Постанова

від 15.12.2020 по справі 420/4213/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 грудня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/4213/20

Головуючий в 1 інстанції: Радчук А.А.

рішення суду першої інстанції прийнято у

м. Одеса, 15 вересня 2020 року

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Танасогло Т.М.,

суддів: Димерлія О.О., Єщенка О.В.,

секретар судового засідання Колесніков-Горобець І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року у справі за позовом Державного реєстратора виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради Одеської області Хорошуна Вадима Михайловича до Міністерства юстиції України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Державного підприємства Національні інформаційні системи , Рибосільськогосподарський кооператив Придністровець , Товариства з обмеженою відповідальністю Мельниченко , Товариства з обмеженою відповідальністю Мисливець та рибалка ХХІ століття , Громадського об`єднання Мисливець та рибалка ХХІ століття про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

19.05.2020 року Державний реєстратор виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради Одеської області Хорошун Вадим Михайлович звернувся до суду першої інстанції з позовом до Міністерства юстиції України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Державного підприємства Національні інформаційні системи , Рибосільськогосподарський кооператив Придністровець , Товариства з обмеженою відповідальністю Мельниченко , Товариства з обмеженою відповідальністю Мисливець та рибалка ХХІ століття , Громадського об`єднання Мисливець та рибалка ХХІ століття про визнання протиправним та скасування наказу від 07.05.2020 року № 1602/5 Про задоволення скарги Рибосільськогосподарського кооперативу "Придністровець" від 18.10.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що при прийнятті оскаржуваного наказу відповідачем порушено процедуру його прийняття, а саме, здійснено розгляд скарги без його запрошення на засідання та присутності, скаргу розглянуто у строк, більший, ніж встановлено чинним законодавством - загальний строк розгляду скарги склав 200 календарних днів, тоді як законодавством встановлено, що загальний строк розгляду скарги не може перевищувати 45 календарних днів.

Щодо суті виявлених порушень позивач посилався на те, що при зверненні Громадського об`єднання Товариство мисливців та рибалок ХХІ століття із заявою про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна, побудованого до 1992 року, заявником були надані технічні паспорти на житловий будинок літ. А, житловий будинок літ. Б, гараж літ. В та споруду № НОМЕР_1 та нотаріально посвідчений договір оренди земельної ділянки від 03.02.2005 року ВВТ № 639076, який зареєстрований та визнаний державою 09.02.2005 року. З огляду на зазначене позивач вважає, що ним як державним реєстратором було перевірено на дійсність поданий договір оренди земельної ділянки за допомогою Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів, що свідчить про дотримання ним п. 42 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 року № 1127 та на підстав законодавчо врегульованих документів прийнято відповідне рішення про проведення державної реєстрації права власності.

Крім того, що стосується твердження відповідача про відсутність документа про право власності при прийнятті рішення від 09.10.2019 року, позивач посилався на положення п. 48 Порядку № 1127, згідно з яким здійснюється реєстрація права власності особи на майно, що передається у власність юридичної особи (крім випадку, коли право власності на таке майно вже зареєстровано в Державному реєстрі прав).

Позивач вважає, що ним порушень вимог чинного законодавства при прийнятті рішень про державну реєстрацію прав власності від 23.01.2019 року та від 09.10.2019 року не допущено, а тому підстави для їх скасування та анулювання доступу йому до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відсутні.

У доповненні до позовних вимог позивач посилався на те, що після ознайомлення з висновком Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, ним було ретельно досліджено технічні паспорти, на підставі яких здійснювалась державна реєстрація прав власності. Позивач посилався на те, що згідно наявних технічних паспортів ним було здійснено державну реєстрацію прав власності виключно на об`єкти нерухомого майна: житлові будинки літ. А та Б, гараж літ. В та споруду № 1, яка є навісом - не капітальною спорудою. При цьому, позивач наполягає на тому, що ним відомості щодо гідротехнічної споруди № 1 та гідрозахисної споруди № 3 до реєстру не вносились і рішення про реєстрацію прав власності на ці споруди не приймалось.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.09.2020 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Одеського окружного адміністративного суду,Міністерство юстиції України подало апеляційну скаргу, в якій посилалось на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин по справі.

Апелянт зазначив, що за результатами розгляду скарги РСК "Придністровець" було встановлено, що на підставі рішень позивача від 23.01.2019 року та від 09.10.2019 року було внесено запис про право власності на нерухоме майно за ГО Товариство мисливців та рибалок ХХІ століття та в подальшому зареєстровано перехід права власності до Товариства з обмеженою відповідальністю Мельниченко за відсутності документів, що підтверджують право власності, а також на підставі документів, що не відповідають вимогам чинного законодавства. Апелянт вважає, що додаткові пояснення позивача не спростовують встановлені порушення та не скасовують відповідальність позивача.

Міністерство юстиції України посилалось на те, що за наслідком розгляду скарги РСК Придністровець було встановлено, що державним реєстратором Хорошуном В.М. порушено права скаржника в частині незаконної перереєстрації об`єктів нерухомого майна, оскільки рішення позивача про реєстрацію права власності на нерухоме майно за ГО Товариство мисливців та рибалок ХХІ століття та у подальшому за ТОВ Мельниченко є такими, що прийняті з грубим порушенням норм чинного законодавства у сфері державної реєстрації.

З огляду на зазначене апелянт просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.09.2020 року та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що 18.10.2019 року рибогосподарським кооперативом Придністровець було подано до Міністерства юстиції України скаргу на рішення від 23.01.2019 року № 45177323 та від 09.10.2019 року № 49083319, прийняті державним реєстратором виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради Одеської області Хорошуном Вадимом Михайловичем, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції 21.10.2019 року за № 36383-33-19.

24.04.2020 року, за наслідком розгляду поданої рибогосподарським кооперативом Придністровець скарги, Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції складено Висновок, зі змісту якого вбачається, що Колегією встановлено прийняття оскаржуваних рішень державного реєстратора ОСОБА_1 у порушення вимог ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , та наявність, у зв`язку із цим, підстав для їх скасування. Крім того, зважаючи на грубі порушення у сфері державної реєстрації прав, допущені державним реєстратором Хорошуном В.М. Колегія дійшла висновку про наявність підстав для анулювання йому доступу до Державного реєстру прав.

У Висновку Колегією Міністерства юстиції України зазначено, що згідно з відомостями Державного реєстру прав позивачем на підставі оскаржуваного рішення від 23 січня 2019 року №45177323 відкрито розділ №1748710251208 та внесено запис про право власності №29970711 Громадського об`єднання Товариство мисливців та рибалок ХХІ століття на підставі наступних документів: технічного паспорту гідротехнічної споруди №1 від 17 січня 2019 року; технічного паспорту на гараж літ. В від 25 грудня 2017 року; технічного паспорту на житловий будинок літ. Б від 25 грудня 2017 року; технічного паспорту на гідрозахисну споруду №3 від 17 січня 2019 року; копії договору оренди земельної ділянки від 03 лютого 2005 року №520; свідоцтва про реєстрацію об`єднання громадян від 01 липня 1991 року №311.

Також зазначено, що на підставі рішення від 09 жовтня 2019 року №49083319, прийнятого позивачем, зареєстровано перехід права власності від ГО Товариство мисливців та рибалок ХХІ століття до ТОВ Мельниченко на підставі наступних документів: акт приймання-передачі нерухомого майна від 09 вересня 2019 року; протокол позачергових зборів членів ТОВ Хозяюшка від 12 вересня 2019 року №11; протокол загальних зборів учасників ТОВ Хозяюшка від 04 вересня 2019 року №9; технічний паспорт на житловий будинок літ.А від 25 грудня 2017 року; технічний паспорт на житловий будинок літ.Б від 25 грудня 2017 року; технічний паспорт на гідротехнічну споруду №1 від 17 січня 2019 року; технічний паспорт на гараж літ. В від 25 грудня 2017 року.

За наслідками розгляду скарги рибогосподарського кооперативу Придністровець встановлено, що у порушення вимог ст.27 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та п. 40 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (надалі Порядок №1127), державному реєстратору при прийнятті рішення від 23 січня 2019 року №45177323 не було подано документу, що підтверджує прав власності на об`єкт нерухомого майна.

Також Колегією встановлено, що в порушення п. 48 Порядку, позивач прийняв оскаржуване рішення від 09 жовтня 2019 року №49083319 за відсутності документів, що підтверджують право власності, а також на підставі документів, що не відповідають вимогам законодавства, оскільки підписи на протоколі про передачу майна від 03 вересня 2019 року №2/08 не були нотаріально посвідчені.

На підставі вказаного Висновку Міністерством юстиції України 07.05.2019 року прийнято наказ № 1602/5, яким скасовано рішення від 23 січня 2019 року №45177323 та від 09 жовтня 2019 року №49083319, прийняті державним реєстратором виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради Одеської області Хорошуном Вадимом Михайловичем(пункт 2 наказу). Крім того, згідно з п. 3 вказаного наказу позивачу анульовано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пункт 3 наказу).

Виконання п. 2 вказаного наказу покладено на Департамент нотаріату та державної реєстрації. Виконання п. 3 наказу покладено на державне підприємство Національні інформаційні системи .

Не погоджуючись з прийнятим наказом, вважаючи його протиправним та необґрунтованим, позивач оскаржив його до суду першої інстанції.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно наявності підстав для його задоволення, з огляду на наступне:

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулює Закон України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01 липня 2004 року № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV).

Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону № 1952-IV, рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Частиною другою цієї статті визначено, що скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір), розглядає Міністерство юстиції України.

Відповідно до ч. 3 ст. 37 Закону № 1952-IV, рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

У разі якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть подовжити строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів.

Частиною 5 статті 37 Закону № 1952-IV визначено, що скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:1) повне найменування (ім`я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім`я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується;3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав;6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.

До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення.

За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: 1) відмову у задоволенні скарги; 2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги; б) скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав; в) внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором; г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; д) скасування акредитації суб`єкта державної реєстрації; е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України; є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю (п.п. 1, 2 ч. 6 ст. 37 Закону).

Крім того, ч. 8 ст. 37 Закону № 1952-IV визначено, що Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо: 1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою цієї статті; 2) на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується; 3) наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін; 4) наявна інформація про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав; 5) є рішення цього органу з того самого питання; 6) в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника; 7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень; 8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги; 9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу; 10) державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства (ч. 8 ст. 37 Закону).

Частина дев`ята статті 37 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлює, що порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №1128 від 25 грудня 2015 року затверджено Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - Порядок № 1128).

Згідно з п. 2 вказаного Порядку, розгляд скарг у сфері державної реєстрації здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами у межах компетенції, визначеної законом.

Розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком.

Для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін`юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - колегії), положення про які затверджуються Мін`юстом. Склад колегій затверджується Мін`юстом чи відповідним територіальним органом.

Пунктом 5 Порядку № 1128 передбачено, що Мін`юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет встановлення підстав для відмови в її задоволенні, а саме: оформлення скарги без дотримання вимог, визначених законом; наявність інформації про судове рішення про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання відповідачем позову або затвердження мирової угоди сторін; наявність інформації про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави; наявність рішення Мін`юсту чи його територіального органу з такого самого питання; здійснення Мін`юстом чи його територіальним органом розгляду скарги з такого самого питання від того самого скаржника; подання скарги особою, яка не має на це повноважень; закінчення встановленого законом строку подачі скарги; розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції Мін`юсту чи його територіального органу.

Пунктом 6 Порядку № 1128 встановлено, що якщо під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку встановлено наявність підстав для відмови в її задоволенні, Мін`юст чи відповідний територіальний орган приймає не пізніше десяти робочих днів з дня її реєстрації рішення про відмову в задоволенні такої скарги із зазначенням мотивів такої відмови. Рішення про відмову у задоволенні скарги у сфері державної реєстрації з підстави оформлення її без дотримання вимог, визначених законом, не позбавляє скаржника права на повторне звернення з такою скаргою в межах визначеного законом строку.

Якщо під час розгляду Мін`юстом скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, проте встановлено наявність очевидних порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, розгляд такої скарги здійснюється Мін`юстом невідкладно без розгляду її колегіально.

З аналізу зазначених вище положень Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , а також Порядку № 1128 суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що необхідною умовою для прийняття Міністерством юстиції до розгляду скарги є дотримання скаржником форми її подання, зазначення скаржником всіх відомостей, передбачених ч. 5 ст. 37 Закону № 1952-IV, а також, найголовніше - повинна бути подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття рішення про державну реєстрацію прав. В іншому випадку недоведення скаржником факту порушення його прав внаслідок прийняття оскаржуваного ним рішення є підставою для відмови у задоволенні скарги без її розгляду.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 9 Порядку, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує: 1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту; 2) чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту прийнято, вчинено на законних підставах; 3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні; 4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації; 5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

Звертаючись з позовом до суду першої інстанції, позивач посилався на порушення відповідачем процедури прийняття оскаржуваного наказу, а також на те, що в ході розгляду скарги відповідачем не було встановлено наявності порушеного права скаржника. Позивач зазначив, що зі змісту скарги та доданих до неї документів вбачається повне неспівпадіння об`єктів нерухомого майна, які зареєстровані за РСК Придністровець та об`єктів нерухомого майна, які за рішенням від 23.01.2019 року були зареєстровані ним за ГО Товариство мисливців та рибалок ХХІ століття , та в подальшому, згідно рішення від 09.10.2019 року,зареєстровані ним за ТОВ Мельниченко . Позивач вважає, що при зверненні зі скаргою до Міністерства юстиції України РСК Придністровець не було доведено факту порушення прав кооперативу в результаті прийняття оскаржуваних ним рішень від 23.01.2019 року та від 09.10.2019 року.

На думку державного реєстратора, відповідач при проведенні перевірки у порядку розгляду скарги залишив поза увагою той факт, що станом на момент виникнення права у ГО Товариство мисливців та рибалок ХХІ століття за скаржником РСК Придністровець не було зареєстровано споруд, які могли б впливати на права та обов`язки ГО Товариство мисливців та рибалок ХХІ століття .

Дослідження поданої РСК Придністровець скарги свідчить про те, що при поданні її до Міністерства юстиції України, скаржник посилався на те, що реєстрація нерухомого майна за оскаржуваними рішеннями державного реєстратора від 23.01.2019 року та від 09.10.2019 року була здійснена з порушенням прав РСК Придністровець , оскільки об`єкт, що є предметом реєстрації вже зареєстрований та належить на праві приватної власності РСК Придністровець і реєстрація цього об`єкту за ГО Товариство мисливців та рибалок ХХІ століття є фіктивною. У підтвердження вказаних доводів скаржник надав витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

В свою чергу, в ході розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що з наявного в матеріалах справи витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №139907201 від 02 жовтня 2018 року, вбачається, що за РСК Придністровець 28 вересня 2018 року зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна: реєстраційний номер об`єкта: 1657937251208, будівлі і споруди гідро спорудження Васильки , загальна площа (кв.м.) : 76.8, Опис: літ А , Б - саманні побудовані будівлі за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, сільська рада Удобненська, Васильки гідроспорудження, будівлі і споруди, будинок б/н., об`єкт житлової нерухомості: ні.

Крім цього, в матеріалах справи наявний витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №162863818 від 09 квітня 2019 року, відповідно до якого за РСК Придністровець зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна: будівлі і споруди гідроспорудження ІНФОРМАЦІЯ_1 , загальна площа (кв.м.) : 76.8, Опис: літ А , Б - саманні побудовані будівлі, гідроспорудження, за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, сільрада Удобненська, Васильки гідроспорудження, будівлі і споруди, будинок б/н.

В свою чергу, як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 24 січня 2019 року за № 153744650, згідно рішення позивача № 45177323 від 23 січня 2019 року, за ГО Товариство мисливців та рибалок ХХІ століття було зареєстроване право власності на об`єкт нерухомого майна: будівлі та споруди вздовж правого берега дельти річки Дністер та лівого берега річки ГлибокийТурунчук на землях водного фонду Білгород-Дністровського району відкритих заболочених земель , який складається з житлового будинку А,Б, літ. А загальною площею 28,0 житловою площею 18,5; літ. Б загальною площею 45,5 житловою площею 31,8; гараж В, споруда №1, адреса: Одеська обл., Білгород-Дністровський р., с/рада. Удобненська, "Васильки" гідроспорудження, будівлі і споруди, будинок б/н, об`єкт житлової нерухомості - так.

Таким чином, встановлено, що за РСК Придністровець зареєстровано право власності на об`єкти нерухомості літ А , Б - саманні побудовані будівлі, гідроспорудження, загальною площею (кв.м.): 76.8, розташовані за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, сільрада Удобненська, Васильки гідроспорудження, будівлі і споруди, будинок б/н, які не є об`єктами житлової нерухомості.

В свою чергу, згідно спірних рішень позивача за ГО Товариство мисливців та рибалок ХХІ століття та в подальшому за ТОВ Мельниченко було зареєстроване право власності на об`єкт нерухомого майна: житлові будинкиліт. А та літ.Б, загальною площею 73,5 кв.м.; гараж В, споруда №1, адреса: Одеська обл., Білгород-Дністровський р., с/рада Удобненська, "Васильки" гідроспорудження, будівлі і споруди, будинок б/н,які є об`єктами житлової нерухомості.

При цьому, у доповненнях до адміністративного позову позивач вказав на те, що ним на підставі технічних паспортів від 25.12.2017 року на житлові будинки літ. А та літ. Б, а також на гараж літ. В було зареєстровано об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером № 1748710251208, у складі житлових будинків літ. А та літ. Б,, загальною площею 73,5 кв.м., гаражу літ. В та споруди №1 (навіс - некапітальна споруда). Позивач вказав, що відомостей щодо гідротехнічної споруди № 1 та гідрозахисної споруди № 3 до реєстру не вносилось і відповідно рішення про проведення державної реєстрації прав на ці споруди не приймалось.

У підтвердження вказаних доводів позивач надав копії технічних паспортів від 25.12.2017 року (т. 2 а.с. 201-213), з яких дійсно вбачається, що вони складені на житлові будинки літ. А та літ. Б, а також гараж літ. В. В технічному паспорті на житловий будинок літ. А містяться відомості щодо споруди - навісу.

Таким чином, з наявних в матеріалах справи доказів суд першої інстанції вірно встановив, що об`єкти, право власності на які було зареєстроване за РСК Придністровець не є тотожними об`єктам, право власності на які було зареєстроване позивачем за ГО Товариство мисливців та рибалок ХХІ століття та ТОВ Мельниченко .

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що наявними в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності відомостями підтверджено відсутність порушення прав РСК Придністровець внаслідок прийняття позивачем рішень від 23.01.2019 року та від 09.10.2019 року про реєстрацію права власності на нерухоме майно за ГО Товариство мисливців та рибалок ХХІ століття та у подальшому за ТОВ Мельниченко , що виключало не лише можливість прийняття рішення про задоволення скарги РСК Придністровець , а й взагалі розгляд Колегією Міністерства юстиції України поданої скарги.

В ході розгляду даної справи в суді першої інстанції відповідачем не надано жодного доказу у спростування вказаних вище висновків суду першої інстанції.

Колегія суддів враховує також те, що після надання позивачем пояснень з приводу прийняття ним зазначених вище рішень, РСК Придністровець 05.08.2020 року подало до суду першої інстанції пояснення, відповідно до яких кооперативом було виявлено, що об`єкти нерухомого майна, які були зареєстровані за ГО Товариство мисливців та рибалок ХХІ століття та у подальшому за ТОВ Мельниченко , а також об`єкти нерухомого майна, які зареєстровані за РСК Придністровець є різними, оскільки мають різне місцезнаходження та не перетинаються ані юридично, ані в натурі (на місцевості), до складу вказаних об`єктів входять цілком різні приміщення та складові.

Під час апеляційного розгляду справи, РСК Придністровець надало аналогічні пояснення та підтвердило, що рішення позивача від 23.01.2019 року та від 09.10.2019 року не порушують прав кооперативу.

Зазначений факт також підтверджує протиправність висновків відповідача про наявність порушення прав скаржника, а також протиправність оскаржуваного наказу від 07.05.2020 року № 1602/5.

В поданій апеляційній скарзі Міністерство юстиції України посилалось на те, що аналізом скарги РСК Придністровець було встановлено, що державним реєстратором Хорошуном В.М. порушено права скаржника в частині незаконної перереєстрації об`єктів нерухомого майна, оскільки рішення позивача № 45177323 від 23.01.2019 року та № 49083319 від 09.10.2019 року про реєстрацію права власності на нерухоме майно за ГО Товариство мисливців та рибалок ХХІ століття та у подальшому за ТОВ Мельниченко є такими, що прийняті з грубим порушенням норм чинного законодавства у сфері державної реєстрації.

Вказані доводи апелянта колегія суддів вважає безпідставними та необґрунтованими, з огляду на те, що вони не спростовують факт відмінності об`єктів нерухомого майна, які зареєстровані за РСК Придністровець та за ГО Товариство мисливців та рибалок ХХІ століття та у подальшому за ТОВ Мельниченко . Апелянтом не надано жодного доказу, який би свідчив про те, що об`єкти нерухомого майна, які були перереєстровані згідно рішень позивача є тими самими об`єктами нерухомого майна, які зареєстровані за РСК Придністровець .

В свою чергу, сам по собі факт протиправності рішень позивача, який має місце, на думку відповідача, не може бути підставою для їх скасування на підставі спірного наказу за наслідками розгляду та задоволення саме скарги РСК Придністровець .

Колегія суддів звертає увагу на те, що в рамках провадження за поданою особою скаргою Колегія Міністерства юстиції здійснює розгляд саме тих питань, які зазначено у такій скарзі, та виходячи з цього, встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, і вирішує: чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні; чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі та ін.

З огляду на все вищевикладене колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено суду здійснення у відповідності до вимог чинного законодавства належної перевірки при прийнятті до розгляду скарги РСК Придністровець на рішення позивача факту наявності порушення прав скаржника і, відповідно, наявності у нього права на подання такої скарги, тобто наявності підстав для прийняття до розгляду та розгляду поданої скарги.

Крім того, судом першої інстанції вірно встановлено, що у поданій скарзі скаржником, у порушення вимог ч. 5 статті 37 Закону № 1952-IV, не було зазначено відомостей про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав, що згідно ч. 8 ст. 37 Закону № 1952-IV є підставою для відмови у задоволенні скарги.

Вказування такої інформації має суттєвий вплив на вирішення питання про наявність підстав для прийняття до розгляду скарги, оскільки перебування у судовому провадженні спору між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав, виключає можливість розгляду такої скарги Міністерством юстиції України.

Зазначене також підтверджує відсутність у відповідача підстав для прийняття до розгляду скарги РСК Придністровець та її розгляду по суті, тим паче свідчить про відсутність підстав для її задоволення.

Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що наказ Міністерства юстиції України від 07.05.2020 року № 1602/5 Про задоволення скарги Рибосільськогосподарського кооперативу "Придністровець" від 18.10.2019 року є протиправним та підлягає скасуванню.

При цьому, колегія суддів зазначає наступне:

Відповідно до п.п. 10, 11 Порядку № 1128, чинного на момент складання Висновку та прийняття відповідачем оскаржуваного наказу, для розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально Мін`юст чи відповідний територіальний орган запрошує скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів.

Відсутність осіб, визначених абзацом першим цього пункту, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду.

Мін`юст чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту та додатково одним з таких способів:

1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел);

2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).

В даному випадку відповідачем не надано доказів належного сповіщення позивача про розгляд скарги РСК "Придністровець", що істотно впливає на фактичну можливість особи реалізувати передбачені чинним законодавством права з метою всебічного встановлення обставин справи.

В ході розгляду справи встановлено, що розгляд скарги проводився за відсутності позивача.

Закріплюючи процесуальні гарантії прав державного реєстратора, у тому числі й на участь у розгляді скарги, положення Порядку № 1128 містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентним органом наданих їм повноважень, зокрема, закріплено право на розгляд скарги за відсутності осіб, визначених абзацом першим цього пункту. Однак, таке право може бути реалізовано за наявності доказів належного сповіщення заінтересованих осіб у розгляді скарги.

Недотримання відповідачем вимог щодо належного сповіщення позивача про розгляд скарги позбавило його можливості реалізувати права, передбачені чинним законодавством та надати належні пояснення та докази у підтвердження правомірності прийнятих рішень, що вплинуло на всебічність та об`єктивність встановлення обставин по справі.

В свою чергу, колегія суддів вважає необґрунтованим посилання відповідача на те, що позивач був належним чином сповіщений про дату та час розгляду скарги, оскільки скарга призначалась до розгляду двічі, а саме 27.12.2019 року та 24.04.2020 року, і відповідні дані щодо дат її розгляду було розміщено на офіційному сайті відповідача, що на думку відповідача, є достатнім.

Так, положеннями Порядку № 1128 передбачено необхідність сповіщення заінтересованих осіб про дату та час розгляду скарги не лише шляхом розміщення відповідної інформації на офіційному веб-сайті Мін`юсту, а й додатково телефонограмою чи засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).

Однак, в даному випадку будь-яких заходів, направлених на належне сповіщення позивача про розгляд скарги іншими засобами, окрім розміщення інформації на офіційному веб-сайті Мін`юсту, відповідач не вжив, чим порушив права позивача.

Зазначене також вказує на протиправність оскаржуваного наказу відповідача.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 07.05.2020 року № 1602/5 Про задоволення скарги Рибосільськогосподарського кооперативу "Придністровець" від 18.10.2019 року.

В даному випадку відповідачем в поданій апеляційній скарзі не наведено жодного доводу стосовно порушення судом першої інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції. Вказаних обставин не встановлено і судом апеляційної інстанції в ході розгляду даної справи.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно встановлено обставини у справі, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

За таких обставин підстави для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року у справі №420/4213/20 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано 18 грудня 2020 року.

Суддя-доповідач: Танасогло Т.М. Суддя Суддя Димерлій О.О. Єщенко О.В.