34/214-А
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.486-65-72
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.08.07 м. Київ 34/214-А
14 год. 20 хв.
За позовомРегіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в м. Києві
доПриватного підприємства «Дік Плюс»
пропро стягнення фінансових санкцій (штрафу) в сумі 1 700 грн.
СуддяСташків Р.Б.
секретар судового засіданняПоліщук О.В.
Представники:
від позивача –Рахлінська А.Ю. (довіреність № 41/9/32-121 від 18.06.2007);
від відповідача –Темченко М.Г. (директор).
Розгляд справи здійснюється за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАС України) відповідно до пункту 6 Розділу VІІ цього Кодексу.
На підставі частини третьої статті 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
СУТЬ СПОРУ:
Регіональне управлінням Департаменту з питань адміністрування акцизного збору та контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України в м. Києві (далі –Регіональне управління) звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства «Дік Плюс»(далі –Підприємство) 1 700 грн. штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч положенням статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»(далі –Закон № 481/95) та пункту 20 постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2003 № 67 “Про запровадження марок акцизного збору нового зразка з голографічними захисними елементами для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів” (далі –Постанова № 567) на реалізації у відповідача знаходився алкогольний напій без марки акцизного збору.
Вказане правопорушення зафіксовано у акті № 260662-0574/21-112 від 18.10.2006 (далі –Акт перевірки), на підставі якого позивачем прийнято рішення від 30.10.2006 № 260196-21-112/1100 про застосування до відповідача фінансових санкцій на суму 1 700 грн. (далі –Рішення). Підприємець у добровільному порядку зазначену суму фінансових санкцій не сплатив.
Відповідач позов не визнав з підстав його необґрунтованості та відсутності з його боку порушень положень статті 11 Закону № 481/95. При цьому відповідач зазначив, що у нього на реалізації знаходилась не одна пляшка фальсифікованого (без марки акцизного збору) коньяку «Тиса», три зірки, Ужгородського коньячного заводу, розлитого 13.09.2006 року, як зазначено у рішенні позивача, а партія товару (коньяку «Тиса», три зірки, Ужгородського коньячного заводу) маркованого належним чином. Відповідач також вказував про те, що на одній із закоркованих пляшок вказаного коньяку з маркованої партії товару при транспортуванні частково була пошкодилась марка акцизного збору, проте працівники Регіонального управління незаконно зазначили про відсутність марки акцизного збору на вказаній пляшці.
Ухвалою від 01.06.2007 провадження у справі було відкрито, позовна заява прийнята до розгляду, призначено судове засідання на 12.06.2007 та зобов'язано сторони подати суду документи, вказані в цієї ухвалі.
Ухвалою від 12.06.2007 зупинено провадження у даній справі до моменту вирішення питання щодо реорганізації позивача та визначення його правонаступника.
Ухвалою від 09.07.2007 поновлено провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 24.07.2007.
Ухвалою від 09.07.2007 у порядку правонаступництва здійснено заміну Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору та контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України в м. Києві на його правонаступника –Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в м. Києві.
Ухвалою від 24.07.2007 у порядку статті 128 КАС України розгляд справи було відкладено до 21.08.07.
У судовому засіданні 21.08.2007 була оголошена перерва для надання додаткових доказів до 28.08.2007.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, –
ВСТАНОВИВ:
Регіональним управління на підставі Закону України «Про державну податкову службу»та Закону № 481/95 21.07.2006 здійснено перевірку кафе-бару відповідача, яке розташовано за адресою: м. Київ, вул. Бучни, 6-А.
За наслідками вказаної перевірки складено Акт перевірки, яким зафіксовано порушення відповідачем вимог статті 11 Закону 481/95 та пункту 20 Постанови №567, а саме –на реалізації у відповідача знаходилась закоркована заводським способом пляшка коньяку «Тиса», три зірки, розлитого 13.09.2006, 0,5 л 40% за ціною 60 грн. без марки акцизного збору.
Перевірка проводилась у присутності бармена кафе-бару та директора Підприємства, які надавати пояснення щодо зазначеного порушення відмовились. При цьому директор відповідача від підписання Акта перевірки відмовився, про що свідчить акт відмови від підписання матеріалів перевірки від 18.10.2006 № 21-01/680.
На підставі Акта перевірки та абзацу тринадцятого частини другої статті 17 цього Закону № 481/95 Регіональним управлінням 30.10.2006 прийнято рішення №260196-21-112/1100 про застосування до Підприємства фінансових санкцій (штрафу) на суму 1 700 грн. за порушення останнім положень статті 11 цього Закону.
Зазначене Рішення та Акт перевірки були надіслані Підприємству 08.11.2006 та вручені йому 09.11.2006, що не заперечується представниками сторін.
Рішення та Акт перевірки були оскаржені Підприємцем в адміністративному порядку до Регіонального управління (скарга б/н від 14.11.2006), яке рішенням від 15.12.2006 № 9214/21-0415 «Про розгляд скарги ПП «Дік плюс»від 14.11.2006 р.»повідомило відповідача про відсутність підстав для скасування рішення про застосування штрафних санкцій від 30.10.2006 № 260196-21-112/1100 у сумі 1700 грн., прийнятого керівником Регіонального управління.
Рішення та Акт перевірки були оскаржені відповідачем також до Державної податкової адміністрації України (скарга б/н від 27.12.2006).
Рішенням Державної податкової адміністрації України від 02.02.2007 №1025/6/21-0415 «Про результати розгляду скарги»оскаржуване рішення Регіонального управління залишено без змін та визнано правомірним.
У судовому порядку рішення Регіонального управління від 30.10.2006 № 260196-21-112/1100 про застосування фінансових санкцій (штрафу) не переглядалось.
За таких обставин справи позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 11 Закону № 481/95 алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.
Згідно з абзацом другим статті 7 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби»забороняється ввезення, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та реалізація на території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка.
Пунктом 12 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 року № 854) передбачено, що зберігання та реалізація алкогольних напоїв, крім алкогольних напоїв з вмістом спирту етилового від 1,2 до 8,5 відсотка об'ємних одиниць, вироблених в Україні, дозволяється тільки за наявності марки акцизного збору встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі згідно із законодавством.
Відповідно до абзаців 1, 2, 4 пункту 20 Постанови № 567 марки наклеюються виробниками на кожну пляшку, пачку (упаковку) у такий спосіб, щоб вони розривалися під час відкупорювання (розкривання) виробів; для алкогольних напоїв вітчизняного виробництва використовуються лише марки, які відповідають виду продукції та місткості тари; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог цього Положення або марками, що не відповідають виду продукції та місткості тари та/або не видавалися безпосередньо виробнику (імпортеру) зазначеної продукції, вважаються немаркованими.
У судовому засіданні встановлено, що на реалізації у відповідача знаходилась пляшка коньяку «Тиса»без марки акцизного збору.
Суд не бере до уваги посилання відповідача про те, що на спірній пляшці коньяку «Тиса»була наклеєна марка акцизного збору, але остання була пошкоджена під час транспортуванні цієї пляшки коньяку, а також не сприймає у якості доказів на підтвердження цієї обставини надані відповідачем фотографії виходячи з наступного.
У своїй скарзі від 14.11.2006 б/н на рішення Регіонального управління (підписаної директором Підприємства М.Г. Темченко) викладаючи зазначені обставини відповідач зазначав, що «на одній із закоркованих пляшок коньяку Тиса (три зірки) Ужгородського коньячного заводу при транспортуванні частково пошкодилась марка акцизного збору (роздруківка фотокартки пляшки додається до скарги), а саме марка акцизного збору зберігала вигляд наклеєння Г-подібним способом через горловину пляшки, замість П-подібного способу…».
Суду ж були надані фотографії спірної пляшки коньяку, на якій на горловині взагалі відсутній фрагмент марки акцизного збору, лише по боках горловини приклеєні залишки марки акцизного збору.
Таким чином, відповідачем надані суперечливі пояснення та докази того факту, який все таки вигляд мала марка акцизного збору (чи її залишки) на спірній пляшці коньяку «Тиса», а тому у суду відсутні підстави вважати про факт перебування марки акцизного збору (її фрагментів) на спірній пляшці коньяку, як про це свідчить відповідач.
Крім того, суд зазначає, що якщо і була б на спірній пляшці наклеєна марка акцизного збору як вказує відповідач, то виходячи із наданих ним фотографій, вона була наклеєна у порушення встановленого порядку, передбаченого статтею 20 Постанови № 567, а тому така пляшка коньяку все рівно вважалася б немаркованою.
Відповідно до частини першої статті 238 Господарського кодексу України (далі –ГК України) за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Одним із видів цих санкцій згідно зі статтею 239 цього Кодексу є адміністративно-господарський штраф, яким відповідно до частини першій статті 241 ГК України є грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.
Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення (частина друга статті 241 ГК України)
Абзацом тринадцятим частини другої статті 17 Закону № 481/95 передбачено, що у разі зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного збору встановленого зразка або з підробленими марками акцизного збору до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 100 відсотків вартості товару, але не менше 1700 гривень.
Оскільки вартість товару, що перебував на реалізації без марки акцизного збору склала 60 грн., то Регіональним управлінням застосований мінімальний розмір штрафу –1700 гривень.
Згідно з частиною четвертою, п'ятою статті 17 Закону № 481/95 рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України, а у разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення цих органів, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.
Пунктом 10 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»(затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 790) передбачено, що у разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкцій стягується на підставі рішення суду.
Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідач доказів на спростування обставин, викладених позивачем, та доказів самостійної сплати суми фінансових санкцій суду не надав.
Згідно з частиною четвертою статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 23, 71, 86, 94, 98, 158-163, 167, пунктом 6 Розділу VІІ КАС України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного підприємства «Дік Плюс»(м. Київ, вул. Березняківська, 22, код ЄДРПОУ 25587489) в доход Державного бюджету України (р/р № 31115106600005, одержувач РВДК у Дніпровському районі м. Києва, код одержувача 26077906, код платежу 23030300) 1700 грн. (одну тисячу сімсот гривень) 00 коп. штрафу.
Постанова відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через Господарський суд міста Києва заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
СуддяСташків Р.Б.
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –31.08.2007.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 28.08.2007 |
Оприлюднено | 13.09.2007 |
Номер документу | 936518 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Сташків Р.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні