Рішення

від 11.12.2020 по справі 160/12404/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2020 року Справа № 160/12404/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САНСИСТЕМ" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 05.10.2020 надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "САНСИСТЕМ" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 05.11.2020 року № 111-а.

В обґрунтування позову посилався на протиправність оскарженого наказу, як такого, що на думку позивача підлягаю скасуванню з огляду на відсутність у територіального підрозділу ДПС України - Головного управління ДПС у Дніпропетровській області законних повноважень на проведення перевірок платника податків, що обліковується на території іншого підрозділу - ГУ ДПС у Кіровоградській області.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 р. відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників процесу. Тією ж ухвалою суду запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Відповідач скористався наданим правом та надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому указав про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на їх необґрунтованість. Зазначає, що наказ прийнятий у зв`язку з поданою позивачем декларацією, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податку на додану вартість.

Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд виходить із такого.

Судом встановлено та із матеріалів справи слідує, що на підставі п.19-1.1 статті 19-1, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.8, п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 ПК України, відповідачем прийнято наказ від 05.11.2020 року № 111-а Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ САНСИСТЕМ (код ЄДРПОУ 42057599), який і є предметом розгляду у цій справі.

При вирішені спору суд виходить із того, що Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами країни.

Зазначене конституційне положення реалізовано у підпунктах 21.1.1 та 21.1.4 п. 21.1. ст. 21 Податкового кодексу України в частині обов`язків посадових та службових осіб контролюючих органів дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій тощо.

Підпункт 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України передбачає, що одним із принципів, на яких ґрунтується податкове законодавство України, є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу;

Окрім того, п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України у разі, коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Підпунктом 41.1.1. п. 41.1. статті 41 Податкового кодексу України визначено, що контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Згідно із п. 61.1., 61.2. статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, який здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Податковий контроль здійснюється шляхом:

- ведення обліку платників податків;

- інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин;

- моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу (ст. 62 Податкового кодексу України).

Статтею 75 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні абоневиїзні) та фактичні перевірки. Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з?працівниками та яка проводиться на підставі податкових декларацій, фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до п. 10.1., 10.2., 10.4. Розділу X Переведення платника податків на обслуговування з одного контролюючого органу до іншого (взяття на облік/зняття з обліку) Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року № 1588 у разі проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, внаслідок якої змінюється адміністративно-територіальна одиниця та контролюючий орган, в якому на обліку перебуває платник податків (далі - адміністративний район), а також у разі зміни податкової адреси платника податків, контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку/взяття на облік такого платника податків. Підставою для зняття з обліку платника податків в одному контролюючому органі і взяття на облік в іншому є надходження хоча б до одного з цих органів даних, що свідчать про належну державну реєстрацію таких змін органами державної реєстрації. Процедури переведення платника податків шляхом взяття на облік/зняття з обліку (зміни основного місця обліку) розпочинаються та проводяться контролюючими органами у разі надходження хоча б одного з таких документів:

- відомостей державного реєстратора про внесення змін до відомостей про місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

- заяви за формою № 1-ОПП, або за формою № 1-РПП із позначкою Зміна місцезнаходження, пов`язана із зміною адміністративного району, або включення/невключеяня до Реєстру ВПП , або за формою № 5-ОПП із позначкою Зміна місця проживання, пов`язана із зміною адміністративного району , поданої платником податків до контролюючого органу за новим місцезнаходженням.

З метою вдосконалення взаємодії між структурними підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, відповідно до підпункту 5 пункту 5 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227, з метою надання територіальним органам ДПС методичної допомоги в організації контрольно-перевірочної роботи та чіткої взаємодії між структурними підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків Наказом Державної податкової служби України від 04.09.2020 року № 470 затверджено методичні рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків (далі - Методичні рекомендації).?

Підпунктом 1.4.3.2. Розділу 1.4. Особливості організації та проведення документальних та фактичних перевірок Методичних рекомендацій визначено, що при організації та проведенні документальних перевірок платників податків, які у зв`язку зі зміною місцезнаходження (податкової адреси) переводяться на обслуговування з одного органу ДПС до іншого, слід враховувати вимоги щодо необхідності завершення територіальним органом ДПС за попереднім місцем обліку процедур адміністрування податків і зборів. Тому, якщо органом ДПС за попереднім місцем обліку була розпочата документальна перевірка платника податків, такий орган забезпечує завершення процедури адміністрування в частині закінчення цієї документальної перевірки та узгодження сум грошових зобов`язань за її результатами.

При цьому слід врахувати, що відповідно до підпункту 1.2.1 пункту 1.2 розділу І цих Методичних рекомендацій за письмовим дорученням (погодженням) керівників відповідних структурних підрозділів Державної податкової служби України такі перевірки можуть проводитись за додатковим залученням працівників інших територіальних органів ДПС, у тому числі за новим місцезнаходженням платника податків. Щодо нерозпочатих документальних позапланових перевірок таких платників податків, то, оскільки статтею 75 Кодексу визначено, зокрема, що документальна виїзна перевірка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка, такі перевірки доцільно проводити територіальним органам ДПС за основним місцем обліку зазначених платників податків на дату проведення перевірки.

Таким чином, окрім підстав для проведення документальних позапланових перевірок, передбачених статтею 78 Податкового кодексу України, територіальний підрозділ контролюючого органу має бути наділений і відповідними повноваженнями на проведення такої перевірки.

Аналізуючи у сукупності наведені положення чинного законодавства щодо законності повноважень територіальних підрозділів контролюючих органів на проведення документальної позапланової виїзної перевірки можна дійти висновку, що такими повноваженнями наділений територіальний підрозділ контролюючого органу за місцезнаходженням платника податку, тобто за основним місцем обліку.

Судом встановлено, що з 18.09.2020 року, тобто, до моменту прийняття відповідачем оскарженого наказу платником податків - ТОВ САНСИСТЕМ змінено адресу місцезнаходження, то відповідно, правом розпочинати та проводити перевірки після зміни місцезнаходження позивача наділений виключно територіальний підрозділ контролюючого органу за основним місцем обліку, тобто ГУ ДПС у Кіровоградській області з підстав, передбачених статтею 78 Податкового кодексу України.

Зважаючи на вищевикладене, суд доходить висновку, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області при прийнятті наказу Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ САНСИСТЕМ від 05.10.2020 року № 111-п діяло не у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, а отже такий наказ с неправомірним та підлягає скасуванню. Відповідно позовні вимоги - задоволенню у повному обсязі.

Згідно із статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "САНСИСТЕМ" - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 05.11.2020 року № 111-а Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ САНСИСТЕМ (код ЄДРПОУ 42057599).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "САНСИСТЕМ" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102 грн. (дві тисячі сто дві) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Л.Є. Букіна