Ухвала

від 10.11.2020 по справі 160/1454/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

10 листопада 2020 року м.Дніпросправа № 160/1454/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,

перевіривши на відповідність Кодексу адміністративного судочинства України матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2020 року у справі № 160/1454/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРРЕМЕЛЕКТРОМАШ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2020 року у вказаній вище справі адміністративний позов задоволено повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем - Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області 27.05.2020 (згідно штемпеля та штрих-коду № 4906104499914 на поштовому конверті) подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.07.2020 року апеляційну Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2020 року у справі № 160/1454/20 повернуто скаржнику з підстав невиконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху про сплату судового збору у розмірі 3 153 грн.

04.09.2020 року, згідно штампу вхідної кореспонденції суду першої інстанції, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області повторно подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.09.2020 визнано неповажними причини пропуску строку апеляційного оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2020 року у справі № 160/1454/20, наведені Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області в поданому клопотанні. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2020 року у справі № 160/1454/20 - залишено без руху.

Надано десятиденний строк з дати отримання цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до Третього апеляційного адміністративного суду клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду із наведенням інших поважних причин такого пропуску, якщо такі є.

Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особою, яка подає апеляційну скаргу отримано 30.10.2020.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, до суду апеляційної інстанції від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження (вх. № 54762/20 від 05.11.2020). В обґрунтування поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження рішення у даній справі, відповідач посилається на те, що вперше апеляційну скаргу було подано в установлений процесуальним законом строк, однак повернуто у зв`язку з несплатою судового збору. Також доводи клопотання зводяться до того, що КАС України не містить застережень щодо неможливості повторного подання апеляційної скарги у межах річного строку з моменту складання повного тексту судового рішення. Вказує на сумлінне ставлення відповідача до процесуальних обов`язків і вчасне звернення з повторною апеляційною скаргою.

Розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, слід зазначити наступне.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Пунктом шостим частини п`ятої статті 44 КАС України визначено, що учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

Крім того, у пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини «Лелас проти Хорватії» суд звернув увагу на те, що «держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу» .

Тобто, виходячи з принципу «належного урядування» , державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок особи, яка діяла добросовісно.

У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини «Устименко проти України» (№ 32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.

Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності» .

При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги/відмови у відкритті апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою тощо.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції приймає до уваги, що копію рішення суду від 07.04.2020 року скаржником отримано 14.05.2020 року (а.с. 164). Тобто, тридцятиденний строк, визначений статтею 295 КАС України, сплинув 15.06.2020 року (з врахуванням вихідних днів).

Правом на апеляційне оскарження судового рішення у даній справі відповідач скористався шляхом подачі апеляційної скарги 27.05.2020 (згідно штемпеля та штрих-коду № 4906104499914 на поштовому конверті).

При цьому первинно подана апеляційна скарга була повернута скаржнику ухвалою суду від 10.07.2020. Зазначена ухвала набрала статусу остаточної (не оскаржувалась). При цьому з повторною апеляційною скаргою відповідач звернувся 04.09.2020 року, згідно штампу вхідної кореспонденції суду першої інстанції, тобто після спливу майже 2 місяців з моменту постановлення ухвали суду про повернення первинної апеляційної скарги.

Слід також зазначити, що відповідно до Академічного тлумачного словника присл. ВІДРАЗУ означає - у той же час, зараз же, негайно.

З огляду на вказане, звернення з апеляційною скаргою після спливу більш ніж 1 місяця не може вважатись зверненням без зайвих зволікань (відразу) та добросовісним використанням належних відповідачу процесуальних прав.

При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 26.04.2018 року у справі №820/4420/18.

Крім того, відсутність коштів на сплату судового збору не є поважною причиною для поновлення строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 17.07.2019 у справі № 822/2174/18.

Слід також звернути увагу, що органи державної влади, зокрема органи Державної податкової служби, на період дії карантину не припиняли свою діяльність.

При цьому доказів неможливості вчинення процесуальної дії через впровадження карантину заявником апеляційної скарги не надано та матеріали справи не містять.

З урахуванням наведеного, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для можливості визнання поважними причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду виключно з підстав наявності права на повторне подання апеляційної скарги. Інших доводів поважності причин пропуску строку відповідачем не зазначено.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.09.2020 визнано неповажним причини пропуску строку апеляційного оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.04.2020 у даній справі, а також те, що зазначені скаржником обставини для поновлення строку на апеляційне оскарження не свідчать про наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, суд вважає необхідним відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Керуючись п.4 ч.1 ст.299 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Запорізькій області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2020 року у справі № 160/1454/20 - відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2020 року у справі № 160/1454/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРРЕМЕЛЕКТРОМАШ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова

суддя Л.А. Божко

суддя О.М. Лукманова