Рішення

від 15.12.2020 по справі 546/210/19

РЕШЕТИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

єдиний унікальний номер справи 546/210/19

номер провадження 2/546/107/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2020 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області в складі головуючого - судді Зіненка Ю.В., за участі секретаря судового засідання Гудзенко С.В., представника позивача ОСОБА_1 та представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю Бурат-Агро про розірвання договору оренди землі,-

встановив:

У лютому 2019 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на ті обставини, що 18.01.2008 року між ним та ТОВ Бурат-Агро укладено договір оренди належної позивачу земельної ділянки, кадастровий номер 5324281900:00:004:0030, який зареєстрований 13.12.2017 року (далі - Договір). Умовами Договору був визначений розмір орендної плати - 2,5% від грошової оцінки землі з врахуванням коефіцієнту індексації, а з 1 листопада 2010 року в розмірі 5% від грошової оцінки землі з врахуванням коефіцієнту індексації. Зокрема, даним Договором передбачено, що орендна плата за землю вноситься на протязі року, але не пізніше 31 грудня. У той же час відповідач за 2017 та 2018 роки несвоєчасно та не у повному розмірі сплачував орендну плату. Крім того, спірний Договір був укладений 18.01.2008 року, а зареєстрований відповідачем 13.12.2017 року. Позивач зазначає, що відповідач штучно відтермінував перебіг строку дії договору оренди землі, зареєструвавши його майже через 10 років з моменту кладення Договору.

У зв`язку з зазначеними обставинами ОСОБА_3 звернувся до суду з даним позовом та просить розірвати договір оренди землі, укладений 18.01.2008 року між ним та ТОВ Бурат-Агро , щодо земельної ділянки площею 2,3347 га з кадастровим номером 5324281900:00:004:0030.

Провадження у справі відкрите ухвалою попереднього складу суду від 05.03.2019 року.

21 травня 2020 року до суду подано відзив, у якому представник відповідача зазначив, що ТОВ Бурат-Агро виконало всі зобов`язання за договором оренди землі від 18.01.2010 року, зокрема, зареєструвало спірний Договір та вважає, шо ними не порушено строків реєстрації, оскільки такого порядку законодавчо не визначено. Також, у відзиві зазначено, що договір оренди був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Посилаючись на вищезазначені обставини представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

10 серпня 2020 року ухвалою судді Зіненка Ю.В. справу прийнято до свого провадження, здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначене підготовче засідання на 08.09.2020 року.

Ухвалою суду від 08.09.2020 року справу призначено до судового розгляду по суті на 29.10.2020 року, яку відкладено на 15.12.2020 року за клопотанням представника позивача.

Позивач у судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином (а.с. 127).

У судовому засіданні представник позивача підтримав викладені в позові вимоги та просив їх задовольнити.

Представниця відповідача у судовому засіданні з позовними вимогами не погодилася, пояснила суду, що орендна плата вносилась у повному розмірі. За 2018 рік позивачу було заплачено частково орендну плату у 2019 році в розмірі 1506,65 грн, оскільки у 2018 році частина орендної плати йому була виплачена в розмірі 1004,50 грн. Просила відмовити в задоволенні в позову.

Суд, дослідивши матеріали справи та давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позов ОСОБА_3 до ТОВ Бурат-Агро про розірвання договору оренди землі підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Стаття 15 ЦК України (норма матеріального права) передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Зазначена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Про це вказується у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.05.2018 року.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.13 ЦПК України (диспозитивність цивільного судочинства), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 2,3347, кадастровий номер 5324281900:00:004:0030, яка розташована на території Лобачівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серія ІІ-ПЛ № 001848 та витягом з Державного земельного кадастру № НВ-5308605292019 (а.с. 8, 9-11).

18 січня 2008 року між ОСОБА_3 та ТОВ Бурат-Агро укладений договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 5324281900:00:004:0030, яка розташована на території Лобачівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області. Договір укладений терміном на 15 років. (а.с. 12-13). Даний договір зареєстровано Комунальним підприємством Реєстраційно - інвентаризаційна служба Опішнянської територіальної громади 13 грудня 2017 року (а.с.30-31).

Відповідно до пункту 9 договору орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 2,5% від грошової оцінки землі з врахуванням коефіцієнту індексації, що на момент укладення договору становить 485 грн 79 коп. в рік (з врахуванням коефіцієнту індексації 2,623), з 01 січня 2009 року - в розмірі 3% від грошової оцінки землі з врахуванням коефіцієнту індексації, а з листопада 2010 року - в розмірі 3% від грошової оцінки землі з врахуванням коефіцієнту індексації, за згодою сторін в будь - якій формі. Пунктом 10 договору передбачено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексу інфляції.

Згідно з пунктом 11 договору орендна плата вноситься на протязі року, але не пізніше 31 грудня (а.с. 12-13).

16 березня 2018 року ТОВ Бурат-Агро перерахувало ОСОБА_3 орендну плату за договорами від 08.02.2005 року та від 18.01.2008 року за 2016-2017 роки на загальну суму 13560,36 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 12266 від 15.03.2018 року, фіскальним чеком від 16.03.2018 року та списком № 207 від 15.03.2018 року згрупованих поштових переказів електронних № 4 (а.с. 107, 108, 109).

Також, відповідно до службового чека від 31.01.2019 року, ОСОБА_3 здійснено грошовий переказ від ТОВ Бурат-Агро на суму 1506,65 грн (а.с. 14). Даний факт підтверджується, зокрема, платіжним дорученням № 13235 від 24.01.2019 року та списком № БАБА0000057 від 24.01.2019 року згрупованих поштових переказів електронних № 4 с. Глибока Балка, згідно з яким ОСОБА_3 перераховано суму орендної плати за 2018 рік в розмірі 1506,65 грн за договором № БА/3-23934496 від 18.01.2008 року (а.с. 110, 111, 112).

Представниця відповідача ОСОБА_2 пояснила, що з позивачем ОСОБА_3 та ТОВ Бурат-Агро було укладено два договори оренди земельних ділянок. 16 березня 2018 року ТОВ Бурат-Агро перерахувало ОСОБА_3 орендну плату за 2016-2017 роки за договором, який не є предметом спору від 08.02.2005 р., та за договором від 18.01.2008 р. В цю суму також було включено частину орендної плати за 2018 рік в розмірі 1004,50 грн за договором від 18.01.2008 р. Решту орендної плати за 2018 рік в розмірі 1506,65 грн було сплачено ОСОБА_3 24.01.2019 р. Загалом за 2017 та 2018 роки ОСОБА_3 було сплачено 2511,15 грн щорічно. Відсутність вказівки про сплату орендної плати за договором від 18.01.2008 р. за 2018 рік в платежі на суму 13560,36 грн пояснила бухгалтерською помилкою, однак це випливає із самої суми платежу. Факт одноразової несвоєчасної сплати несвоєчасно орендної плати за 2017 рік визнала, однак не погодилася із несвоєчасною сплатою орендної плати за 2018 рік.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи (ст.76 ЦПК України).

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.2 ст.77 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування (ч.1 ст.80 ЦПК України).

Частиною 1 ст.81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин 5,6 ст.81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч.1,2 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Пунктом 11 договору оренди визначено, що орендна плата вноситься на протязі року, але не пізніше 31 грудня.

Судом встановлено, що перерахування орендної плати ОСОБА_3 за 2017 рік здійснено 15 березня 2018 року, а за 2018 рік, зокрема її частину в розмірі 1506,65 грн, було перераховано відповідачем 24 січня 2019 року. Суд не приймає посилання представниці відповідача ОСОБА_2 на те, що стороною позивача не було здійснено власного розрахунку щодо належних виплат, оскільки стороною позивача не оспорювався розмір щорічної орендної плати, а спір стосувався саме її несвоєчасної виплати позивачу, факт якої підтвердився наданими стороною відповідача доказами, які були предметом дослідження в судовому засіданні, та поясненнями сторін. А тому суд вважає, що факт несвоєчасної сплати орендної плати було підтверджено доказами, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про оренду землі , оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності. Орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи (статті 3, 4 ЗУ Про оренду землі ).

Приписами статей 626, 629, 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 2 статті 24 Земельного кодексу України (у редакції чинній на момент укладення спірного Договору) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У пункті д частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.03.2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) вказано, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У пункті д частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В постанові Верховного Суду від 12 червня 2019 року по справі № 587/111/15-ц судом було зазначено про помилковість висновку апеляційного суду про те, що сам по собі лише факт несвоєчасної сплати орендної плати за користування земельною ділянкою за 2011-2012 роки не може бути підставою для розірвання укладеного між сторонами договору оренди землі, який ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права.

Як було встановлено судом, відповідач неналежно виконував свої обов`язки, передбачені договором оренди землі від 08.02.2005 року, а саме, систематично (два рази) несвоєчасно вносив орендну плату за користування земельною ділянкою, яка належить позивачу на праві приватної власності, за 2016 та 2017 роки, чим допустив порушення умов договору оренди землі та цивільного законодавства, що регулює спірні правовідносини.

Відповідно до п. 38 договору оренди землі дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

У даному випадку підставою для розірвання договору оренди землі є несвоєчасне систематичне внесення орендної плати за договором.

З огляду на вищезазначене суд приходить до висновку, що відповідач не виконує належним чином умови договору оренди від 08.02.2005 року, укладеного між сторонами, а тому, враховуючи висновки Верховного Суду, вважає, що договір оренди землі від 18.01.2008 року, укладений між ОСОБА_3 до ТОВ Бурат-Агро , підлягає розірванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З платіжного доручення про сплату судового збору № 0.0.1280307352.1 від 26.02.2019 року вбачається, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір в розмірі 768,40 грн (а.с. 1).

Враховуючи вищезазначене, та у зв`язку із задоволенням позову, судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню із відповідача у справі ТОВ Бурат-Агро в розмірі 768,40 грн на користь позивача ОСОБА_3 .

На підставі викладеного та, керуючись ст. 11, 526, 530, 626, 629, 638, 651 ЦК України, ст. 1, 13 Закону України Про оренду землі , ст. 24, 141, 158 Земельного кодексу України, ст. 4, 11, 12, 13, 76-80, 81, 83, 197, 206, 247, 259, 263-265, 268, 273, 280, 281, 353, 354 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Бурат-Агро про розірвання договору оренди землі задовольнити.

Розірвати договір оренди землі від 18 січня 2008 року, укладений між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю Бурат-Агро щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2,335 га, яка розташована на території Лобачівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області, кадастровий номер земельної ділянки 5324281900:00:004:0030, який зареєстрований 13 грудня 2017 року Комунальним підприємством Реєстраційно - інвентаризаційна служба Опішнянської територіальної громади, номер запису про інше речове право 23934496.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Бурат-Агро на користь ОСОБА_3 судові витрати у справі по сплаті судового збору в розмірі 768 грн 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

представник позивача - ОСОБА_1 , службова адреса: АДРЕСА_2 ;

відповідач - Товариства з обмеженою відповідальністю Бурат - Агро , місцезнаходження: 38410, с. Піщане Решетилівського району Полтавської області, код ЄДРПОУ 30152327;

представниця відповідача - Дробот Інна Вікторівна, службова адреса: с. Піщане Решетилівського району Полтавської області, код ЄДРПОУ 30152327.

Повний текст складений 18 грудня 2020 року.

Суддя Ю.В. Зіненко