Постанова

від 10.12.2020 по справі 398/3706/19

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 грудня 2020 року м. Кропивницький

справа № 398/3706/19

провадження № 22-ц/4809/1518/20

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді: Черненка В.В.

суддів: Єгорової С.М., Чельник О.І.

секретар Гончар В.В.

учасники справи:

ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Ковальова Андрія Ігоровича в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14.08.2020, суддя Орловський В.В., у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Олександрійської міської ради Кіровоградської області про визнання незаконним рішення міської ради та визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулася у суд із позовом до Олександрійської міської ради про визнання незаконним рішення міської ради та визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі.

На обґрунтування позовних вимог зазначили, що на підставі свідоцтва про право власності та свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_1 належать 9/10 частин об`єкта нерухомого майна незавершеного будівництва готовністю 38 % по АДРЕСА_1 .

На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, ОСОБА_2 належить 1/10 частка цього ж об`єкта.

10 серпня 2017 року позивачами з Олександрійською міською радою було укладено договір оренди земельної ділянки, призначеної для обслуговування належного їм об`єкта, відповідно до п. 1 якого міська рада на підставі прийнятих нею 1 липня 2016 року та 23 червня 2017 року рішень № 123 та № 313 відповідно передала, а ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - прийняли у строкове платне користування земельну ділянку із земель житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування незавершеного будівництва з кадастровим номером № 3510300000:11:557:0004, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1791 га.

Пунктом 22 рішення Олександрійської міської ради № 723 від 10 травня 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було встановлено орендну ставку за оренду земельної ділянки площею 0,11791 га за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі 1 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з 01.06.2019 р. по 31.12.2019 р.

З 01.01.2020 р. встановлюється ставка у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки до дати введення об`єкта в експлуатацію та 12 % від нормативної оцінки земельної ділянки з дати введення об`єкта в експлуатацію.

Другим абзацом цього ж пункту рішення, орендарів зобов`язано у двомісячний термін оформити зміни до договору оренди земельної ділянки.

На виконання зазначеного рішення, 16.05.2019 року, позивачі передали на підписання до міської ради підписану угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 10.08.2017 р.

Олександрійська міська рада листом від 18 вересня 2019 року №49/02/06/02 повідомила ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , що виконавчий комітет міської ради своїм рішенням від 15.08.2019 р. № 521 запропонував міській раді вважати таким, що втратили чинність п. п. 22 та 23 рішення міської ради від 10.05.2019 року, на підставі яких готувались зміни до договорів оренди земельних ділянок, зокрема по АДРЕСА_1 .

Позивачі вважають надану відповідь органу місцевого самоврядування такою, що не ґрунтується на нормах права, а угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 10.08.2017 року - укладеною на первісно узгоджених умовах.

Позивачами своєчасно було підписано та передано на підпис міському голові угоду про внесення змін до договору на умовах рішення міської ради № 723 від 10.05.2019 р.

Натомість, відповідачем у встановлений ним же строк вказана угода підписана не була, що позбавляє позивачів, як орендарів, землі комунальної власності, законного права на сплату орендної плати у встановленому рішенням міської ради № 723 від 10.05.2019 року розмірі.

За викладених обставин, позивачі вправі вимагати визнання угоди про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 10.08.2017 року на умовах, передбачених рішенням міської ради від 10.05.2019 року № 723.

Позивачі обґрунтовуючи свою заяву про збільшення позовних вимог зазначають, що вже після звернення до суду, 5 листопада 2019 року відповідачем було прийнято рішення від № 821, пунктом 1 якого визнано таким, що втратив чинність, п. 22 рішенням міської ради від 10.05.2019 року № 723 Про оренду земельних ділянок щодо встановлення ОСОБА_1 (9/10 часок) та ОСОБА_2 орендної ставки за оренду земельної ділянки площею 0,1791 Га (кадастровий номер № 3510300000:11:557:0004) за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з 01.06.2019 р. по 31.12.2019 р.

Просили суд визнати незаконним та скасувати п.1 рішення Олександрійської міської ради № 821 від 05.11.2019 Про оренду земельних ділянок .

Визнати укладеною угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 10.08.2017 укладеною на умовах, визначених п.22 рішення Олександрійською міської ради № 723 від 10.05.2019, а саме встановити орендну ставку за оренду земельної ділянки площею 0,1791 га (кадастровий номер 3510300000:11:557:0004) за адресою АДРЕСА_1 , у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з 01.06.2019 по 31.12.2019.

З 01.01.2020 встановлюється ставка у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки до дати введення об`єкта в експлуатацію та 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з дати введення об`єкта в експлуатацію.

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14.08.2020 відмовлено у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції у зв`язку з порушенням норм процесуального та матеріального права. Зазначається, що прийняте рішення Олександрійської міською радою 10.05.2019 №723, яким позивачам було встановлено оренду ставку за оренду земельної ділянки площею 0,11791 га за адресою АДРЕСА_1 у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з 01.06.2019 по 31.12.2019, у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з 01.01.2020 до дати введення об`єкта в експлуатацію та у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з дати введення об`єкта в експлуатацію, є таким, що набрало законної сили та є обов`язковим для виконання всіма розташованими на території м. Олександрії Кіровоградської області органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території. Протилежний висновок нічим не обґрунтований, у зв`язку з чим не може вважатися законним. Оскаржуваним рішенням Олександрійської міської ради фактично скасоване попередньо прийняте цим самим органом місцевого самоврядування рішення, яким затверджено обґрунтований розмір орендної плати за землю для позивачів. Крім того, Олександрійський міський голова у разі його незгоди з прийнятим радою рішенням, повинен був у п`ятиденний строк з моменту його прийняття зупинити і внести на повторний розгляд ради із обґрунтуванням зауважень. Зазначений обов`язок міським головою виконано не було, про що свідчить про безпідставність його перегляду відповідачем.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 07.10.2020 відкрито апеляційне провадження.

Олександрійська міська рада надала суду відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечується проти задоволення апеляційної скарги. Зазначається, що вимога щодо скасування п.1 рішення від 05.11.2019 №821 не може забезпечити ефективне поновлення прав позивачів, оскільки дія ставки орендної плати в розмірі 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, встановлена п.22 рішення від 10.05.2019 №723, діяла лише до 31.12.2019. Тобто, строк дії пункту 22 рішення від 10.05.2019 №723 в частині встановлення позивачам тимчасової пільгової ставки орендної плати в розмірі 1% закінчився у відповідні місяць і число останнього року цього строку, тобто до 31.12.2019 та на сьогодні не діє. Позивачами не надано доказів внесення орендної плати з моменту прийняття оскаржуваного рішення від 05.11.2019 №821 до 01.01.2020 в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що також вказує на неможливість ефективного поновлення прав позивачів шляхом скасування п.1 рішення від 05.11.2019 №821. Проект додаткової угоди позивач в позовних вимогах не зазначив, вимоги позивачів не містять відповідних умов з посиланням на поданий позивачами проект додаткової угоди. Позивачем обрано невірний та неефективний спосіб захисту своїх порушених прав.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 05.11.2020 справу призначено до розгляду.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно статті 367 ЦПК України, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить 9/10 частин об`єкта нерухомого майна незавершеного будівництва готовністю 38 % по АДРЕСА_1 . Це підтверджується свідоцтвом про право власності, посвідченого 15.03.2013 року приватним нотаріусом Олександрійського міського нотаріального округу Хоменко В.Ю., зареєстрованого в реєстрі за № 185 та свідоцтвом про право на спадщину за законом, посвідченого 15.03.2013 року приватним нотаріусом Олександрійського міського нотаріального округу Хоменко В.Ю., зареєстрованого в реєстрі за № 187.

ОСОБА_2 на праві приватної власності належить 1/10 частин об`єкта нерухомого майна незавершеного будівництва готовністю 38 % по АДРЕСА_1 . Це підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, посвідченого 15.03.2013 року приватним нотаріусом Олександрійського міського нотаріального округу Хоменко В.Ю., зареєстрованого в реєстрі за № 187.

Відповідно до договору оренди земельної ділянки від 10.08.2017 року, який був укладений між Олександрійською міською радою та ОСОБА_1 та ОСОБА_2 10.08.2017 строком на 49 років була встановлена орендна плата 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки - до 21.12.2017, 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки - з 01.01.2018 до дати введення в експлуатацію, 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки - з дати введення в експлуатацію. Зазначене підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.

