Рішення
від 28.10.2020 по справі 925/550/18
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2020 року м. Черкаси справа № 925/550/18

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Романенко Л.В., у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду розглянув справу за позовом керівника Уманської місцевої прокуратури Черкаської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, м. Черкаси, вул. Смілянська, 131

до відповідачів:

- колективного сільськогосподарського підприємства Ягубець , Черкаська область, Христинівський район, с. Ягубець, вул. Соборна, 1;

- товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРРА-2014 , м. Вінниця, вул. Чехова, 6, оф. 306,

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Міністерство аграрної політики та продовольства України, м. Київ

про визнання недійсним договору від 23.09.2014 про спільний обробіток земельних ділянок та зобов`язання звільнити земельні ділянки,

за участю повноважних представників сторін:

від прокуратури: Олійник І.А. - прокурор відділу - за посадою;

від позивача: участі не брав;

від відповідачів (КСП): участі не брав;

(ТОВ): участі не брав;

третя особа: участі не брав.

31.05.2018 керівник Уманської місцевої прокуратури Черкаської області звернувся до господарського суду Черкаської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області з позовом до колективного сільськогосподарського підприємства Ягубець та до товариства з обмеженою відповідальністю Терра-2014 про визнання недійсним договору про спільний обробіток земельних ділянок площею 1834,0411 га, укладений 23.09.2014р. між відповідачами, та зобов`язання звільнити земельні ділянки загальною площею 1834,0411 га (з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 26.07.2018р. №6439вих18 (а.с.177-181 т.1)).

Прокурор просить суд визнати недійсним договір про спільний обробіток земельних ділянок площею 1834,0411 га, укладений 23.09.2014 між Державним підприємством Сільськогосподарське підприємство Ягубець (правонаступник - КСП Ягубець , ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00709460, та ТОВ ТЕРРА-2014 , ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39398515, та зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю ТЕРРА-2014 звільнити земельні ділянки загальною площею 1834,0411 га:

- кадастровий номер 7124689000:03:002:0004, площею 86,461 га;

- кадастровий номер 7124689000:04:001:0006, площею 12,6319 га;

- кадастровий номер 7124689000:04:001:0007, площею 100,3763 га;

- кадастровий номер 7124689000:04:001:0008, площею 41,4056 га;

- кадастровий номер 7124689000:02:002:0013, площею 21,1678 га;

- кадастровий номер 7124689000:02:002:0014, площею 97,5459 га;

- кадастровий номер 7124689000:02:002:0015, площею 133,3497 га;

- кадастровий номер 7124689000:02:002:0016, площею 135,8018 га;

- кадастровий номер 7124689000:02:002:0017, площею 51,1774 га;

- кадастровий номер 7124689000:02:002:0018, площею 29,5156 га;

- кадастровий номер 7124689000:03:001:0020, площею 88,6091 га;

- кадастровий номер 7124689000:03:001:0021, площею 86,7741 га;

- кадастровий номер 7124689000:03:001:0022, площею 88,6514 га;

- кадастровий номер 7124689000:03:001:0023, площею 147,8639 га;

- кадастровий номер 7124689000:03:001:0024, площею 25,5225 га;

- кадастровий номер 7124689000:02:001:0032, площею 5,9244 га;

- кадастровий номер 7124689000:02:001:0033, площею 2,5234 га;

- кадастровий номер 7124689000:02:001:0034, площею 160,7504 га;

- кадастровий номер 7124689000:02:001:0035, площею 71,1183 га;

- кадастровий номер 7124689000:02:001:0036, площею 133,8927 га;

- кадастровий номер 7124689000:02:001:0037, площею 135,119 га;

- кадастровий номер 7124689000:02:001:0038, площею 125,853 га;

- кадастровий номер 7124689000:02:001:0040, площею 52,0059 га), які знаходяться в адміністративних межах Ягубецької сільської ради Христинівського району Черкаської області та перебувають у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРРА-2014 згідно з договором про спільний обробіток земельних ділянок від 23.09.2014.

Короткий опис руху справи:

Рішенням господарського Черкаської області від 27.09.2018 (суддя Кучеренко О.І.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2019 рішення господарського Черкаської області від 27.09.2018 залишено без змін.

Постановою Верхового Суду від 21.05.2019 рішення господарського суду Черкаської області від 27.09.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2019 скасовано, справу направлено на новий розгляд.

На підставі повторного автоматизованого розподілу справ між суддями справу господарського суду №925/550/18 передано до провадження судді Скибі Г.М.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 04.12.2019 провадження у справі було зупинено до перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18 стосовно повноважень прокурора в господарському процесі.

12.08.2020 заступник керівника Уманської місцевої прокуратури подав до суду клопотання про поновлення провадження у справі, оскільки 26.05.2020 постановою Великої Палати Верховного Суду у справі №912/2385/18 касаційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області задоволено, постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2019 у справі №912/2385/18 скасовано, а справу передано до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. При цьому опосередковано підтверджено повноваження прокурора на звернення з позовом в господарський суд.

18.08.2020 провадження у справі поновлено, підготовче засідання призначено на 14:30 год. 11.09.2020.

Підготовче засідання закрито 11.09.2020 та призначено справу в судовий розгляд по суті на 14:30 год. 28.10.2020.

В судовому засіданні:

Прокурор вимоги підтримав та просить їх задовольнити.

Від представника відповідача (Терра) надійшло клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку з позитивним результатом лабораторного дослідження на коронавірус у повноважного представника. Клопотання було відхилено судом, оскільки відповідач мав достатньо часу для вирішення питання про залучення іншого відповідача чи самопредставництва.

