Постанова

від 17.12.2020 по справі 543/679/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 543/679/20 Номер провадження 22-ц/814/2647/20Головуючий у 1-й інстанції Грузман Т. В. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2020 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Кузнєцової О.Ю.

суддів: Гальонкіна С.А., Хіль Л.М.

секретар Гнатюк О.С.

імена (найменування) сторін:

позивач: ОСОБА_1

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Оржицького районного суду Полтавської області, ухваленого 16 жовтня 2020 року у складі судді Грузман Т.В.

по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Оржицька державна нотаріальна контора Полтавської області, приватний нотаріус Оржицького районного нотаріального округу Полтавської області Черненко О.О., про визнання права власності на нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом та просила визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок, господарські будівлі та споруди, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1

В обґрунтування позовних вимог вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_6 .

До складу спадщини увійшов житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Заяву на прийняття спадщини після нього подала вона та його дружина ОСОБА_7 . Загальна частка її спадщини у майні померлого ОСОБА_8 склала 3/4 частини, а ОСОБА_7 1/4 частина.

Вказувала, що між нею та ОСОБА_7 була домовленість про те, що при розподілі спадщини між ними, будинок повністю відійде їй, оскільки це буде відповідати раціональності подальшого володіння даного виду майна, так як незначна частка у будинку (1/4 частина) не давала можливості практичного володіння чи розпорядження нею зі сторони ОСОБА_7 .

Зазначала, шо ОСОБА_7 за життя не оформила спадщину та померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Спадщину після її смерті прийняли ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Вони належним чином оформили свої права на спадкове майно, проте до його складу не увійшов будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказувала, що у зв`язку із цим вона не має можливості оформити спадщину на вищевказаний житловий будинок.

Рішенням Оржицького районного суду Полтавської області від 16 жовтня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на 3/4 частини житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржила ОСОБА_1 , просила змінити його та задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення ухвалене у справі не відповідає вказаним вимогам.

Як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 14 березня 2018 року (а.с. 7).

Згідно довідки № 291 від 01 червня 2020 року, виданої виконкомом Вороницівської сільської ради Оржицького району Полтавської області, ОСОБА_6 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 проживав і був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . На момент смерті та на протязі шести місяців після його смерті в будинку постійно проживала без реєстрації його дружина ОСОБА_7 (а.с.8).

Відповідно до наданих Оржицькою державною нотаріальною конторою Полтавської області копій матеріалів спадкової справи № 121 за 2018 рік спадкоємцями майна ОСОБА_6 є його дружина ОСОБА_7 - 1/4 частка, та дочка ОСОБА_1 - 3/4 частики.

За змістом заяви ОСОБА_7 , яка була подана у нотаріальну контору 10 вересня 2018 року, остання висловила свою волю, що вона буде здійснювати спадкування не за заповітом, а за законом після смерті свого чоловіка ОСОБА_6 . Його діти ОСОБА_5 та ОСОБА_4 відмовились від прийняття спадщини на користь сестри ОСОБА_1 .

До складу спадщини ОСОБА_6 увійшов житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 3,74 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно свідоцтва про право на спадщину від 21 листопада 2018 року зареєстровано у реєстрі за № 1-1029 ОСОБА_1 успадкувала 3/4 частини земельної ділянки. Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 21 листопада 2018 року зареєстровано у реєстрі за № 1-1031 ОСОБА_7 успадкувала іншу 1/4 частину вказаної земельної ділянки.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 13 січня 2020 року (а.с.10).

Згідно наданих приватним нотаріусом Черненко О.О. копій матеріалів спадкової справи № 6 за 2020 рік спадкоємцем за заповітом майна ОСОБА_7 є ОСОБА_3 .

Відповідно до постанови від 08 травня 2020 року державний нотаріус Оржицької державної нотаріальної контори Полтавської області Потапенко Л.Д. відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок номер АДРЕСА_1 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів, що підтверджують право власності спадкодавця ОСОБА_6 на вказаний житловий будинок (а.с. 26).

Місцевий суд обґрунтовано вважав, що житловий будинок по АДРЕСА_1 належав померлому ОСОБА_6 на праві приватної власності. Вказана обставина визнана сторонами по спарві.

Згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯК №885939 від 03.03.2010 року ОСОБА_6 , на підставі рішення від 16.02.2010 року 47 сесії 5 скликання Воронинцівської сільської ради, є власником земельної ділянки площею 0,25 га, кадастровий номер 5323680401:01:016:0041, цільове призначення - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно з даних облікової картки об`єкта погосподарського обліку (а.с. 37-38) житловий будинок за вказаною адресою було побудовано ОСОБА_6 , як головою домогосподарства, у 1972 році.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 120 ЦК УРСР, чинного на час побудови житлового будинку, майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності (стаття 112 цього Кодексу). Колгоспний двір може мати у власності підсобне господарство на присадибній ділянці землі, що знаходиться в його користуванні, жилий будинок, продуктивну худобу, птицю та дрібний сільськогосподарський реманент відповідно до статуту колгоспу.

Отже, набуття ОСОБА_6 права власності на домоволодіння повною мірою узгоджується з вимогами чинного на час створення вказаного нерухомого майна законодавства.

Відповідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Таким чином, до складу спадщини, після смерті ОСОБА_6 увійшов житловий будинок, господарські будівлі та споруди, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Проте, вирішуючи питання, про визнання права власності позивача на спадкове майно, місцевим судом залишено поза увагою заяви відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання позовних вимог ОСОБА_1 .

Заяви про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 можуть бути задоволені та не суперечать їх правам та інтересам, надійшли і від третіх осіб.

Відповідно до ст. 206 ч. 4 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Місцевим судом ухвала про відмову у прийняття визнання відповідачами позову не постановлялась, а тому у суду першої інстанції були відсутні підстави для відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Належні відповідачі - спадкоємці майна померлої ОСОБА_7 , яка мала право на оформлення спадщини на ј частину спірного житлового будинку, визнали як позовні вимоги, так і обставини, що викладені у позовній заяві, зокрема наявність домовленості між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 про добровільний розподіл спадщини, згідно якої дочка спадкодавця отримала б ј частину домоволодіння, а його дружина наявні на момент смерті грошові кошти.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до апеляційного суду із заявою про те, що задоволення позовних вимог ОСОБА_1 відповідає інтересам сторін, а ОСОБА_1 , та померла ОСОБА_7 мали домовленість про розподіл спадщини, на яку вони, як спадкоємці останньої, не претендують.

Визнання відповідачами позову є добровільним розпорядженням їх процесуальними правами, чим не було порушено вимоги законодавства, а також права та інтереси інших осіб.

За таких обставин, апеляційний суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

Виходячи з викладеного, внаслідок порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, місцевим судом ухвалено помилкове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , що відповідно до ст. 376 ЦПК України є підставою для його скасування та ухвалення нового рішення.

Керуючись ст. 367 , ст. 374 ч. 1 п. 2, ст. 376 ч. 1 п.п. 3, 4 , ст. 382 ЦПК України , -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково .

Рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 16 жовтня 2020 року скасувати та ухвалити нове рішення

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок, господарські будівлі та споруди, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий: О.Ю. Кузнєцова

Судді С.А. Гальонкін

Л.М. Хіль