Рішення

від 05.11.2020 по справі 905/241/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.11.2020 Справа №905/241/20

Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М.

при секретарі судового засідання Соколовій С.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Спільного українсько-німецького підприємства Ta.Ma.Ka.So. , м.Іллічівськ Одеської області

до Державного підприємства Селидіввугілля , м.Селидове Донецької області

про стягнення 1082082,10грн інфляційних, 325710,30 - 3% річних

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився (не викликався),

від відповідача: не з`явився (не викликався).

Суд перебував у нарадчій кімнаті

05.11.2020 з 12:00год до 12:04год.

СУТЬ СПОРУ:

Спільне українсько-німецьке підприємство Ta.Ma.Ka.So. , м.Іллічівськ Одеської області, звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства Селидіввугілля , м.Селидове Донецької області, про стягнення 1082082,10грн інфляційних, 325710,30 - 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов`язання з оплати боргу, стягнутого рішенням господарського суду Донецької області від 24.02.2004 у справі №4/33 на підставі договору №68 від 13.08.1997, а також на несплату відповідачем сум інфляційних та 3% річних, стягнутих рішенням господарського суду Запорізької області від 28.04.2015 у справі №908/1043/15-г.

Протягом розгляду справи відповідач надав відзив (з додатками, вх.№5600/20 від 16.03.2020; а.с.84-109), в якому просив частково відмовити у задоволенні позову, оскільки постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.07.2015 у справі №908/1043/15-г рішення господарського суду Запорізької області від 28.04.2015 скасоване в частині задоволення позовних вимог про стягнення інфляційних в сумі 399819,42грн та 3% річних в сумі 69214,91грн, постановою з відповідача стягнуті 493797,51грн інфляційних, 154100,74грн - 3% річних; у відзиві виклав контррозрахунок позовних вимог.

Протягом розгляду справи позивач надав суду:

- пояснення (з додатками, вх.№7069/20 від 08.04.2020; а.с.114-129) на виконання вимог ухвали суду від 12.03.2020, в яких зазначив, що зміна засновників позивача проведена у встановлений чинним законодавством спосіб і зареєстрована Виконавчим комітетом Іллічівської міської ради; повідомив, що направив адвокатський запит №5/20 від 13.05.2020 до відділу ДВС Селидівського міського управління юстиції для отримання інформації щодо стану виконання наказів №4/33 від 09.03.2004, №908/1043/15-г від 18.05.2015 та №908/1043/15-г від 31.08.2015;

- заяву б/н від 10.06.2020 (вх.№10675/20 від 10.06.2020; а.с.133-128) з доданими копіями адвокатського запиту та відповіді №469966 від 26.05.2020 Селидівського міського відділу ДВС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Правом надати відповідь на відзив позивач не скористався.

Відповідно до п.п.1, 3 ч.1 ст.129 Конституції України, ст.ст.2, 7, 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Дослідивши наявні у матеріалах справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням докази, які мають значення для вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Під час розгляду цього спору суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 25.07.2002 у справі Совтрансавто Холдинг проти України , згідно з якою одним із основних елементів права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, що набрало законної сили, не може бути поставлене під сумнів.

Суд також враховує правову позицію, викладену у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18, відповідно до якої нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові; інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов`язання.

Рішенням господарського суду Донецької області від 24.02.2004 у справі №4/33 стягнуто з Державного підприємства Селидіввугілля на користь Спільного українсько-німецького підприємства Ta.Ma.Ka.So. 2502071,11грн заборгованості, 1700,00грн державного мита та 118,00грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с.13-16).

З копії постанови від 17.02.2005 про відкриття виконавчого провадження №469966 (а.с.17) вбачається, що на виконання рішення господарського суду Донецької області від 24.02.2004 у справі №4/33 виданий наказ від 09.03.2004, що є датою набрання цим рішенням законної сили.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 15.01.2016 у справі №4/33 в описову частину тексту рішення цього суду від 24.02.2004 у справі №4/33 внесене виправлення наступного змісту - кінець абзацу сьомого сторінки другої рішення слід читати: Цим актом шахта визнала свій борг перед позивачем в сумі 1726420,20грн, що становить з урахуванням індексу інфляції 2502071,11грн, що і визнано арбітражним судом (а.с.67).

Рішенням господарського суду Запорізької області від 28.04.2015 позов у справі №908/1043/15-г задоволений частково: з Державного підприємства Селидіввугілля на користь Спільного українсько-німецького підприємства Та.Ма.Ка.Sо. стягнуто 893616,93грн інфляційних і 223315,65грн - 3% річних за період 11.02.2012 - 31.01.2015, нарахованих на 2503889,11грн - загальну суму стягнення за рішенням від 24.02.2004 у справі №4/33, а також 9281,16грн судового збору (а.с.18-24).

Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень 18.05.2015 на виконання цього рішення виданий відповідний наказ.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.07.2015 у справі №908/1043/15-г (а.с.64-65), залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 19.11.2015 (а.с.66), рішення господарського суду Запорізької області від 28.04.2015 у справі №908/1043/15-г скасоване в частині задоволення позовних вимог про стягнення 399819,42грн інфляційних, 69214,91грн - 3% річних; стягнуто з Державного підприємства Селидіввугілля 493797,51грн інфляційних за період березень 2012 року - січень 2015 року та 154100,74грн - 3% річних за період 11.02.2012 - 31.01.2015, нарахованих на стягнутий рішенням від 24.02.2004 у справі №4/33 основний борг в сумі 1726420,20грн, а також 5353,89грн судового збору.

31.08.2015 на виконання вказаної постанови виданий наказ (а.с.142).

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.07.2015 у справі №908/1043/15-г (у якій брали участь ті самі особи, що й у справі №905/241/20) встановлені такі обставини:

- виконавче провадження за наказом №4/33 від 09.03.2004 зупинене постановою державного виконавця від 13.02.2006. Разом із цим, бухгалтерами сторін неодноразово складалися і підписувалися акти звірення розрахунків (станом на 31.12.2008, 31.12.2009, 31.12.2012), за змістом яких визначалось сальдо на користь позивача в загальному розмірі 2503889,11грн згідно наказу господарського суду Донецької області №4/33 від 09.03.2004, структура цієї суми сторонами визначена наступна: 1535925,38грн - основний борг, 966145,73грн - інфляційна індексація, 1700грн - державне мито та 118грн - витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу;

- приведена в цих актах структура суми зобов`язань відповідача перед позивачем не відповідає обставинам з цього приводу, встановленим рішенням господарського суду Донецької області у справі №4/33 щодо розміру основної заборгованості;

- станом на дату винесення постанови у справі №908/1043/15-г відповідач борг за наказом №4/33 від 09.03.2004 не сплатив.

26.05.2020 Селидівський міський відділ ДВС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надав відповідь №469966 на адвокатський запит №5/20 від 13.05.2020 представника позивача, в якій зазначив, що у відділі на виконанні перебуває наказ №4/33 від 09.03.2004 про стягнення з Державного підприємства Селидіввугілля на користь Спільного українсько-німецького підприємства Ta.Ma.Ka.So. 2502071,11грн заборгованості, 1700,00грн державного мита та 118,00грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. 03.03.2005 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №469966, яке приєднане до зведеного виконавчого провадження №170185, де боржником є Державне підприємство Селидіввугілля . Наказ №4/33 від 09.03.2004 віднесений до 5-ї черги задоволення вимог стягувачів. Станом на 21.05.2020 до зведеного виконавчого провадження №170185 приєднані 217 виконавчих документів щодо стягнення заборгованості по трудовим правовідносинам - 3-ї черги виплат. Виконавчі документи №908/1043/15-г від 18.05.2015 та №908/1043/15-г від 31.08.2015 на примусовому виконанні не перебувають (а.с.135-136, 137-138).

Статтею 599 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст.625 ЦК України).

За змістом постанови Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18 чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових рішень про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених ч.2 ст.625 ЦК України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов`язання та підстав виникнення відповідного боргу.

Отже, кредитор вправі вимагати стягнення з боржника в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних за весь період існування боргу аж до повного, в тому числі й примусового, виконання грошового зобов`язання.

Відповідач протягом розгляду цієї справи не надав суду доказів повної або часткової сплати сум, присуджених до стягнення рішенням господарського суду Донецької області від 24.02.2004 у справі №4/33 та постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.07.2015 у справі №908/1043/15-г; факт наявності заборгованості за наказами в обох справах у відзиві не заперечив.

Позивач на підставі приписів ч.2 ст.625 ЦК України просить стягнути з відповідача 1082082,10грн інфляційних втрат, нарахованих за період лютий 2017 року - грудень 2019 року та 325710,30грн - 3% річних, нарахованих за період 29.01.2017 - 28.01.2020 на заборгованість в загальній сумі 3619003,69грн, що складається з:

- 2502071,11грн заборгованості, присудженої до стягнення рішенням господарського суду Донецької області від 24.02.2004 у справі №4/33 та

- 1116932,58грн заборгованості, присудженої до стягнення рішенням господарського суду Запорізької області від 28.04.2015 у справі №908/1043/15-г.

Період нарахування річних та інфляційних у цій справі охоплює три роки, які передували моменту звернення з цим позовом до суду (а.с.5), тобто лише час після прийняття рішення у справі №908/1043/15-г - отже, подвійне нарахування не відбувається.

Водночас позивач неправомірно включив до заборгованості відповідача суми, присуджені до стягнення рішенням господарського суду Запорізької області від 28.04.2015 у справі №908/1043/15-г (1116932,58грн), оскільки постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.07.2015 у справі №908/1043/15-г назване рішення скасоване, розмір присуджених до стягнення сум зменшений: інфляційних - до 493797,51грн, а 3% річних - до 154100,74грн, що разом складає 647898,25грн.

Отже, загальна сума заборгованості, на яку підлягають нарахуванню річні та інфляційні, складає 3149969,36грн і на підставі приписів ст.625 ЦК України стягненню на користь позивача підлягають:

- 283477,44грн - 3% річних за період 29.01.2017 - 28.01.2020;

- 895469,42грн інфляційних за період лютий 2017 року - грудень 2019 року,

донарахованих на борг в сумі 3149969,36грн, встановлений та стягнутий рішенням господарського суду Донецької області від 24.02.2004 у справі №4/33 та постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.07.2015 у справі №908/1043/15-г.

Відповідно до приписів п.2 ч.1 ст.129 ГПК України на відповідача покладається судовий збір в сумі 17683,28грн.

Керуючись ст.ст.2, 7, 13, 14, 42, 74, 75 (ч.4), 76-78, 80, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Спільного українсько-німецького підприємства Ta.Ma.Ka.So. , м.Іллічівськ Одеської області, до Державного підприємства Селидіввугілля , м.Селидове Донецької області, про стягнення 1082082,10грн інфляційних, 325710,30 - 3% річних - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства Селидіввугілля (85401, Донецька обл., м.Селидове, вул.Карла Маркса, буд.41; ідентифікаційний код 33426253) на користь Спільного українсько-німецького підприємства Ta.Ma.Ka.So. (68000, Одеська обл., м.Іллічівськ, вул.Леніна, буд.41А; ідентифікаційний код 19368599) 283477,44 - 3% річних, 895469,42грн інфляційних втрат, 17683,28грн судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів підп.17.5 п.17 ч.1 розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 05.11.2020 складені і підписані вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення складений 16.11.2020.

Суддя О.М. Шилова

надруковано 3 примірники:

1 - до справи, 2 - сторонам