Відповідач КСП Ягубець не відреагував на ухвалу суду.

Інших клопотань, документів, заяв чи заперечень учасниками не подано.

Прокурор та позивач не змінили підставу чи предмет спору.

Сторони не змогли вирішити спір в позасудовому порядку.

Інших доказів не надано.

За результатами розгляду спору судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до приписів ст. 240 ГПК України.

Судом встановлено та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини:

Прокурор звернувся з позовом до ДП (КСП) Ягубець та ТОВ Терра з вимогами визнання недійсності договору про спільний обробіток земельних ділянок від 23.09.2014 (том 1, а.с. 27-29).

Відповідно до рішення Ягубецької сільської ради 25.02.1994 №3 Елітно-насінницькому радгоспу Ягубець видано Державний акт на право постійного користування землею серія ЧР 16-6 - на площу земельної ділянки державної власності 2598,8 га (том 1, а.с. 32-35).

Наказом Української Академії аграрних наук №28 від 25.08.1998 змінено назву радгоспу Ягубець на Дослідне господарство Ягубець Черкаського інституту агропромислового виробництва Української ААН.

Наказом Української академії (УААН) від 10.12.2004 №447/94 Дослідне господарство Ягубець передано в підпорядкування Міністерства аграрної політики України.

Пізніше, відповідно до наказу Міністерства аграрної політики України №294 від 30.12.2013 дослідне господарство Ягубець перейменоване на Державне підприємство Сільськогосподарське підприємство Ягубець .

Функції управління майном Державного підприємства Сільськогосподарське підприємство Ягубець передано регіональному відділенню ФДМУ відповідно до наказу Міністерства №777 від 30.12.2013.

Відповідно до приписів ЗУ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності Головне управління Держземагентства у Черкаській області зареєструвало право державної власності на 23 земельні ділянки сільгосппризначення загальною площею 1834,0411 га в адмінмежах Ягубецької сільської ради (за межами населеного пункту).

Відповідними наказами від 01.07.2014 ГУ Держземагентства у Черкаській області передало спірні земельні ділянки в постійне користування ДП СП Ягубець (правокористувач) (том 1, а.с. 36-104).

02.12.2015 регіональне відділення ФДМУ по Черкаській області наказом №11-АПК затвердило план приватизації єдиного майнового комплексу Державного підприємства Сільськогосподарське підприємство Ягубець , яке перетворене вже 03.12.2015 в колективне сільськогосподарське підприємство Ягубець та останнього визнано правонаступником всіх майнових прав і зобов`язань ДП СГП Ягубець (наказ ФДМУ №12-АПК від 03.12.2015, том 1, а.с. 106).

Наказом ФДМУ від 04.12.2015 №13-АПК було припинено юридичну особу Державне підприємство Сільськогосподарське підприємство Ягубець шляхом його перетворення у КСП Ягубець (том 1, а.с. 107).

Натомість 23.09.2014 між ДП СГП Ягубець (сторона1) та ТОВ Терра-2014 (сторона2) укладено Договір про спільний обробіток землі. Сторона1 зобов`язалась передати сільськогосподарські угіддя - поля загальною площею 1834,0411 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва для спільного обробітку разом зі стороною2, з використанням власних та залучених ресурсів (том 1, а.с. 27 зворот).

Строк дії спірного договору визначений з 01.01.2014 до 01.12.2019 (п. 11.1. договору, том 1, а.с. 29).

Спірним договором передбачено розподіл прибутків - ДП Ягубець 20%, ТОВ Терра - 80% (п. 6.1.3 договору).

Сторони в п. 13.6 договору домовились, що в разі реорганізації однієї з сторін договору права і обов`язки за договором переходять до його правонаступника.

В подальшому сторони уклали додаткову угоду від 29.09.2015 та доповнили п. 8.2 договору - про розподіл прибутку в частках 50/50% між учасниками (том 1, а.с. 30).

Прокурор вважає спірний договір від 23.09.2014 таким, що не відповідає вимогам закону, та наполягає на визнанні його недійсним з тих підстав, що порушено вимоги законодавця про право постійного користування спірною земельною ділянкою тільки титульним користувачем, відповідно до приписів ст. 92 ЗК України.

Відповідачі КСП та ТОВ, кожен окремо, вимоги заперечили та просять в позові відмовити:

Позиція відповідача (КСП Ягубець ) (відзив, том 1, а.с. 128-150):

- земельна ділянка масивом 1834,0411 га перебуває в постійному користуванні КСП Ягубець і з володіння господарства не вибувала;

- спірна земельна ділянку в оренду, суборенду, на інших умовах третім особам не передавалась;

- спірний договір про спільний обробіток земельних ділянок від 23.09.2014 не охоплює питання оренди землі;

- дія спірного договору від 23.09.2014 припинена за закінченням

термінів, на які він був укладений;

- у прокурора відсутнє право на звернення в суд з позовом в такій

категорії спорів.

Позиція відповідача (ТОВ Терра-2014 ) (відзив, том 1, а.с. 151-163) - повністю підтримав позицію КСП Ягубець та заперечив повноваження прокурора на звернення з позовом в суд.

