печерський районний суд міста києва
Справа № 757/49550/20-к
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
за участі особи, яка звернулась з клопотанням ОСОБА_3 ,
процесуального керівника у кримінальному провадженні прокурора ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у залі суду судове провадження за клопотанням ОСОБА_3 про скасування арешту у кримінальному провадженні № 42017000000004215 від 17.11.2017, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.03.2018 у справі № 757/13165/18-к,
ВСТАНОВИВ:
11.11.2020 до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання ОСОБА_3 , яке передано слідчому судді того ж дня, про скасування арешту у кримінальному провадженні № 42017000000004215 від 17.11.2017, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.03.2018 року за №757/13165/18-к на майно, а саме на грошові кошти, що знаходяться на усіх розрахункових рахунках ТОВ «Всеукраїнська Енерго Компанія» у частині надання можливості стягнення заробітної плати за виконавчим листом Печерського районного суду м.Києва №75/43393/18-ц від 31.01.2020 в ході примусового виконання рішення.
В обґрунтування доводів клопотання зазначено, що накладений арешт майна у кримінальному провадженні унеможливлює виконання рішення, постановленого у цивільній справі.
ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому доводи, просив задовольнити в повному обсязі.
Прокурор ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечував в повному обсязі, зазначивши, що заявник є головним бухгалтером ТОВ «Всеукраїнська Енерго Компанія» і може бути причетним до скоєних злочинів.
Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України здійснювалась фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею.
Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення сторін, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Судовим розглядом за наданими матеріалами встановлено, що на момент накладення арешту на майно, Департаментом з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017000000004215 від 17.11.2017, за фактом вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.191 КК України.
На даний час досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснюється ГСУ Державного бюро розслідувань, а процесуальне керівництво Офісом Генерального прокурора.
Відповідно до ст. 1 КПК України, порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. До заходів забезпечення кримінального провадження, серед інших, відноситься арешт майна.
За змістом ст.132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Арештом майна, відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України, є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Як передбачено ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч.3 ст.170КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
При цьому, як передбачено п.2 ч.3 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.
Відповідно до долучених до клопотання матеріалів, ухвалою слідчого судді від 14.03.2018 за №757/13165/18-к накладено арешт на майно, а саме на грошові кошти, які знаходяться на рахунках, належних, серед інших, ТОВ «Всеукраїнська Енерго Компанія» (ЄДРПОУ 37403140), в частині видатку коштів, з можливістю зарахування на зазначені рахунки коштів, що надходять, за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов`язкових платежів до державного бюджету та заробітної плати - заборонивши службовим особам та працівникам зазначених суб`єктів господарювання, їх представникам та іншим особам за дорученням використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно.
Як вбачається з мотивувальної частини ухвали Печерського районного суду м. Києва від 14.03.2018 при накладенні арешту слідчий суддя дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, оскільки правове обґрунтування клопотання відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, а арешт накладений з метою збереження речових доказів, оскільки вказане майно відповідає критеріям передбаченим ст. 98 КПК України.
Частиною 10 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Як зазначено у постанові Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04.04.2019 у справі №370/2316/18 (провадження №51 - 9929 км 18), за змістом кримінального процесуального закону загальні засади кримінального провадження спрямовані на забезпечення законності кримінальної процесуальної діяльності та дотримання прав і законних інтересів осіб, що беруть участь у такому провадженні, та не суперечать вимозі імперативності.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.03.2018 за №757/13165/18-к, якою, на переконання ОСОБА_3 , було накладено арешт у частині видаткових операцій щодо виплати заробітної плати, такий захід забезпечення кримінального провадження відносно грошових коштів, що знаходяться на усіх розрахункових рахунках ТОВ «Всеукраїнська Енерго Компанія» (ЄДРПОУ 37403140) у частині видаткових операцій по виплаті заробітної плати, не застосовувався.
Відтак слідчий суддя приходить до висновку, про відсутність підстав для задоволення клопотання.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309, 392, 532 КПК України,
УХВАЛИВ:
Клопотання залишити без задоволення.
Ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Печерський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 10.12.2020 |
Оприлюднено | 13.02.2023 |
Номер документу | 93646521 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про скасування арешту майна |
Кримінальне
Печерський районний суд міста Києва
Литвинова І. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні