Ухвала

від 18.12.2020 по справі 640/22247/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

18 грудня 2020 року м. Київ № 640/22247/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Патратій О.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження заяви та клопотання третьої особи у адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕРСПОРТ

до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

третя особа: Громадська організація ОБОЛОНСЬКА СІЧ

про визнання протиправними та скасування рішення № 27736/0/7-1-19 від 18.12.2019, наказу від 02.01.2020 № 9, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю ІНТЕРСПОРТ звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач), в якому, з урахуванням уточнення, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 27736/0/7-1-19 від 18.12.2019 про відмову у наданні Товариству з обмеженою відповідальністю ІНТЕРСПОРТ містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва Реконструкція комплексу будівель спортивно-оздоровчого комплексу та критих тенісних кортів під багатофункціональний комплекс з об`єктами фізкультурно-оздоровчого призначення по просп. Героїв Сталінграда, 45 у Оболонському районі м. Києва , затверджене наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 02.01.2020 № 9;

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 02.01.2020 № 9 Про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень ;

- зобов`язати Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) протягом десяти днів з дня набрання законної сили рішенням суду надати Товариству з обмеженою відповідальністю ІНТЕРСПОРТ містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва Реконструкція комплексу будівель спортивно-оздоровчого комплексу та критих тенісних кортів під багатофункціональний комплекс з об`єктами фізкультурно-оздоровчого призначення по просп. Героїв Сталінграда, 45 у Оболонському районі м. Києва , з урахуванням висновків суду, викладених в мотивувальній частині рішення, та техніко-економічних показників об`єкта будівництва, зазначених в заяві про надання містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва в довільній формі, яка є додатком до заяви № 60049-004607232-013-16 від 17.12.2019.

- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення та зобов`язати Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подати суду через двадцять днів після набрання рішенням законної сили звіт про виконання судового рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.10.2020 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.11.2020 залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Громадську організацію ОБОЛОНСЬКА СІЧ .

02.12.2020 від третьої особи Громадська організація ОБОЛОНСЬКА СІЧ до суду надійшли заяви та клопотання про виклик свідків, про витребування доказів, про відкладення розгляду справи та про зупинення провадження у справі.

09.12.2020 від позивача надійшли заперечення на заяви та клопотання ГО ОБОЛОНСЬКА СІЧ .

Вирішуючи зазначені заяви та клопотання третьої особи суд виходить з наступного.

Щодо заяви третьої особи про виклик свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суд зазначає наступне.

В заявах про виклик свідків третя особа просить здійснити виклик у судове засідання та допитати в якості свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які володіють інформацією та є свідками обставин, які підтверджують заперечення та мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, а саме стосовно:

1. стану фактичного використання земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:78:043:0018 протягом 1989 - 2020 років;

2. стану дотримання договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:78:043:0018 (дата реєстрації договору 14.03.2003, № 78-600077) та рішення Київської міської ради щодо передачі її в оренду на основі зовнішнього спостереження за ділянкою;

3. факту порушення прав та законних інтересів територіальної громади, участі громадськості у відстоюванні своїх прав та законних інтересів відповідно до законодавства України;

4. обставин кримінальних справ, що стосуються земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:78:043:0018;

5. фактів незаконного закриття кримінальних справ Національною поліцією України та інших фактів, що можуть свідчити про наявність кримінальної змови групи осіб з метою заволодіння земельною ділянкою територіальної громади міста Києва кадастровий номер 8000000000:78:043:0018.

За приписами ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 КАС України показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи .

Відповідно до ч. 2 ст. 92 КАС України у заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити.

Предметом спору у даній справі є правомірність рішення Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 27736/0/7-1-19 від 18.12.2019 про відмову у наданні ТОВ ІНТЕРСПОРТ містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва Реконструкція комплексу будівель спортивно-оздоровчого комплексу та критих тенісних кортів під багатофункціональний комплекс з об`єктами фізкультурно-оздоровчого призначення по просп. Героїв Сталінграда, 45 у Оболонському районі м. Києва та наказу Департаменту від 02.01.2020 № 9, яким затверджене вказане рішення.

Позов обґрунтований тим, що спірним рішенням позивачу відмовлено у наданні містобудівних умов та обмежень в порядку п. 1 ч. 4 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень).

Позивач вважає таку відмову протиправно, оскільки ним було подано відповідачу всі обов`язкові документи, передбачені ч. 3 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , інших правових підстав для відмови у наданні позивачу містобудівних умов та обмежень відповідачем не встановлено.

Таким чином, предметом доказування у даній справі є виконання позивачем вимог ч. 3 ст. 29 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності та правомірність підстав для відмови у наданні позивачу містобудівних умов.

Згідно ч.2 ст. 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень останній не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення , за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи те, що обставини, для встановлення яких третя особа просить викликати та допитати свідків, не були покладені відповідачем в основу оскаржуваного рішення, а отже не стосуються предмета доказування у даній справі та не впливають на її об`єктивний розгляд і вирішення по суті, суд не вбачає підстав для задоволення вказаних клопотань.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяв третьої особи про виклик свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Щодо клопотань третьої особи про витребування доказів та про відкладення розгляду справи.

В клопотанні про витребування доказів третя особа просить суд витребувати у відповідача докази, що доводять неотримання відповідачем ухвали суду про відкриття провадження та неможливість надати відзив у справі.

Також третя особа просить суд відкласти розгляд даної справи, з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин, оскільки відповідач не отримував ухвалу суду про відкриття провадження у справі, і відповідно не мав змогу надати відзив.

При вирішенні клопотань третьої особи про витребування доказів та про відкладення розгляду справи, суд виходить з наступного.

В матеріалах справи наявні докази, а саме рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, підтверджуюче вручення відповідачу 23.10.2020 ухвали суду від 01.10.2020 про відкриття провадження у справі. Таким чином, доводи третьої особи про те, що відповідач не отримував ухвали суду, спростовуються матеріалами справи.

Також, суд зазначає, що Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) наділений усіма передбаченими законом процесуальними правами сторони в адміністративному процесі, в тому числі й правом ознайомлюватися з матеріалами справи, подавати докази, подавати заяви та клопотання, зокрема й клопотання про поновлення строку на подання відзиву по даній справі тощо.

Тобто відповідач, будучи стороною у даній справі, має можливість самостійно представляти свої інтереси в суді та захищати свої права.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотань третьої особи про витребування доказів та про відкладення розгляду справи.

Щодо клопотання третьої особи про зупинення провадження у справі.

Третя особа просить суд зупинити провадження у даній адміністративній справі до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку адміністративного судочинства, а саме - справи № 640/19587/20.

Як зазначає третя особа, у справі № 640/19587/20 оскаржуються дії відповідача щодо внесення до Державного земельного кадастру відомостей в частині коду цільового призначення земельної ділянки. У разі доведення незаконності таких дій, на думку третьої особи, буде доведено факт неправомірні намірів ТОВ ІНТЕРСПОРТ отримати містобудівні умови для будівництва на спірній земельній ділянці багатофункціонального комплексу.

При вирішенні клопотання третьої особи про зупинення провадження у справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.236 КАС України, суд зупиняє провадження у справі в разі: об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Суд зазначає, що дана підстава для зупинення провадження в адміністративній справі виникає в процесі тоді, коли постановляння рішення можливо після підтвердження фактів, що мають преюдиційне значення для даної справи, в іншій справі, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

Зупинення провадження з підстав, передбачених цією нормою, допускається лише тоді, коли розглядати справу далі неможливо, тобто коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Ця неможливість полягає в тому, що обставини, які є підставою позову або заперечень проти нього, є предметом дослідження в іншій справі і рішення суду у цій справі безпосередньо впливає на вирішення спору.

Суд зупиняє провадження у справі, коли її неможливо розглянути у зв`язку з тим, що питання про наявність певних фактів, від яких залежить її вирішення, відповідно до чинного законодавства вирішується в іншій цивільній, господарській або кримінальній справі чи у справі, що розглядається в адміністративному порядку. Розгляд питання іншим органом, не пов`язаний зі встановленням наявності чи відсутності таких фактів, не є підставою для зупинення провадження.

Зупинення провадження в адміністративній справі з мотивів наявності іншої справи, яка розглядається в порядку цивільного, кримінального, господарського чи адміністративного судочинства, може мати місце тільки в тому разі, коли в цій, іншій, справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених в адміністративній справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Справою, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, є цивільна, господарська, кримінальна або адміністративна справа, порушена у встановленому законом порядку, що розглядається відповідним судом.

Наведене підтверджується ухвалою про відкриття провадження у справі, з яких вбачається характер справи.

Як вбачається з матеріалів справи, обставини, на які посилається третя особа як на підставу зупинення провадження у даній справі, та які є предметом розгляду іншої адміністративної справи № 640/19587/20, не мають преюдиційного значення для розгляду і вирішення даної справи, оскільки не покладені в основу оскаржуваного рішення та підстав позову.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання третьої особи про зупинення провадження у справі.

Щодо клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

В клопотанні про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін третя особа зазначила, що характер спірних правовідносин та предмет доказування має значну складність та вимагає проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. Як вказує третя особа, дана справа має великий суспільний резонанс, територіальна громада, яку представляє ГО ОБОЛОНСЬКА СІЧ , має право знати деталі судового розгляду, аргументацію сторін, тощо.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно з ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 4 ст. 257 КАС України).

В даному випадку позивачем не заявлено вимог, що унеможливлюють розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження.

При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини", заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

ЄСПЛ вказав на те, що відмову в проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.

У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не представив переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.

Слід звернути увагу на те, що кожен з учасників даної справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками, визначеними статтею 44 КАС України, із урахуванням норм, визначених главою 10 "Розгляд справ за правилами спрощеного позовного провадження" КАС України.

Ураховуючи викладене вище, з огляду на обсяг поданих сторонами доказів та обґрунтування ними позиції по справі, суд не вбачає необхідності для переходу до розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження з метою усного заслуховування сторін з приводу обставин даної справи, у зв`язку із чим суд відмовляє в задоволенні клопотання третьої особи.

Виходячи з вищенаведеного, керуючись статтями 12, 55, 90, 91, 92, 159, 162, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, статтею 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні клопотань Громадської організації ОБОЛОНСЬКА СІЧ про виклик свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - відмовити

2. У задоволенні клопотань Громадської організації ОБОЛОНСЬКА СІЧ про витребування доказів та відкладення розгляду справи - відмовити.

3. У задоволенні клопотання Громадської організації ОБОЛОНСЬКА СІЧ про зупинення провадження у справі - відмовити.

4. У задоволенні клопотання Громадської організації ОБОЛОНСЬКА СІЧ про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін - відмовити.

5. Копію ухвали направити сторонам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О.В. Патратій