Постанова

від 09.12.2020 по справі 440/5132/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2020 р.Справа № 440/5132/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Кононенко З.О. , Мінаєвої О.М. ,

за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.

представника позивача Кішко Д.О.

представника відповідача Прокопчук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.03.2020 року, головуючий І інстанції: І.С. Шевяков, по справі № 440/5132/19

за позовом Приватного акціонерного товариства "Зіньків-Агротранс"

до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Зіньків-Агротранс" (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (надалі по тексту відповідач-1), Державної податкової служби України (надалі по тексту відповідач-2), в якому просив суд:

-визнати протиправними та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації: № 1242717/24388693 від 01.08.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 30.06.2019; № 1258226/24388693 від 21.08.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 31.07.2019; № 1288142/24388693 від 24.09.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 31.08.2019;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних: податкову накладну № 2 від 30.06.2019 та вважати її зареєстрованою 11.07.2019; податкову накладну № 2 від 31.07.2019 та вважати її зареєстрованою 13.08.2019; податкову накладну № 2 від 31.08.2019 та вважати її зареєстрованою 11.09.2019.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 13.03.2020 року адміністративний позов приватного акціонерного товариства "Зіньків-Агротранс" (вул.Комарова 2-Б м.Полтава ЄДРПОУ 24388693) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул.Європейська 4 м.Полтава ЄДРПОУ 43142831), Державної податкової служби України (пл.Львівська 8 м.Київ ЄДРПОУ 43005393) задоволено повністю.

Рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області № 1242717/24388693 від 01 серпня 2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної ПрАТ "Зіньків Агротранс" № 2 від 30 червня 2019 року; № 1258226/24388693 від 21 серпня 2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної ПрАТ "Зіньків Агротранс" № 2 від 31 липня 2019 року; № 1288142/24388693 від 24 вересня 2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної ПрАТ "Зіньків Агротранс" № 2 від 31 серпня 2019 року визнано протиправними та скасовано.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні ПрАТ "Зіньків - Агротранс" № 2 від 30 червня 2019 року, № 2 від 31 липня 2019 року, № 2 від 31 серпня 2019 року датами їх первинного подання для реєстрації.

Стягнуто на користь приватного акціонерного товариства "Зіньків-Агротранс" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області витрати зі сплати судового збору у сумі 5 763,00 грн.

Відповідач-1, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.03.2020 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ПАТ "Зіньків-Агротранс" (код ЄДРПОУ 24388693) зареєстровано 05.08.2019 /а.с. 20-21/.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, одним з основних видів діяльності позивача за КВЕД 46.21 є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; за КВЕД 77.39 - надання в оренду інших машин, устаткування та товарів. н. в. і. у.; за КВЕД 46.71 - оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; за КВЕД 46.75 - оптова торгівля хімічними продуктами; за КВЕД 46.90 - Неспеціалізована оптова торгівля; за КВЕД 49.41 - вантажний автомобільний транспорт; за КВЕД 68.20 - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; КВЕД 77.12 - надання в оренду вантажних автомобілів (основний).

01 квітня 2018 року між ПАТ "Зіньків-Агротранс" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Придніпровський олійноекстракційний завод", був укладений Договір № 02-ОР оренди майна (далі - Договір оренди) /т. 1 а.с. 35-37/.

Відповідно до п. 1.1 зазначеного Договору оренди, орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування (оренду) - майно, перелік якого визначено в додатку № 1, що є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до пунктів 5.3 та 5.4 Договору оренди, орендна плата сплачується у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок орендодавця. Орендна плата сплачується орендарем щомісячно, не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно з п. 1.2. вказаного Договору майно передається оренду за адресою: Кіровоградська область, м.Кропивницький, вул. Мурманська, б. 53. Загальна вартість майна становить 344 021 408 грн 40 коп.

Відповідно до додаткової угоди № 1 до вказаного Договору оренди сторони продовжили строк дії договору до 31 серпня 2019 року /т. 1 а.с. 49/.

Факт передачі обумовленого в договорі майна в оренду підтверджується актом приймання-передачі майна до Договору оренди № 02-ОР від 01.04.2018 /т.1 а.с. 44-46/.

За наслідками здійснення вищезазначеної господарської операції щомісяця сторонами оформлювались акти надання послуг на суму 2 110 586,58 грн: № 6 від 30.04.2018, № 8 від 31.05.2018, № 4 від 31.07.2018, № 3 від 30.06.2018, № 6 від 31.08.2018, № 8 від 30.09.2018, № 10 від 31.10.2018, № 12 від 30.11.2018, № 17 від 31.12.2018, № 2 від 31.01.2019, № 3 від 28.02.2019, № 7 від 31.03.2019, № 9 від 30.04.2019, № 11 від 31.05.2019, №14 від 30.06.2018, № 15 від 31.07.2019, № 17 від 31.08.2019 /т. 1 а.с. 52, 55, 60, 63, 64, 67, 70, 73, 76, 79, 82, 85, 88, 91, 94/.

Оплата наданих послуг підтверджується виписками банку від 10.05.2018, від 24.05.2018, від 07.06.2018, від 08.06.2018, від 08.08.2018, від 15.11.2018, від 11.12.2018, від 22.12.2018, від 26.12.2018, від 04.01.2019, від 14.02.2019, від 13.03.2019, від 22.04.2019, від 27.05.2019, від 28.05.2019, від 29.05.2019, 14.06.2019 /т. 1 а.с. 97, 100, 103, 106, 109, 112, 115, 118, 122, 125, 128, 131,134, 137, 140, 143/.

За наслідками здійснення вищезазначених господарських операцій з оренди майна ПАТ "Зіньків-Агротранс", відповідно до приписів п. 201.10 ст. 201 ПКУ, були складені та направлені для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: №2 від 30.06.2019 /т.1 а.с.28/; № 2 від 31.07.2019 /т.3 а.с. 152/, № 2 від 31.08.2019 /т. 5 а.с. 157/.

Однак після направлення для реєстрації податкових накладних №2 від 30.06.2019 /т.1 а.с.28/; № 2 від 31.07.2019 /т.3 а.с. 152/, № 2 від 31.08.2019 /т. 5 а.с. 157/ автоматизованою системою ДПС України було направлено платнику Квитанції /т.1 а.с.29, т. 3 а.с. 153, т. 5 а.с. 158/, в яких зазначено, що відповідно до п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідають вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, що достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

На виконання зазначених вимог позивачем через автоматизовану систему на адресу відповідача направлені пояснення, документи, які включали первинні документи на підтвердження реальності господарської діяльності та відповідних господарських операцій між позивачем та ТОВ "Придніпровський олійноекстракційний завод", та повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відповідним ПН/РК /т.1 а.с. 30, т.3 а.с. 154, т.5 а.с. 159/.

Відповідач-1, зробивши висновок про ненадання платником необхідних копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси - по податкових накладних №2 від 30.06.2019 /т.1 а.с.28/; № 2 від 31.07.2019 /т.3 а.с. 152/, № 2 від 31.08.2019 /т. 5 а.с. 157/, прийняв оскаржувані рішення /т. 3 а.с. 151, т.5 а.с. 156, т.6 а.с. 159/.

Не погоджуючись з відповідними рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваних рішень контролюючого органу.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Відповідно до п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з приписами п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" № 1246 від 29.12.2010 (далі Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, щодо наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Водночас, пунктом 201.16. ст. 201 ПК України визначено, що реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаної норми постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №117), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п. п. 5,6 Порядку N 117 податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Пунктом 7 Порядку №117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Пунктом 12 Порядку N 117 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з п.13 Порядку N 117 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 14 Порядку N 117 передбачено, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг) (п. 15 Порядку N 117).

Отже, з аналізу наведених приписів Порядку № 117 слідує, що реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена з підстав відповідності критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснених операцій.

З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що контролюючим органом реєстрацію податкових накладних № 2 від 30 червня 2019 року, № 2 від 31 липня 2019 року, № 2 від 31 серпня 2019 року було зупинено, про що свідчать квитанції.

Підставою зупинення податковим органом реєстрації вказаних податкових накладних визначено пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку . Запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Колегія суддів зазначає, що окремими положеннями Порядку № 117 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість на підставі пункту 10 цього Порядку зобов`язано Державну фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.

На час виникнення спірних у цій справі правовідносин критерії ризиковості здійснення операцій були визначені листом Державної фіскальної служби України від 05.11.2018 р. №4065/99-99-07-05-04-18.

Пунктом 1.6 листа Державної фіскальної служби України від 05.11.2018 року №4065/99-99-07-05-04-18 Критерії ризиковості платника податків визначено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків за наведених у цьому пункті підстав.

На підставі п. 1.6 листа Державної фіскальної служби України від 05.11.2018 року №4065/99-99-07-05-04-18 Критерії ризиковості платника податків відповідачем було зупинено реєстрацію спірних податкових накладних.

При цьому, колегія суддів зазначає, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі вказаного вище підпункту контролюючий орган має вказати чіткі підстави зупинення реєстрації податкової накладної.

Між тим, надіслані позивачу квитанції містять посилання на загальний пункт 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, проте конкретних підстав зупинення реєстрації спірних податкових накладних квитанції не містять.

Пунктом 2 листа ДФС України від 05.11.2018 року №4065/99-99-07-05-04-18 Критерії ризиковості платника податків , який став підставою для зупинення реєстрації податкової накладної, передбачено, що операція, відображена у податковій накладній / розрахунку коригування, відповідає критеріям ризиковості здійснення операцій, якщо:

- обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку(ий) подано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр), дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

- відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право платника податку на виробництво, експорт, імпорт і оптову торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Кодексу, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі на дату складання такої податкової накладної / розрахунку коригування;

- відсутність на дату складання податкової накладної / розрахунку коригування відомостей (актуального запису) у Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального щодо суб`єкта господарювання, який реєструє податкову накладну на товар (пальне) із кодами УКТ ЗЕД згідно з пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу;

- розрахунок коригування складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна номенклатури товару/послуги (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до ДКПП - перших двох цифр кодів), за умови відсутності такого товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування, який поданий на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

- сума компенсації вартості товару/послуги, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, який подано отримувачем такого товару/послуги на реєстрацію в Реєстрі, перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 01 січня 2017 року, зазначеного постачальником в зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних / розрахунках коригування, складених на отримувача такого товару/послуги та обсягу постачання з 01 січня 2017 року, зазначеного отримувачем в зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання даного товару/послуги.

Проте, надіслані позивачу квитанції про зупинення реєстрації спірних податкових накладних не містять жодного розрахованого показника з наведених вище критеріїв ризиковості, якому відповідає позивач.

Вирішуючи питання щодо законності рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, суд вказує, що зупинення її реєстрації, за своїм змістом є передумовою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Суд, надаючи оцінку підставам зупинення реєстрації ПН, поданих позивачем, враховує, що акт, що затверджує критерії ризиковості здійснення операцій має на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягає обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дійсно, відповідно до чинного законодавства у податкового органу наявні повноваження на здійснення моніторингу податкових накладних, зупинення їх реєстрації та прийняття подальшого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас, суд вказує, що наявність повноважень - це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії, але не єдина. Надання податковому органу відповідних повноважень - це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого, у цій справі, є прийняття рішення.

Отже, суд вважає, що зупинення реєстрації податкових накладних на підставі Критеріїв ризиковості, встановлених листом ДФС, порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, а, відтак, є неправомірним.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом, зокрема, у постановах від 2 квітня 2019 року у справі № 822/1878/18, від 21 травня 2019 року у справі № 815/2791/18, від 9 липня 2019 року у справі №140/2093/18, від 30 липня 2019 року у справі №320/6312/18, від 20 листопада 2019 року у справі №560/279/19.

Також, колегія суддів зазначає, що протиправність Критеріїв ризиковості платника податків наведені у листі ДФС України від 05.11.2018 року №4065/99-99-07-05-04-18 підтверджена рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.06.2019 року по справі №826/12108/18, залишеного без змін рішенням Шостого апеляційного суду м. Києва від 10.12.2019 року.

У своєму рішенні Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку, що Критерії ризиковості, затверджені листом центрального органу виконавчої влади - Державної фіскальної служби України, не можна вважати законодавством, а існування вказаних Критеріїв призводить до порушення прав позивача у формі зупинення поданих ним до реєстрації податкових накладних та одночасно призводить до необхідності надання позивачем додаткових документів для підтвердження правомірності складення такої податкової накладної.

Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не надано доказів в підтвердження обґрунтованості та правомірності зупинення реєстрації спірних податкових накладних на підставі п. 1.6 листа Державної фіскальної служби України від 05.11.2018 року №4065/99-99-07-05-04-18.

Таким чином, в порушення вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач не довів наявність обґрунтованих підстав для зупинення реєстрації спірних податкових накладних.

Оскаржуваними рішеннями позивачу відмовлено в реєстрації податкових накладних № 2 від 30 червня 2019 року, № 2 від 31 липня 2019 року, № 2 від 31 серпня 2019 року.

Згідно рішення про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 30.06.2019 року підставою для прийняття вказаного рішення було ненадання позивачем розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків, документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларацій про відповідність, паспортів якості, сертифікатів відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Згідно рішення про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 31 липня 2019 року підставою для прийняття вказаного рішення було ненадання позивачем договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Згідно рішення про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 31 серпня 2019 року підставою для прийняття вказаного рішення було ненадання позивачем договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції, розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Проте, позивачем на вимогу контролюючого органу подавалися письмові пояснення разом з первинними документами, а саме: копія договору оренди, акти надання послуг, банківські виписки, перелік майна до договору оренди, акт приймання-передачі майна до договору оренди.

Однак, відповідачем вказані пояснення та документи до уваги взяті не були.

Колегія суддів зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт 1.6 Критеріїв, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Квитанції про зупинення реєстрації спірних податкових накладних не містять обгрунтованих причин зупинення їх реєстрації.

Отже, зупинення реєстрації спірних податкових накладних відбулося незаконно.

Проте, підприємством позивача після отримання квитанцій про зупинення реєстрації спірних податкових накладних на виконання норм діючого законодавства та Порядку №117 було направлено на адресу відповідача пояснення та первинні документи по відмовленим у реєстрації податковим накладним.

Натомість комісією контролюючого органу було прийнято оскаржувані рішення про відмову у реєстрації спірних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання позивачем до контролюючого органу первинних документів.

Згідно п. 21 Порядку № 117, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Отже, рішення про відмову у реєстрації податкової накладної приймається у разі не підтвердження платником податків документально інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію якої зупинено.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Наведений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду наведеній у постанові від 25.10.2019 року про справі №0340/1834/18.

Враховуючи безпідставність зупинення реєстрації спірних податкових накладних колегія суддів зазначає, що прийняття протиправного рішення про зупинення реєстрації податкової накладної є передумовою прийняття відповідного рішення Комісії про відмову у її реєстрації, а отже, оскаржувані рішення відповідача про відмову у реєстрації спірних податкових накладних є незаконними.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач мав правові підстави для прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з тим, Верховний Суд України у своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Відповідно до приписів ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Надаючи правову оцінку належності обраного заявником способу захисту, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, абзацами 5, 6, та 7 вступної частини Рекомендації Rec (2004) 6 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам "Щодо вдосконалення національних засобів правового захисту", ухваленої на 114-й сесії 12.05.2004, передбачено, що, відповідно до вимог статті 13 Конвенції, держави-члени зобов`язуються забезпечити будь-якій особі, що звертається з оскарженням порушення її прав і свобод, викладених в Конвенції, ефективний засіб правового захисту в національному органі; крім обов`язку впровадити такі ефективні засоби правового захисту у світлі прецедентної практики Європейського суду з прав людини, на держави покладається загальний обов`язок розв`язувати проблеми, що лежать в основі виявлених порушень; саме держави-члени повинні забезпечити ефективність таких національних засобів як з правової, так і практичної точок зору, і щоб їх застосування могло привести до вирішення скарги по суті та належного відшкодування за будь-яке виявлене порушення.

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Пунктами 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМ України № 1246 від 29.12.2010 (зі змінами), передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що належним та ефективним способом захисту права позивача буде зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні податкові накладні, подані позивачем.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ч.1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення-без змін.

Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, рішення або ухвалу-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.03.2020 року по справі № 440/5132/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Я.М. Макаренко Судді (підпис) (підпис) З.О. Кононенко О.М. Мінаєва Повний текст постанови складено 18.12.2020 року