Рішення

від 08.12.2020 по справі 911/2443/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2020 р.

м. Київ

Справа № 911/2443/20

Суддя Черногуз А.Ф., за участю секретаря Парасочки Т.О., розглянув в порядку загального позовного провадження

позов Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (01001, м. Київ, вул. Малопідвальна, буд. 8, код ЄДРПОУ 00039002)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Академія харчування" (08130, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Петропавлівська, буд. 24, оф. 25, код ЄДРПОУ 43172363)

про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна, стягнення неустойки, штрафу та виселення,

за участю представників:

позивача: не з`явились;

відповідача: не з`явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява N09-1-7/771 від 21.08.2020 Публічного Акціонерного Товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Академія харчування" про стягнення боргу, пені, 3% річних, втрат від інфляції за договором оренди нерухомого майна, стягнення неустойки та виселення.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору оренди нерухомого майна №09/14-1251/7/21 від 01.12.2019, у зв`язку з чим у останнього утворилась заборгованість з орендної плати та витрат на комунальні послуги (електроенергія, газ). У зв`язку з наявністю у відповідача заборгованості позивачем також нараховано відповідачу пеню, 3% річних, втрат від інфляції, неустойку за своєчасне неповернення об`єкту оренди та штраф. Також у зв`язку з неповерненням об`єкту оренди внаслідок дострокового розірвання Договору, позивач просить суду виселити позивача з раніше орендованого приміщення.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.09.2020 вказану позовну заяву залишено без руху.

14.09.2020 через канцелярію позивачем, на виконання ухвали Господарського суду Київської області про залишення позовної заяви без руху подано заяву про виправлення недоліків позовної заяви. Суд, перевіривши подані документи, встановив, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.09.2020 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, проведення підготовчого судового засідання призначено на 19.10.2020.

У підготовче судове засідання 19.10.2020 представники сторін не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, судом відкладено розгляд справи на 02.11.2020.

У підготовчому судовому засіданні 02.11.2020 представники сторін повторно не з`явились у судове засідання, судом відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 16.11.2020.

16.11.2020 у підготовчому судовому засіданні судом закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.11.2020.

У судовому засіданні 24.11.2020 судом відкладено розгляд справи на 08.12.2020 у зв`язку з неявкою сторін у призначене судове засідання з розгляду справи по суті, а також повідомлено сторін про те, що відправка поштової кореспонденції суду з 04.11.2020 тимчасово припинена у зв`язку із відсутністю достатнього фінансування.

08.12.2020 у судове засідання з розгляду справи по суті сторони не з`явились, про причин неявки суд не повідомили, судом з підстав закінчення строків розгляду справи винесено рішення у справі.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не подав, про причини неподання суд не повідомив.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Судом перевірено та встановлено, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи судом.

Вказаний факт підтверджується конвертами з ухвалами, що повернуті Господарському суду Київської області № 0103275082485 від 24.09.2020 та №0103275646753 від 23.10.2020 з відмітками за закінченням терміну зберігання , а також конвертом №0103275117017 від 03.09.2020 з відміткою адресат відмовився .

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч.ч. 3, 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17).

Оскільки судом надсилались ухвали суду на адресу відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, усі вони розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, відтак, відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи.

Відтак, у зв`язку з наведеним, суд вважає за можливе розглядати дану справу за наявними документами, оскільки вважає, що сторонам було надано всі процесуальні можливості для реалізації наданих процесуальним законом прав.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Реалізація норми ст. 81 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб`єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права витребовувати через суд докази.

Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне та обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Згідно з положеннями ст. 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Від повноти встановлення відповідних обставин справи та правильної оцінки доказів залежить обґрунтованість висновків суду при ухваленні судом рішення по суті спору. При цьому, суд в кожному випадку повинен навести мотиви через які він приймає одні докази та відхиляє інші.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

01.12.2019 між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Академія харчування" (орендар, відповідач укладено Договір оренди нерухомого майна №09/14-1251/7/21 (далі - Договір) за яким, орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно, за адресою: м. Херсон, вул. Театральна (Горького), 8, загальною площею - 17,68 (сімнадцять цілих шістдесят сотих) кв.м (далі - об`єкт оренди) (п. 1.1. Договору).

Передача об`єкту оренди здійснюється за актом приймання-передачі, що підписується уповноваженими представниками сторін. Об`єкт оренди вважається переданим в оренду з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі об`єкту оренди (п. 2.1., 2.3. Договору).

Відповідно до п 4.1., 4.2. Договору орендна плата за користування об`єктом оренди в місяць складає 2582,00 грн (дві тисячі п`ятсот вісімдесят дві гривні) у тому числі ПДВ. Щомісячно орендар сплачує орендну плату в розмірі, передбаченому в п. 4.1. цього Договору, крім того відшкодовує орендодавцю фактичні витрати, пов`язані з утриманням об`єкту оренди та прибудинкової території (крім того ПДВ).

Щомісячно до 15 числа поточного місяця орендодавець нараховує орендну плату за поточний місяць та направляє орендарю рахунки в порядку, визначеному в п. 11.7. Договору, а орендар на підставі отриманих від орендодавця рахунків сплачує нараховану орендну плату за поточний місяць не пізніше 20 числа поточного місяця (п. 4.2.1. Договору).

Пунктом 4.2.2. Договору сторони погодили, що орендар на підставі виставлених орендодавцем рахунків протягом 5 робочих днів з дня їх отримання в порядку, визначеному у п. 11.7. цього Договору, відшкодовує фактичні витрати орендодавця за комунальні послуги та інші послуги, пов`язаними з утриманням об`єкту оренди і прибудинкової території а саме: активна електроенергія - пропорційно площі об`єкту оренди до загальної площі будівлі, в якій знаходиться об`єкт оренди; газопостачання та розподіл природного газу - пропорційно площі об`єкту оренди до загальної площі об`єкту будівлі, в якій знаходиться об`єкт оренди.

Також, пунктом 8.1. Договору сторони унормували, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та винна сторона відшкодовує іншій стороні спричинені цим збитки. У випадку прострочення строку сплати орендної плати та/або інших платежів за цим Договором орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період сплати пені, від суми боргу за кожен день прострочення. Пеня нараховується орендодавцем, починаючи з дня фактичного виникнення обставин, які є підставою для її нарахування, і до дня фактичного припинення таких обставин, при цьому сторони погоджуються, що вказані строки нарахування пені є такими, що погоджені сторонами за Договором у розумінні ст. 232 ГК України.

Якщо період прострочення перевищує 5 календарних днів, то орендар зобов`язаний сплатити орендодавцю штраф у розмірі 20% від розміру місячної орендної плати, визначеної у п. 4.1. цього Договору. Якщо період прострочення перевищує 10 календарних днів, то крім штрафу, передбаченого попереднім пунктом Договору орендар додатково зобов`язаний сплатити орендодавцю штраф у розмірі 30% від розміру щомісячної орендної плати, визначеної у п. 4.1. цього Договору. Якщо період прострочення перевищує 30 календарних днів, то крім штрафу, передбаченого у попередніх пунктах Договору. Орендар зобов`язаний сплатити орендодавцю штраф у розмірі 50% від розміру місячної плати, визначеної у п. 4.1. цього Договору (п. 8.8.1.1., 8.8.1.2., 8.8.1.3. Договору).

Згідно пункту 11.3. Договору кожна із сторін має право розірвати цей Договір в односторонньому порядку, повідомивши про це другу сторону за 1 (один) місяць до дня розірвання Договору. При цьому сторони підтверджують, що останнім днем строку оренди за цим Договором вважається тридцятий день з моменту направлення у відповідності до п. 11.7 цього Договору повідомлення про розірвання.

Пунктом 11.7. Договору сторони, зокрема, погодили, що повідомлення сторонами одна одну про будь-які обставини, що виникають протягом дії Договору, проводяться шляхом направлення письмових або електронних звернень, повідомлень, рахунків на виконання умов п. 4.2. цього Договору, сканованих копій документів, що оформлюються в процесі виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором тощо. При цьому повідомлення вважаються направленими належним чином, якщо вони надіслані на адреси, зазначені в п. 12. цього Договору. Сторони визначають офіційними та належним чином направленими повідомлення в електронній формі, якщо такі повідомлення були направлені однією стороною другій стороні з електронної адреси та на електронну адресу/адреси, зазначені в п. 12. Договору сторони підтверджують, що з моменту отримання письмового або електронного звернення, повідомлення сторона - одержувач такого звернення/повідомлення зобов`язана направити відповідь другій стороні у строк не більше 3 робочих днів.

Позивач стверджує, що ним на електронну адресу відповідача, у відповідності до п. 11.7. Договору направлені рахунки-фактури про орендну плату та про відшкодування витрат на електроенергію та газопостачання за період з лютого 2020 по липень 2020 всього на суми: 9232,62 грн - орендна плата, 2158,74 грн - відшкодування витрат на комунальні послуги, водночас відповідачем вказані рахунки сплачені не були.

Також позивач зазначає, що останнім 17.07.2020 надіслано на адресу відповідача повідомлення про розірвання Договору, проте станом на день подання позову відповідач не повернув позивачу об`єкт оренди, отже відповідач з 17.07.2020 не виконує свого обов`язку з повернення об`єкту оренди, у зв`язку з цим, позивачем відповідно до умов Договору та норм законодавства з 18.07.2020 по 21.08.2020 нараховано відповідачу неустойку у розмірі подвійної плати за користуванням об`єктом оренди в сумі 5830,30 грн. Також, у зв`язку з неповерненням об`єкту оренди після розірвання Договору позивач просить суд виселити позивача з орендованого приміщення.

Поряд з тим, позивачем у зв`язку з порушенням відповідачем умов пунктів 8.1.1., 8.8.1.2., 8.8.1.3. Договору нараховано відповідачу штраф у розмірі 2582,00 грн (10%, 20%, 30% від суми місячного орендного платежу).

Крім того, позивачем також, нараховано відповідачу пеню, 3% річних та втрати від інфляції на прострочену суму боргу з орендної плати та суму боргу витрат на комунальні послуги.

Водночас, відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, у зв`язку з чим позбавив себе можливості надати заперечення в спростування тверджень позивача.

Оскільки вимоги позивача ґрунтуються на наслідках порушення відповідачем договірних зобов`язань, в частині сплати орендної плати, а спірні правовідносини виникли з договору оренди, до них, відповідно, застосовуються положення Глав 47-53, 58 Цивільного кодексу України, Глав 19-20, 26 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов`язання згідно ст. 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом положень ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 759 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі ст. 283 Господарського кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно положень ч. 1 ст. 761 Цивільного кодексу України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Відповідно до ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Акту приймання-передачі нерухомого майна від 01.12.2019, орендодавець передав, а орендар прийняв у користування нерухоме майно за адресою: м. Херсон, вул. Театральна (Горького), 8, загальною площею 17,68 грн, а отже, суд вважає встановленим факт користування відповідачем об`єктом оренди.

Також, позивачем додано до матеріалів справи: Рахунок-фактуру №878 від 07.02.2020 на суму 2582,00 грн; Рахунок-фактуру №633 від 03.02.2020 на суму 547,19 грн; Рахунок-фактуру №1753 від 17.04.2020 на суму 3036,26 грн; Рахунок-фактуру №1311 від 03.03.2020 на суму 3129,02 грн; Рахунок-фактуру №2623 від 17.06.2020 на суму 1636,47 грн; Рахунок-фактуру №2112 від 14.05.2020 на суму 2854,09 грн; Рахунок-фактуру №3052 від 24.07.2020 на суму 75,21 грн; Рахунок-фактуру №2871 від 14.07.2020 на суму 113,12 грн. З вказаних рахунків вбачається, що позивачем нараховано відповідачу орендних платежі та витрат на комунальні послуги на загальну суму 13973,36 грн (вказані рахунки надіслані на електронну адресу відповідача у відповідності до п. 11.7. Договору).

При цьому в справі наявний реєстр електронних документів по оплаті орендних платежів №09/14-1251/7/21 від 01.12.2019 з якого вбачається, що відповідачем були здійснені наступні оплати: 02.11.2019 - 2582,00 грн гарантійний платіж, 15.01.2020 - 2582,00 оплата за оренду приміщення, 10.02.2020 оплата рахунку фактури №263 від 11.01.2020.

Щодо оплат від 15.01.2020 та 10.02.2020 в суду наявні підстави вважати, що вказані оплати відносяться до попередніх періодів, які не охоплені предметом позову у даній справі, позаяк передача об`єкту оренди відбулась 01.12.2019.

Водночас, позивачем підставно зараховано суму гарантійного платежу у розмірі 2582,00 грн до суми нарахованого боргу з орендної плати за період з лютого по липень 2020 року.

Відтак з наведених доказів вбачається, що неоплаченою відповідачем сумою орендних платежів та витрат на комунальні послуги за Договором №09/14-1251/7/21 від 01.12.2019 залишилась сума 11391,36 грн (13973,36 - 2582,00), яка складається з 9232,62 грн боргу з орендної плати та 2158,74 грн заборгованості з платежів пов`язаних з утриманням майна.

Між тим, як вже було зазначено судом вище, відповідач жодним чином не відреагував на наявність даного судового провадженя та, відповідно, не надав суду доказів, які спростовують доводи позивача.

У зв`язку з викладеним, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача 9232,62 грн бургу з орендної плати та 2158,74 грн заборгованості з витрат на комунальні послуги, підтвердженими належними та допустимими доказами, відповідачем не спростованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо нарахування пені та штрафу.

Приписами статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.ст. 251, 252 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приписами ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Так, позивачем у зв`язку з порушенням відповідачем умов Договору (п. 8.2. Договору) нараховано відповідачу пеню на суму боргу з орендної плати у розмірі 544,23 грн та на суму боргу витрат на комунальні послуги у розмірі 112,56 грн.

Судом встановлено, що у зв`язку з відсутністю оплат від відповідача та підставі погодженого розміру пені у п. 8.2. Договору позивач підставно нарахував відповідачу пеню, позаяк з боку останнього має місце порушення умов Договору в частині оплати.

Водночас, судом перевірено розрахунок позивача щодо нарахування пені на суму основного боргу та встановлено, що він є частково невірним, позаяк позивач нараховує пеню з 20 чисел кожного місяця, тоді як пунктом 4.2.1. Договору погоджено, що оплата сплачується не пізніше 20 числа поточного місяця, а отже, право нарахування пені у відповідача виникало з 21 числа поточного місяця. Судом перераховано розмір мені на суму боргу за орендну плату та встановлено, що сума, яка підлягає до стягненню є 539,21 грн.

Також, судом розраховано розмір пені на суму боргу за комунальні послуги та встановлено, що розмір вказаної пені є більшим за заявлений позивачем, водночас суд не може з власної ініціативи виходити за межі позовних вимог, а тому сума пені, яка заявлена позивачем підлягає задоволенню у розмірі 112,56 грн.

Отже сума пені, яка підлягає до стягнення з відповідача становить 651,77 грн (539,21 + 112,56), тобто підлягає частковому задоволенню з підстав наведених вище.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Позивачем у зв`язку з порушенням відповідачем умов пунктів 8.1.1., 8.8.1.2., 8.8.1.3. Договору нараховано відповідачу штраф у розмірі 2582,00 грн (10%, 20%, 30% від суми місячного орендного платежу).

Суд, вважає вказані нарахування правомірними, позаяк, з матеріалів справи вбачається, що відповідач не здійснював орендних платежів за період з лютого по липень 2020 року, останній платіж відповідачем здійснено 10.02.2020.

Судом перевірено розрахунок позивача щодо нарахування штрафу та встановлено, що він є арифметично вірним, а тому позовні вимоги про стягнення штрафу у розмірі 2582,00 грн підлягають задоволенню.

Щодо нарахування втрат від інфляції та 3% річних.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Судом перевірено розрахунки позивача щодо нарахування втрат від інфляції та 3% річних на заборгованість з орендної плати та встановлено, що вони є частково невірним, з тих самих підстав, що і нарахування пені. Отже судом зроблено власний розрахунок втрат від інфляції та 3% річних та встановлено, що підлягають до стягнення 46,34 грн втрат від інфляції та 108,68 грн 3% річних.

Також судом перевірено розрахунки позивача щодо нарахування втрат від інфляції та 3% річних на заборгованість комунальних послуг та встановлено, що розрахунок 3% річних є вірним (22,29 грн), а розрахунок втрат від інфляції неточним, позаяк позивачем невірно застосований індекс інфляції, що діяв у зазначений період. Судом пораховано та встановлено, що інфляційні втрати складають 12,56 грн.

Отже, суд доходить висновків про задоволення позовних вимог про стягнення втрат від інфляції та 3 % річних у розмірах 58,90 грн (46,34 + 12,56) та 130,97 грн (108,68 + 22,29) відповідно.

Щодо нарахування неустойки та виселення.

Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на електронну адресу відповідача, зазначену у п. 12 Договору, 17.06.2020 направлено повідомлення про розірвання Договору оренди нерухомого майна у зв`язку з невиконанням відповідачем грошового зобов`язання з оплати орендних та інших платежів за Договором.

Вказане повідомлення направлено відповідачу у відповідності до п. 11.7. Договору, а отже в контексті даного Договору вважається належно відправлене відповідачу (в матеріалах справи наявний скріншот з електронної почти позивача, як доказ відправлення).

Водночас як вже було зазначено вище, пунктом 11.3. Договору сторони погодили, що кожна із сторін має право розірвати цей Договір в односторонньому порядку, повідомивши про це другу сторону за 1 (один) місяць до дня розірвання Договору. При цьому сторони підтверджують, що останнім днем строку оренди за цим Договором вважається тридцятий день з моменту направлення у відповідності до п. 11.7 цього Договору повідомлення про розірвання.

Отже, відповідно до вищевказаних умов Договору та факту належного повідомлення позивачем відповідача щодо розірвання Договору оренди нерухомого майна, вказаний Договір є розірваним з 18.07.2020 (30 днів з моменту отримання повідомлення), а відтак, користування відповідачем об`єктом оренди з вказаної дати є незаконним, у зв`язку з цим, позивачем нараховано відповідачу 5830,30 грн неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за період з 18.07.2020 по 21.08. 2020 (дата направлення позову).

Суд вважає підставними вказані нарахування неустойки, позаяк позивач здійснив всі належні юридично-значимі дії по повідомленню відповідача про розірвання Договору, водночас останній не надав суду доказів та/або пояснень щодо відсутності факту користування об`єктом оренди в спростування доводів позивача, позаяк підписаного сторонами акту повернення об`єкта оренди з користування суду не надано.

Перевіривши розрахунок неустойки, суд встановив, що він є арифметично вірним, тому сума неустойки у розмірі 5830,30 грн підлягає стягненню з відповідача.

Разом з тим, суд у зв`язку з відсутністю доказів, які б підтверджували звільнення відповідачем орендованого приміщення у зв`язку з розірванням Договору оренди №09/14-1251/7/21 від 01.12.2019, відповідно до подібних до даних правовідносин норм, закріплених у ст. 826 Цивільного кодексу України вважає за підставною вимогу про виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "Академія харчування" із нежитлового приміщення загальною площею 17,68 кв.м., яке знаходиться за адресою: Херсонська обл., м. Херсон, вул. Театральна (Горького), 8.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відтак, сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 Господарського процесуального кодексу України сторонами доказів.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Академія харчування" (08130, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Петропавлівська, буд. 24, оф. 25, код ЄДРПОУ 43172363) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (01001, м. Київ, вул. Малопідвальна, буд. 8, код ЄДРПОУ 00039002) 9232,62 грн боргу, 2158,74 грн витрат на комунальні послуги, 5830,30 грн неустойки, 2582,00 грн штрафу, 651,77 грн пені, 58,90 грн втрат від інфляції та 130,97 грн 3% річних, а також 4182,98 грн судового збору.

Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "Академія харчування" (08130, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Петропавлівська, буд. 24, оф. 25, код ЄДРПОУ 43172363) із нежитлового приміщення загальною площею 17,68 кв.м., яке знаходиться за адресою: Херсонська обл., м. Херсон, вул. Театральна (Горького), 8.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 18.12.2020.

Суддя А.Ф. Черногуз