4 січня 2019 позивачі звернулись із заявою до міського голови Цапюка С.К., у якій просили встановити орендну плату у суму 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з 1 січня 2019 року.

10 травня 2019 року рішенням Олександрійської міської ради було встановлено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 орендну ставку 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з 01.06.2019 до 31.12.2019.

З 01.01.2020 встановити ставку у розмірі 3% до здачі в експлуатацію і 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з часу здачі в експлуатацію. Також у рішенні зазначено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необхідно у 2-місячний термін оформити зміни до договору оренди земельної ділянки.

9 серпня 2019 - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали до Центру надання адміністративних послуг у м. Олександрія угоду про внесення змін до договору оренди від 10.08.2018 року.

18 вересня 2019 позивачі отримали лист від першого заступника міського голови ОСОБА_3 про те, що питання про затвердження угоди буде вирішене після перегляду рішення міської ради від 10.05.2019 року.

Відповідно до рішення Олександрійської міської ради від 5 листопада 2019 року п. 22 рішення міської ради від 10.05.2019 року № 723 Про оренду земельних ділянок визнано таким, що втратив чинність.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що зміна договору оренди землі можлива лише за взаємною згодою сторін. Орендодавцем у правовідносинах оренди землі, які є предметом спору, є Олександрійська міська рада, яка діє від імені та інтересах власника землі, тобто територіальної громади. Саме міській раді належать виключні повноваження приймати рішення щодо передачі в оренду земельних ділянок. Однак, передача в оренду земельної ділянки відбувається шляхом укладення договору оренди земельної ділянки (ч.1 ст. 124 ЗК України). У свою чергу міський голова міста Олександрії у цих правовідносинах згідно закону наділений повноваженнями укладати від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства з питань, віднесених до виключної компетенції ради. Саме на підставі договору про оренду землі, виникають передбачені ним цивільні права і обов`язки орендаря і орендодавця. Тобто, рішення міської ради про надання в оренду земельної ділянки є обов`язковою умовою для укладення договору оренди, але цивільні права і обов`язки між сторонами виникають лише у зв`язку з укладенням та після укладення договору оренди земельної ділянки. Отже, рішення міської ради про надання земельної ділянки в оренду реалізується (виконується) шляхом укладення міським головою від імені територіальної громади, ради договору оренди земельної ділянки.

Суд першої інстанції не погодився з доводами позивача про те, що п.1 рішення Олександрійської міської ради №821 від 5 листопада 2019 року є незаконним і зазначив, що згідно рішення Конституційного суду України від 16 квітня 2009 року у справі № 7-рп/2009 ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Рішення Олександрійської міської ради №723 від 10 травня 2019 року дійсно є ненормативним правовим актом.

Суд зазначив, що спірне рішення не було реалізовано та/або виконано, оскільки міський голова не уклав на підставі цього рішення додаткову угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки. Отже, прийняття Олександрійською міською радою рішення №821 від 5 листопада 2019 року, яким визнано п.22 рішення №723 від 10 травня 2019 року, який встановлював позивачам зменшену ставку орендної плати, однак фактично не був виконаний у передбаченому законом порядку, не суперечить зазначеним висновком Конституційного Суду України, адже на підставі цього рішення не виникли цивільні права і обов`язки. Такі цивільні права і обов`язки виникають лише з часу підписання додаткового договору про зміну умов договору. Тому підстави для скасування судом зазначеного рішення відсутні.

Суд першої інстанції зазначив, що додаткова угода про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 10.08.2017 не була підписана Олександрійським міським головою.

Як вбачається з листа першого заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів Олександрійської міської ради Л. Давиденко від 18 вересня 2019 року, який було адресовано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , поданий останніми на підписання міському голові проект додаткової угоди не був підписаний міським головою у зв`язку з тим, що виконавчий комітет своїм рішенням запропонував міській раді визнати таким, що втратив чинність п.22 рішення Олександрійської міської ради №723 від 10 травня 2019 року і ця пропозиція виконкому ще не була розглянута по суті у зв`язку з необхідністю додаткового вивчення.

У подальшому рішенням №821 від 5 листопада 2019 року Олександрійська міська рада визнала таким, що втратив чинність п.22 рішення №723 від 10 травня 2019 року.

Пункт 22 рішення №723 від 10 травня 2019 року до втрати ним чинності не можна вважати пропозицією (офертою) відповідача на укладення додаткової угоди, оскільки лише міський голова має повноваження представляти територіальну громаду, раду у відносинах громадянами та лише він укладає від імені територіальної громади, ради договори.

Олександрійським міський голова не вчинив жодних дій, які б могли тлумачитися як пропозиція (оферта) або прийняття пропозиції (акцепт) про укладення додаткової угоди до договору оренди землі щодо зміни ставки оренди. Це вказує на те, що згода орендодавця на укладення додаткової угоди щодо змін ставки орендної плати була відсутня. До того ж, з часу втрати чинності п. 22 рішення Олександрійської міської ради №723 у міського голови відсутні підстави для укладення додаткової угоди про зміну орендної плати. Відповідач фактично відмовив ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у погодженні запропонованого позивачем додаткового договору до договору оренду землі, не погодившись із запропонованим у ньому з розміром орендної плати.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що визнання спірного додаткового договору (угоди) укладеним призведе до порушення принципу свободи договору, закріпленого у статтях 6, 627 ЦК України, який полягає у праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, при виборі контрагентів та при узгодженні умов договору, а також порушуватиме норми ст. 30 ЗУ Про оренду землі , відповідно до яких зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

Міський голова не виконував п. 22 рішення Олександрійської міської ради №723, оскільки міська рада не завершила розгляд питання про визнання цього пункту рішення нечинним. Отже згода відповідача на укладення додаткової угоди була відсутня і тому зазначене рішення не було виконаним і у подальшому було визнане нечинним, цивільні права і обов`язки на підставі цього рішення не виникли, оскільки додатковий договір не був підписаний міським головою.

Позивач не навів жодних інших підстав, які б виправдовували втручання суду у свободу договору.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведено порушення відповідачем його прав та законних інтересів, які підлягають захисту в обраний позивачем спосіб.

Справа розглядалась судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в Постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтею 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог

Рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним нормам процесуального права.

Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить 9/10 частин об`єкта нерухомого майна незавершеного будівництва готовністю 38 % по АДРЕСА_1 .

Встановлені обставини підтверджуються свідоцтвом про право власності, посвідченого 15.03.2013 року приватним нотаріусом Олександрійського міського нотаріального округу Хоменко В.Ю., зареєстрованого в реєстрі за № 185 та свідоцтвом про право на спадщину за законом, посвідченого 15.03.2013 року приватним нотаріусом Олександрійського міського нотаріального округу Хоменко В.Ю., зареєстрованого в реєстрі за № 187.

ОСОБА_2 на праві приватної власності належить 1/10 частин об`єкта нерухомого майна незавершеного будівництва готовністю 38 % по АДРЕСА_1 .

Встановлені обставини підтверджуються свідоцтвом про право на спадщину за законом, посвідченого 15.03.2013 року приватним нотаріусом Олександрійського міського нотаріального округу Хоменко В.Ю., зареєстрованого в реєстрі за № 187.

Відповідно до договору оренди земельної ділянки від 10.08.2017 року, який був укладений між Олександрійською міською радою та ОСОБА_1 та ОСОБА_2 10.08.2017 строком на 49 років була встановлена орендна плата 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки - до 21.12.2017, 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки - з 01.01.2018 до дати введення в експлуатацію, 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки - з дати введення в експлуатацію.

Встановлені обставини підтверджуються Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.

4 січня 2019 позивачі звернулись із заявою до міського голови., у якій просили встановити орендну плату у суму 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з 1 січня 2019 року.

10 травня 2019 року рішенням Олександрійської міської ради було встановлено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 орендну ставку 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з 01.06.2019 до 31.12.2019.

01.01.2020 встановити ставку у розмірі 3% до здачі в експлуатацію і 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з часу здачі в експлуатацію. Також у рішенні зазначено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необхідно у 2-місячний термін оформити зміни до договору оренди земельної ділянки.

9 серпня 2019 - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали до Центру надання адміністративних послуг у м. Олександрія угоду про внесення змін до договору оренди від 10.08.2018 року.

18 вересня 2019 позивачі отримали лист від першого заступника міського голови ОСОБА_3 про те, що питання про затвердження угоди буде вирішене після перегляду рішення міської ради від 10.05.2019 року.

Відповідно до рішення Олександрійської міської ради від 5 листопада 2019 року п. 22 рішення міської ради від 10.05.2019 року № 723 Про оренду земельних ділянок визнано таким, що втратив чинність.

Згідно зі статтею 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 30 Закону України Про оренду землі зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується у судовому порядку.

Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом (ст.4 Закону України Про оренду землі ).

Згідно з вимогами ст. 12 Земельного кодексу України та ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування до повноважень міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу, органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі передачі в оренду та укладення відповідних договорів оренди.

Згідно з п.34 ч.1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Від імені територіальної громади має право укладати договори оренди нерухомого майна комунальної власності, міський голова (ч.4 ст. 42 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні ).

Відповідно до ч.1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється, зокрема, на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної .

Відповідно до ст. 23 Закону України Про оренду землі орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Зміна таких умов здійснюється за взаємною згодою сторін.

Уразі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку (ст. 30 Закону).

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Рішенням Конституційного суду України № 7- рп /2009 від 16 квітня 2009 у справі №1-9/2009 за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень ч. 2 ст. 19, ст. 144 Конституції України, ст. 25, ч. 14 ст. 46, ч. 1, 10 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні роз`яснено, що за органами місцевого самоврядування законодавцем закріплюється право на зміну та скасування власних рішень. Таке право випливає із конституційного повноваження органів місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов`язковими до виконання на відповідній території, оскільки вони є суб`єктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну, доповнення чи скасування. Отже, органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Разом з тим, Конституційний суд зазначив, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є гарантією стабільності суспільних відносин між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата. Ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Апеляційний суд вважає, що у даному випадку оскаржуваний позивачем пункт рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин має ознаки ненормативного акту (акту індивідуальної дії), який вичерпує свою дію після його реалізації, а тому не може бути скасований чи змінений органом місцевого самоврядування після його виконання.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року)

Приймаючи до уваги встановленні обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції не встановив дійсні обставини по справі, неправильно застосував норми матеріального права та допустив порушення норм процесуального права при розгляді справи, що є підставою для скасування рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14.08.2020,

Ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Олександрійської міської ради про визнання незаконним рішення міської ради та визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі, відповідно до статті 376 ЦПК України.

Визнати незаконним та скасувати п.1 рішення Олександрійської міської ради № 821 від 05.11.2019 Про оренду земельних ділянок .

Визнати укладеною угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 10.08.2017 укладеною на умовах, визначених п.22 рішення Олександрійською міської ради № 723 від 10.05.2019, а саме встановити орендну ставку за оренду земельної ділянки площею 0,1791 га (кадастровий номер 3510300000:11:557:0004) за адресою АДРЕСА_1 , у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з 01.06.2019 по 31.12.2019. З 01.01.2020 встановлюється ставка у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки до дати введення об`єкта в експлуатацію та 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з дати введення об`єкта в експлуатацію.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Ковальова Андрія Ігоровича в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , задовольнити .

Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14.08.2020, скасувати. Ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Олександрійської міської ради про визнання незаконним рішення міської ради та визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі, задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати п.1 рішення Олександрійської міської ради № 821 від 05.11.2019 Про оренду земельних ділянок .

Визнати укладеною угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 10.08.2017 укладеною на умовах, визначених п.22 рішення Олександрійською міської ради № 723 від 10.05.2019, а саме встановити орендну ставку за оренду земельної ділянки площею 0,1791 га (кадастровий номер 3510300000:11:557:0004) за адресою АДРЕСА_1 , у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з 01.06.2019 по 31.12.2019. З 01.01.2020 встановлюється ставка у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки до дати введення об`єкта в експлуатацію та 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з дати введення об`єкта в експлуатацію.

Стягнути з Олександрійської міської ради Кіровоградської області (Код ЄДРПОУ 33423535) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 3842 грн.

Стягнути з Олександрійської міської ради Кіровоградської області (Код ЄДРПОУ 33423535) на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 3842 грн.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених ст..389 ЦПК України.

Головуючий:

Судді: