Рішення

від 17.12.2020 по справі 260/2395/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

17 грудня 2020 рокум. Ужгород№ 260/2395/20

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Луцович М.М.

при секретарі судових засідань - Полянич В.І.

та осіб, що беруть участь у справі:

представник позивача - Попюк М.І.;

представник відповідача - не з`явився;

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно податкового повідомлення-рішення від 24.04.2020 року№0007340-5333-0711 позивачеві визначено суму податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 29 тис. 472 гривень 10 копійок за 2019 рік. Однак, позивач наголошує, що з 08.02.2017 року її право власності на будинок в АДРЕСА_1 припинилось, що підтверджується договорами дарування від 07.02.2017 реєстраційний номер 209, від 08.02.2017 реєстраційний номер 215 та витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Таким чином, позивач вказувала, що відповідач дійшов до безпідставного висновку про наявність об`єкту оподаткування податком на нерухоме майно, відмінним від земельної ділянки.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив задовольнити такі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, відзив на позов до суду не надіслав.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідачем 24.04.2020 року було прийнято податкове повідомлення-рішення №0007340-5333-0711, згідно якого позивачеві визначено суму податкового зобов`язання за 2019 року за платежем: "податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості" в розмірі 29 472,10 грн. (а.с. 5).

Як підтверджується наявними матеріалами справи, 01.12.2015 року позивач набула право власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №48856564 від 02.12.2015. Загальна площа будинку - 714,45 м2, житлова площа - 215,96 м2. (а.с. 6).

Однак, в подальшому 08.02.2017 позивач відчужила (подарувала) вказаний житловий будинок в АДРЕСА_1 - ОСОБА_2 , від імені якого діяв, як законний представник малолітнього сина ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на підставі Договору дарування від 07.02.2017 реєстраційний номер 209, та Договору дарування від 08.02.2017 реєстраційний номер 215 (а.с. 7-8, 10-11), що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №79783989 від 07.02.2017 та №79884393 від 08.02.2017 (а.с. 9., 12).

Таким чином, судом встановлено, з 08.02.2017 року право власності позивача на вказаний будинок житловий будинок в АДРЕСА_1 припинилося.

Відповідно до ст.265 п.265.1 пп.265.1.1 Податкового кодексу України ( далі - ПК України) податок на майно складається, зокрема, з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Згідно пп.266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Відповідно пп. 266.1.2 п. 266.1 ст. 266 ПК України визначення платників податку в разі перебування об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб: а) якщо об`єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

У відповідності до пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Згідно пп. 266.3.1 п.266.3 ст.266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Відповідно до пп. 266.3.2 п.266.3 ст.266 ПК України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Згідно пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПК України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Відповідно пп. 266.7.1 п.266.7 ст. 266 ПК України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку: а) за наявності у власності платника податку одного об`єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; б) за наявності у власності платника податку більше одного об`єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; в) за наявності у власності платника податку об`єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпункту "в" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів "б" і "в" цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об`єктів житлової нерухомості.

Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. З

З огляду на те, що з 08.02.2017 року право власності позивача на житловий будинок в АДРЕСА_1 припинилося, суд констатує, що в податковому періоді 2019 рік за який позивачеві було нараховане податкове зобов`язання за платежем: "податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості" у позивача був відсутній об`єкт оподаткування податком на нерухоме майно, відмінним від земельної ділянки.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень не надав до суду належних та допустимих доказів того, що в податковому періоді 2019 рік за який позивачеві було нараховане податкове зобов`язання за платежем: "податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості" у позивача був наявний об`єкт оподаткування податком на нерухоме майно, відмінним від земельної ділянки.

Крім того суд зауважує, що згідно Висновку експрта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 29.05.2020 року №9769 житловий будинок в АДРЕСА_1 є незавершеним будівництвом, ступінь готовності якого складає 51% та на день проведення дослідження є непридатним для проживання (а.с. 45-52), тобто житлом не являється.

Згідно ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Так, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не було подано відзив на позов та не повідомлено про наявність поважних причин неподання такого, відтак згідно вимог ч. 4 ст. 159 КАС України суд кваліфікує неподання відповідачем відзиву як визнання позову.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч.1, ч.2 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів і не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 24.04.2020 року№0007340-5333-0711.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів та обставин, суд приходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (вул. Волошина, буд. 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 43197110) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області від 24.04.2020 року№0007340-5333-0711.

3. Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду в строки визначені ст. 295 КАС України. Рішення суду набирає законної сили в порядку визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяМ.М. Луцович

Відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України рішення суду у повному обсязі складено 18.12.2020 року.