Судом перевірено статус спірних земельних ділянок (всього 23):

- спірні земельні ділянки були і є державною власністю з цільовим

використанням - сільськогосподарське призначення;

- видано Державний акт на право постійного користування землею -

серія ЧР номер 16-6 (том 1, а.с. 32);

- власником спірних земельних ділянок є держава в особі органу

виконавчої влади, уповноваженого на вчинення адміністративних та управлінських функцій у спірних земельних та господарсько-розпорядчих правовідносинах - Кабінет Міністрів Україні в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України, м. Київ (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 24);

- власник спірних земельних ділянок чи уповноважений орган державної влади не давав згоди на використання цих ділянок чи частини масиву ділянок КСП Ягубець третіми особами на договірних чи позадоговірних умовах. Згода, висловлена в листі Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.11.2014 вих. №37-27-3-13/18132 (том 2, а.с. 34) стосовно додаткової угоди до договору про спільний обробіток земельної ділянки с/г призначення не породжує прав для сторін (учасників договору) на використання ділянок за основним договором;

- перетворене КСП Ягубець не отримувало спірних ділянок площею 1834,0411 га у власність, в статутний фонд чи на баланс господарства.

Статус відповідача як правонаступника (Ягубець)

- Дослідне господарство Ягубець перетворене в КСП Ягубець з

внесенням реєстраційних даних в ЄДРПОУ;

- перетворення юридичної особи без зміни реєстраційного коду ЄДРПОУ не є безумовною підставою припинення права постійного користування земельними ділянками державної власності, оскільки відбувається тільки зміна організаційно-правової форми управління юридичною особою;

- перетворене підприємство КСП Ягубець не збільшувало статутний фонд, не отримувало спірних земельних ділянок 1834,0411 га у власність та не вносило їх у свій статутний фонд (том 1, а.с. 107).

Оцінюючи пояснення учасників та докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. №14 Про судове рішення у цивільній справі , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно положень Пленуму ВГСУ від 23.03.2012р. №6 Про судове рішення при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.

Відповідно до приписів ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Частина 2 ст. 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобов`язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

За приписами ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Статтею 14 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Суд погоджується з доводами учасників, що їх дії були направлені на настання певних юридичних наслідків, що охоплюється положеннями ст.ст. 4, 11 Цивільного кодексу України.

Суд зазначає, що між сторонами ДП СГП Ягубець (КПС Ягубець ) та ТОВ Терра 23.09.2014 укладено письмовий двосторонній оплатний консенсуальний строковий змішаний договір про спільний обробіток земельних ділянок площею 1834,0411 га, з елементами договору про спільну діяльність, договору оренди землі, договору надання та споживання послуг, що охоплюється приписами глав 58, 63, 77 ЦК України.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Прокурор в інтересах позивача звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом про визнання недійсним договору про спільний обробіток земельних ділянок площею 1834,0411 га, укладений 23.09.2014 між відповідачами, та зобов`язання звільнити земельні ділянки загальною площею 1834,0411 га (з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 26.07.2018р. №6439вих18 (а.с.177-181 т.1)).

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Стосовно наявності необхідного обсягу повноважень у ДП СГП Ягубець (правової дієздатності) на укладення договору про спільний обробіток земельних ділянок, на виконання вимог ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України:

Обсяг повноважень ДП СГП Ягубець та ТОВ ТЕРРА-2014 та їх уповноважених представників під час укладення договорів (в тому числі договору про спільний обробіток земельних ділянок площею 1834,0411 га, укладений 23.09.2014) визначені Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими спеціальними нормативно-правовими актами, а також Статутами підприємств.

Юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю (ст.ст. 2, 80, 91, 92 ЦК України).

При цьому особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та Закону (частина перша статті 92 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Правочини юридична особа ж вчиняє через свої органи, що з огляду на приписи статті 237 ЦК України утворює правовідношення представництва, в якому орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана або має право вчинити правочин від імені цієї юридичної особи, в тому числі вступаючи в правовідносини з третіми особами.

За системним аналізом норм ЦК України (ст.ст. 99, 145, 147), ГК України (ст. 89), ЗУ Про господарські товариства (ст.ст. 58, 59, 62, 63) виконавчий орган товариства вирішує всі питання, пов`язані з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що є компетенцією іншого органу або на здійснення яких, необхідно мати дозвіл уповноваженого органу управління такого підприємства.

Частиною 3 статті 92 ЦК України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Обсяг прав та обов`язків, повноважень особи, що здійснює функції управління юридичної особи визначено у Статуті юридичної особи.

Порядок набуття та реалізації необхідного обсягу повноважень на укладення правочинів Директором визначено п.п. 1.3, 5.5, 9.2.13, 10.2, 11.1 Примірного статуту державного підприємства, віднесеного до сфери управління Міністерства аграрної політики України, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 17 вересня 2012 року №570; у своїй діяльності Підприємство керується Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України, нормативно-правовими актами, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами контролю, а також цим Статутом.

З огляду на специфіку правового регулювання процедури укладення договорів про спільну діяльність державними підприємствами, останні не мають права без спеціального погодження (дозволу) Уповноваженого органу управління здійснювати укладення відповідних договорів.

Відповідно, у керівника ДП СГП Ягубець на момент укладення спірного договору від 23.09.2014 про спільний обробіток земельних ділянок було відсутнє право на укладення подібного господарського правочину та передачу в користування спірних земельних ділянок державної форми власності, оскільки виключно належним чином прийняте та оформлене у відповідній розпорядчій формі погодження Міністерства аграрної політики та продовольства України на укладення державним підприємством спірного договору надає ДП СГП Ягубець цивільну дієздатність на укладення договору про спільну діяльність, тому що без відповідної згоди засновника чи власника майна ДП СГП Ягубець не має права розпоряджатись своїми активами, в тому числі правом на вчинення договору про спільну діяльність з іншим суб`єктом господарювання.

