти затримання правопорушників та розкрадачів, порушників внутрішнього розпорядку, встановленого Замовником, негайно, але не пізніше ніж протягом доби.

В результаті виїзду на об`єкт нерухомого майна: будівлю миючої станції інв. №45 с , що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Штабна, буд. 12 (надалі - Забезпечене майно ) ТОВ ФК Інновація зазначено, що у нього, як забезпеченого кредитора виникають сумніви, що ТОВ Гарант Сіті Плюс чи будь-яких з їхніх охоронців фактично здійснювали охорону заставного майна, оскільки ними було б зафіксовано факт використання третіми особами заставного майна, що ніби перебувало під охороною, оскільки п.5.1.1. Договору охорони прямо вказує на обов`язок виконавця ТОВ Гарант Сіті Плюс забезпечити охорону від розкрадання, пошкодження, знищення та не допускати перебування та проникнення сторонніх осіб на об`єкт шляхом контролю за майном об`єкта, що на ньому зберігається.

З огляду на викладені в заяві обставини, ТОВ "ФК "Інновація" зроблено наступні висновки:

- Договір укладався без спрямованості на реальне настання наслідків та його виконання (здійснення охорони та отримання грошових коштів на надані послуги охорони);

- всупереч п.2.1 Договору право власності на нерухоме майно було зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно тільки 15 серпня 2019 року;

- Договором охорони не встановлені строки надання рахунку-фактури, що суперечить нормам Цивільного кодексу України.

Таким чином, з урахуванням викладених в заяві аргументів, ТОВ "ФК "Інновація" вважає, що при укладенні Договору охорони сторони не бажали реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, оскільки ліквідатором було направлено грошові кошти за послуги з охорони заставного майна, які фактично не надавались ТОВ "Гарант Сіті Плюс", а тому, просить визнати Договір № 13/11/18 на надання послуг з фізичної охорони об"єктів від 13.11.2018 року, укладений між ТОВ "Електропрогресс" в особі ліквідатора Каленчук О.І. та ТОВ "Гарант Сіті Плюс" недійсним та застосувати наслідки недійсності правочину.

Згідно зі ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, в тому числі, визнання правочину недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Як вказано в п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними , правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом. Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 ЦК України, статтями 207, 208 ГК України.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. У вирішенні спорів про визнання правочинів недійсними на підставі статей 230 - 233 ЦК України господарські суди повинні мати на увазі, що відповідні вимоги можуть бути задоволені за умови доведеності позивачем фактів обману, насильства, погрози, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, тяжких обставин і наявності їх безпосереднього зв`язку з волевиявленням другої сторони щодо вчинення правочину.

Звертаючись з позовом про визнання недійсним правочину, позивач повинен довести наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними. Без доведення цих обставин суд не має підстав для задоволення позову.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.11.2018 року між ТОВ "Електропрогресс" в особі ліквідатора Каленчук О.І. та ТОВ "Гарант Сіті Плюс" укладено Договір № 13/11/18 на надання послуг з фізичної охорони об`єкта - будівлі миючої станції інв. №45 с , що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Штабна,буд. 12, згідно з дислокацією (додаток 4) та відповідно до умов цього договору.

Відповідно до Інформаційної довідки № 100589408 від 18.10.2017 р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за ТОВ Електропрогресс (код ЄДРПОУ 31708201) зареєстровано об`єкт нерухомого майна: будівля миючої станції інв.№ 45 с , за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Штабна, буд. 12.

Отже, у Реєстрі прав власності на нерухоме майно було вказано відомості щодо наявності у власності ТОВ Електропрогресс об`єкта нерухомого майна- будівлі миючої станції інв.№ 45 с , за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Штабна, буд. 12, а отже, зазначене спростовує доводи ТОВ "Фінансова компанія "Інновація" щодо недотримання положень ч. 3 ст. 8 Закону України Про охоронну діяльність , якою передбачено, що замовник послуг з охорони майна зобов`язаний надати суб`єкту охоронної діяльності для ознайомлення оригінали документів або завірені в установленому порядку їх копії, що підтверджують його право володіння чи користування майном на законних підставах, охорона якого є предметом договору, а також правомірність знаходження такого майна, транспортного засобу чи особи у визначеному місці охорони.

Судом встановлено, що укладення спірного договору охорони ліквідатором ТОВ Електропрогресс - арбітражним керуючим Каленчук О.І. відбувалось на момент чинності на той час Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон).

За цих обставин, суд дійшов висновку про оцінку обставин, викладених сторонами у справі, в тому числі, згідно приписів Закону.

Так, статтею 38 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , чинного на момент виявлення вказаного нерухомого майна, було встановлено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо.

Згідно з ч. 2 ст. 41 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ліквідатор з дня свого призначення приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження.

Під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство (ч. 3 ст. 98 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ).

На виконання зазначених вимог Закону та з метою забезпечення збереження нерухомого майна боржника, 13.11.2018 року між ліквідатором ТОВ Електропрогресс та ТОВ Гарант Сіті Плюс укладено Договір про надання послуг з фізичної охорони об`єктів № 13/11/18 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 2.2. Договору Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується здійснювати охорону об`єкту охорони замовника - будівлю миючої станції інв. № 45 с , що знаходиться за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Штабна, буд. 12, згідно з дислокацією (Додаток 4) та відповідно до умов цього Договору, а замовник зобов`язується своєчасно здійснювати оплату послуг Виконавця на умовах і в порядку, установлених цим Договором.

Згідно з п. 3.1. Договору сума вартості послуг визначається Сторонами на основі протоколу узгодження вартості послуг (додаток № 1 до Договору), який є невід`ємною частиною цього Договору, а також з виплат за послуги, які надаються на основі додаткових угод.

Як передбачено п. 3.3. Договору оплата за цим Договором здійснюється Замовником протягом п`яти банківських днів з моменту отримання від Виконавця рахунку-фактури.

Відповідно до п. 3. 7. Договору Виконавець зобов`язаний надати Замовникові Акти про надання охоронних послуг до 2 числа місяця наступного за звітним. Замовник зобов`язаний протягом 5 (п`яти) робочих днів розглянути поданий акт та підписати його або надати заперечення щодо викладеного в Акті. У разі не підписання Замовником Акту протягом встановленого строку та відсутності заперечень щодо викладеного в Акті, такі послуги вважаються наданими належним чином.

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2019 року, але в будь-якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань в частині розрахунків (п. 11.1 Договору).

Додатковою угодою № 17/10/19 від 17.10.2019 року сторони погодили припинити надання послуг з охорони Об`єкту з моменту укладення цієї додаткової угоди; Замовнику оплатити Виконавцю надані послуги у повному обсязі.

Як було передбачено ч. 4 ст. 115 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Законом, крім витрат на страхування його відповідальності за заподіяння шкоди внаслідок неумисних дій або помилки під час виконання повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора, а також витрат, здійснення яких безпосередньо не пов`язане з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, і витрат, пов`язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати, що перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.

При цьому, ТОВ ФК Інновація не доведено належними та допустимими доказами, що ціни на охорону згідно Договору перевищують ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення послуг.

Відповідно до актів наданих послуг за період з 13 листопада 2018 року по 17 жовтня 2019 року вартість послуг з охорони нерухомого майна ТОВ Електропрогресс склала 222580,64 грн.

За даними ліквідатора ТОВ "Електропрогресс", до 05.11.2019 року на ліквідаційному рахунку банкрута були відсутні кошти для оплати ТОВ "Гарант Сіті Плюс" послуг з охорони майна, в зв"язку з чим, у ТОВ "Електропрогресс" утворилася заборгованість перед ТОВ "Гарант Сіті Плюс" за Договором в сумі 222580,64 грн., яка була погашена 26.11.2019 року.

За викладеного, посилання заявника на невідповідність договору вимогам ст. 978 ЦК України суд вважає безпідставним; несвоєчасне виконання ТОВ Електропрогресс грошових зобов`язань за Договором не є підставою для визнання недійсним такого Договору.

За Договором, охорону будівлі миючої станції інв.№ 45 с , за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Штабна, буд. 12 здійснювала охоронна компанія ТОВ Гарант Сіті Плюс , яка має відповідну ліцензію.

Проте, забезпеченим кредитором зазначено, що ПП "Галиш" ФОП Галиш Артур Анатолійович самостійно, власними силами здійснювали охорону заставного майна, так як майно використовується у їх господарській діяльності.

З огляду на надані суду докази, ТОВ ФК Інновація не надало документального підтвердження того, що ФОП Галиш Артур Анатолійович чи ПП Галиш Артур Анатолійович здійснювали охорону будівлі миючої станції інв.№ 45 с за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Штабна, буд. 12. Докази того, що ФОП Галиш Артур Анатолійович та ПП Галиш Артур Анатолійович мають ліцензію на здійснення охоронної діяльності ТОВ ФК Інновація суду не надано.

Зі встановлених вище обставин справи вбачається, що підстави, зазначені заявником у поданій до суду заяві не знайшли свого належного підтвердження в поданих сторонами доказах.

Позивачем не доведено обставин, які підтверджують, що при укладенні Договору сторони не бажали реального настання правових наслідків, що обумовлені ним (п.5 ст.203 ЦК України).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання недійсним Договору на надання послуг з фізичної охорони об"єктів є безпідставною, а тому в її задоволенні необхідно відмовити.

Згідно вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що позивачем не підтверджено доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для задоволення позову. Відтак у задоволенні позову необхідно відмовити.

Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

У свою чергу, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 р. у справі "Серявін проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010 р.) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Суд враховує висновки, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З огляду на викладене, оцінивши зібрані у справу докази та дослідивши норми чинного законодавства, що регулюють розглядувані правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України сплачений судовий збір у даній справі покладається на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 129, 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256 ГПК України). Згідно ст.256 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 04.12.2020

Суддя Іванко Л.А.