Постанова

від 17.12.2020 по справі 640/5666/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/5666/19 Суддя (судді) першої інстанції: Головань О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г. В.

суддів: Мєзєнцева Є. І., Парінова А. Б.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Бліц-Логістик

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 серпня 2020 року

у справі № 640/5666/19 (розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Бліц-Логістик

до відповідача Державної архітектурно-будівельної інспекції України

про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Бліц-Логістик (надалі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (надалі - відповідач), в якому просило суд визнати протиправними та скасувати постанови Державної архітектурно-будівельної інспекції України №3-1610/5-10/10-86/1610/08/01, №3-1610/4-10/10-85/1610/08/01 від 16.10.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачами зазначено, що він не отримував ні протоколу, ні приписів та не був повідомлений про виявлені порушення, порядок їх усунення, наслідки не усунення та місце, дату та час розгляду справи про порушення у сфері містобудівної діяльності.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 серпня 2020 року в задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю Бліц-Логістик - відмовлено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням позивачем (надалі - апелянт) подано апеляційну скаргу, в якій останній просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким задовольни позовні вимоги позивача у повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ`єктивність рішення суду, порушення судом норм матеріального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не надано належної оцінки тим обставинам, що слугувало підставою для проведення перевірки відповідачем. Крім того, апелянт зазначає, що віднесення об`єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності належить до компетенції органу державного архітектурно-будівельного контролю, а саме Державної архітектурно-будівельної інспекції України та її територіальних органів, лише у випадках коли об`єкт являється самочинним будівництвом.

Відповідач заперечував проти апеляційної скарги, з підстав викладених у письмовому відзиві на апеляційну скаргу та просив рішення першої інстанції залишить в силі.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду слід залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до положень статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно зі статтями 315, 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об`єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до про відмову в задоволенні позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 06.09.2018 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) / про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) за № 10/10-0609/36/П - "Будівництво офісно-складського комплексу за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вулиця Проектна, кадастровий номер 3222486200:04:001:544"; Замовник - ТОВ "Бліц-Логістик".

У період з 19.09.2018 по 01.10.2018, на підставі наказу № 186П від 10.09.2018 р. Державної архітектурно-будівельної інспекції України, виданого з огляду на необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання будівельних робіт від 06.09.2018 № 10/10-0609/36/П, направлення № 691.18/01 від 10.09.2018 р. Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, головним інспектором будівельного нагляду Ковалем В.А. проведено позапланову перевірку щодо дотримання суб`єктом містобудування - ТОВ "Бліц-Логістик" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті "Будівництво офісно-складського комплексу вул. Проектна, с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський район".

За наслідками проведення цієї перевірки Департаментом складено акт № Т-0110/2 від 01.10.2018 р., згідно з яким встановлено наступне: Замовником будівництва ТОВ "Бліц-Логістик" подано до Департаменту повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 06.09.2018 № 10/10-0609/36/П. На забудову земельної ділянки (кадастровий номер: 3222486200:04:001:5644) отримано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, видані відділом містобудування та архітектури Києво-Святошинської райдержадміністрації від 19.06.2018р. № 17-18/65, які видано на об`єкт за назвою: Будівництво офісно-складського комплексу. ТОВ "МБ-БУД" розроблено проектну документацію на об`єкт "Будівництво офісно-складського комплексу за адресою: Київська область Києво-Святошинський район с. Софіївська Борщагівка вул. Проектна", яку затверджено наказом ТОВ "Бліц-Логістик" №20.08.2018/1 від 20.08.2018 р.

За результатами розгляду вищезазначеної проектної документації було встановлено: МБУО, розділом містобудівні умови та обмеження, п. 5 зазначено, що дана земельна ділянка розташована у межах приаеродромної території міжнародного аеропорту "Київ" (Жуляни), тому будівництво, яке може вплинути на безпеку авіації та створити перешкоди для роботи наземних засобів зв`язку, навігації та спостереження, необхідно узгодити з КП МА "Київ" (Жуляни), ДП обслуговування повітряного руху України "Украерорух" та Державною авіаційною службою України (дане погодження під час проведення даної позапланової перевірки не було надано або пред`явлено). В ТОМІ 1 загальна пояснювальна записка, генеральний план, на аркуші 10 зазначено, що конструктивна система будівлі одноповерхова, 3-х пролітна каркасна, загальна площа офісних приміщень складає 984 кв.м., загальна площа будівлі складає 2962 кв.м., хоча відповідно до наявних креслень дана будівля 4-х пролітна каркасна.

Разом з тим на аркуші 29 (ТОМ 1) в розділі пояснювальної записки "визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності зазначено: офісні приміщення площею 244 кв. м. склад 2244 кв.м. та розрахунком прийнято, що постійно перебувають на об`єкті 33 особи.

У зв`язку з тим, що даним проектом техніко-економічні показники даного об`єкта в кожному розділі проектної документації відрізняються, визначається кількість людей, які постійно можуть перебувати у вбудованих офісних приміщеннях.

У відповідності до ДБН В.2.2-28:2010 "Будинки адміністративного та побутового призначення" п. 5.1.1 передбачено: площу приміщень слід приймати не менше 6 кв.м. на робоче місце працівника.

Відповідно до ТОМ 2 Архітектурні рішення загальна площа офісних приміщень складає: 49,32 + 39,5 + 39,5 + 39,5 + 39,5 + 39,5 + 39,5 + = 286,32 кв.м.

Тод,і визначивши кількість людей які постійно можуть перебувати у вбудованих офісних приміщенням, а саме: 286.32 кв.м./6 кв.м. = 47,72 = 48 осіб.

У зв`язку з вищезазначеним визначаємо загальну кількість осіб, які можуть перебувати на даному будівництва: 48 + 8 = 56 осіб.

Крім того, на аркуші 30 ТОМА І наведено розрахунок збитків від руйнування та пошкодження основних фондів невиробничого призначення, який визначено у розмірі 2.941 м.р.з.п. та визначено, що даний об`єкт (Будівництво офісно-складського центру) віднесено до СС1 класу наслідку (при тому, що у відповідності до ст. 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" об`єкти будівництва не відносять до класу наслідків СС1 де рівень матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов`язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об`єкта, перевищує - 2500 мінімальних заробітних плат).

А також у вищезазначеному розрахунку збитків від руйнування та пошкодження основних фондів невиробничого призначення, прийнято розрахункову вартість 1 кв.м. - 4 821 грн., за 1 кв. м. площі у відповідності до наказу Мінрегіонбуду № 57 від 04.02.2009, хоча на даний час чинний наказ Мінрегіонбуду від 01.03.2018 № 46 відповідно до якого вартість 1 кв.м. складає - 11 149.

Крім того, даний розрахунок у відповідності ДСТУ-Н Б В. 1.2-16:2013 "Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва" використовується тільки для розрахунку збитків від руйнування та пошкодження основних фондів невиробничого призначення житлових багатоквартирних будинків, багатоповерхових будинків, тощо.

У відповідності до ДСТУ для об`єктів даного і типу використовують формулу 4.1., також відсутній розрахунок прогнозованих збитків від втрати продукції, що зберігається в результаті зупинки підприємства та відповідні розрахунки збитків внутрішньо-майданчикової мережі (водопостачання господарча-побутова каналізація), системи очищення каналізаційних стоків.

На підставі вищезазначеного відповідно до ст. 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та за критеріями таблиці 1, ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 "Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва" вищезазначена будівля (об`єкт будівництва) відноситься: до класу наслідків (відповідальності) СС2 (не значні наслідки).

Варто зауважити, що у відповідності до п. 3 "Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 "Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт", у разі коли об`єктом будівництва є комплекс (будова), до складу якого входять об`єкти з різними класами наслідків (відповідальності), а також комплекс (будова), до складу якого входять об`єкти з одним класом наслідків (відповідальності), що за сукупними показниками перевищують рівень, встановлений для об`єктів з відповідним класом наслідків (відповідальності), право на виконання будівельних робіт виникає після отримання документа, що дає право па виконання будівельних робіт, згідно з цим Порядком як для об`єкта з вищим класом наслідків (відповідальності).

Комплекс (будова) - сукупність будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, будівництво яких здійснюється за єдиною проектною документацією (Відповідно до визначення наказу 16.05.2011 № 45 "Мінрегіонбуду", ДБН А.2.2-3:2014 "СКЛАД ТА ЗМІСТ ПРОЕКТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ НА БУДІВНИЦТВО").

П. 4.2 ДБН А.2.2-3:2014 "СКЛАД ТА ЗМІСТ ПРОЕКТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ НА БУДІВНИЦТВО" проектування об`єкта будівництва, до складу якого входить декілька окремих будинків, будівель, споруд або лінійних об`єктів інженернотранспортної інфраструктури, потрібно здійснювати на підставі вихідних даних, у тому числі містобудівних умов і обмежень, на об`єкт будівництва в цілому. При цьому категорію складності такого об`єкта будівництва визначають за усіма показниками таблиці А. 1. розрахованими для об`єкт будівництва в цілому.

Вищезазначеними діями ТОВ "МБ-БУД" було передано замовнику будівництва проектну документацію для виконання будівельних робіт на об`єкт, яка розроблена з порушення вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, а також заниження класу наслідків (відповідальності) об`єкта, чим порушено ст. 23, 26 Закону України "Про архітектурну діяльність", ст. 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Також замовником будівництва ТОВ "Бліц-Логістик" в поданому повідомленні наведено недостовірні дані, а саме: зазначено загальна площа 3100 кв.м. (відповідно до проекту загальна площа 2962 + 984 = 3946 кв.м.), площа офісних приміщень 972, (відповідно до проекту площа офісних приміщень 984), кількість робочих місць 33 (відповідно до проекту 56), а також заниження класу наслідків, чим порушено ч. 1, 8 ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Крім того відсутній інформаційний стенд на даному об`єкті будівництва вищезазначеними діями замовником будівництва порушено вимоги п. 12 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466.

ТОВ "МБ-БУД" розпочато на виконуються будівельні роботи з будівництва офісно-складського комплексу без розроблення проекту виконання робіт (ПВР), без огородження будівельного майданчика, чим порушено п. 4.5, п. 5.1.7, 5.1.8 ДБН А.3.1-5:2016 "Організація будівельного виробництва".

ТОВ "МБ-БУД" розпочато та виконуються будівельні роботи з будівництва офісно-складського комплексу без отримання документу, що надає право на виконання будівельних робіт (без отримання дозволу на їх виконання, на об`єкт, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з середніми наслідками (СС2)), чим порушено ч. 1 ст. 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

ТОВ "Бліц-Логістик" розпочато та виконуються будівельні роботи з будівництва офісно-складського комплексу без отримання документу, що надає право на виконання будівельних робіт (без отримання дозволу на їх виконання, на об`єкт, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів середніми наслідками (СС2)), чим порушено ч. 1 ст. 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" .

Головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Зброцьким О.В. 01.10.2018 р. складено протоколи №1-Л-3-0110/5, № 1-Л-З-0110/6 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у яких з посиланням на вказаний акт перевірки встановлено порушення абз. 1 п. 3 ч. 2 ст. 2, п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та повідомлено про розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності 16.10.2018р.

Окрім того, 01.10.2018 р. Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №С-0110/2 із вимогою усунути допущені порушення вимог законодавства до 01.12.2018 р. та припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт № С-0110/3 із вимогою зупинення виконання будівельних робіт з 04.10.2018 р.

Позивач від підписання та отримання акту, протоколів та приписів відмовився, про що було зазначено у вказаних документах, їх надіслано рекомендованим листом з повідомленням.

За наслідками розгляду матеріалів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності головним інспектором будівельного нагляду Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області 16.10.2018 р. прийнято:

постанову №З-1610/4-10/10-85/1610/08/01 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, згідно з якою за порушення абз. 1 п. 3 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" на ТОВ "Бліц-Логістик" накладено штраф у сумі 681170,00 грн.;

постанову №З-1610/5-10/10-86/1610/08/01 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, згідно з якою за порушення п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" на ТОВ "Бліц-Логістик" накладено штраф у сумі 66276,00 грн.

Вищезазначені постанови 02.11.2018 р. направлено на адресу ТОВ "Бліц-Логістик", що підтверджується з опису вкладенні цінний лист 0113329178870, фіскального чеку та накладної про відправку поштової кореспонденції.

Позивач, не погоджуючись із спірним постановами та діями відповідача, звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що дані розрахунків проектної документації на об`єкт "Будівництво офісно-складського комплексу за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Проектна" вказують на підстави для віднесення відповідного об`єкту до іншого (вищого) класу наслідків, зокрема СС2, беручи до уваги, що ТОВ "Бліц-Логістик" розпочато та виконуються будівельні роботи з будівництва офісно-складського комплексу без отримання документу, що надає право на виконання будівельних робіт (без отримання дозволу на їх виконання, на об`єкт, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з середніми наслідками (СС2)), суд вважає висновок відповідача про порушення позивачем абз. 1 п. 3 ч. 2 ст. 2 Закону №208/94-ВР обґрунтованим, а оскаржувана постанова від 16.10.2018 р. №З-1610/4-10/10-85/1610/08/01 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності винесена правомірно.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011р. № 3038-VI (надалі - Закон № 3038-VI), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. № 553 (надалі - Порядок № 553), Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 р. № 466 (надалі - Порядок № 466).

Згідно статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. На виконання зазначеного припису Закону, Кабінет Міністрів України постановою від 23.05.2011 року за № 553 затвердив Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, яким визначено процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов`язаної із створенням об`єктів будівництва (надалі - Порядок №533, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

За змістом пункту 7 Порядку №533 визначено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт , декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Відповідно до пункту 9 Порядку № 533 Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

У разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, щодо якого неможливо встановити суб`єкта містобудування, який будує чи збудував такий об`єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів Національної поліції. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб`єкта містобудування.

Так, частиною 2 статті 39 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Судом першої інстанції встановлено, що підставою для прийняття Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції Київської області наказу від 10.09.2018 р. за №186 "Про проведення позапланової перевірки" стала необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання будівельних робіт від 06.09.2018 №10/10-0609/36/П.

Колегія суддів звертає увагу, що контрольний захід мав місце з передбачених законодавством підстав.

Згідно з актом № Т-0110/2 від 01.10.2018 р. перевірку проведено у період з 19.09.2018 р. по 01.10.2018 р., протягом десяти робочих днів.

Так, в акті перевірки міститься посилання на направлення №1134, і його копія надана відповідачем до матеріалів справи.

На вказаній копії посвідчення міститься розписка представника позивача ОСОБА_3 про її отримання 19.09.2018 р.

В той же час, службове посвідчення є документом, який посвідчує конкретну особу, яка з`явилася для здійснення контрольного заходу, і його копія суб`єкту господарювання не надається, тоді як воно пред`являється перед перевіркою.

Оскільки перевіряючий головний інспектор Зброцький О.В. був допущений до перевірки, то відсутні підстави для висновку про непред`явлення ним свого посвідчення перевіркою, а відповідні посилання апелянта є необґрунтованими та такими, що не беруться до уваги.

З аналізу матеріалів справи та норм права, колегія суддів доходить висновку, що у відповідача були наявні підстави для проведення позапланової перевірки позивача та проведення перевірки здійснено у межах вимог законодавства.

Згідно з наданими відповідачем поясненнями та змістом акту перевірки (арк. 3) під час проведення були присутні керівники суб`єктів господарювання ТОВ "МБ-БУД" ОСОБА_1 (генеральний проектувальник) та ТОВ "Бліц-Логістик" ОСОБА_3. (замовник), які від підпису акту відмовилися, про що міститься відмітка на арк. 10 акту.

Згідно з п. 17-21 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.

Керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об`єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об`єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Крім відповідної відмітки на акті перевірки, відмітки про відмову в отриманні містяться також на інших документах перевірки; також в них зазначено про скерування документів поштою позивача; до матеріалів справи відповідачем долучено копію опису вкладення від 04.10.2018 р. про скерування позивачу протоколів, приписів та акту перевірки.

Так, з акту перевірки вбачається, що під час проведення перевірки були присутні керівники суб`єктів господарювання ТОВ "МБ-БУД" ОСОБА_1 (генеральний проектувальник) та ТОВ "Бліц-Логістик" ОСОБА_3. (замовник), які від підпису акту відмовилися.

Згідно з п. 17-21 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.

Керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об`єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об`єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Крім відповідної відмітки на акті перевірки, відмітки про відмову в отриманні містяться також на інших документах перевірки; також в них зазначено про скерування документів поштою позивача; до матеріалів справи відповідачем долучено копію опису вкладення від 04.10.2018 р. про скерування позивачу протоколів, приписів та акту перевірки.

З аналізу матеріалів справи колегія суддів доходить висновку, що апелянтом не надано доказів, які спростовують вищезазначені обставини, а отже твердження позивача про порушення п. 17-21 Порядку №553 є необґрунтованим та не приймається судом апеляційної інстанції до уваги.

Так, згідно з ч. 1, 8 ст. 36 Закону № 3038-VI право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення.

Як встановлено судом першої інстанції та не спростовано апелянтом, що відповідне повідомлення було подане позивачем, як замовником об`єкта "Будівництво офісно-складського комплексу за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вулиця Проектна, кадастровий номер 3222486200:04:001:544" 06.09.2018 р. до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (№ 10/10-0609/36/П).

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону № 3038-VI право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 2, абз. 1 п. 3 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14.10.1994 р. №208/94-ВР суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення:

виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинене щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1 ), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання: на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми наслідками (СС2), - у розмірі трьохсот сімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Так, судом першої інстанції встановлено, а апелянтом не спростовано, що у поданому повідомленні про початок будівельних робіт зазначено недостовірні дані у, а саме: зазначено загальну площу 3100 кв.м., тоді як відповідно до проекту вона становить 3946 кв.м., площу офісних приміщень 972 кв.м., тоді як відповідно до проекту вона становить 984 кв.м., кількість робочих місць - 33, тоді як відповідно до проекту 56; занижено клас наслідків.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону № 3038-VI клас наслідків (відповідальності) будівель і споруд (далі - клас наслідків) - це характеристика рівня можливої небезпеки для здоров`я і життя людей, які постійно або періодично перебуватимуть на об`єкті або які знаходитимуться зовні такого об`єкта, матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов`язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об`єкта.

Клас наслідків визначається відповідно до вимог будівельних норм, стандартів, нормативних документів і правил, затверджених згідно із законодавством.

Клас наслідків визначається для кожного об`єкта - будинку, будівлі, споруди будь-якого призначення, їхніх частин, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, у тому числі тих, що належать до складу комплексу (будови).

До складу комплексу (будови) можуть належати об`єкти, будівництво яких здійснюється за єдиною проектно-кошторисною документацією.

Усі об`єкти поділяються за такими класами наслідків (відповідальності): незначні наслідки - СС1; середні наслідки - СС2; значні наслідки - СС3.

До незначних наслідків (СС1) не можуть бути віднесені об`єкти: характеристики можливих наслідків від відмови (стану об`єкта, при якому неможливо використовувати його або складову частину за функціональним призначенням) яких перевищують: рівень можливої небезпеки для здоров`я і життя людей, які постійно перебуватимуть на об`єкті, - 50 осіб; рівень можливої небезпеки для здоров`я і життя людей, які періодично перебуватимуть на об`єкті, - 100 осіб; рівень матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов`язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об`єкта, - 2500 мінімальних заробітних плат; пам`ятки культурної спадщини національного та місцевого значення, визначені відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини"; нове будівництво яких здійснюється в охоронній зоні пам`яток культурної спадщини національного та місцевого значення (розміри охоронної зони не можуть бути менші за два горизонтальні або два вертикальні розміри пам`ятки); об`єкти підвищеної небезпеки, ідентифіковані відповідно до Закону України "Про об`єкти підвищеної небезпеки"; житлові будинки понад чотири поверхи; об`єкти, які підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля".

До значних наслідків (СС3) відносяться такі об`єкти: пам`ятки культурної спадщини, визначені відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини"; об`єкти підвищеної небезпеки, ідентифіковані відповідно до Закону України "Про об`єкти підвищеної небезпеки"; житлові, громадські або багатофункціональні будівлі заввишки понад 100 метрів та/або з рівнем можливої небезпеки для здоров`я і життя людей понад 400 осіб, які постійно перебувають на об`єкті.

Віднесення об`єкта до певного класу наслідків (відповідальності) здійснюється проектною організацією за погодженням із замовником будівництва.

Об`єкту присвоюється найвищий клас наслідків (відповідальності) за одним із критеріїв, встановлених частиною п`ятою цієї статті.

Правильність визначення класу наслідків (відповідальності) перевіряється під час проведення експертизи проектів, якщо здійснення такої експертизи є обов`язковим відповідно до закону.

Під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю на об`єктах самочинного будівництва клас наслідків таких об`єктів визначається самостійно відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю або із залученням експертної організації чи експерта, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Згідно з повідомленням про початок виконання будівельних робіт по об`єкту: "Будівництво офісно-складського комплексу за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Проектна, кадастровий номер 3222486200:04:001:5644". Клас наслідків - СС1 . Вид будівництва - нове будівництво. Код об`єкта - ДК 018-2000-1252.9 - Склади та сховища інші . Проектна документація розроблена ТОВ "МБ-БУД" (головний інженер, особа, що здійснює авторський нагляд - ОСОБА_1. ), та затверджена директором ТОВ "БЛІЦ-ЛОГІСТИК" ОСОБА_3 (наказ № 20.08.2018/1 від 20.08.2018). Загальна площа об`єкта відповідно до проектної документації - 3100 кв.м., площа забудови - 2 500 кв.м., поверховість - 2 поверхи, кількість робочих місць - 33 чол., площа складу - 1 990 кв.м., площа офісних приміщень - 972 кв.м., парко-місця - 10 шт.

Відповідні показники об`єкта будівництва також відображені у загальному журналі робіт від 06.09.2018 ТОВ "МБ-БУД", складеного директором ОСОБА_1.

Поряд з цим із наявних у матеріалах справи витягів з проектної документації на об`єкт "Будівництво офісно-складського комплексу за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Проектна" вбачається, що загальна площа офісних приміщень - 984 кв.м.; площа будівлі - 2 962 кв.м.

Згідно даних проектної документації на об`єкт "Будівництво офісно-складського комплексу за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Проектна" також випливає, що: розрахункова вартість 1 м2 приймається - 4 821 грн. за м2 площі у м. Києві, відповідно до наказу Мінрегіонбуду № 56 від 04.02.2009, а за основу взято опосередкований показник вартості житла у м. Києві; розрахунок збитків від руйнування та пошкодження основних фондів невиробничого призначення визначено у розмірі 2,941 м.р.з.п.; будівництво офісного складського центру має клас наслідків СС1.

Водночас станом на дату затвердження директором ТОВ "БЛІЦ-ЛОГІСТИК" ОСОБА_3 (наказ № 20.08.2018/1 від 20.08.2018) проектної документації по об`єкту "Будівництво офісно-складського комплексу за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Проектна", наказ Мінрегіонбуду № 56 від 04.02.2009 р. втратив чинність згідно з наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 р. № 110.

При цьому наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.03.2018 р. № 46 затверджено та рекомендовані вже нові показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, які розраховані станом на 01 січня 2018 року.

Колегія суддів звертає увагу, що позивач у позовній заяві та в апеляційній скарзі не наведено доказів на спростування встановлених розбіжностей, тоді як вони підтверджуються наявними у матеріалах справи копіями, як повідомлення про початок виконання будівельних робіт, так і проектної документації.

З аналізу матеріалів справи та норм права колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що твердженнями відповідача про допущення позивачем порушення п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону №208/94-ВР у вигляді надання недостовірної інформації у повідомленні про початок виконання будівельних робіт є обґрунтованим, а оскаржувана постанова від 16.10.2018 р. №З-1610/5-10/10-86/1610/08/01 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності винесена правомірно.

Щодо визначення у проектній документації класу наслідків СС1 відповідачем в акті перевірки наведено посилання на відповідні нормативно-правові акти та наведено розрахунки, згідно з якими за такими показниками як рівень можливої небезпеки для здоров`я і життя людей, які постійно перебуватимуть на об`єкті (56 замість 48), рівень матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов`язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об`єкта 4 821 грн. замість 11 149 грн.) проектна документація не відповідає вимогам законодавства.

Позивач посилається на хибність вказаних розрахунків, тоді як не зазначає, в чому ця хибність полягає.

Під час розгляду справи у суді першої інстанції позивачем надано експертну оцінку щодо розгляду проектної документації розрахунку по визначенню класу наслідків (відповідальності) об`єкта будівництва № 190521-1 від 23.05.2019 р., з якої вбачається, що будівництво офісно-складського комплексу за адресою: Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 16-В відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС1 (незначні наслідки).

Проте, перевірка дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил здійснювалася на об`єкті "Будівництво офісно-складського комплексу за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Проектна ".

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вищезазначений експертний висновок не приймається, як доказ необґрунтованості висновків відповідача, оскільки даний висновок стосується іншого об`єкту будівництва, який не був предметом перевірки відповідача.

Таким чином, дані розрахунків проектної документації на об`єкт "Будівництво офісно-складського комплексу за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Проектна" вказують на підстави для віднесення відповідного об`єкту до іншого (вищого) класу наслідків, зокрема СС2, беручи до уваги, що ТОВ "Бліц-Логістик" розпочато та виконуються будівельні роботи з будівництва офісно-складського комплексу без отримання документу, що надає право на виконання будівельних робіт (без отримання дозволу на їх виконання, на об`єкт, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з середніми наслідками (СС2)), а отже, висновок відповідача про порушення позивачем абз. 1 п. 3 ч. 2 ст. 2 Закону №208/94-ВР обґрунтованим, а оскаржувана постанова від 16.10.2018 р. №З-1610/4-10/10-85/1610/08/01 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності винесена правомірно.

Суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правомірно відмовлено позивачу в задоволенні позовних вимог, а отже апеляційна скарга останнього не підлягає задоволенню, оскільки є необґрунтованою.

Також, колегія суддів звертає увагу, що зміст апеляційної скарги є ідентичним позовній заяві поданою позивачем під час розгляду справи на першій інстанції, а отже, доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження під час розгляду апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на позиції Європейського Суду з прав людини, які він висловив, зокрема, в п. 53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України , п. 43 рішення у справі Кобець проти України , відповідно до якої, суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом .

Тобто, встановлюючи істину в справі суд повинен базуватися передусім на доказах, які належно, достовірно й достатньо підтверджують ті чи інші обставини таким чином, щоби в суду не залишалося щодо них жодного обґрунтованого сумніву.

З аналізу матеріалів справи та норм права, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв`язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись 34, 242, 243, 246, 308, 311, 316, 321,322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Бліц-Логістик - залишити без задоволення .

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 серпня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів із дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду у порядку ст. ст. 329-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Г. В. Земляна

Судді: Є. І. Мєзєнцев

А. Б. Парінов