Рішення

від 18.12.2020 по справі 275/989/20

БРУСИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 275/989/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2020 року смт. Брусилів

Брусилівський районний суд Житомирської області

у складі - головуючого судді Миколайчука П.В.,

при секретарі судових засідань - Довгаленко О.І..

з участю позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Брусилівського ВП Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

27.10.2020 до Брусилівського районного суду Житомирської області надійшов адміністративний позов в якому позивач ОСОБА_1 просив визнати протиправною та скасувати постанову від 22.10.2020 серія БАА № 065436 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення. В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав, що 22.10.2020 поліцейським СРПП № 3 Брусилівського ВП Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області Шиманським Р.В. було винесено постанову БАА № 065436 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. Відповідно до змісту постанови, позивач 22.10.2020 о 12 годині 30 хвилин на автомобільній дорозі Брусилів - Ставище керував автомобілем ВАЗ 2171. д.н.з. НОМЕР_1 з вимкнутим ближнім світлом фар та без вогнегасника, чим порушив п. 9.8 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП. Вказує, що він даного правопорушення не вчиняв та під час керування транспортним засобом вмикав ближнє світло, мав вогнегасник, свідком чого була дружина. Також його було зупинено безпідставно, права не роз`яснили, справу розглянули формально й упереджено. З наведених вище підстав вважає оскаржувану Постанову серії БАА № 065436 від 22.10.2020 протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 29.10.2020 позов залишено без руху, після усунення недоліків позову, ухвалою суду від 10.11.2020 у справі відкрито спрощене позовне провадження.

Ухвалою суду від 01.12.2020 за клопотанням позивача у справі замінено відповідача з начальника СРПП № 3 Брусилівського ВП Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області Шиманського Р.В. на Брусилівське ВП Коростишівського ВП ГУНП у Житомирській області.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав позов з підстав, аналогічних тим, які зазначені в позовній заяві. Вказав, що Правил дорожнього руху не порушував, вину заперечував на місці зупинки, при зупинці в салоні була його дружина, яка не була допитана як свідок. Жодних доказів вчинення правопорушення не встановлювалось. Просив скасувати оскаржувану постанову.

Представник відповідача Брусилівське ВП Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином, відзиву на позов не надав, причини неявки суду не відомі, тому суд розглядає справу без участі представника відповідача відповідно положень ст. 205 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 КАС України у справах, визначених статтями 263-277 , 280-283 , 285-289 цього Кодексу , заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив). Частиною 6 цієї статті визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно ч. 1 ст. 286 КАС України встановлено скорочені строки для розгляду даної категорії справ.

Судом на підставі наданих письмових доказів та пояснень учасників справи встановлені наступні факти та обставини.

Поліцейський СРПП № 3 Брусилівського ВП Коростишівського ВП ГУНП у Житомирській області Шиманський Р.В. 22.10.2020 виніс постанову серії БАА № 065436 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. В відповідній графі постанови (п.7) зазначено про відсутність доданих інших доказів.

Протокол про адміністративне правопорушення не оформлювався, фото чи відеофіксація не здійснювалась, свідки не допитувались.

Свідок ОСОБА_2 суду пояснила, що знаходилась в автомобілі, яким керував позивач при складанні оскаржуваної постанови, поліцейський її не допитував, причини зупинки водію не повідомили. Вогнегасник був, і інспектор його оглядав, а ближнє світло фар також завжди ввімкнене.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вимогами статті 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

З положень ст. 247 КУпАП вбачається, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.

Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана: по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 КУпАП є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, а по-друге, відповідно до ст. 252 КУпАП дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відтак, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів.

Зазначена правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2019року (справа № 357/10134/17 - К/9901/32368/18).

Статтею 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу .

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач по справі - Брусилівський ВП Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав, будь-яких доказів на спростування доводів позову суду стороною відповідача не надано.

Крім того, у відповідній графі оскаржуваної постанови не зазначені відомості про наявність доказів, на яких зафіксовано правопорушення, які додаються до постанови.

Таким чином, всупереч вимогам ст. 77 КАС України відповідачем суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин порушення позивачем Правил дорожнього руху , зокрема у справі відсутні матеріали фото - чи відео зйомки вчиненого порушення або інші докази, якими суб`єкт владних повноважень обґрунтовує правомірність прийнятого ним рішення. Вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.122 КУпАП, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, зафіксовано лише у оскаржуваній постанові та не підтверджується жодними іншими належними доказами, спростоване показами свідка.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті , передбачено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Крім того, аналізуючи вищенаведене, вважаю за необхідне зазначити, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення органом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.05.2018 року у справі №337/3389/16-а.

Таким чином, відсутність відеозапису або протоколу про адміністративне правопорушення, не допит єдиного свідка, відсутність інших доказів не дає можливості встановити дотримання відповідачем процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановленої КУпАП та Інструкцією № 1395, що передує винесенню постанови у справі про адміністративне правопорушення.

У відповідності до ч. 3 ст. 62 Конституції України , усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, відтак, відсутні докази вчинення позивачем інкримінованих правопорушень та, відповідно, особа має вважатися невинуватою.

Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4)змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Отже, ч. 3 ст. 286 КАС України передбачено вичерпний перелік дій, які може вчинити місцевий загальний суд як адміністративний, за наслідками розгляду справи даної категорії.

Таким чином, оскільки під час розгляду справи встановлено недоведеність наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення та враховуючи, що місцевий загальний суд як адміністративний має повноваження щодо закриття справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача, є скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Відтак, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

На підставі ст. 139 КАС України, судові витрати у виді судового збору підлягають стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 5 , 6 , 8 , 9 , 10 , 14 , 139, 205 , 229 , 241 , 286 Кодексу адміністративного судочинства України , суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Брусилівського ВП Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, - задовольнити.

Скасувати постанову серії БАА № 065436 від 22.10.2020 винесену поліцейським СРПП №3 Брусилівського ВП Коростишівського ВП ГУНП Житомирської області Шиманським Р.В. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Стягнути з Брусилівського ВП Коростишівського ВП ГУНП у Житомирській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень.

Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Брусилівський районний суд Житомирської області. Апеляційна скарга на рішення подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , ід.номер: НОМЕР_2 .

Відповідач: Брусилівське ВП Коростишівського ВП ГУНП у Житомирській області, адреса:12600, Житомирська область, смт. Брусилів, вул. Єдності, 3.

Суддя П.В. Миколайчук