Справа № 757/31163/20-а
Провадження № 2-а/192/91/20
У х в а л а
про залишення позовної заяви без руху
"18" грудня 2020 р. суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області Кітов О.В. , ознайомившись в смт Солоне Солонянського району Дніпропетровської області з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Солонянського відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області, в особі інспектора СРПП №3 капітана поліції Шевченка Віталія Анатолійовича про визнання протиправними та скасування постанови,
В С Т А Н О В И В:
15 грудня 2020 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Солонянського відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області, в особі інспектора СРПП №3 капітана поліції Шевченка Віталія Анатолійовича про визнання протиправними та скасування постанови, яка надіслана за підсудністю Печерським районним судом м.Києва, згідно ухвали даного суду від 29.07.2020 року.
Ознайомившись з позовом суддею було встановлено, що позов не відповідає вимогам ч. 5 ст. 160, ч. 3 ст. 161 КАС України.
Згідно наданої до позову копії оскаржуваної постанови від 15 липня 2020 року, остання прийнята посадовою особою Солонянського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, проте код ЄДРПОУ, номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти - не зазначені у позові.
Також до матеріалів позовної заяви не долучено оригінал оскаржуваної постанови.
Також позов не містить відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Статтею 9 Закону України Про судовий збір передбачено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду постановою у справі № 543/775/17 від 18 березня 2020 року зробила висновок про те, що відповідно до положень статей 3, 5 Закону № 3674-VI Про судовий збір , серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.
Отже, за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже позивачу необхідно надати суду докази сплати судового збору в розмірі 420 гривень 40 копійок на наступні реквізити: отримувач коштів - Солонянське УК/Солонян-ий р-н/22030101 , код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37916143, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA508999980313151206000004305 , код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - *;101;
Частиною 1 ст. 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням того, що позовна заява не відповідає вимогам ч. 5 ст. 160, 161 КАС України, тому є підстави для залишення її без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня отримання позивачем копії ухвали.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 161,169, 268, 289 КАС України, суддя
П О С Т А Н О В И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Солонянського відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області, в особі інспектора СРПП №3 капітана поліції Шевченка Віталія Анатолійовича про визнання протиправними та скасування постанови, залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків не більше десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз`яснити позивачу, що у випадку не усунення недоліків адміністративного позову у встановлений строк, позовна заява буде йому повернена, а також те, що виконання ухвали вчинюється шляхом подання на адресу суду позовної заяви з усуненими недоліками, з копіями для учасників справи, а також шляхом надання доказів сплати судового збору.
Ухвала може бути оскаржена в частині визначення розміру судових витрат.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
В іншій частині ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали суду складений 18 грудня 2020 року.
Суддя: О.В. Кітов
Суд | Солонянський районний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 18.12.2020 |
Оприлюднено | 21.12.2020 |
Номер документу | 93633617 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Солонянський районний суд Дніпропетровської області
Кітов О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні