Рішення

від 18.12.2020 по справі 640/20836/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1/1180

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2020 року м. Київ № 640/20836/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю Юніверсал Маркетінг Сервісіз

до Головного управління ДПС у місті Києві

про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю Юніверсал Маркетінг Сервісіз (надалі - позивач), адреса: 01015, місто Київ, вулиця Старонаводницька, будинок 8Б до Головного управління ДПС у місті Києві (надалі - відповідач), адреса: 04655, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ 43141267) від 26 червня 2020 року за № 0366513308 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким було застосовано штраф у розмірі 32 016,50 гривень та за період з 21 жовтня 2017 року по 23 квітня 2018 року нараховано пеню у розмірі 5 686,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю у товариства з обмеженою відповідальністю Юніверсал Маркетінг Сервісіз заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, оскільки всі платежі зі сплати єдиного внеску були сплачені позивачем своєчасно та в повному обсязі. Помилка в зазначенні реквізитів рахунку при перерахуванні єдиного внеску не змінює суті сплачених зобов`язань, а тому оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 вересня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Юніверсал Маркетінг Сервісіз до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

Відповідач не погоджуючись з викладеними позивачем у позовній заяві аргументами та подав відзив на адміністративний позов, в якому просить суд відмовити товариству з обмеженою відповідальністю Юніверсал Маркетінг Сервісіз у задоволенні позовних вимог, мотивуючи тим, що підставою для застосування штрафних санкцій та нарахуванню пені до позивача стало несвоєчасна сплата єдиного внеску по звітам про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 21 жовтня 2017 року по 23 квітня 2018 року та зазначає, що єдиний внесок не входить до системи оподаткування, а податкове законодавство не регулює нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску.

У свою чергу, не погоджуючись з аргументами викладеними податковим органом у відзиві на позовну заяву, 03 листопада 2020 року позивачем було надано до суду відповідь на відзив, в якій товариство з обмеженою відповідальністю Юніверсал Маркетінг Сервісіз вказує на те, що викладені доводи контролюючого органу є безпідставними та помилковими, а відповідач протиправно визначив суми єдиного внеску, сплачені позивачем за платіжними дорученнями, в якості недоїмки, оскільки згідно законодавства такі суми є саме помилково сплаченими сумами єдиного внеску.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 21 жовтня 2017 року по 23 квітня 2018 року позивачем було нараховано та сплачено відповідні суми єдиного внеску у встановлені законодавством строки. Проте, товариством з обмеженою відповідальністю Юніверсал Маркетінг Сервісіз при перерахуванні сум єдиного внеску було допущено неточність у номері рахунку, внаслідок чого вказані суми було сплачено на рахунок 371922020122655 замість НОМЕР_1 , що підтверджується наданими платіжними дорученнями від 28.09.2017 року на суму 2 024,00 грн., від 17.10.2017 року на суму 5 881,86 грн., від 20.10.2017 року на суму 5 060,00 грн., від 27.10.2017 року на суму 3 399, 53 грн., від 10.11.2017 року на суму 5 834,71 грн., від 10.11.2017 року на суму 10 653,51 грн., від 21.11.2017 року на суму 18 769,50 грн., від 06.12.2017 року-13.12.2017 року на суму 30 516,17 грн., від 21.12.2017 року на суму 39 905,19 грн., від 09.01.2018 року на суму 36 826,50 грн., від 23.01.2018 року - 24.01.2020 року на суму 35 503,03 грн.

07 лютого 2020 року позивачем до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві було подано заяву вих. № 06/02 від 06.02.2018 року про перерахування помилково сплачених коштів у загальному розмірі 194 374, 00 грн. з рахунку НОМЕР_2 на рахунок НОМЕР_1 .

Судом в свою чергу було встановлено та проти чого не заперечують сторони, Головним управлінням ДПС у місті Києві на підставі ч. 10 та п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до позивача прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 26 червня 2020 року № 03666513308, штраф у розмірі 20% від суми своєчасно не сплачених коштів за період з 21 жовтня 2017 року до 23 квітня 2018 року в сумі 32 016,50 грн. та на підставі ч. 13 ст. 25 Закону № 2464 на суму недоїмки нарахована пеня з розрахунку 0,1 % від суми недоплати за кожний день прострочення платежу в сумі 5 686, 00 грн.

Оскаржуване рішення прийнято за результатами розгляду скарги товариства з обмеженою відповідальністю Юніверсал Маркетінг Сервісіз в порядку адміністративного оскарження.

За результатами розгляду скарги ДПС України скасовано та відкликано рішення від 12 березня 2020 року № 0146013308, а скаргу позивача задоволено частково. З урахування рішення ДПС України про результати розгляду скарги від 08 травня 2020 року № 15681/6/99-00-08-06-01-06 Головним управлінням ДПС у місті Києві винесено рішення від 26 червня 2020 року № 03666513308 з урахуванням поданої 07 лютого 2018 року заяви позивача про перерахування помилково сплачених коштів.

Вказані обставини стали підставою для звернення до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст. 67 Конституції України встановлений обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію зведених податкових накладних.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, є Закон України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування .

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин, платниками єдиного внеску, зокрема, є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

При цьому, платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ).

Приписами ч. 8 ст. 9 вищевказаного Закону України, передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Відповідно до ч. 6 ст. 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування Для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску. Обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється згідно з положенням про рух коштів, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Отже, з огляду на викладені законодавчі положення (абзац 1 частини восьмої статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин) вбачається, що платники єдиного внеску за загальним правилом зобов`язані сплачувати єдиний внесок не пізніше 20 числа наступного місяця.

У свою чергу, згідно з ч. 10 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" , на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до п. 2 ч. 11 ст. 25 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

З матеріалів справи вбачається, та не спростовується відповідачем, що позивачем було перераховано єдиний соціальний внесок своєчасно та в повному обсязі, що підтверджується наданими платіжними дорученнями від 28.09.2017 року на суму 2 024,00 грн., від 17.10.2017 року на суму 5 881,86 грн., від 20.10.2017 року на суму 5 060,00 грн., від 27.10.2017 року на суму 3 399, 53 грн., від 10.11.2017 року на суму 5 834,71 грн., від 10.11.2017 року на суму 10 653,51 грн., від 21.11.2017 року на суму 18 769,50 грн., від 06.12.2017 року-13.12.2017 року на суму 30 516,17 грн., від 21.12.2017 року на суму 39 905,19 грн., від 09.01.2018 року на суму 36 826,50 грн., від 23.01.2018 року - 24.01.2020 року на суму 35 503,03 грн. на помилковий рахунок 371922020122655 замість НОМЕР_1 .

07 лютого 2020 року позивачем до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві було подано заяву вих. № 06/02 від 06.02.2018 року про перерахування помилково сплачених коштів у загальному розмірі 194 374, 00 грн. з рахунку НОМЕР_2 на рахунок НОМЕР_1 .

Суд звертає увагу відповідача, що для підтвердження факту несплати єдиного внеску, як і узгодженої суми грошового зобов`язання необхідно встановити, що платник єдиного внеску не вчиняв дії, спрямовані на перерахування єдиного внеску до державного бюджету. Здійснення помилки під час перерахування єдиного внеску до державного бюджету в строк, встановлений п.1 ч.2 ст. 6, п. 8 ст. 9 Закону 2464, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова.

При цьому, суд наголошує, що здійснення платником податків помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до державного бюджету в строк, встановлений законом, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов`язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 2 частини десятої статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування .

Підставою застосування даного виду санкцій є винне, протиправне невиконання чи неналежне виконання суб`єктом господарювання своїх зобов`язань, передбачених чинним законодавством.

Суд звертає увагу, що позивачем вживалися заходи для своєчасної та повної сплати єдиного внеску, що було підтверджено належними доказами. А тому, суд вважає безпідставним та необґрунтованим твердження контролюючого органу, що помилка платника податків не може бути достатньою підставою для звільнення від застосування штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату.

Помилкове визначення розрахункового рахунку в платіжному дорученні під час сплати суми єдиного внеску не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми єдиного внеску у визначений Законом строк, а відтак і для застосування відповідальності за несвоєчасне перерахування єдиного внеску.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30.10.2018 №821/1897/17, від 24.10.2018 3760/6097/16-а та від 30.10.2018 №824/7/16-а.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини дії суб`єкта владних повноважень щодо втручання чи обмеження прав людини повинні бути обґрунтованими, законними, необхідними, а втручання - пропорційним. Дискреційність повноважень органу влади повинна бути зведена до мінімуму, а логіка рішень органу влади повинна бути чіткою і зрозумілою, як і можливі наслідки таких дій. Особа не повинна відповідати за помилки, вчинені органом держави.

Так, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Рисовський проти України" (CASE OF RYSOVSKYY v. UKRAINE) суд визнав незаконне та непропорційне втручання у права заявника, гарантовані статтею 1 Першого протоколу Конвенції. Суд у цьому рішенні підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їх власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Принцип "належного урядування" покладає на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, враховуючи фактичність виконання позивачем обов`язку сплати єдиного внеску за вказані звітні періоди, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 102,00 грн. Відтак, враховуючи, що позовні вимоги позивача були задоволені в повному обсязі, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 2 102,00 грн, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю з обмеженою відповідальністю Юніверсал Маркетінг Сервісіз до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ 43141267) від 26 червня 2020 року за № 0366513308 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким було застосовано штраф у розмірі 32 016,50 гривень та за період з 21 жовтня 2017 року по 23 квітня 2018 року нараховано пеню у розмірі 5 686,00 грн.

3. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю з обмеженою відповідальністю Юніверсал Маркетінг Сервісіз (вул. Старонаводницька, будинок 8Б, місто Київ, 01015, код ЄДРПОУ 41548341) понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у місті Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 43141267).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.

Суддя Н.В. Клочкова