Ухвала

від 17.12.2020 по справі 910/13130/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

м. Київ

17.12.2020Справа № 910/13130/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМ.ТЕКС" (02081, м. Київ, вул. Клеманська, буд. 3; ідентифікаційний код: 42715950)

До Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код: 24584661)

Про стягнення 457 227, 78 грн

Суддя Бондаренко-Легких Г.П.

Без виклику представників сторін.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІМ.ТЕКС" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - відповідач) про стягнення 457 227, 78 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07.04.2020 між позивачем та відповідачем, від імені якого діяв відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція", укладено договір поставки № 53-122-01-20-09433 (далі - Договір), відповідно до якого та з врахуванням Специфікації №1, Технічних вимог від 07.04.2020, Додаткової угоди № 1 й Специфікації № 1 до неї від 12.06.2020, позивач поставив у власність відповідача за місцезнаходженням його відокремленого підрозділу продукцію на загальну суму 503 999, 50 грн.

Відповідно до п. 6.1 Договору, оплата за поставлену якісну продукції здійснюється замовником за умови реєстрації постачальником податкової накладної у ЄРПН, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника на протязі 45 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатну продукцію згідно СОУ НАЕК 038:2017 "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для АЕС"

Відповідний ярлик на придатну продукцію був оформлений 17.06.2020.

Проте, в передбачений умовами Договору строк, відповідач оплати за отриманий товар не здійснив.

07.08.2020 на адресу відповідача позивач надіслав претензію, в якій просив сплатити суму боргу у розмірі 503 999, 50 грн до 20.08.2020.

19.08.2020 здійснив не повну оплату боргу в розмірі 47 856, 00 грн

Позивач зазначає, що станом на дату складання позовної заяви заборгованість відповідача перед ним з основного боргу становить - 456 143, 50 грн. У зв`язку з викладеним, позивач просить, стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 456 143, 50 грн та 1 084, 28 грн 3 % річних. Також позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати (судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу).

07.09.2020 Судом залишено позовну заяву без руху, надано позивачу п`яти денний строк для усунення недоліків з моменту отримання ухвали.

Також, судом встановлено спосіб, яким позивач має усунути недоліки, а саме шляхом:

- надання відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

- подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із доданням до неї доказів направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів (опис вкладення, накладну на відправку та фіскальний (розрахунковий) чек);

- подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із доданням до неї обґрунтованого розрахунку позовних вимог.

14.09.2020 від позивача поштою надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви на виконання вимог ухвали від 07.09.2020. Позивачем усунуто усі недоліки визначені ухвалою від 07.09.2020 про залишення позовної заяви без руху.

21.09.2020 Суд відкрив провадження у справі, ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін , про що постановив відповідну ухвалу.

13.10.2020 поштою від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

16.10.2020 від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

10.11.2020 поштою на адресу суду від позивача надійшла заява про закриття провадження у справі, в якій позивач просив суд закрити провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, прийняти відмову від позовних вимог в частині стягнення з відповідача нарахованих 11084, 28 грн 3 % річних та повернути позивачу з державного бюджету сплачений судовий збір за подання позову.

18.11.2020 від позивача надійшли докази оплати основного боргу.

19.11.2020 від відповідача електронною поштою надійшла заява (24.11.2020 - засобами поштового зв`язку), в якій відповідач просив суд закрити провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України в частині стягнення основного боргу та клопотав про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 456 143, 50 грн підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, виходячи з наступного.

Відповідно до положень п. 2) ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Предметом спору у справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача 457 227, 78 грн заборгованості за договором поставки № 53-122-01-20-09433 від 07.04.2020, з яких 456 143, 50 грн основного боргу та 1 084, 28 грн 3 % річних.

Сторони у справі обидві зазначають, що відповідач погасив основну заборгованість та надали в матеріали справи докази на підтвердження відповідних обставин.

Господарський суд закриває провадження у справі, у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося не врегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі п. 2) ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

В даному випадку предмет спору в частині основного боргу припинив існування в процесі розгляду справи, адже позивач звернувся до суду із позовом 01.09.2020, а відповідач погасив основну заборгованість за договором у повному обсязі після відкриття провадження у справі.

Отже, на підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 456 143, 50 грн підлягає закриттю, у відповідності до п. 2) ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Також позивач просить суд прийняти відмову від позовних вимог в частині стягнення з відповідача 1 084,28 грн 3% річних та відповідно закрити провадження у справі у такій частині у зв`язку з прийняттям відмови.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Положеннями статті 191 Господарського процесуального кодексу України внормовано, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Судом встановлено, що заява про відмову від позовних вимог в частині стягнення 3 % річних підписана зі сторони позивача - директором - П М. Головко, якій наділений повноваженнями на відмову від позову.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Одночасно суд повідомляє позивача про наслідки, передбачені часиною 3 статті 231 Господарського процесуального кодексу України відмови від позову та закриття провадження у справі, а саме у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Суд, розглянувши заяву позивача про відмову від позову в частині стягнення 3 % річних, керуючись пунктом 4 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив прийняти відмову позивача від позовних вимог в частині та закрити провадження у справі у відповідній частині.

Суд зазначає, що між сторонами наразі не залишилося неврегульованих питань: в частині стягнення основного боргу провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю предмету спору, а в частині стягнення 3 % річних провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з прийняттям відмови позивача від відповідних вимог.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету (ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 7 Закону України Про судовий збір (п. 5) ч. 1) визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Враховуючи, що провадження у даній справі в частині стягнення 3 % річних закрите, у зв`язку з прийняттям відмови позивача від відповідних позовних вимог, у відповідній частині судовий збір позивачу не повертається. В іншій частині (в частині стягнення основного боргу) судовий збір підлягає поверненню позивачу.

Позивач також просить суд покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 34 005, 60 грн.

Відповідач в свою чергу просить Суд зменшити витрати на оплату правничої допомоги, оскільки вважає, що дана справа є нескладною, не потребує додаткових експертиз, аналізу судової практики, адже практика у подібних справах є сталою та передбачуваною.

Із матеріалів позовної заяви вбачається, що між позивачем, як клієнтом та адвокатом Лісовським Русланом Анатолійовичем було підписано Договір № 2808 про надання правової допомоги від 28.08.2020, відповідно до якого, клієнт доручає адвокату за плату (гонорар) надання правничої (правової) допомоги як захиснику посадових осіб (працівників) та представнику Клієнта в цивільних, адміністративних, господарських, кримінальних та справах про адміністративні правопорушення, зносинах з будь-якими юридичними та фізичними особами, стороною, свідком, потерпілим, підозрюваним, обвинуваченим, підсудним, засудженим, виправданим, третьою особою чи учасником яких є Клієнт (посадові особи чи працівники Клієнта), в т.ч., але не виключно органами державної влади і управління, місцевого самоврядування, правоохоронними, митними, судовими, органами державної податкової і виконавчої служби, дипломатичними та консульськими установами, Європейському суді з прав людини, третейських судах, будь-якому міжнародному комерційному арбітражі тощо.

За виконання передбаченого умовами даного договору доручення клієнта адвокату виплачується винагорода (гонорар), розмір якої фіксується сторонами в окремому додатку до договору (гонорар адвоката), який є невід`ємною частиною (п. 4.1. договору № 2808 про надання правової допомоги від 28.08.2020).

В додатку - гонорар адвоката сторони погодили, що за виконання передбаченого умовами договору доручення клієнта адвокату виплачується винагорода (гонорар) в розмірі: в цивільних, господарських, адміністративних справах - 40 % встановленої законом на перше січня року надання правничої допомоги мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину роботи, складання процесуального документа, участі адвоката у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи. У випадку позитивного вирішення спору, додатково 10% від задоволеної судом суми, але в будь-якому разі не менше трьох мінімальних розмірів заробітних плат, діючих на момент винесення судового рішення. До вартості гонорару Адвоката також включається й час перебування адвоката в дорозі до/від суду, іншого органу чи підприємства, організації, установи, які необхідно відвідати для належного виконання доручення клієнта (стосується винятково м. Києва та 30-ти кілометрової зони).

12.10.2020 сторонами була підписана довідка - розрахунок № 01 про розмірі коштів, що підлягають виплаті адвокату за надання правничої (правової) допомоги у справі № 910/13130/20 провадження господарського суду міста Києва за позовом ТОВ ІМ.ТЕКС до ДП НАЕК Енергоатом про стягнення заборгованості і штрафних санкцій (суддя Бондаренко - Легких Г. П.), в якій сторони визначили винагороду адвоката в наступному розмірі:

Ознайомлення та аналіз матеріалів і доказів, надання консультацій, 08.2020 - 3 години - 5 667, 60 грн;

Складання і подача до суду позовної заяви з одночасним надсиланням відповідачу, 28.08.2020 - 5 годин - 9 446, 00 грн;

Моніторинг даних Єдиного державного реєстру судових рішень на предмет ухвали про відкриття провадження/залишення позову без руху - 1 година - 1 889, 20 грн;

Ознайомлення з ухвалою від 07.09.2020 про залишення позовної заяви без руху, її аналіз та надання роз`яснень позивачу, 09.09.2020 - 1 година - 1 889, 20 грн;

Складання та подача до суду з одночасним надсиланням відповідачу супровідного листа від 09.09.2020 На усунення недоліків позовної заяви , уточненої позовної заяви й інших додатків (розрахунки, заяви і т.д.), 09.09.2020 - 5 годин - 9 446, 00 грн;

Отримання судового рішення, 2020 -1 година - 1 889, 20 грн;

Отримання виконавчого листа - 1 година - 1 889, 20 грн;

Подача виконавчого листа до органів ДВС для примусового стягнення - 1 година - 1 889, 20 грн.

Всього - 18 годин - 34 005, 60 грн.

Згідно договору № 2808 про надання правової допомоги від 28.08.2020 та довідки - розрахунку № 01 від 12.10.2020 позивач вже поніс витрати та сплатив на користь адвоката Лісовського Руслана Анатолійовича 34 005,60 грн, що підтверджено копією квитанції до прибуткового касового ордера № 1210 від 12.10.2020.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із залученням експертів.

За загальним правилом відповідно до ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

За змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Дослідивши докази надані позивачем на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, а також беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, та факт виконання відповідачем зобов`язань під час розгляду справи, суд зазначає, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу є завищеним та неспівмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт (при цьому ознайомлення та аналіз матеріалів має входити у вартість підготовки позовної зави для подання її до суду, як і ознайомлення з ухвалою про без руху має входити у вартість підготовки заяви про усунення недоліків, а відслідковування реєстру, з огляду на здійснення відправки судом всієї кореспонденції учасникам справи, є зайвим, як і отримання судових документів, оскільки процесуальним законом передбачене їх направлення учасникам справи).

Враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку про задоволення клопотання позивача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги. Суд вважає співмірними витрати позивача на правничу допомогу в таких розмірах: складання та подача позовної заяви - 1 000, 00 грн, складання заяви про усунення недоліків - 500, 00 грн.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати на правничу допомогу покладаються на відповідача пропорційно вимог щодо яких провадження у справі було закрито за відсутністю предмету спору.

Виходячи з вищевикладеного та керуючись статтями 46, 123, 129, 191, 231, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, та ст. 7 Закону України Про судовий збір , Суд

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі № 910/13130/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМ.ТЕКС" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення 457 227, 78 грн, в частині стягнення основного боргу в розмірі 456 143, 50 грн закрити, в зв`язку з відсутністю предмету спору у відповідній частині.

2. Прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМ.ТЕКС" від позову в частині стягнення 1 084, 28 грн 3 % річних.

3. Провадження у справі № 910/13130/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМ.ТЕКС" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення 457 227, 78 грн, в частині стягнення 3 % річних в розмірі 1 084, 28 грн закрити, в зв`язку з відмовою позивача від позову у відповідній частині.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ІМ.ТЕКС" 02081, м. Київ, вул. Клеманська, буд. 3; ідентифікаційний код: 42715950) з Державного бюджету України 6 842 (шість тисяч вісімсот сорок дві) грн 15 коп. судового збору, сплаченого за платіжним дорученням № 638 від 28.08.2020, яке знаходиться в матеріалах справи Господарського суду міста Києва № 910/13130/20.

5. Задовольнити клопотання Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката та зменшити відповідні витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМ.ТЕКС" до 1 500,00 грн.

6. Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код: 24584661) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМ.ТЕКС" 02081, м. Київ, вул. Клеманська, буд. 3; ідентифікаційний код: 42715950) 1 496 (одну тисячу чотириста дев`яносто шість) грн 44 коп. витрат на правничу допомогу.

7. Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 235 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржена до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України через Господарський суд міста Києва.

Суддя Г.П. Бондаренко - Легких