Рішення

від 07.12.2020 по справі 380/3893/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2020 року справа №380/3893/20

зал судових засідань №7

Львівський окружний адміністративний суд,

у складі:

головуючої-судді Братичак У.В.,

секретар судового засідання Тронка О.В.,

за участю представників:

позивача Свистович Ю.П.,

відповідача Кельбас Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом Приватного підприємства Компанія АРКС до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

Приватне підприємство Компанія АРКС (місцезнаходження: вул.Пасічна, 171/159, м.Львів, 79032; ЄДРПОУ: 40010852) звернулося з позовною заявою до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: вул.Стрийська, 35, м.Львів, 79003; ЄДРПОУ: 43143039), в якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 28.01.2020 року №0000900509 та №0000890509.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що спірні податкові повідомлення-рішення прийнято за наслідками документальної позапланової виїзної перевірки, результати якої оформлено актом від 23.12.2019 року №764/13-01-05-09/40010852. Вказує на те, що в акті перевірки податковий орган ставить під сумнів реальність господарської діяльності посилаючись лише на податкову інформацію щодо контрагентів ТзОВ Пром Торг Компані , яка не підтверджена жодними доказами, а базується лише на припущеннях щодо неможливості даною юридичною особою проводити певну господарську діяльність. При цьому зазначає, що не кожна господарська діяльність потребує використання значних трудових та інших матеріальних ресурсів та основних засобів, зокрема посередницька торгівельна діяльність може здійснюватись без наявності останніх, а також з залученням необхідних ресурсів на підставі окремих договорів. Так, щодо умов здійснення торговельних операцій контрагентом було надано копію договору про надання складських логістичних послуг та послуг зберігання. Таким чином посилається на те, що при проведенні перевірки контролюючому органу надано усі первинні документи щодо господарських відносин з ТзОВ Пром Торг Компані , надано документи, що підтверджують транспортування товару, зокрема, товарно-транспортні накладні, первинні документи щодо отримання послуг перевезення від перевізника, а також документи щодо оренди транспортного засобу, який позивач використовує у власній господарській діяльності. Відтак, вважає, що відповідач не довів правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, просить позов задовольнити.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що в основу висновків про нереальний характер задокументованих господарських операцій ТзОВ Пром Торг Компані покладена інформація, що міститься в АІС Податковий блок . Аналіз поданої ТзОВ Пром Торг Компані податкової звітності вказує на відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, транспортні засоби та устаткування необхідні для можливості виконання взятих на себе зобов`язань згідно укладених договорів з контрагентами, в тому числі і з ПП Компанія АРКС . Таким чином, вважає, що ТзОВ Пром Торг Компані не могло фактично здійснювати господарські операції із поставки товарів на користь ПП Компанія АРКС з врахуванням часу, оперативності проведення господарських операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного, недостатньої чисельності трудових ресурсів необхідних для виконання взятих на себе зобов`язань згідно укладених договорів. Окрім того, зазначає, що виходячи із змісту видаткових накладних, приймання товару відбувалося в місті Житомир, тоді коли товарно-транспортні накладні фіксують іншу інформацію щодо місця відвантаження товару, а саме - м.Київ, вул. Гавела, 16. У зв`язку з наведеним, на переконання відповідача на нереальність господарських операцій між ПП Компанія АРКС та ТзОВ Пром Торг Компані вказують численні прямі та непрямі доказі зібрані перевіряючими в ході проведення перевірки позивача, які в сукупному взаємозв`язку підтверджують їх удаваність та виключну спрямованість на отримання податкової вигоди. Відтак, у задоволенні позову слід відмовити.

Ухвалою судді від 09.06.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 24.09.2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю з підстав, викладених в обґрунтуваннях позовної заяви та додаткових поясненнях, просила позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, викладені у заявах по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ПП Компанія АРКС зареєстроване 15.09.2015, податковий номер платника податків - 40010852. Основний вид діяльності - оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього.

Головним управлінням ДПС у Львівській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП Компанія АРКС з питань проведення взаємовідносин із ТзОВ Пром Торг Компані (ЄДРПОУ - 41347632) за період червень 2019 та правомірності їх відображення у податкових деклараціях з податку на додану вартість та податковій декларації з податку на прибуток.

Перевіркою встановлено порушення ПП Компанія АРКС :

1. п.5, п.6, п.7, п.9 П(С)БО 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99р. №318, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями) внаслідок чого підприємством занижено податок на прибуток за 9 місяців 2019 року в загальній сумі 304 395 грн;

2. п.198.1, п.198.2, п.198.3, ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), завищення суми податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ Пром Торг Компані (41347632) за період червень 2019 р. на суму 338 217 грн., шо призвело до: заниження позитивного значення різниці між сумою додаткового зобов`язання за сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 18) на загальну суму 338 217 грн., в т.ч. за червень 2019 в сумі 338 217 грн.

Позивач, не погоджуючись з висновками, викладеними в акті перевірки, подав заперечення.

Відповідач надіслав позивачу відповідь на заперечення від 24.01.2020 №3339/10/05.9-15, в якій зазначив, що за результатами проведеної комісії прийнято рішення, що аргументи наведені у запереченнях не спростовують фактів порушень, вказаних в акті перевірки від 23.12.2019 №764/13-01-05-09/40010852, відповідно висновки даного акта перевірки залишено без змін.

Відтак, на підставі висновків акта перевірки ГУ ДПС у Львівській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

-від 28.01.2020 року №0000900509 про донарахування зобов`язань з податку на додану вартість у сумі 338 217,00 грн за основним зобов`язанням та 84 554, 00 грн за штрафними санкціями;

-від 28.01.2020 №0000890509 про донарахування зобов`язань з податку на прибуток в сумі 304 395, 00 грн за основним зобов`язанням та 76 099, 00 грн за штрафними санкціями.

На податкові повідомлення-рішення позивачем подано скаргу до ДПС України, яку рішенням від 10.04.2020 року за №12888/6/99-00-08-05-052-06 залишено без задоволення.

Вказані у акті перевірки порушення вимог податкового законодавства стосуються взаємовідносин із ТзОВ Пром Торг Компані і полягають у тому, що, на думку податкового органу, господарські операції позивача з вказаним контрагентам фактично не відбувались. В основу висновків про нереальний характер задокументованих господарських операцій ТзОВ Пром Торг Компані покладена інформація, що міститься в АІС Податковий блок . Інформація полягає у тому, що ТзОВ Пром Торг Компані не могло фактично здійснювати господарські операції із поставки товарів на користь ПП Компанія АРКС з врахуванням часу, оперативності проведення господарських операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного, недостатньої чисельності трудових ресурсів необхідних для виконання взятих на себе зобов`язань згідно укладених договорів. В той же час господарські операції між ТзОВ Пром Торг Компані та ПП Компанія АРКС у червні 2019 р. фактично не здійснювались, тому первинні документи (договори, видаткові накладні, податкові накладні, тощо), які видані ТзОВ Пром Торг Компані не є підставою для бухгалтерського обліку оскільки не фіксують факт здійснення господарських операцій. На думку відповідача господарські операції щодо закупівлі електро-провідникової продукції в ТзОВ Пром Торг Компані не містять ділової мети, оскільки на момент здійснення господарських операцій в ПП Компанія АРКС були налагоджені відносини із виробником даного товару, що надавало позивачеві можливість придбати цей товар без торгової націнки.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем вказаних податкових повідомлень-рішень, вважаючи їх такими, що суперечать вимогам податкового законодавства, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті суд встановив наступне.

Щодо господарських правовідносин позивача з ТзОВ Пром Торг Компані суд зазначає таке.

ТзОВ Пром Торг Компані зареєстровано як суб`єкт підприємницької діяльності з присвоєнням коду ЄДРПОУ 41347632. Основний вид діяльності: інші спеціалізовані будівельні роботи.

Між позивачем та ТзОВ Пром Торг Компані укладено договори поставки на придбання обладнання та електрокабелю від 07.06.2019, 10.06.2019, 12.06.2019, від 11.06.2019, від 14.06.2019, 17.06.2019 та від 19.06.2019.

Згідно вказаних договорів постачальник зобов`язується поставити і передати у власність продукцію, а покупець прийняти та оплатити товар в порядку, у строки та на умовах передбачених Договором. Продукція: кабельно-провідникова продукція та продукція електротехнічного призначення.

Відповідно до п.2.1 договорів поставка продукції по цьому договору здійснюється партіями на умовах EXW згідно Інкотермс-2000, з додатковим обов`язком постачальника завантажити продукцію на транспортний засіб покупця зі складу постачальника або іншим способом, погодженим окремо сторонами.

На підтвердження здійснення господарських операцій за вказаними договорами позивачем долучено такі документи: видаткові накладні № 62 від 18.06.2019, № 61 від 18.06.2019, № 91 від 25.06.2019, № 90 від 25.06.2019, № 92 від 24.06.2019, № 65 від 21.06.2019, № 64 від 20.06.2019, № 63 від 19.06.2019, товарно-транспортні накладні № 62 від 18.06.2019, № 90 від 25.06.2019, № 90 від 25.06.2019, № 92 від 24.06.2019, № 65 від 21.06.2019, № 64 від 20.06.2019, №63 від 19.06.2019 та платіжні доручення №2007 від 26.06.2019, №2030 від 08.07.2019, №2031 від 08.07.2019, №2029 від 08.07.2019, №2008 від 26.06.2019, №2009 від 26.06.2019, №2010 від 26.06.2019.

Придбаний товар обліковувався на складі підприємства згідно прибуткових накладних №220 від 25.06.2019, №223 від 24.06.2019, №190 від 20.06.2019, №191 від 19.06.2019, №226 від 18.06.2019, №225 від 18.06.2019.

Окрім того, контрагентом ТзОВ Пром Торг Компані зареєстровано в Єдиному державному реєстрі податкових накладних на суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість - податкові накладні № 61 від 18.06.2019, № 63 від 19.06.2019, № 64 від 20.06.2019, № 65 від 21.06.2019, № 62 від 18.06.2019, № 90 від 25.06.2019, № 91 від 25.06.2019, № 92 від 24.06.2019.

Згідно товарно-транснортних накладних, які складались під час транспортування придбаного товару у ТзОВ Пром Торг Компані місце навантаження товару зазначено: м.Київ, вул.В.Гавела, 16. До матеріалів справи долучено акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000042 та договір найму (оренди) транспортного засобу.

Між ТзОВ Пром Торг Компані та ТОВ ФОБОС ТЕХНО-ГРУП укладено договір №12 про надання складських логістичних послуг та послуг зберігання від 17.03.2019.

Згідно вказаного договору виконавець зобов`язується надати замовнику складські логістичні послуги та послуги зберігання товару самостійно або із залученням третіх осіб, зокрема по організації прийому та обробки (складування, накопичення, сортування, подрібнення, комплектування, пакування, пакетування, навантаження, розвантаження) товару за умови наявності заявки, наданої у формі визначеній п.1 цього Договору, а замовник зобов`язується оплачувати послуги виконавця в порядку та на умовах визначених Договором. Місце надання послуг: м.Житомир, вул.Київська, 77 та м.Київ, вул.Гавела, 16.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Відповідно до статті 19 Конституції Україниправовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі Податковий кодекс).

Згідно з підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку. За відсутності факту поставки товарів, відповідні суми не можуть враховуватись у податковому обліку, навіть за наявності формально складених первинних документів або сплати грошових коштів.

Розумною економічною причиною (діловою метою) в розумінні підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексує причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит визначається як сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно пункту 22.1 статті 22 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку.

Положеннями пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України встановлено, що об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

У пункті 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пунктом 44.2 статті 44 Податкового кодексу України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

У пункті 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України визначено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Аналіз положень пунктів 44.1, 44.2 ст.44, п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України свідчить, що платник податку на прибуток підприємств з метою визначення об`єкта оподаткування - прибутку визначає фінансовий результат до оподаткування (прибутку або збитку) шляхом коригування (збільшення або зменшення), використовуючи дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. При цьому показники обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, визначаються на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат доходів, витрат та фінансового результату у фінансовій звітності підприємства визначаються відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Відповідно до пункту 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за №27/4248 (зі змінами) (далі Положення № 318), витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

У пунктах 6, 7 розділу Визнання витрат зазначеного Положення № 318 визначено, що витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Згідно з пунктом 10 розділу Склад витрат цього Положення №318 собівартість реалізованих товарів визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 Запаси .

Відповідно до пункту 11 розділу Склад витрат цього Положення №318 собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством.

У пункті 11 розділу Склад витрат цього Положення передбачено, що до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат.

Згідно положень абзацу 11 частини першої статті 1, частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

З урахуванням викладеного, показники обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, визначаються на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, що передбачено у пункті 44.2 статті 44 Податкового кодексу України.

До первинних документів бухгалтерського обліку, що підтверджують показники, відображені платником податків у податковій звітності, належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, які за змістом відповідають вимогам закону та які відображають реальні господарські операції.

Як вже встановлено судом, у період, що перевірявся відповідачем, позивач мав господарські відносини з ТзОВ Пром Торг Компані .

На підтвердження реальності господарських операцій позивачем було надано всі первинні документи, якими позивач доводить здійснення господарської операції з вищезазначеним контрагентом, а саме: договори поставки, видаткові накладні № 62 від 18.06.2019, № 61 від 18.06.2019, № 91 від 25.06.2019, № 90 від 25.06.2019, № 92 від 24.06.2019, № 65 від 21.06.2019, № 64 від 20.06.2019, № 63 від 19.06.2019, товарно-транспортні накладні № 62 від 18.06.2019, № 90 від 25.06.2019, № 90 від 25.06.2019, № 92 від 24.06.2019, № 65 від 21.06.2019, № 64 від 20.06.2019, №63 від 19.06.2019 та платіжні доручення №2007 від 26.06.2019, №2030 від 08.07.2019, №2031 від 08.07.2019, №2029 від 08.07.2019, №2008 від 26.06.2019, №2009 від 26.06.2019, №2010 від 26.06.2019, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) з перевезення №ОУ-0000042 від 30.06.2019, договір найму (оренди) транспортного засобу від 03.03.2017, сертифікати якості, оборотино-сальдову відомість по рахунку 631 за червень 2019, договір №12 про надання складських логістичних послуг та послуг зберігання від 17.03.2019, укладений між ТзОВ Пром Торг Компані та ТОВ ФОБОС ТЕХНО-ГРУП , прибуткові накладні №220 від 25.06.2019, №223 від 24.06.2019, №190 від 20.06.2019, №191 від 19.06.2019, №226 від 18.06.2019, №225 від 18.06.2019.

Вищезазначені докази досліджені судом під час розгляду справи.

Суд звертає увагу на посилання відповідачем в акті перевірки, як на підставу нереальності господарських операцій, на відсутність у контрагента необхідних матеріальних та трудових ресурсів. Водночас зазначає, що нереальність господарських операцій з придбання платником податку товарів/послуг має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, обумовлених лише посиланням на недостатність у контрагента-покупця послуг трудових ресурсів.

Відсутність у спірних контрагентів матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ними господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу. Тому посилання відповідача на наявність лише 1 зареєстрованого працівника не є обґрунтованою.

Така ж позиція викладена в рішеннях Верховного Суду у справах №826/13929/17 від 15.04.2020, №520/7467/19 від 16.04.2020.

У своїх запереченнях відповідач посилається також на те, що виходячи зі змісту видаткових накладних, приймання товару відбувалося в м.Житомир, тоді коли товарно-транспортні накладні фіксують іншу інформацію щодо місця відвантаження товару, а саме: м.Київ, вул.Гавела,16.

Однак, таке посилання суд не бере до уваги, оскільки видаткова накладна не містить інформації про місце відвантаження товару, а лише містить дані про постачальника (назва, юридична адреса). При цьому товарно-транспортна накладна містить інформацію про транспортування товару і відповідно, місце завантаження і місце розвантаження.

Так, місцем відвантаження товару є м.Київ, вул.Гавела,16, а відповідно до договору договір №12 про надання складських логістичних послуг та послуг зберігання за цією адресою контрагент позивача ТзОВ Пром Торг Компані орендує складські приміщення у ТОВ ФОБОС ТЕХНО-ГРУП .

Також, відповідач у акті перевірці зазначає, що ПП Компанія АРКС здійснює господарську діяльність у сфері, в якій існують налагодженні ділові відносини з ТзОВ Крок Г.Т. , в процесі проведення перевірки не встановлено мотивів вступу платника податків у господарські відносини із ТзОВ Пром Торг Компані .

Однак статтею 43 Господарського кодексу України встановлено принцип свободи підприємницької діяльності, у ст. 44 Господарського кодексу України, зазначено, що підприємництво здійснюється на основі самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону. Таким чином, такі висновки податкового органу не можуть свідчити про нереальність господарських операцій та не ґрунтуються на чинному законодавстві.

Окрім того, посилання контролюючого органу на податкову інформацію щодо контрагента позивача як на підставу для відмови в задоволенні позову, суд не бере до уваги, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку, зокрема, від фактичної сплати контрагентами податків до бюджету, від перебування постачальників за юридичною адресою, а також від їх господарських та виробничих можливостей.

Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставок, платник не може відповідати за порушення, допущені іншими особами, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цих осіб. Проте, посадовими особами ГУ ДПС у Львівській області під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено. Жодною нормою діючого законодавства не передбачено обов`язку платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ними бухгалтерського та податкового обліку.

Крім того, платник має право на нарахування податкового кредиту по ПДВ при одночасному виконанні наступних умов: наявності податкової накладної, оформленої у відповідності із імперативними нормами ПК, прийняття товару (робіт, послуг) на свій облік на підставі первинних документів, використання їх в господарській діяльності.

Сума податку на додану вартість по податкових накладних включено до складу податкового кредиту за червень 2019 в сумі 338 217,19 грн, як вказано в акті перевірки, що відповідає даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за відповідні періоди, що не суперечить вимогам, встановленим Законом України від 16.07.1999 року № 996/XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» .

Ведення обліку доходів і витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством ревізором в акті перевірки підтверджено, описано первинні документи, на підставі яких вівся облік і вказано бухгалтерські проведення. Вказане виключає факт порушення вимог ст.44 ПК України.

Також суд звертає увагу на те, що в «Системі автоматизованого співставлення податкових зобов`язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДФС України» не встановлено розбіжностей по взаєморозрахунках між даними підприємствами. Боргові зобов`язання перед бюджетом у ПП Компанія АРКС , ТзОВ Пром Торг Компані відсутні, підприємства не перебувають в процесі припинення або ліквідації. Первинні документи по взаємовідносинах із вказаними товариствами належним чином оформлені, підписані уповноваженими представниками даних організацій.

Згідно із пунктом 2.1 Розділу 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до пункту 2.4 Розділу 2 зазначеного Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість та витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку. Разом з тим, дотримання норм цивільного чи господарського права не означають автоматично реальності вчинення господарської операції. Правильність відображення в податковому обліку господарських операцій відповідно до їх реального змісту повинна здійснюватись виключно на підставі норм податкового законодавства. А відтак, якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображено в укладених платником податків договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Також, згідно пунктів 36.1, 36.5 статті 36, пункту 38.1 статті 38, пункту 44.1 статті 44, пункту 47.1 статті 47, пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України, обчислення, декларування та/або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов`язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку, активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств та організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 №291 (надалі Інструкція) план рахунків бухгалтерського обліку містить окремий рахунок 79 «Фінансові результати» , який безпосередньо призначений для обліку й узагальнення інформації про фінансові результати підприємства.

Фінансовий результат від основної діяльності - це прибуток (збиток) від основної діяльності підприємства, який є різницею між сумою доходів від реалізації готової продукції, товарів, робіт, послуг й доходів від іншої операційної діяльності та сумою собівартості реалізованої готової продукції, товарів, робіт і послуг, адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат.

Визначаються фінансові результати шляхом визначення доходів та відповідних витрат підприємства.

Доходи це збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов`язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капі талу за рахунок внесків власників).

Витрати - це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Дані товари (роботи, послуги) використані підприємством у власній господарській діяльності при виконанні робіт Замовникам.

Наявні у матеріалах справи первинні документи, згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, є підставою для податкового обліку та містять відомості які у повній мірі відображають суть господарських операцій та підтверджують їх фактичне здійснення.

Відповідачем не було доведено та надано достатніх доказів, які б свідчили, що наявні у позивача чи його контрагента трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для проведення господарської діяльності.

Висновки відповідача ґрунтуються на даних податкової інформації щодо спірного контрагента, а не аналізу суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у періоді що перевірявся, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних договорів за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

Досліджені в процесі розгляду справи первинні документи за своєю формою та змістом не суперечать вимогам податкового законодавства та мають необхідні обов`язкові реквізити визначені законом.

Таким чином, суд приходить висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 28.01.2020 року №0000900509 та №0000890509 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не подано належних доказів правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відтак, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до ст.139 КАС України на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати, сплачені при поданні позовної заяви до суду.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 28.01.2020 року №0000900509 та №0000890509.

Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: вул.Стрийська, 35, м.Львів, 79003, код ЄДРПОУ: 43143039) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства «Компанія «АРКС» (місцезнаходження: вул.Пасічна, 171/159, м.Львів, 79032; ЄДРПОУ: 40010852) судовий збір в сумі 12 048 (дванадцять тисяч сорок вісім) грн. 98 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено 17 грудня 2020 року.

Суддя Братичак Уляна Володимирівна