Ухвала

від 18.12.2020 по справі 308/11710/19

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/11710/19

1-кп/308/443/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2020 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в залі суду, в місті Ужгороді, матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019070170001123 від 23.09.2019 відносно ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.1 ст.185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляді в Ужгородському міськрайонному суді Закарпатської області знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстр судових розслідувань за №12019070170001123 від 23.09.2019 відносно ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.1 ст.185 КК України.

Ухвалою суду від 11.10.2019 року по вказаному провадженню було призначено підготовче судове засідання.

В підготовчому судовому засіданні на обговорення було поставлено питання про повернення прокурору даного обвинувального акту, оскільки злочин, в якому обвинувачується ОСОБА_4 ,визначенийКК України(зі змінами станом на 01.07.2020 року), як кримінальний проступок, обвинувальний акт був направлений до суду до набрання чинностіЗаконом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень»та не призначений до судового розгляду, тому даний обвинувальний акт слід повернути.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні вказав про необхідність дотримання вимог закону після внесення змін до КПК України в частині направлення обвинувального акту прокурору.

В судове засідання обвинувачений повторно не зявився, повідомлявся належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Представник потерпілого в судове засідання не зявився, на адерсу суду надійшло клопотання про розгляд провадження у відсутності представника потерпілого.

Суд, вислухавши учасників судового засідання, вважає, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору, виходячи з наступного: до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12019070170001123 від 23.09.2019 відносно ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.1 ст.185 КК України.

Станом на 18.12.2020 року обвинувальний акт не призначено до судового розгляду. 01.07.2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" від 20.12.2019 року.

Зазначеним Законом внесено зміни вКримінальний кодекс України, та встановлено нову класифікацію кримінальних правопорушень. Відповідно до ч. 2ст. 12 КК Україникримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

Отже, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1ст. 185 КК України, відноситься до категорії кримінального проступку.

Згідно ч. 4 п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру у кримінальних провадженнях про злочини, що визначені як кримінальні проступки, які направлені до суду до набрання чинності цим Законом і не призначені на момент набрання ним чинності до судового розгляду, повертаються прокурору для внесеннявідомостей про кримінальний проступок до Єдиного реєстру досудових розслідуваньз урахуванням вимогглави 25 Кримінального процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що відповідно до вимог закону ч. 1 ст. 185КК Україниз 01.07.2020 року визначена як кримінальний проступок і вказаний вище обвинувальний акт не призначено до судового розгляду, суд дійшов висновку про необхідність повернення даного обвинувального акту прокурору.

Таким чином, вищенаведені положення свідчать про те, щоЗакон №2617-VIII від 22 листопада 2018 рокумістить імперативну норму щодо обов`язку суду повернути прокурору обвинувальний акт для внесення з урахуванням вимогглави 25 Кримінального процесуального кодексу Україниу кримінальних провадженнях про правопорушення, що визначені як кримінальні проступки, які направлені до суду до набрання чинності цимЗакономі не призначені на момент набрання ним чинності до судового розгляду.

Також, положенняКПК Українита Закону №2617-VIII від 22 листопада 2018 року не наділяють суд правом вирішувати питання об`єднання в одне провадження чи роз`єднання у різні провадження щодо кримінального проступку та щодо злочину у справах, обвинувальні акти в яких скеровані до суду, але не призначені до судового розгляду станом на 01 липня 2020 року і визначають чіткий алгоритм дій, який починається з прийняття рішення про повернення обвинувального акту прокурору, а у подальшому прийняття одного з рішень, відповідно до вищеописаної процедури, встановленої у наведених вище положеннях.

Аналіз положеньЗакону №2617-VIII від 22 листопада 2018 рокусвідчить про те, що останній спрямований на гуманізацію кримінальної відповідальності шляхом перегляду міри покарань за вчинення окремих кримінальних правопорушень, а також має на меті встановлення механізму забезпечення швидкого розслідування кримінальних правопорушень невеликої тяжкості та зменшення навантаження на слідчих органів досудового розслідування, а також спрощення процедури судового розгляду.

Згідно положеньст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження суд.

Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2) поведінка учасників кримінального провадження; 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

Таким чином, наведені положенняКПК України, зокремаст.28 КПК України, покладають на учасників процесу та суд обов`язок вжити дієві заходи задля забезпечення дотримання розумних строків розгляду кримінального провадження, а також належне виконання процесуальних обов`язків сторонами кримінального провадження.

При цьому, наведені положення у сукупності з тим, щоЗакон №2617-VIII від 22 листопада 2018 рокуспрямований, серед іншого, на встановлення механізму забезпечення швидкого розслідування кримінальних правопорушень невеликої тяжкості та спрощення процедури судового розгляду, свідчать про те, що суд повинен вжити заходів для дотримання процедури судового розгляду обвинувального акту щодо проступку максимально швидко, а учасники процесу, в тому числі прокурор, повинні своєю процесуальною поведінкою сприяти швидкому та ефективному проведенню розгляду, з дотриманням відповідної процедури.

Пункт 5 абзацу 4 Розділу IIЗакону № 2617-VIII від 22 листопада 2018 рокуне містить положень щодо визначення вимог до процедури повернення обвинувального акту, зокрема не містить вимог щодо вирішення даного питання у судовому засіданні чи без виклику сторін, не покладає на суд обов`язок виносити дане питання на обговорення або заслуховування думки учасників процесу з цього питання, тощо.

З наведеного суд приходить до висновку, що законодавець визначаючи процедуру повернення обвинувального акту щодо кримінального проступку, наділив суд повноваженнями виконати вищенаведену імперативну вимогу у максимально швидкий (розумний) строк, що повністю кореспондується з тим, що, як вже було зазначено вище,Закон №2617-VIII від 22 листопада 2018 рокуспрямований, серед іншого, на встановлення механізму забезпечення швидкого розслідування кримінальних правопорушень невеликої тяжкості та спрощення процедури судового розгляду.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України класифікується як кримінальний проступок і обвинувальний акт не призначений до судового розгляду, суд на підставі п.п.5 п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2617-VIII від 22.11.2018 року, який імперативно встановлює обов`язок суду щодо повернення обвинувального акту прокурору, вважає за необхідне повернути обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019070170001123 від 23.09.2019 відносно ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.1 ст.185 КК України, прокурору для внесення відомостей про кримінальний проступок до ЄРДР з урахуванням вимог глави 25 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись вимогами ст. ст.12, ч. 1 ст. 185КК України, п. 5 ч. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" від 20.12.2019 року, ст. ст.369,372, 395 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Обвинувальний акту кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12019070170001123 від 23.09.2019 відносно ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.1 ст.185 КК України, повернути прокурору для внесення відомостей про кримінальний проступок з урахуванням вимог глави 25Кримінального процесуального кодексу України.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом 7 днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1