Відповідно до п. 7 Положення про Міністерство аграрної політики, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.2006 № 1541, Мінагрополітики в межах своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства видає накази, організовує і контролює їх виконання.

Відповідно до п. 81 Інструкції з діловодства в Міністерстві аграрної

політики та продовольства України, затвердженої Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства від 03.07.2012 №390, накази видаються як рішення організаційно-розпорядчого чи нормативно-правового характеру.

За змістом управлінської дії накази видаються з основних питань діяльності Міністерства та кадрових питань.

Тобто єдиною формою рішення Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо погодження спірного договору про спільну діяльність може бути тільки наказ.

Встановлено, що Міністерство аграрної політики та продовольства України листами за підписом заступника міністра аграрної політики та продовольства України від 26.09.2014 та від 26.11.2014 повідомило відповідачів, що Міністерство не заперечує проти укладення спірного договору.

Відповідно до висновку науково-правової експертизи щодо відповідності чинному законодавству України правових форм окремих організаційно-розпорядчих рішень Мінагрополітики України, виконаної на звернення Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на підставі Закону України Про науково-технічну експертизу №126/121-е від 27.06.2019, наданого Радою науково-правових експертиз при Інституті держави та права ім. В.М. Корецького НАН України, лист Мінагрополітики України від 26.09.2014 №37-27-313/14797 за підписом заступника міністра Дикуна А.Є. про погодження Міністерством договору про спільну діяльність (спільний обробіток землі) не є належним за формою та змістом організаційно-розпорядчим рішенням уповноваженого органу управління (том 5, а.с. 127-131).

Як вбачається з матеріалів, наданих на експертизу, ДП СГП Ягубець звернулось до Міністерства аграрної політики України з проханням погодити договір про спільну діяльність (спільний обробіток земельних ділянок), підписаний 23.09.2014 між ДП СГП Ягубець та ТОВ ТЕРРА-2014 . Листом Мінагрополітики №37-27-3-13/14797 від 26.09.2014 зазначений договір за підписом заступника міністра А.Є.Дикуна був погоджений. Крім того, 06.11.2014 ДП СГП Ягубець додатково звернулось до Мінагрополітики з проханням погодити зміни до цього ж договору в частині збільшення терміну його дії, на що також листом від 26.11.2014 за підписом заступника міністра А.Є.Дикуна отримало позитивну відповідь.

З точки зору експерта, зазначене погодження посадовою особою Міністерства було вчинене з порушенням норм чинного законодавства.

Відповідно до приписів ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України - і не інакше. Питання діяльності міністерств регулюються Законом України Про центральні органи виконавчої влади від 17.03.2011 №3166. Видом правових актів, за допомогою яких здійснюється керівництво підвідомчою сферою з боку міністерства, є накази.

Відповідно до ст. 15 вказаного Закону Міністерство у межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, які підписує міністр. Інших видів актів міністерства Закон не передбачає.

Суд приходить до висновку, що листи за підписом окремої посадової особи - заступника міністра аграрної політики та продовольства України від 26.09.2014 та від 26.11.2014 про згоду на укладання спірного договору та продовження його дії - не є належним рішенням Уповноваженого органу державного управління, який надає погодження на укладення спірного договору про спільний обробіток земельних ділянок державної власності.

Стосовно реорганізації підприємства (господарства Ягубець ):

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області Про перетворення Державного підприємства СГП Ягубець у Колективне сільськогосподарське підприємство Ягубець №12-АПК від 03.12.2015 Державне підприємство СГП Ягубець було перетворено у Колективне сільськогосподарське підприємство Ягубець .

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області Про припинення юридичної особи №13-АПК від 04.12.2015 юридичну особу - Державне підприємство СГП Ягубець було припинено шляхом перетворення у Колективне сільськогосподарське підприємство Ягубець .

12.02.2016 відомості про припинення ДП СГП Ягубець і про створення КСП Ягубець були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Стосовно права користування земельними ділянками державної форми власності ДП СГП Ягубець станом на 2015 рік та перехід права користування до КСП Ягубець :

Свою позицію щодо правонаступництва у відносинах права постійного користування КСП Ягубець за ДП СГП Ягубець відповідач1 обґрунтовує тим, що земельні відносини в Україні, відповідно до ст. 3 ЗК України регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 92 ЗК України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають:

а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності;

б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об`єднання), установи та організації;

в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності;

г) публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування ;

ґ) вищі навчальні заклади незалежно від форми власності;

д) співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Тобто, законодавець у ст. 92 ЗК України обмежує перелік суб`єктів права постійного користування земельною ділянкою і не передбачає можливості набуття певними різновидами підприємств (у т.ч. господарськими товариствами) такого права.

Однак із пунктом 6 розділу 10 Перехідні положення Земельного Кодексу України вбачається, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 №5-рп/2005 пункт 6 розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).

Зокрема в пп. 5.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України зазначено, що Земельний кодекс Української РСР від 8 липня 1970 року встановлював безстрокове і тимчасове користування землею (стаття 15). Землекористувачами визначалися: колгоспи, радгоспи, інші сільськогосподарські державні, кооперативні, громадські підприємства, організації і установи; промислові, транспортні, інші несільськогосподарські державні, кооперативні, громадські підприємства, організації та установи; громадяни.

Відповідно до п. 3 статті 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов`язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Крім того, відповідно до п. 6 постанови Верховної ради Української РСР від 18.12.1990 №563-XII Про земельну реформу , якому надано роз`яснення вказаним рішенням Конституційного Суду України, громадяни, які мають у користуванні земельні ділянки, надані їм до введення у дію Земельного кодексу Української РСР, зберігають право на ці земельні ділянки до виготовлення правовстановлюючих документів.

Аналогічну правову позицію викладено у п. 27 Постанови пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин (далі - постанова пленуму ВГСУ № 6). а саме, норма статті 92 ЗК України не обмежує і не скасовує право постійного користування земельними ділянками, набуте іншими способами в установлених законодавством випадках станом на 01.01.2002.

Пунктом 2.8 Постанови пленуму ВГСУ №6 наголошено, що право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 ЗК України, перелік яких є вичерпним. Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб`єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у статті 141 ЗК України, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.

Отже, якщо право постійного користування виникло в суб`єкта господарювання до 01.01.2002 (дня набрання чинності ЗК України), після цієї дати воно продовжує зберігатися.

Ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України передбачено, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Суд наголошує, що реєстрація суб`єкта господарювання - КСП Ягубець у відповідності до витягу з ЄДРПОУ відбулася 12.02.2016, шляхом перетворення (зміна організаційно-правової форми) ДП СГП Ягубець , зареєстрованого 12.03.2001 без ліквідації, а отже і право постійного користування спірною земельною ділянкою також у позивача виникло до дня набрання чинності ЗК України.

Тобто, в розумінні Цивільного кодексу України, позивачем змінено лише організаційно-правову форму через перетворення юридичної особи, що узгоджується з приписами ЗУ Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , проте ліквідація юридичної особи без правонаступників - як така - не відбулася.

Відповідно до ст. 5 Закону України Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі приватизація майна радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється шляхом перетворення їх у колективні сільськогосподарські підприємства або у акціонерні товариства за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених).

Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі безоплатна передача частки державного майна (акцій) здійснюється в разі перетворення в процесі приватизації радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств у колективні сільськогосподарські підприємства або в акціонерні товариства на підставі договору безоплатної передачі, який укладається з урахуванням законодавства з питань оподаткування.

Приватизація майна радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, створених на базі колгоспів без викупу державою їх майна, які за період своєї діяльності не одержували бюджетних коштів для придбання основних фондів і будівництва, здійснюється шляхом перетворення їх за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) у колективні сільськогосподарські підприємства або акціонерні товариства з наступною безоплатною передачею майна працівникам підприємств засновників (ч. 1 ст. 8 Закону України Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі ).

При цьому відповідно до приписів ч. 2 ст. 191 Цивільного кодексу України до складу підприємства - як єдиного майнового комплексу - входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач1 наголошує, що КСП Ягубець є правонаступником усіх прав та обов`язків реорганізованого шляхом перетворення державного підприємства ДП Ягубець , у тому числі, права постійного користування земельними ділянками, площа яких на підставі довідки форми 6-зем становить 1834,0411 га на момент перетворення.

Така позиція відповідача є необґрунтованою та такою, що суперечить обставинам справи та положенням ст.ст. 92, 123, 125, 126, 141 Земельного кодексу України.

Відповідно до пункту 2.7 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин , рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005 (висновок рішення КСУ від.09.2005 №5-рп/2005: Положення пункту 6 розділу X втрачають чинність, як такі, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) в частині зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення) - не застосовується до правовідносин приватизації ДП СГП Ягубець , що мали місце у 2015-2016 роках, правовідносин створення КСП Ягубець , правовідносин по розробленні проекту землеустрою щодо приватизації земель ДП СГП Ягубець членами КСП Ягубець у 2016 році.

Пункт розкриває питання чинності правовстановлюючого документу на право постійного користування у Суб`єкта, що за Земельним кодексом України 1992 року мав право постійного користування, однак за ст. 92 Земельного кодексу України 2001 року не включений до переліку суб`єктів права постійного користування та згідно п.6 Перехідних положень Земельного кодексу України 2001 року зобов`язаний був переоформити право постійного користування у право оренди землі.

Спору щодо чинності правовстановлюючих документів на право постійного користування ДП СГП Ягубець , отриманих до 2002 року - немає.

Однак, КСП Ягубець не є Державним підприємством СГП Ягубець державної форми власності, не підпорядковане Міністерству аграрної політики України, а є лише правонаступником активів та пасивів державного підприємства, що припинило свою діяльність у процесі приватизації та перетворення. Утворено КСП Ягубець у 2016 році. Законодавство, що регулює порядок набуття, зміну, припинення права на землю КСП Ягубець - Земельний кодекс України (2768-14), в редакції від 29.12.2015 та наступних редакціях.

Відповідно до ст. 92 Земельного Кодексу України (у редакції від 29.12.2015 року та наступних редакціях) право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Перелік суб`єктів, які мають право набути земельні ділянки в постійне користування, визначено в ч. 2 ст. 92 Земельного Кодексу України: права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають:

а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності;

Відповідно до п. в ч. 1 ст. 141 Земельного Кодексу України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є: припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій.

На підставі Наказу Регіонального відділення Фонду державного майна у Черкаській області №13-АПК 04.12.2015 було припинено діяльність Державного підприємства Сільськогосподарське підприємство Ягубець шляхом приватизації.

В результаті рішення державного органу припинено діяльність Державного підприємства Сільськогосподарське підприємство Ягубець державної форми власності та утворено КСП Ягубець приватної (колективної) форми власності.

Земельний кодекс України чітко декларує, що право постійного користування припиняється у випадку припинення діяльності державного, комунального підприємства. В даному випадку відсутнє пряме правонаступництво КСП Ягубець по праву постійного користування земельними ділянками державної форми власності.

Позиція щодо заборони прямого переходу права користування на земельні ділянки, від суб`єкт господарювання державної форми власності до приватної форми власності підтверджується судовою практикою, а саме:

Постановою Вищого господарського суду України від 16 квітня 2013 року №5002-33/1279-2012,

Постановою Вищого господарського суду України від 29 жовтня 2015 року №927/1498/14,

Постановою Вищого господарського суду України від 01 червня 2010 року №11/49-04 (8/79-03).

Положення ст.ст. 108, 191 ЦК України є загальними нормами. Порядок реалізації процесу переходу прав та обов`язків визначається спеціальним законодавством, в даному випадку це норми Земельного кодексу України та Закону України Про приватизацію державного майна , також прийняті відповідно до них нормативно-правові акти.

Земельний кодекс України містить ст.ст. 25, 118, 123, 125, 126, 141, які визначають порядок набуття права постійного користування, припинення права постійного користування, набуття права власності на землі державного підприємства в процесі приватизації. Жодна з перелічених норм не передбачає набуття права постійного користування правонаступником приватної форми власності після державного підприємства внаслідок припинення його діяльності.

Крім того, обсяг прав та обов`язків КСП Ягубець - як правонаступника державного підприємства СГП Ягубець - визначено в процесі приватизації саме рішенням Регіонального відділення Фонду державного майна України у Черкаській області.

КСП Ягубець набуло права на нерухоме майно та земельні ділянки майнового комплексу ДП СГП Ягубець , що визначені Передавальним актом майна державного підприємства СГП Ягубець до КСП Ягубець від 04.12.2015, згідно з положеннями Закону України Про приватизацію державного майна .

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ЗК України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:

- надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;

- формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України Про Державний земельний кадастр , право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення - здійснюється без складення документації із землеустрою.

Відповідно до приписів ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 ЗК України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Враховуючи положення та приписи ст.ст. 123, 125, 126 ЗК України, КСП Ягубець здійснено державну реєстрацію прав (користування) на земельні ділянки, що перейшли у володіння (користування) КСП Ягубець в порядку приватизації (правонаступництва) після ДП СГП Ягубець .

Однак, до сьогодні за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, власником земельних ділянок, загальною площею 1834,0411 га, державної форми власності, цільовим призначенням, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованих: Черкаська обл., Христинівський район, с/рада Ягубецька, є держава в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, а постійним користувачем Державне підприємство Сільськогосподарське підприємство Ягубець (про що свідчить інформаційна довідка з реєстру речових прав на нерухоме майно).

Як вбачається з інформаційної довідки, КСП Ягубець зареєстрували право власності (користування) на майно, що було набуте ними в процесі приватизації як правонаступником ДП СГП Ягубець , а землі, що підлягають приватизації працівниками та іншими особами, що мають таке право згідно ст.25 ЗК України, не зареєстровано за КСП Ягубець .

Проте, відповідно до приписів ст.ст. 125, 126 ЗК України, КСП Ягубець не є постійним користувачем земельними ділянками загальною площею 1834,0411 га державної форми власності, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані: Черкаська обл., Христинівський район, с/рада Ягубецька, в тому числі в порядку правонаступництва, оскільки це протирічить вимогам Земельному кодексу України.

Більше того, Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області неодноразово заявляло, що КСП Ягубець не має рішення уповноваженого органу, яким би надавались землі ДП СГП Ягубець йому у користування, в тому числі на праві постійного користування.

З врахуванням відсутності рішення органу, що згідно ст. 122 Земельного кодексу України уповноважений передати Позивачу спірну земельну ділянку в постійне користування, відсутності правочину чи акту(рішення) Регіонального відділення Фонду державного майна України у Черкаській області про передачу права постійного користування на спірні земельні ділянки згідно з переліком КСП Ягубець за правонаступництвом - відсутня правова підстава, за якою право постійного користування на земельні ділянки ДП СГП Ягубець набуто КСП Ягубець та може бути зареєстровано у визначеному ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та ст.126 Земельного кодексу України.

Стосовно припинення у КСП Ягубець права постійного користування земельними ділянками:

Суд вважає, що до спірних правовідносин мають бути застосовані положення ст.ст. 116, 123, 126, 127, 141 Земельного кодексу України.

Матеріали відзивів, додаткові докази відповідачів не містять доказів, які б підтвердив факт передачі в КСП Ягубець 23 державних земельних ділянок в постійне користування у порядку правонаступництва від припиненого ДП СГП Ягубець .

Станом на момент припинення юридичної особи ДП СГП Ягубець на праві постійного користування перебували земельні ділянки державної форми власності:

кадастровий номер - 7124689000:02:001:0032;

кадастровий номер - 7124689000:02:002:0018;

кадастровий номер - 7124689000:02:001:0034;

кадастровий номер - 7124689000:02:001:0033;

кадастровий номер - 7124689000:02:002:0017;

кадастровий номер - 7124689000:02:002:0016;

кадастровий номер - 7124689000:02:001:0035;

кадастровий номер - 7124689000:02:001:0036;

кадастровий номер - 7124689000:02:002:0015;

кадастровий номер - 7124689000:02:001:0037;

кадастровий номер - 7124689000:02:002:0013;

кадастровий номер - 7124689000:02:002:0014;

кадастровий номер - 7124689000:02:001:0040;

кадастровий номер - 7124689000:02:001:0038;

кадастровий номер - 7124689000:04:001:0008;

кадастровий номер - 7124689000:04:001:0007;

кадастровий номер - 7124689000:04:001:0006;

кадастровий номер - 7124689000:03:002:0004;

кадастровий номер - 7124689000:03:001:0024;

кадастровий номер - 7124689000:03:001:0023;

кадастровий номер - 7124689000:03:001:0021;

кадастровий номер - 7124689000:03:001:0020;

кадастровий номер - 7124689000:03:001:0022) загальною площею 1834,0411 га в адмінмежах Ягубецької сільської ради Христинівського району Черкаської області.

Суд вважає, що в процесі приватизації та перетворення ДП СГП Ягубець в КСП Ягубець , КСП Ягубець (як утворена юридична особа) прав постійного користування земельними ділянками державної власності - не набула. У договорі про безоплатну передачу майна ДП СГП Ягубець від 19.02.2016 (який є правочином і на підставі якого оформлено перехід прав та обов`язків від ДП СГП Ягубець до КСП Ягубець в порядку ст.ст. 104, 108 ЦК України), Акті прийому-передачі майна ДП СГП Ягубець від 19.02.2016, яким оформлено перехід прав та обов`язків ДП СГП Ягубець до КСП Ягубець , право постійного користування на 23 земельні ділянки не зазначено.

Чинне земельне законодавство не передбачає автоматичного переходу права постійного користування земельними ділянками у зв`язку з реорганізацією юридичної особи.

Статтею 141 Земельного кодексу України серед, підстав припинення права користування земельною ділянкою, визначено і припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій.

Статтею 92 Земельного кодексу України визначено вичерпний перелік суб`єктів, які набувають право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності.

Перехід права постійного користування земельними ділянками від державного підприємства, що припинило свою діяльність, до його правонаступника-юридичної особи, яка в силу статті 92 Земельного кодексу України не може набувати земельні ділянки на такому праві, не відбувається.

Таким чином, в порядку правонаступництва відповідно до приписів ст.ст. 102, 104 ЦК України, КСП Ягубець не набуло право постійного користування на спірні земельні ділянки державної форми власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно з частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Частиною 2 цієї ж статті визначено, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

При цьому, відповідно до пункту 4 статті 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування для всіх потреб. Зміни до зазначеної норми набрали чинності з 01.01.2013.

Головним управлінням Держгеокадастру в Черкаській області будь-яких розпорядчих документів щодо відчуження або передачу вказаних земель державної власності сільськогосподарського призначення у постійне користування КСП Ягубець - не приймалось.

Фонд державного майна України або його регіональне відділення в Черкаській області рішення про передачу земельних ділянок загальною площею 1834,0411 га у постійне користування КСП Ягубець - не приймало.

Тобто, Рішення державних органів, договори, що посвідчують право постійного користування на 23 земельні ділянки КСП Ягубець , що до 12.02.2016 року перебували у постійному користуванні ДП СГП Ягубець , - відсутні.

Відповідно до ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до п. 81-2 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, для державної реєстрації права власності та права постійного користування на земельну ділянку, права на яку набуваються шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у постійне користування із земель державної або комунальної власності, подається рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність чи надання у постійне користування або про затвердження документації із землеустрою щодо формування земельної ділянки та передачу її у власність чи надання у постійне користування.

Оскільки Рішення органу виконавчої влади про надання 23 земельних ділянок у постійне користування КСП Ягубець відсутнє, реєстрація права постійного користування на 23 земельні ділянки за КСП Ягубець відповідно до приписів ст.ст. 125, 126 ЗК України - проведена не була.

Суд вважає, що рішення у справі №823/1619/18 не є належним доказом та преюдиційним фактом, оскільки даними рішеннями не було передано КСП Ягубець державні земельні ділянки у постійне користування або визнано за КСП Ягубець дане право у резолютивній частині цього судового рішення згідно предмету спору.

Суд при прийнятті рішення враховує також висновок науково-правової експертизи при Інституті держави та права ім. В.М. Корецького НАН України №126/134-е від 11.07.2019 щодо юридичної природи та відповідності законодавству України Договору про спільний обробіток земельних ділянок між ДП СГП Ягубець та ТОВ Терра-2014 від 23.09.2014 (том 5, а.с. 132-138):

1) Незважаючи на те, що Договір про спільний обробіток земельних ділянок, укладений між ДП СГП Ягубець та ТОВ Терра-2014 від 23.09.2014 містить ключові ознаки договору оренди землі, його не можна кваліфікувати як договір оренди землі, оскільки деякі його положення, зокрема, положення про розрахунки між сторонами, містять ознаки договору про спільну діяльність. Водночас враховуючи те, що за ключовою ознакою, а саме за ознакою передачі однією стороною Договору про спільний обробіток землі - ДП СГП Ягубець - іншій його Стороні - ТОВ Терра-2014 права на монопольне володіння і використання с/г земель, що перебувають у постійному користуванні ДП СГП Ягубець , Договір про спільний обробіток землі від 23.09.2014 є таким, що укладений для приховання договору оренди землі;

2) Договір про спільний обробіток земельних ділянок, укладений між ДП СГП Ягубець та ТОВ Терра-2014 23 вересня 2014 року, суперечить вимогам земельного законодавства України, що дає підстави для визнання даного правочину недійсним відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Постійні користувачі земельними ділянками наділені лише правомочностями щодо володіння та користування земельними ділянками, однак не мають права розпоряджатися ними в будь-який спосіб, якщо інше не встановлено законом або договором, на підставі якого у землекористувача виникло право користування землею. До таких договорів відносяться договори оренди землі, емфітевзису та суперфіцію. Постійні землекористувачі наділені правом лише самостійно, тобто особисто господарювати на земельній ділянці, а статтею 96 Земельного кодексу України на землекористувачів, в тому числі і постійних, покладений обов`язок використовувати землю за цільовим призначенням.

По суті, укладення постійним землекористувачем земельної ділянки договору з іншою юридичною особою про спільний обробіток цієї ділянки являє собою приховану форму розпорядження земельною ділянкою, оскільки такий договір надає іншій особі право використання земельної ділянки та права власності на вирощену на ній с/г продукцію.

Надавши ТОВ Терра-2014 право здійснювати на землях, наданих ДП СГП Ягубець у постійне користування для здійснення всього циклу технологічних операцій та робіт з вирощування та реалізації с/г продукції, ДП СГП Ягубець фактично здійснило дію (акт) розпорядження цими землями, що суперечить положенням ст. 92 Земельного кодексу України, яка надає постійним землекористувачам лише правомочності щодо володіння і користування земельними ділянками, а не розпорядження ними.

Укладення ДП СГП Ягубець - як постійним землекористувачем -Договору про спільний обробіток його земельних ділянок від 23.09.2014 являє собою акт здійснення розпорядження вказаними земельними ділянками ще й тому, що на підставі цього договору у ТОВ Терра-2014 виникає зобов`язальне право на земельну ділянку постійного користувача у частині володіння і користування нею.

Передаючи земельну ділянку іншій особі на умовах договору про спільний обробіток, ДП СГП Ягубець вчинило юридичну дію, яку згідно з ст. 80 Земельного кодексу України, може здійснювати лише власник земельної ділянки, а не постійний землекористувач.

Отже, укладення договору про спільний обробіток землі являє собою таку ж форму розпорядження земельною ділянкою, як і укладення договорів оренди чи застави земельних ділянок. За чинним ЗК України (ст. ст. 79, 80, 90) такі дії щодо розпорядження земельними ділянками уповноважені здійснювати лише власники земельних ділянок, які мають право вчиняти будь-які дії (правочини) щодо розпорядження земельними ділянками, що не заборонені законом. Натомість постійні землекористувачі наділені правом здійснення таких дій щодо розпорядження земельними ділянками, які прямо передбачені законом.

Державні с/г підприємства не мають права укладати з іншими особами договори про спільний обробіток землі, оскільки закон не наділяє постійних землекористувачів правомочністю щодо розпорядження земельними ділянками, наданими їм у постійне користування.

Відповідно до ст.ст. 74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Суд при прийнятті рішення враховує правові позиції та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п. 4 ст. 11 ГПК України):

- принцип правової певності та юридичної визначеності, в тому числі недопустимість ревізування рішень судів, які набрали законної сили - з підстав бажання зацікавленої особи в переоцінці доказів (рішення Агрокомплекс проти України nо.23465/03 від 08.03.2012р.);

- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов`язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін (рішення Серявін проти України nо. 4909/04 від 10.02.2010р., рішення Трофімчук проти України nо. 4241/03 від 28.10.2010р.);

- принцип повноти та межі обгрунтування рішення судом в залежності від характеру рішення (рішення Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994р., серія А, N 303-А, п. 29);

- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення Желтяков проти України nо. 4994/04 від 09.09.2011р.).

У пункті 70 рішення від 18 січня 2001 року у справі "Чепмен проти Сполученого Королівства" (Chapman v. the United Kingdom"), заява N 27238/95, Європейський суд з прав людини наголосив на тому, що в інтересах правової визначеності, передбачуваності та рівності перед законом суд не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності належної для цього підстави.

У пункті 49 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів про якість судових рішень зазначається, що судді повинні послідовно застосовувати закон. Однак, коли суд вирішує відійти від попередньої практики, на це слід чітко вказувати в рішенні.

Суд вважає, що Прокурором та Позивачем доведено порушення відповідачами права та інтересу держави на законність використання та розпорядження земельними ділянками з викладених ними підстав - з боку відповідачів. Прокурор та позивач застосували вірний спосіб захисту порушеного права відповідно до приписів ст.ст. 15-16 ЦК України.

У суду наявні правові підстави для задоволення позову, тому позовні вимоги належить задовольнити повністю, визнавши недійсним з моменту укладення договір від 23.09.2014 про спільний обробіток земельних ділянок державної власності площею 1834,0411 га та зобов`язавши відповідачів звільнити ці земельні ділянки загальною площею 1834,0411 га в адміністративних межах Ягубецької сільської ради.

За таких умов судові витрати в розмірі судового збору відповідно до приписів ст. 129 ГПК України належить покласти в рівних частинах на відповідачів та стягнути на користь платника - прокуратури Черкаської області.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати недійсним з моменту укладення договір від 23.09.2014 про спільний обробіток земельних ділянок площею 1834,0411 га, укладений 23.09.2014

між Державним підприємством Сільськогосподарське підприємство Ягубець (правонаступник Колективне сільськогосподарське підприємство Ягубець ), Черкаська область, Христинівський район, с. Ягубець, вул. Соборна, 1, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00709460, номер рахунку в банку невідомий

та товариством з обмеженою відповідальністю ТЕРРА-2014 , м. Вінниця, вул. Чехова, 6, оф. 306, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39398515, номер рахунку в банку невідомий.

Зобов`язати колективне сільськогосподарське підприємство Ягубець , Черкаська область, Христинівський район, с. Ягубець, вул. Соборна, 1, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00709460, номер рахунку в банку невідомий

та товариство з обмеженою відповідальністю ТЕРРА-2014 , м. Вінниця, вул. Чехова, 6, оф. 306, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39398515, номер рахунку в банку невідомий

звільнити спірні земельні ділянки площею 1834,0411 га: