Рішення

від 10.12.2020 по справі 908/2588/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/151/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2020 Справа № 908/2588/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі Соколові А.А., розглянувши матеріали справи

За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛАНТ ПЛЮС 2018» (69104, м. Запоріжжя, вул. Ситова, буд. 9, кв. 20, код ЄДРПОУ 42338194)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОШКОЛА СВІТЛОФОР» (69118, м. Запоріжжя, пров. Тракторний, буд. 2, код ЄДРПОУ 38521047)

про стягнення 42 397,00 грн. ,

Без участі представників сторін

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Запорізької області перебуває справа №908/2588/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛАНТ ПЛЮС 2018» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОШКОЛА СВІТЛОФОР» про стягнення 42 397,00 грн.

Ухвалою суду від 12.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2588/20 в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи, перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 11.11.2020.

Судом встановлено, що станом на 11.11.2020 доказів отримання ухвали суду про відкриття провадження у справі від 12.10.2020, яка надіслана на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОШКОЛА СВІТЛОФОР» (69118, м. Запоріжжя, пров. Тракторний, буд. 2) - матеріали справи не містять.

Ухвалою суду від 11.11.2020 № 908/2588/20 судом оголошено перерву в судовому засіданні до 10.12.2020 о 10 год. 30 хв.

23.11.2020 та 25.11.2020 відповідно до суду повернулись ухвали від 12.10.2020 про відкриття провадження у справі № 908/2588/20, які надіслані на адреси позивача - 69104, м. Запоріжжя, вул. Ситова, буд. 9, кв. 20 та відповідача - 69118, м. Запоріжжя, пров. Тракторний, буд. 2 з поштовою відміткою за закінченням встановленого строку зберігання .

Суд враховує, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/15442/17).

03.12.2020 від ТОВ «АВТОШКОЛА СВІТЛОФОР» до суду надійшли заперечення на позовну заяву, згідно яких відповідач просить суд закрити провадження у справі № 908/2588/20.

09.12.2020 від ТОВ АТЛАНТ ПЛЮС 2018 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява № б/н від 09.12.2020 (вх. № 24180/08-08/20 від 09.12.2020) про відкладення розгляду справи для можливості надати суду письмову відповідь на заперечення відповідача.

Вищевказані документи долучені судом до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Розглянувши матеріали справи та заяву ТОВ АТЛАНТ ПЛЮС 2018 про відкладення розгляду справи суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Як зазначено вище, ухвала суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі № 908/2588/20 в порядку спрощеного позовного провадження прийнята 12.10.2020.

Враховуючи викладене, шістдесятий день з дня відкриття провадження у справі № 908/2588/20 припадає на 11.12.2020, у зв`язку з чим суд не вбачає підстав для задоволення заяви ТОВ АТЛАНТ ПЛЮС 2018 про відкладення розгляду справи.

10.12.2020 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Як вбачається з позовної заяви в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 31.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю АТЛАНТ ПЛЮС 2018 та Товариством з обмеженою відповідальністю «АВТОШКОЛА СВІТЛОФОР» укладено договір оренди нежилого приміщення № 59, за умовами якого 31.12.2019 позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 64,5 м 2 , розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Комарова, буд. 2, що підтверджується актом приймання-передачі. Розмір орендної плати за цим договором складає 3 500,00 грн. без урахування ПДВ на місяць. Орендна плата нараховується з дати підписання акту приймання-передачі. Орендна плата сплачується в безготівковому порядку шляхом банківського переводу на поточний рахунок позивача не пізніше п`ятнадцятого числа місяця, що передує. В порушення умов договору оренди нежилого приміщення, за період з січня 2020 по день звернення до суду з вказаною позовною заявою у відповідача утворилась заборгованість по орендній платі в розмірі 23 917,00 грн., у зв`язку з чим позивачем нараховано пеню за період з 10.01.2020 по 25.09.2020 включно у розмірі 18 480,00 грн. На підставі викладеного, посилаючись на ст.ст. 11, 16, 509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. 20, 173, 174, 175, 193, 199, 216-218, 222 Господарського кодексу України, умови договору оренди нежилого приміщення № 59 від 31.12.2019 позивач просить суд позов задовольнити.

Відповідач заперечив проти позовних вимог зазначивши, що під час укладення договору оренди нежилого приміщення № 59 від 31.12.2019, директором відповідача - ТОВ «АВТОШКОЛА СВІТЛОФОР» був ОСОБА_1 , проте 13.04.2020 між гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу (відчуження) частки у статутному капіталі ТОВ «АВТОШКОЛА СВІТЛОФОР» . Ще до укладення вказаного договору купівлі-продажу (відчуження) частки, ТОВ «АВТОШКОЛА СВІТЛОФОР» виїхало з орендованого приміщення та більше ним не користувалось, доступ до приміщення для відповідача був закритий, майна, документів відповідача у приміщенні немає з квітня 2020 року, як і ключів від приміщення. Отже, відповідач фактично сплатив суму орендної плати у розмірі 10 500,00 грн. за три місяці фактичного користування приміщенням: січень, лютий та березень 2020. Надалі приміщенням користується гр. ОСОБА_1 , який до ТОВ «АВТОШКОЛА СВІТЛОФОР» немає жодного відношення. Після отримання ТОВ «АВТОШКОЛА СВІТЛОФОР» копії позовної заяви, відповідачем здійснювались заходи про мирне врегулювання спору шляхом надсилання 21.10.2020 та 18.11.2020 на адресу позивача листів про розірвання договору оренди нежилого приміщення № 59 від 31.12.2019, які залишені позивачем без відповіді та задоволення. На підставі викладеного просить суд закрити провадження у справі № 908/2588/20 за позовом ТОВ «АТЛАНТ ПЛЮС 2018» до ТОВ «АВТОШКОЛА СВІТЛОФОР» про стягнення 42 397,00 грн.

Станом на 10.12.2020 позивач письмової відповіді щодо відзиву на позовну заяву запропонованого надати ухвалою суду від 11.11.2020 до суду не направив.

Відповідно до положень ст. 165 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, відзив на позовну заяву, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 31.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю АТЛАНТ ПЛЮС 2018 (орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю АВТОШКОЛА СВІТЛОФОР (орендар, відповідач) укладено договір оренди нежилого приміщення № 59 (договір), відповідно до п.п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 64,5 кв.м 2 , розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (об`єкт оренди).

Згідно п. 1.2. договору, об`єкт оренди буде використовуватись орендарем для розміщення офісу.

Розділом 2 договору передбачений порядок передачі орендованого об`єкта оренди.

Приймання - передача об`єкта оренди здійснюється повноважними представниками сторін (п. 2.1).

Об`єкт оренди повинен бути переданий орендодавцем та прийнятий орендарем протягом 1 (одного) дня з моменту отримання орендарем повідомлення орендодавця про готовність до його передачі, але не пізніше 3 (трьох) днів з дати підписання цього договору (п. 2.2).

Під час передачі об`єкта оренди складається акт приймання-передачі (Додаток № 1), який підписується повноважними представниками сторін. Обов`язок по складанню акту приймання-передачі покладається на сторону, яка передає об`єкт оренди іншій стороні цього договору.

У випадку наявності у орендаря мотивованих зауважень щодо об`єкту оренди (його стану, комплектності), сторони складають та підписують акт огляду об`єкту оренди, в якому зазначають перелік виявлених недоліків та термін для їх усунення орендодавцем.

Після закінчення терміну для усунення недоліків об`єкту оренди сторони повторно здійснюють огляд та підписують акт приймання-передачі … (п. 2.3).

Об`єкт оренди вважається переданим в оренду з моменту підписання акту приймання-передачі (п. 2.4).

Пунктом 3.1. договору визначено, що термін оренди становить з дати підписання акту приймання-передачі об`єкту оренди до 31.12.2020.

Згідно п. 3.2. договору, термін оренди може бути скорочений або продовжений лише за згодою сторін, за виключенням випадків, передбачених ст. 9 цього договору … .

Термін оренди також припиняється у випадку розірвання договору в порядку, передбаченому цим договором або чинним законодавством України (п. 3.3 договору).

Відповідно до п.п. 4.1. - 4.4. договору, розмір орендної плати за цим договором складає 3500,00 грн. без урахування ПДВ на місяць. Розмір орендної плати може змінюватися за згодою сторін, а також у випадках, передбачених цим договором.

Орендна плата нараховується з дати підписання акту приймання-передачі. Користування об`єктом оренди в цьому договорі визнається період з моменту передачі об`єкту оренди орендареві і підписання акту приймання-передачі до моменту повернення об`єкту оренди орендодавцю в порядку, визначеному цим договором (п. 4.2).

Орендна плата сплачується в безготівковому порядку шляхом банківського переводу на поточний рахунок орендодавця не пізніше 15 числа місяця, що передує (п. 4.3).

Впродовж 3-х (трьох) банківських днів з дати підписання цього договору, орендар сплачує на користь орендодавця авансовий платіж в розмірі місячної орендної плати, передбаченої цим договором, за останній місяць дії договору (п. 4.4).

Підпунктом 6.1.2. п. 6.1. договору передбачено, що орендар має право виступити з ініціативою про розірвання цього договору у випадках, передбачених умовами та/або чинним законодавством України.

Орендар зобов`язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату згідно вимог цього договору (пп. 6.2.2. п. 6.2. договору).

Розділом 7 договору визначений порядок повернення орендодавцю об`єкта оренди.

Повернення орендодавцю об`єкта оренди здійснюється повноважними представниками сторін (п. 7.1).

Сторони повинні призначити своїх представників (представника) та приступити до передачі об`єкта оренди в день закінчення терміну оренди або в день дострокового припинення дії цього договору (п. 7.2).

Якщо інше додатково не буде визначене сторонами, станом на останній день оренди орендар зобов`язаний звільнити об`єкт оренди та передати його орендодавцю (п. 7.3).

При передачі об`єкта оренди складається акт приймання-передачі, який підписується повноважними представниками сторін (п. 7.4).

Об`єкт оренди вважається фактично переданим орендодавцю з моменту підписання акту приймання-передачі. У випадку, якщо орендар не забезпечив явки свого повноважного представника для підписання акту приймання-передачі, орендодавець направляє орендарю письмове повідомлення-застереження, й по закінченню триденного строку з дня одержання орендарем відповідного повідомлення, приймання об`єкту оренди здійснюється комісією орендодавця в складі не менше трьох осіб (п. 7.5).

Згідно п. 8.1. договору, за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, що передбачена чинним законодавством України та цим договором.

Відповідно до п. 8.4. договору, у випадку прострочення по сплаті орендних платежів за цим договором орендар сплачує на користь орендодавця пеню у розмірі 0,5 % суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочення.

Пунктом 9.3. договору визначено, що за ініціативою однієї із сторін цей договір може бути розірвано без наявних підстав, визначених у п. 9.1. цього договору, за умови направлення іншій стороні письмового попередження про намір розірвати цей договір не пізніше як за 30 (тридцять) днів до дати розірвання. Повернення об`єкту оренди в такому випадку здійснюється на загальних підставах, встановлених ст. 7 цього договору.

Згідно п. 9.4. договору, сторони досягли згоди, що дію цього договору може бути також припинено за згодою сторін, оформленою відповідно до умов цього договору.

На виконання умов договору, 31.12.2019 сторонами підписаний Акт приймання-передачі приміщення в оренду, за умовами п. 1 якого Товариство з обмеженою відповідальністю «АТЛАНТ ПЛЮС 2018» передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТОШКОЛА СВІТЛОФОР» прийняло приміщення площею 64,5 м 2 , розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Комарова, буд. 2.

Станом на день прийняття рішення у цій справі доказів розірвання договору оренди нежилого приміщення № 59 від 31.12.2019 або визнання його нечинним сторонами суду не надано.

Як вказано позивачем у позовній заяві, за весь час дії договору оренди нежилого приміщення № 59 відповідачем на користь позивача сплачено 10 500,00 грн., а саме:

- 3 500,00 грн. сплачено 13.01.2020 (авансовий платіж в розмірі місячної орендної плати, передбаченої цим договором, за останній місяць дії договору відповідно до п. 4.4. договору);

- 3 500,00 грн. сплачено 27.02.2020 (за січень 2020 у відповідності до п.п. 4.2., 4.3. договору);

- 3 500,00 грн. сплачено 06.04.2020 (за лютий 2020 у відповідності до п.п. 4.2., 4.3. договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 75 ГПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

В порушення умов договору № 59 від 31.12.2019, за період з 01.03.2020 по 25.09.2020 включно за ТОВ АВТОШКОЛА СВІТЛОФОР утворилась заборгованість у розмірі 23 917,00 грн.

У зв`язку з несплатою відповідачем заборгованості по орендній платі за вищевказаний період, позивачем нараховано пеню за період з 10.01.2020 по 25.09.2020 включно на суму 18 480,00 грн.

Відповідачем наданий договір купівлі-продажу (відчуження) частки у статутному капіталів ТОВ АВТОШКОЛА СВІТЛОФОР , укладений 13.04.2020 між директором ТОВ «АВТОШКОЛА СВІТЛОФОР» - Луценком О.Г. (Продавець) та гр. ОСОБА_2 (Покупець), за умовами п. 1.1. якого продавець передав у власність частку у статутному капіталі у розмірі 750,00 грн., що складає 25% від загального розміру статутного капіталу ТОВ «АВТОШКОЛА СВІТЛОФОР» , а покупець прийняв у власність та сплатив її вартість в порядку та на умовах, що визначені у цьому договорі. На виконання умов вказаного договору, 13.04.2020 між гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 підписаний відповідний акт приймання-передачі частки у статутному капіталів ТОВ АВТОШКОЛА СВІТЛОФОР .

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи № 908/2588/20, суд при прийнятті рішення враховує наступне.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України, згідно з якою господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до загальних умов виконання зобов`язань, встановлених ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК).

Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, крім випадків, передбачених законом. Аналогічний припис містять пункти 1 та 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов`язання з договору оренди, згідно якого, в силу ч. 1 ст. 283 ГК України, одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування нерухоме майно для здійснення господарської діяльності. Частиною 6 цієї статті визначено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (далі ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов`язання щодо його виконання, однак відповідач, покладений на нього обов`язок щодо плати за послуги оренди за договором оренди нежилого приміщення № 59 від 31.12.2019 за період з 01.03.2020 по 25.09.2020 включно у розмірі 23 917,00 грн. у встановлений договором строк не виконав, доказів погашення вказаної суми боргу за послуги оренди відповідачем не надано, наявність заявленої до стягнення заборгованості ним не спростована, факт порушення відповідачем умов, визначених договором доведений, підтверджується матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Контррозрахунку спірної суми як і доказів її оплати відповідачем суду не надано.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з вимогами Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 ст. 343 ГК України визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 4.3. договору, орендна плата сплачується в безготівковому порядку шляхом банківського переводу на поточний рахунок орендодавця не пізніше 15 числа місяця, що передує.

Керуючись ч. 6 ст. 232, ч. 2 ст. 343 ГК України, перевіривши розрахунки пені позивача за загальний період з 10.01.2020 по 25.09.2020 на суму 18 480,00 грн. за допомогою інформаційно-пошукової системи Законодавство , суд зазначає, що згідно із розрахунком суду, стягненню підлягає пеня за загальний період з 25.03.2020 по 25.09.2020 включно у розмірі 653,91 грн., з відмовою у стягненні 17 826,09 грн., а саме:

- з 25.03.2020 по 25.09.2020 на суму 3 500,00 грн. (орендна плата за квітень 2020) - 252,08 грн.;

- з 16.05.2020 по 25.09.2020 на суму 3 500,00 грн. (орендна плата за червень 2020) - 162,95 грн.;

- з 16.06.2020 по 25.09.2020 на суму 3 500,00 грн. (орендна плата за липень 2020) - 117,05 грн.;

- з 16.07.2020 по 25.09.2020 на суму 3 500,00 грн. (орендна плата за серпень 2020) - 82,62 грн.;

- з 16.08.2020 по 25.09.2020 на суму 2 917,00 грн. (орендна плата за вересень до 25.09.2020) - 39,21 грн.

Стосовно заперечень відповідача викладених у відзиві на позовну заяву суд зазначає наступне.

Статтею 179 Господарського кодексу України визначено, що майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями (ч.1). Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7).

Згідно ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частинами 1 та 2 ст. 219 ГК України визначено, що за невиконання або неналежне виконання господарських зобов`язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає належним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного управління майном, якщо інше не передбачено цим Кодексом та іншими законами (ч. 1). Засновники суб`єкта господарювання не відповідають за зобов`язаннями цього суб`єкта, крім випадків, передбачених законом або установчими документами про створення даного суб`єкта (ч. 2).

Таким чином, укладаючи 31.12.2019 договір оренди нежилого приміщення № 59, гр. ОСОБА_1 перебуваючи на посаді директора відповідача, діяв від імені ТОВ АВТОШКОЛА СВІТЛОФОР саме як окремої юридичної особи.

Крім цього, укладення між фізичними особами - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договору від 13.04.2020 купівлі-продажу (відчуження) частки у статутному капіталі ТОВ «АВТОШКОЛА СВІТЛОФОР» не звільняє юридичну особу від обов`язку за договорами, укладеними цією юридичною особою.

В силу ч.ч. 1-3 ст. 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями (ч. 1). Юридична особа відповідає за своїми зобов`язаннями усім належним їй Майном (ч. 2). Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом (ч. 3).

Також, відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів в підтвердження обставин викладених у запереченнях (відзиві) на позовну заяву, в тому числі повернення орендованого майна за договором № 59 від 31.12.2019 саме юридичною особою - ТОВ «АВТОШКОЛА СВІТЛОФОР» .

На підставі вищевикладеного, посилання відповідача у запереченнях на позовну заяву судом до ваги не приймаються в силу викладеного.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОШКОЛА СВІТЛОФОР» (69118, м. Запоріжжя, пров. Тракторний, буд. 2, код ЄДРПОУ 38521047) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛАНТ ПЛЮС 2018» (69104, м. Запоріжжя, вул. Ситова, буд. 9, кв. 20, код ЄДРПОУ 42338194) заборгованість за договором оренди нежилого приміщення № 59 від 31.12.2019 за період з 01.03.2020 по 25.09.2020 включно у розмірі 23 917 (двадцять три тисячі дев`ятсот сімнадцять) грн. 00 коп., пеню за період з 25.03.2020 по 25.09.2020 включно на суму 653 (шістсот п`ятдесят три) грн. 91 коп. та судові витрати у розмірі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 20 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано 15.12.2020.

Суддя К.В. Проскуряков

Згідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.