ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2020 р. Справа № 440/3710/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Рєзнікової С.С. , Мельнікової Л.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Г.В. Костенко, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 28.09.20 року по справі № 440/3710/20
за позовом Приватного підприємства "ДІГМА ГРУП"
до Головного управління Національної поліції в Полтавській області
про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач Приватне підприємство "ДІГМА ГРУП" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, в якій просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо відмови представнику ПП "ДІГМА ГРУП" в ознайомленні з матеріалами службового розслідування за фактом скарги адвоката Книша С.І. на неправомірні дії слідчого СВ Лохвицького ВП ГУНП в Полтавській області;
- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Полтавській області ознайомити представника ПП "ДІГМА ГРУП" адвоката Книша С.І. з матеріалами службового розслідування за фактом скарги адвоката ОСОБА_1 на неправомірні дії слідчого СВ Лохвицького ВП ГУНП в Полтавській області.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що від імені та в інтересах ПП "ДІГМА ГРУП" адвокатом ОСОБА_1 направлено скаргу на неправомірні дії працівника поліції, за наслідками розгляду якої призначено службове розслідування. 22.05.2020 затверджено висновок за результатами проведеного службового розслідування. На законну вимогу ознайомити з матеріалами службового розслідування, проведеного за фактом скарги щодо неправомірних дій, відповідач листом від 17.06.2020 №24/64-Аз відмовив в ознайомленні з матеріалами службового розслідування, оскільки матеріали приєднанні до кримінального провадження і ознайомлення з ними можливе лише в порядку, встановленому кримінальним процесуальним законодавством. Наголошує на порушенні його законного права на ознайомлення з матеріалами перевірки.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо відмови представнику Приватного підприємства "ДІГМА ГРУП" в ознайомленні з матеріалами службового розслідування за фактом скарги адвоката Книша С.І. на неправомірні дії старшого слідчого СВ Лохвицького ВП ГУНП в Полтавській області Миколаєнка О.М.
Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Полтавській області ознайомити представника Приватного підприємства "ДІГМА ГРУП" адвоката Книша С.І. з матеріалами службового розслідування за фактом скарги адвоката ОСОБА_1 на неправомірні дії старшого слідчого СВ Лохвицького ВП ГУНП в Полтавській області Миколаєнка О.М.
Стягнуто на користь Приватного підприємства "ДІГМА ГРУП" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Полтавській області судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2102,00 грн та витрати на професійну правову допомогу у сумі 7000,00 грн.
Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем ГУ НП в Полтавській області подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПП "Дігма Груп" відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що матеріали службового розслідування, проведеного за фактом надходження скарги адвоката Книша С.І. в інтересах ПП "ДІГМА ГРУП", містять інформацію про хід досудового розслідування кримінального провадження №12019170230000675 від 30.11.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 246 Кримінального кодексу України. КПК України визначено чіткий перелік осіб, які мають право ознайомлюватися з матеріалами кримінального провадження. Разом з тим, позивач та його адвокат не мають відповідного статусу у кримінальному провадженні, а тому відмовлено в ознайомленні з матеріалами службового розслідування.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що 16.12.2019 між АО "ЮРИДИЧНИЙ АЛЬЯНС" в особі голови ОСОБА_1 та ПП "ДІГМА ГРУП" (клієнт) в особі директора ОСОБА_2 укладено договір про надання правової допомоги та представництва, предметом якого є надання усіма законними методами і способами правової допомоги клієнту, які пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних їх прав та законних інтересів у цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судах.
Від імені та в інтересах ПП "ДІГМА ГРУП" адвокатом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області подано скаргу від 06.04.2020 на неправомірні дії працівника поліції (старший слідчий СВ Лохвицького ВП ГУНП в Полтавській області Миколаєнко О.М.).
Згідно штампу вхідної кореспонденції вказана скарга надійшла 21.04.2020.
Листом від 22.05.2020 №5080/115/24/04-2020 представнику позивача повідомлено, що керівництвом СУ ГУНП в Полтавській області розглянуто скаргу за фактом неправомірних дій слідчого СВ Лохвицького ВП ГУНП в Полтавській області. За даним фактом проведено службове розслідування в ході якого порушень норм чинного законодавства України у діях слідчого СВ Лохвицького ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 не виявлено.
11.06.2020 на адресу відповідача надійшов адвокатський запит з вимогою ознайомлення з матеріалами службового розслідування.
Листом від 17.06.2020 №24/64-Аз відповідач відмовив в ознайомленні з матеріалами службового розслідування, оскільки наказ від 05.05.2020 №514, висновок службового розслідування та письмові пояснення старшого слідчого СВ Лохвицького ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 містять відомості про хід досудового розслідування кримінального провадження №12019170230000675 від 30.11.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 246 Кримінального кодексу України. Статтею 222 КПК України передбачено, що відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливими. Незаконне розголошення відомостей тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом. Також, КПК України передбачено чіткий перелік осіб, які мають право отримувати інформацію щодо досудового розслідування в кримінальному провадженні. Оскільки в кримінальному провадженні №12019170230000675 від 30.11.2019 ОСОБА_1 не має відповідного процесуального статусу, то надання копій наказу від 05.05.2020 №514, висновку службового розслідування та письмових пояснень старшого слідчого СВ Лохвицького ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 , що містять інформацію про хід досудового розслідування, є неможливим.
Вважаючи протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо відмови представнику ПП "ДІГМА ГРУП" в ознайомленні з матеріалами службового розслідування за фактом скарги адвоката ОСОБА_1 на неправомірні дії слідчого СВ Лохвицького ВП ГУНП в Полтавській області, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Преамбулою Закону України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 року № 393/96-ВР (далі - Закон №393/96-ВР) визначено, що Закон України "Про звернення громадян" регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Відповідно до статті 1 Закону №393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Згідно із статтею 3 Закону №393/96-ВР під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги /частина перша/.
Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб /частина четверта/.
Матеріалами справи встановлено, що представником позивача подано до Головного управління Національної поліції в Полтавській області скаргу на неправомірні дії працівника поліції з вимогою провести службове розслідування .
Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського /частина перша/.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків /частина друга/.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку /частина четверта/.
Відповідно до листа СУ ГУНП в Полтавській області від 22.05.2020 №5080/115/24/04-2020 зазначено, що за наслідком надходження скарги за фактом неправомірних дій старшого слідчого СВ Лохвицького ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 проведено службове розслідування.
Доказів проведення службового розслідування за фактом скарги адвоката ОСОБА_1 на неправомірні дії старшого слідчого СВ Лохвицького ВП ГУНП в Полтавській області відповідачем не надано.
Предметом даного судового розгляду є відмова відповідача в ознайомленні з матеріалами службового розслідування, проведеного за фактом надходження скарги адвоката Книша С.І.
Правомірність відмови відповідач обґрунтовує тим, що матеріали службового розслідування, проведеного за фактом надходження скарги адвоката Книша С.І. в інтересах ПП "ДІГМА ГРУП", містять інформацію про хід досудового розслідування кримінального провадження №12019170230000675 від 30.11.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 246 Кримінального кодексу України. КПК України встановлено вичерпний перелік осіб, які мають право ознайомлюватися з матеріалами кримінального провадження.
Колегія суддів зазначає, що порядок приймання, реєстрації, розгляду звернень громадян, контролю за виконанням доручень за результатами розгляду звернень громадян та дотриманням строків їх розгляду, основні вимоги до організації проведення особистого прийому громадян і ведення діловодства за зверненнями громадян органами Національної поліції урегульовано Порядком розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженого Наказом МВС України від 15.11.2017 №930 (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.12.2017 за № 1493/31361), далі-Порядок.
Пунктом 4 розділу ІV Порядку передбачено, що громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів (підрозділів) поліції, має права, визначені статтею 18 Закону України "Про звернення громадян".
Відповідно до статті 18 Закону №393/96-ВР громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право знайомитися з матеріалами перевірки.
Отже, стаття 18 Закону №393/96-ВР гарантує право громадянину, який звернувся із скаргою до органу державної влади на ознайомлення з матеріалами перевірки.
Законом №393/96-ВР не визначено жодних обставин за яких право на ознайомлення з матеріалами перевірки може бути обмежене.
Посилання відповідача на норми статей 221 та 222 КПК України колегія суддів вважає безпідставними в контексті спірних відносин.
Слід зазначити, що відповідно до пункту 1 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2018 року № 893, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 р. за № 1355/32807, проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку /пункт 1 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України/.
Відповідно до пунктів 1, 2 розділу VІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Після закінчення проведення службового розслідування оригінал висновку службового розслідування та матеріали службового розслідування, сформовані у справу, а також копія наказу про накладення дисциплінарного стягнення (за наявності) передаються до канцелярії (секретаріату) органу (підрозділу, закладу, установи) поліції, ЗВО, в якому проходить службу голова дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування /пункт 1 розділу VIІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України/.
Засвідчені копії висновків службових розслідувань, проведених за фактами, передбаченими абзацами другим, третім, п`ятим, шостим, одинадцятим пункту 2 розділу II цього Порядку, підрозділами кадрового забезпечення територіальних органів поліції, закладів та установ, які належать до сфери управління Національної поліції України, та наказів про застосування до поліцейських дисциплінарних стягнень (за наявності) в п`ятиденний строк після затвердження надсилаються до Департаменту кадрового забезпечення Національної поліції України для вивчення та узагальнення /пункт 4 розділу VIІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України/.
Таким чином, матеріали службового розслідування формуються в єдину справу і передаються на зберігання до органу (підрозділу, закладу, установи) поліції, ЗВО, в якому проходить службу голова дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування, а не приєднуються до матеріалів кримінального провадження, оскільки вони містять в собі відомості, які отримані під час службового розслідування, тобто під час діяльності із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського, а не є інформацією, створеною або одержаною у кримінальному провадженні.
Крім того, відповідачем не надано до суду першої та апеляційної інстанцій жодного доказу проведення службового розслідування за скаргою представника позивача (витяг з наказу про призначення та проведення службового розслідування, формування складу комісії тощо), що в свою чергу ставить під сумнів позицію відповідача.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що Головне управління Національної поліції в Полтавській області безпідставно відмовило представнику ПП "ДІГМА ГРУП" адвокату Книшу С.І. в ознайомленні з матеріалами службового розслідування.
Щодо посилань відповідача в апеляційній скарзі на безпідставність стягнення з ГУ НП у Полтавській області судових витрат, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За змістом статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Крім того, як визначено частиною дев`ятою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до частиною третьої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Системно проаналізувавши наведені вище норми КАС України, суд зазначає, що документально підтверджені судові витрати належить компенсувати стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.
При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 у справі №815/4300/17, від 11.04.2018 у справі №814/698/16, від 18.10.2018 у справі №813/4989/17.
На підтвердження розміру витрат до матеріалів справи залучені копії: договір про надання правничої допомоги та представництва від 16.12.2019, Додаткова угода від 31.03.2020 №2 до Договору про надання правничої допомоги та представництва від 16.12.2019, ордер на надання правничої допомоги №1015231, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, платіжного доручення №553 від 20.05.2020 на суму 5000,00 грн., прибутковий касовий ордер №26 від 09.07.2020 на суму 6325,90 грн, акт про приймання-передачі наданих послуг від 08.07.2020 на загальну суму 11325,90 грн.
Суд при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, надаючи оцінку співмірності заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими частиною п`ятою статті 134 КАС України, виходить із такого: дана справа відноситься до справ незначної складності; розгляд справи проведено без участі сторін у порядку письмового провадження; позовна заява фактично складена на трьох сторінках; до позовної заяви додані копії документів на десяти аркушах; позов носить немайновий характер.
Дана справа не характеризується наявністю виключної правової проблеми, не стосується встановлення значного обсягу фактичних обставин справи, що потребувало б подання великої кількості письмових доказів та вжиття дій щодо їх збирання.
Колегія суддів зазначає, що особа має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Верховний Суд у постанові від 11.12.2019 у справі №545/2432/16-а зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Таким чином, є вірним висновок суду першої інстанції про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено положення нормативних актів, що регулюють спірні правовідносини та дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процессуального права.
Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Полтавській області - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 по справі № 440/3710/20 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)А.О. Бегунц Судді (підпис) (підпис) С.С. Рєзнікова Л.В. Мельнікова
Суд | Другий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.12.2020 |
Оприлюднено | 21.12.2020 |
Номер документу | 93628455 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Другий апеляційний адміністративний суд
Бегунц А.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні