Справа № 365/438/20
Номер провадження: 2/365/306/20
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
17.12.2020 року смт. Згурівка
Згурівський районний суд Київської області в складі :
головуючого - судді ХИЖНОГО Р.В.
за участю
секретаря судового засідання НОСОВОЇ О.О.
позивачки ОСОБА_1
представника позивачки ОСОБА_2
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі № 1 в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Турівської сільської ради Згурівського району Київської області, про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування ,-
В С Т А Н О В И В:
Представник позивачки ОСОБА_3 - адвокат Карпенко В.К. в інтересах позивачки звернувся до Згурівського районного суду Київської області із вищезазначеною позовною заявою, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки - ОСОБА_4 . Позивачка є єдиним спадкоємцем померлої та належить до спадкоємців першої черги за законом. Позивачка спадщину у встановленому законом порядку прийняла. До складу спадщини входить земельна ділянка кадастровий номер 3221986400:07:008:0037 площею 3,5398 га, з цільовим призначенням ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Турівської сільської ради та належала ОСОБА_4 на підставі Державного акту серії Р1 №246091, виданого Турівською сільською радою 20.03.2001 року. Позивачці було відмовлено державним нотаріусом Згурівської районної державної нотаріальної контори Саркісян О.М. у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з недоведеністю нею факту родинних відносин, а саме невідповідністю запису в графі мати її свідоцтва про народження до паспортних даних її матері, а також невідповідність написання по батькові її матері в Державному акті серії Р1 №246091. Враховуючи вищевикладене, представник позивачки просить суд встановити факт родинних відносин, а саме те, що позивачка ОСОБА_3 є донькою ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати за позивачкою в порядку спадкування право власності на спірну земельну ділянку, та не стягувати з відповідача судові витрати.
В підготовчому судовому засіданні позивачка ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_6 позовні вимоги підтримали повністю, посилаючись на обґрунтування, викладене у позовній заяві.
В підготовче судове засідання не з`явився представник відповідача. Відповідачем до суду подана заява, в якій просить він проводити розгляд справи у відсутність представника відповідача, позовні вимоги визнав повністю.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України .
Суд визнав можливим розглядати справу за даної явки учасників справи, оскільки у справі є достатньо матеріалів про права та правовідносини сторін та неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи.
На підставі ч. 3 ст. 200 ЦПК України суд вважає за можливе за результатами підготовчого провадження ухвалити рішення, враховуючи визнання позову відповідачем.
Відповідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України суд ухвалює рішення про задоволення позову, враховуючи визнання відповідачами позову за наявності для того законних підстав.
Оцінюючи добуті в судовому засіданні докази, враховуючи визнання позову відповідачем, яке прийняте судом, як таке, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.
В підготовчому судовому засіданні були допитані свідки.
Свідок ОСОБА_7 показав, що добре знайомий із позивачкою ОСОБА_3 , оскільки вони мешкають в одному селі. Свідок підтвердив, що померла ОСОБА_4 є матір`ю позивачки. Односельці інколи називали по батькові ОСОБА_4 як ОСОБА_8 чи за вимовлянням російською мовою. ОСОБА_4 та ОСОБА_4 ) одна й та сама особа. ОСОБА_4 на праві приватної власності належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Турівської сільської ради. У Державному акті на право власності на земельну ділянку допущено помилку у написанні по батькові, а саме замість ОСОБА_9 вказано ОСОБА_10 .
Свідок ОСОБА_11 також підтвердила викладені у позовній заяві обставини та факти, та надали свідчення, аналогічні свідку ОСОБА_7 .
Дослідженими в ході судового розгляду письмовими доказами встановлено, що ОСОБА_4 згідно Державного акту серії Р1 №246091, виданого Турівською сільською радою 20.03.2001 року , на праві власності належала земельна ділянка з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,5398 га , яка розташована на території Турівської сільської ради Згурівського району Київської області. Земельна ділянка зареєстрована в Державному земельному кадастрі та їй присвоєно кадастровий номер 3221986400:07:008:0037. Земельна ділянка передана у власність на підставі рішення Виконкому Турівської сільської ради народних депутатів від 30.12.2000 року № 71. Державний акт зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 594 (копія Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №246091 - а.с.22-23, інформація з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку - а.с.12-13)
Відповідно до ст. 116 ЗК України громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
В силу ст. 80 ЗК України суб`єктами права власності на землю є, зокрема, громадяни.
Згідно п. ґ ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
Стаття 126 ЗК України, в редакції яка діяла до 01 січня 2013 року, передбачала, що право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
При виготовленні Державного акту було допущено помилку та по батькові власника зазначено як ОСОБА_10 , замість правильного - ОСОБА_9 , яке зазначено в громадянському паспорті ( копія Державного акту - а.с.22-23, копія паспорта - а.с.16).
Після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивачці ОСОБА_3 відкрилась спадщина за законом на вищевказану земельну ділянку. Позивачка спадщину у встановленому законом порядку прийняла, подавши у визначений законом строк заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. Заповіти померлою не складались. Позивачка, яка є дочкою померлої ОСОБА_4 , належить до спадкоємців першої черги за законом. Інші спадкоємці спадщину не приймали. Строк для прийняття спадщини закінчився (копія свідоцтва про смерть - а.с.19, копія свідоцтва про народження - а.с.18, довідка Турівської сільської ради - а.с.20, копія спадкової справи № 263/2016 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 - а.с.45-60).
В свідоцтві про народження позивачки було допущено помилку та по батькові матері зазначено як ОСОБА_8 , замість правильного - ОСОБА_9 , яке зазначено в громадянському паспорті ( копія свідоцтва про народження - а.с.18, копія паспорта - а.с.16).
Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Положеннями ст. 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 ЦК України.
Згідно ст.1261ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
В силу ч.1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов»язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
В силу ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
В пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 N 7 передбачено, що відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.
Згідно п. г ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.
Відповідно до ст. 131 ЗК України громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі, зокрема успадкування.
Позивачці було відмовлено нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спірну земельну ділянку, у зв»язку із тим, що в Державному акті власником земельних ділянок вказана ОСОБА_4 , також в свідоцтві про народження позивачки в графі мати зазначено ОСОБА_4 , що не співпадає з по батькові визначеному у громадянському паспорті та свідоцтві про смерть - ОСОБА_4 (нотаріальна відмова - а.с.24-25).
Позивачка не має можливості внести виправлення до Державного акту серії Р1 №246091 чи отримати державний акт без помилки із зазначенням правильного по батькові власника.
Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 13.03.92 року N 2201-XII "Про форми державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею" не передбачається можливість внесення змін чи виправлень до державного акта на право постійного користування земельною ділянкою чи державного акта на право власності на земельну ділянку.
Згідно із п. п. 4.1, 4.4 Інструкції "Про заповнення бланків на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою" виправити помилку в державному акті про право власності неможливо. Виправлення орфографічних або технічних помилок у бланку та державному акті не допускається.
Відповідно до Закону України "Про державний земельний кадастр" та Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку ведення Державного земельного кадастру" від 17.10.2012 року N 1051 видача державних актів та їх дублікатів на право власності на земельну ділянку не передбачено.
Згідно ч.1, ч. 3 ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав, застосування інших, передбачених законом, способів.
Згідно статті 1 Першого протоколу до "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод", кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Зміст цього конвенційного положення про захист права власності розкритий у ряді Рішень Європейського Суду з прав людини. Так, у Рішенні Європейського суду від 29.11.1991 року у справі Пайн Велі Девелопментс ЛТД проти Ірландії зазначається, що власники мають право претендувати щонайменше на законне сподівання на можливість користуватися своєю власністю. Також, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (п.36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі Голден проти Сполученого королівства ) та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції).
Також позивачка не має можливості іншим шляхом, крім встановлення в судовому порядку факту родинних відносин, довести, що вона є дочкою померлої ОСОБА_4 .
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно п. 1 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Згідно абз. 2 п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України за № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування , якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.
Пунктом 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення визначено, що суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.
В ході судового розгляду судом встановлено, що позивачка ОСОБА_3 є дочкою ОСОБА_4 , що підтверджується показами свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , довідкою Турівської сільської ради (а.с.20).
В ході судового розгляду судом встановлено, що ОСОБА_4 на праві власності належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,5398 га, з кадастровим номером 3221986400:07:008:0037, яка розташована на території Турівської сільської сільської ради Згурівського району Київської області. Зазначена земельна ділянка входить до складу спадщини за законом, яка відкрилася позивачці ОСОБА_3 після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивачка ОСОБА_3 прийняла спадщину. Встановлений законом строк для прийняття спадщини закінчився, спадкові права позивачки ніким не оспорюються, інші спадкоємці спадщину не приймали. Через помилкове зазначення в Державному акті по батькові власника як ОСОБА_10 , замість правильного ОСОБА_9 , позивачка позбавлена можливості оформити свої спадкові права, а тому її порушені права підлягають судовому захисту.
Належність спірної земельної ділянки саме ОСОБА_4 підтверджується інформацією Державного земельного кадастру (копія інформації - а.с.12-13).
Суд вважає за необхідне, встановити факт родинних відносин, а саме те, що позивачка ОСОБА_3 є донькою ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати за позивачкою ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,5398 га, з кадастровим номером 3221986400:07:008:0037, яка розташована на території Турівської сільської ради Згурівського району Київської області.
Не застосовувати до відповідача Турівської сільської ради ст. 141 ЦПК України та понесені позивачкою судові витрати залишити за нею.
Керуючись ст.ст.80,116,126,131,152 ЗК України, ст.ст.1217,1218,1223,1225,1261 ЦК України,ст.ст.141,198,200,206,247,263-265,273,293,315 ЦПК України,-
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_3 до територіальної громади в особі Турівської сільської ради Згурівського району Київської області, про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити повністю.
Встановити факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є донькою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,5398 га, з кадастровим номером 3221986400:07:008:0037, яка розташована на території Турівської сільської ради Згурівського району Київської області.
Не застосовувати до Турівської сільської ради Згурівського району Київської області ст. 141 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Згурівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
На підставі п. 3 Розділу ХІІ Прикінцеві положення Цивільного процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи поновлює строки апеляційного оскарження, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.
Позивач: ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 .
Відповідач: Турівська сільська рада Згурівського району Київської області, місцезнаходження: вулиця Київська, будинок 15, село Турівка Згурівського району Київської області, код ЄДРПОУ 04360534.
Повний текст рішення суду складено 18.12.2020 року.
ГОЛОВУЮЧИЙ Р.В. ХИЖНИЙ
Суд | Згурівський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 17.12.2020 |
Оприлюднено | 21.12.2020 |
Номер документу | 93635624 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Згурівський районний суд Київської області
Хижний Р. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні