Постанова

від 18.12.2020 по справі 815/6460/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2020 року

м. Київ

справа №815/6460/16

адміністративне провадження №К/9901/5363/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Блажівської Н.Є.,

суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 9 листопада 2017 року (судді: Турецька І.О., Стас Л.В., Градовський Ю.М.)

у справі за позовом Приватного підприємства Артек-Союз

до Головного управління ДФС в Одеській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. Короткий зміст позовних вимог

Приватне підприємство АРТЕК-СОЮЗ (надалі також - Позивач, ПП Артек-Союз ) звернулось до суду із позовом до Головного управління ДФС в Одеській області (надалі також - Відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21 листопада 2016 року №0010301401.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням норм чинного законодавства, оскільки висновок контролюючого органу щодо відсутності факту реального здійснення господарських операцій із контрагентами ґрунтується виключно на порушеннях податкового та іншого законодавства, допущених іншими платниками податків, а не безпосередньо Позивачем. Акт перевірки, за твердження Позивача, не містить доказів відсутності руху активів в процесі провадження господарської діяльності, що суперечить вимогам Податкового кодексу України та інших норм законодавства.

1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалюючи це рішення, суд першої інстанції погодився із висновками податкового органу щодо відсутності правових підстав для формування податкового кредиту сум податку на додану вартість за результатами операцій, фактичне здійснення яких не підтверджується.

Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 9 листопада 2017 року апеляційну скаргу ПП Артек-Союз задовольнив частково: постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року скасував та ухвалив нову постанову, якою позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 21 листопада 2016 року №0010301401, яким ПП Артек-Союз збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 1574 677,00 грн. та нараховані штрафні санкції на суму 787 340,00 грн.; у задоволенні позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 21 листопада 2016 року №0010301401 на суму грошового зобов`язання у розмірі 195 787,66 грн. та штрафних фінансових санкцій у розмірі 97 893,00 грн. відмовлено.

Ухвалюючи рішення в частині задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції не погодився з висновками Відповідача та суду першої інстанції щодо фактичного нездійснення операцій між Позивачем та ТОВ Бізнес Хол , ПП Форвард Фудс , ТОВ Глобалторг - Юг та зазначив, що на підтвердження фактичного здійснення операцій в матеріалах справи наявні відповідні докази.

При цьому суд апеляційної інстанції погодився із висновком суду першої інстанції щодо безпідставного формування Позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за операціями з ТОВ Агротера-груп , ТОВ Лот-Лайн , ТОВ Нокс-2 , ПП Вікторія-В .

Рішення судів першої та апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позову не оскаржено Позивачем.

1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду апеляційної інстанції скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У касаційній скарзі Відповідач посилаєтеся на те, що судами не враховані факти, викладені в акті перевірки, зокрема, щодо відсутності первинних документів, підтверджуючих перевезення товарів та підміни номенклатури товару в ланцюгу постачання.

У відзиві на касаційну скаргу Позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення.

Позивач зазначає про обґрунтованість висновків суду апеляційної інстанції щодо допущених порушень по операціях щодо поставки ТОВ Агротера-груп , ТОВ Лот-Лайн , ТОВ Нокс-2 , ПП Вікторія-В фруктів та овочів.

2. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Відповідачем проведено перевірку Позивача, за результатами якої складено акт від 8 листопада 2016 року №336/15-32-14-01/30741489, згідно з висновками якого Позивачем порушено вимоги: пунктів 198.1, 198.2, 198.3,198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на загальну суму 1 770 465,00 грн.

Висновок про заниження Позивачем податкового зобов`язання з податку на додану вартість сформований, зокрема, на підставі того, що операції по придбанню Позивачем продуктів харчування у ТОВ Бізнес Хол , ПП Форвард Фудс , ТОВ Глобалторг - Юг є нереальними, оскільки до перевірки покупцем не було надано товарно-транспортних накладних, які б свідчили про перевезення йому товару від постачальників, а також у зв`язку з тим, що проведеним аналізом баз даних АС Податковий блок та Єдиного реєстру податкових накладних встановлено підміну номенклатури в ланцюгу постачання до Позивача.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 21 листопада 2016 року №0010301401 про нарахування ПП Артек-Союз податкового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 1 770 465,00 грн. та штрафних санкцій в розмірі 885 233,00 грн.

3. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

3.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств врегульовані положеннями Податкового кодексу України (надалі також - ПК України).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (тут і надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), згідно з абзацом одинадцятим статті 1 якого первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Наведені норми підтверджують висновок про те, що первинні документи, створені у письмовій або електронній формі, для цілей оподаткування повинні містити відомості про факти реальної підприємницької та іншої діяльності, які впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу..

Податковий кредит звітного періоду, відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України, визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Зі змісту наведених норм слідує, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту з податку на додану вартість наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Відповідно, якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Таким чином, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами під час вирішення цієї справи.

Так, про відсутність фактичного характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Як підтверджується матеріалами справи та встановлено судами попередніх інстанцій, між Позивачем та ТОВ Бізнес Хол , ПП Форвард Фудс , ТОВ Глобалторг - Юг укладено договори поставки товару.

На підтвердження фактичної поставки товарів (продуктів харчування: овочів та фруктів) цими суб`єктами господарювання у ході перевірки та під час розгляду справи, як встановлено судом апеляційної інстанції, Позивачем надавались банківські документи про оплату товару, реєстр податкових накладних, оборотно-сальдові відомості по рахунку 361, оборотно-сальдові відомості по рахунку 201 за період з, оборотно-сальдові відомості по рахунку 631, видаткові накладні. Крім того надані товарно-транспортні накладні на поставку овочів та фруктів.

Відповідні товари Позивачем, як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, використані у власній господарській діяльності з метою отримання прибутку.

Так, Міністерством оборони України (далі - Замовник) та ПП Артек-Союз (далі - Виконавець) укладено договори від 18 листопада 2015 року за №286/215/99 та від 25 березня 2016 року за №286/2/16/8 на закупівлю послуг щодо забезпечення харчуванням за контрактом (харчування, послуги щодо забезпечення харчуванням, харчовими продуктами особового складу військових частин та військових навчальних закладів Збройних Сил України, інших осіб, які згідно з законодавством мають право на забезпечення харчування у стаціонарних та польових умовах та годування штатних тварин).

Відповідно до змісту договорів Позивач взяв на себе зобов`язання у 2015 - 2016 роках надати Міністерству оборони України послуги щодо забезпечення харчуванням за контрактом, а Замовник - прийняти послуги і оплатити у кількості, строки та за цінами згідно з положенням Договору.

На підтвердження використання товарів, придбаних у ТОВ Бізнес Хол , ПП Форвард Фудс , ТОВ Глобалторг - Юг , у межах господарських взаємовідносин з Міністерством оборони України Позивачем надано акти.

Суд першої інстанції, погоджуючись з доводами контролюючого органу щодо нереальності операцій Позивача з ТОВ Бізнес Хол , ПП Форвард Фудс , ТОВ Глобалторг - Юг , підтримав його правову позицію про те, що відбулася підміна номенклатури товару в ланцюгу постачання. Вказана правова позиція контролюючого органу та суду першої інстанції будується на аналізі баз даних - підсистеми Перегляд результатів співставлення Податковий блок та єдиного реєстру податкових накладних встановлено підміну номенклатури в ланцюгу постачання.

Судом апеляційної інстанції надано з дотриманням вимог процесуального законодавства оцінку доказам, наявним у матеріалах справи, та досліджено асортимент товарів, які придбавалися контрагентами Позивача. З урахуванням цього апеляційний суд дійшов висновку про наявність підміни номенклатури товарів в третьому ланцюгу постачання. Однак, як обґрунтовано зазначено судом апеляційної інстанції, це не є обов`язковою передумовою для визначення контролюючим органом операцій такими, що фактично не здійснені, адже оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

При цьому Суд звертає увагу на те, що порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Щодо доводів Відповідача про відсутність документів щодо транспортування товару, що придбавався Позивачем у контрагентів ТОВ Бізнес Хол , ПП Форвард Фудс , ТОВ Глобалторг - Юг , то судом апеляційної інстанції встановлено, що такі надавались під час перевірки та судового розгляду.

Водночас, необхідно зазначити й те, що у постановах від 15 травня 2019 року (справа №804/12339/13-а), від 30 серпня 2019 року (справа № 804/17176/14) Верховний Суд вказав, що відсутність товарно-транспортних накладних або їх окремі недоліки не є обставиною, яка б давала беззаперечні підстави стверджувати про відсутність у платника податків права на формування своїх даних податкового обліку, зокрема податкового кредиту/валових витрат, оскільки зазначені документи є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами перевезення, а не договорами поставки.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов правильного висновку, що первинні документи, надані Позивачем на підтвердження дійсності господарських операцій із зазначеними вище контрагентами, враховуючи співвідношення вчинених господарських операцій з основним видом діяльності Позивача та у сукупності зі встановленими обставинами господарських операцій, підтверджують формування показників податкової звітності та вказують на реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку.

Таким чином, висновки суду апеляційної інстанції щодо підтвердження права ПП Артек-Союз на формування показників податкового обліку за господарськими операціями із ТОВ Бізнес Хол , ПП Форвард Фудс , ТОВ Глобалторг - Юг колегія суддів вважає такими, що ґрунтуються на фактичних обставинах, встановлених відповідно до вимог процесуального закону, на порушення якого особа, що подала касаційну скаргу, вмотивовано не посилається.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч вимог наведених норм, Відповідачем не доведено у встановленому чинним законодавством порядку обґрунтованість та правомірність рішення податкового органу.

3.2. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України Суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що судом апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображено обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення не встановлено.

Керуючись статтями 3, 343, 350, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 9 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.Є. Блажівська

Судді О.В. Білоус

І.Л. Желтобрюх