Рішення

від 07.12.2020 по справі 582/858/20

НЕДРИГАЙЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/582/222/20

Справа № 582/858/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2020 р.

Недригайлівський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді -Яковенко Н.М.,

за участю секретаря - Костенка Ю.В.,

за участі позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 ,

відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 ,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Недригайлів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у праві користування житловим будинком, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у праві користування житловим будинком та земельною ділянкою, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Недригайлівського районного суду з зазначеним позовом та просила ухвалити рішення, яким зобов`язати відповідача ОСОБА_2 знести тимчасову споруду, а саме літній душ, та ліквідувати фільтруючий колодязь, що розміщені за адресою: АДРЕСА_1 , а у разі відмови - провести примусове знесення літнього душу та ліквідацію фільтруючого колодязя за рахунок відповідача, та стягнути із відповідача на її користь судові витрати.

Ухвалою суду від 04.09.2020 у справі за вказаним позовом відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання.

У підготовчому судовому засіданні 10.11.2020 відповідач ОСОБА_2 подала зустрічний позов до ОСОБА_1 про усунення перешкод у праві користування житловим будинком та просила прийняти цей зустрічний позов до спільного розгляду з позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та постановити рішення за яким зобов`язати відповідача ОСОБА_1 прибрати дерево (шовковицю), що знаходиться на її присадибній ділянці за адресою АДРЕСА_1 ; встановити на покрівлю стіни будинку, що знаходиться навпроти її огорожі водовідвід з даху, що знаходиться на її земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 ; прибрати димохід, який є найбільш виступаючою конструкцією стіни будинку до суміжної межі та знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ; прибрати частину огорожі, яка встановлена на її земельній ділянці, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . У разі відмови відповідача добровільно прибрати дерево (шовковиця), встановити на покрівлю стіни будинку, що знаходиться навпроти огорожі ОСОБА_2 водовідвід з даху, прибрати димохід, який є найбільш виступаючою конструкцією стіни будинку до суміжної межі та прибрати частину огорожі, яка встановлена на земельній ділянці ОСОБА_2 - провести примусове знесення дерева (шовковиця), встановити на покрівлю стіни будинку, що знаходиться навпроти огорожі ОСОБА_2 водовідвід з даху, прибрати димохід, який є найбільш виступаючою конструкцією стіни будинку до суміжної межі та прибрати частину огорожі, яка встановлена на земельній ділянці ОСОБА_2 за рахунок ОСОБА_1 , а також стягнути з відповідача судові витрати в сумі 840 грн. 80 коп.

Ухвалою суду від 10.11.2020 прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у праві користування житловим будинком та земельною ділянкою, та об`єднано в одне провадження із первісним позовом.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримала в повному обсязі , проти зустрічного позову заперечувала з огляду на те, що шовковиця не заважає ОСОБА_2 , так як остання нічого не садить біля неї, дійсно у неї не має водовідливу на будинку, однак ніхто не змушував ОСОБА_2 ставити паркан, який може зіпсуватися від води. До цього між садибами не було паркану. Крім того, вода з даху будинку стікає на вулицю, бо територія біля будинку має туди схил. Димохід збудований у відповідності до технічних вимог до нього. Також позивач не погоджується з встановленням меж земельних ділянок, оскільки тепер відстань до її будинку зменшилася і становить менше метра, що суперечить діючим нормам ДБН. З цієї з підстави не бажає переносити належний їй паркан, який заступає на земельну ділянку ОСОБА_2 . Також під час встановлення меж, працівником ДЗК встановлені межові знаки які не відповідають вимогам чинного законодавства щодо їх форми та кількості межових знаків. Добросусідські відносини з сім`єю ОСОБА_2 не склалися, вона та її чоловік постійно провокують ОСОБА_1 на конфлікти.

У судовому засідання ОСОБА_2 позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала, та пояснила, що збудований на її ділянці літній душ ніяким чином не шкодить позивачу. Вода в нього стікає у невелике заглиблення у землі і всмоктується прилеглими деревами і кущами. Крім того, літній душ використовується лише 3-4 місяці в рік. Свої вимоги за зустрічним позовом підтримала в повному обсязі з мотивів, що в ньому викладені. Також заначила, що з боку ОСОБА_1 до неї існують неприязні стосунки, причина яких їй не відома.

Суд, заслухавши позиції сторін, пояснення свідків, дослідивши подані докази, прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач за первісним позовом ОСОБА_1 проживає з членами своєї сім`ї у власному будинку АДРЕСА_2 , який вона отримала у спадок за заповітом після смерті своєї матері.

Зазначене підтверджується довідкою, що видається в зв`язку з оформленням спадкових прав (а.с.52), та іншими дослідженими в судовому засіданні документами - копією свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок на ім`я ОСОБА_3 (а.с.56), копією заповіту ОСОБА_3 (а.с.57), відповідно до якого вона заповіла все належне їй на майно ОСОБА_1 , копією свідоцтва на право на спадщину (а.с.110), що видане а ім`я ОСОБА_1 , з якого вбачається, що вона успадкувала жилий будинок за адресою АДРЕСА_2 після смерті матері ОСОБА_3 . Будинок знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 5923555100:00:000:0066 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка належала її покійній матері, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку(а.с.58-60). Також відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку(а.с.61-63) матері позивача ОСОБА_3 належала земельна ділянка з кадастровим номером 5923555100:00:000:0062 за цією ж адресою для ведення особистого селянського господарства. Над даний час з пояснень ОСОБА_1 .встановлено, що свідоцтво на право власності на ці земельні ділянки вона ще не отримала.

Власником суміжного домогосподарства за адресою АДРЕСА_1 є відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 .

Зазначене підтверджується довідкою про склад сім`ї ОСОБА_2 (а.с.65), копіями договорів купівлі-продажу житлового будинку (а.с.66-67), земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ( а.с.69-70), земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства( а.с.72-73) та витягами про реєстрацію цих речових прав в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с.68,71,74)

З пояснень позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом, які не заперечує відповідач, встановлено, що ОСОБА_2 встановила на своїй земельній ділянці літній душ на відстані двох метрів від фундаменту будинку ОСОБА_1 .

Вважаючи, що дана споруда збудована з порушенням будівельних норм та загрожує руйнуванням будинку ОСОБА_1 , остання звернулася до Недригайлівської селищної ради з вимогою перевірити законність встановлення літнього душу.

Звернення ОСОБА_1 було розглянуте та ОСОБА_2 , з посиланням на норми ДБН Б.2.2-12:2019, надіслано рекомендацію про перенесення душу на відстань не менш як 8 м. від будинку ОСОБА_1 (а.с.6).

Не погоджуючись з такою рекомендацією, чоловік відповідача за первісним позовом, ОСОБА_4 направив до Недригайлівської селищної ради листа з вимогою переглянути свої рекомендації (а.с.21). У листі відповіді на це звернення (а.с. 25), селищна рада підтримала надану раніше рекомендацію про перенесення душу на відстань не менш ніж 8 м. від будинку ОСОБА_1 .

Чоловік відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , вважаючи, що з боку позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом також є численні порушення норм чинного законодавства, які порушують права ОСОБА_2 користуватися своєю власністю, звернувся до Недригайлівської селищної ради з вимогою зобов`язати ОСОБА_1 усунути порушення в користуванні своєю власністю, які порушують права власника суміжної земельної ділянки ОСОБА_2 , а саме - прибрати дерево (шовковицю), що знаходиться біля межі присадибної ділянки ОСОБА_2 , встановити на покрівлю стіни будинку ОСОБА_1 , що знаходиться навпроти огорожі ОСОБА_2 , водовідвід, прибрати частину огорожі, яка встановлена на земельній ділянці ОСОБА_2 та прибрати димохід, як виступаючу конструкцію, яка знаходиться менше ніж за 1 метр від межі земельної ділянки ОСОБА_2 .

Дане звернення також було розглянуте Недригайлівською селищною радою та з посиланням на норми ДБН Б.2.2-12:2019 та ДБН В.1.1-25 встановлено, що дерево шовковиця на присадибній ділянці ОСОБА_1 висаджене з порушенням встановлених норм, дах будинку не обладнано системою водовідведення, у зв`язку з чим рекомендовано ОСОБА_1 усунути виявлені порушення. Скаргу в частині спорудження ОСОБА_1 димоходу не було розглянуто через відсутність повноважень щодо проведення обстеження технічного стану будівель (а.с.80-81).

Крім того, вважаючи, що ОСОБА_1 незаконно використовує частину земельної ділянки, яка належить ОСОБА_2 , останньою було запрошено представника землевпорядної організації для встановлення меж земельної ділянки ОСОБА_2 . Після встановлення меж земельних ділянок, що належать ОСОБА_5 Ш. складено акти прийому передачі межових знаків ОСОБА_2 (а.с.82,82).

Після встановлення меж земельної ділянки виявилося, що вона проходить за парканом, належним ОСОБА_2 , а відповідно частина паркану належного ОСОБА_1 знаходиться на земельній ділянці ОСОБА_2 .

У судовому засіданні були допитані як свідки працівники Недригайлівської селищної ради: ОСОБА_6 - начальник відділу містобудування, архітектури, надзвичайних ситуацій та цивільного захисту та ОСОБА_7 - начальник відділу по управлінню майном та житлово комунального господарства, які безпосередньо брали участь у розгляді звернень сторін, при цьому при розгляді кожного звернення виходили на місце.

Дані свідки, кожен окремо, дали пояснення, що вони брали участь у розгляді звернень ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , які були розглянуті відповідно до вимог Закону України Про звернення громадян та носять рекомендаційний характер. Для розгляду цих звернень вказані працівники виїжджали на місце, оглядали обидва домогосподарства в обсязі, який стосувався розгляду звернень, зокрема оглядали літній душ та його місцезнаходження, а також будинок ОСОБА_1 з боку господарства ОСОБА_2 . Після цього було підготовлено відповіді на звернення для всіх учасників, які ґрунтувалися на чинних нормах ДБН та містили рекомендації усунути виявлені порушення : ОСОБА_2 - перенести тимчасову споруду літній душ та ліквідувати фільтраційний колодязь, а ОСОБА_1 - прибрати шовковицю, яка знаходиться біля межі суміжних ділянок та встановити на дах водовідведення, для того, щоб вода з даху будинку не потрапляла на суміжну ділянку.

Також працівники селищної ради були на місці під час встановлення межі між земельними ділянками сторін на вимогу ОСОБА_2 , під час якого з`ясувалося, що дійсна межа земельної ділянки проходить ближче до будинку ОСОБА_1 .

Допитаний як свідок ОСОБА_4 , чоловік відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом пояснив, що дійсно вони з дружиною спорудили літній душ в власному дворі на відстані близько 2 метрів від будинку ОСОБА_1 . Але цей літній душ ніяким чином не шкодить будинку ОСОБА_1 , оскільки використовується лише 2.5-3.5 місяці в році. Використана вода з нього стікає в невелике заглиблення розміром 0,5 м та глибиною 0,5 м та поглинається прилеглою рослинністю - кущами, які знаходяться поруч. Це заглиблення не є фільтраційним колодязем, а тому до нього не можуть застосовуватися норми, на які посилається селищна рада зокрема і щодо розташування його не ближче ніж за 8 метрів від будинку.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом чи договором (ст. 5 ЦПК України).

Стаття 15 Цивільного кодексу України ( далі ЦК України) визначає, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Способи захисту цивільних прав визначені в ст. 16 ЦК України. Такими зокрема є припинення дії , яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення. Також суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу

Відповідно до частини першої статті 319 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Згідно з частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з п. г, е, є ч.1 ст. 91 Земельного Кодексу України (далі ЗК України), власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, дотримуватися правил добросусідства, зберігати геодезичні знаки, тощо.

Зміст добросусідства розкривається в ст. 103 ЗК України. Зокрема власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення).

Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

Стаття 104 ЗК України визначає, що власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров`я людей, тварин, на повітря, земельні ділянки та інше.

Відповідно до ст. 105 ЗК України у випадку проникнення коренів і гілок дерев з однієї земельної ділянки на іншу власники та землекористувачі земельних ділянок мають право відрізати корені дерев і кущів, які проникають із сусідньої земельної ділянки, якщо таке проникнення є перепоною у використанні земельної ділянки за цільовим призначенням.

Відповідно до статті 106 ЗК України власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновлення межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

Згідно зі статтею 107 ЗК України основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації.

Відповідно до пунктів 4.1- 4.4 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року № 376 (далі - Інструкція), відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється при повній (частковій) втраті в натурі (на місцевості) межових знаків, їх пошкодженні, яке унеможливлює використання межових знаків, а також при розгляді земельних спорів між власниками (користувачами) суміжних земельних ділянок. Власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

Частинами другою, третьою статті 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Відповідно до статті 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Відповідно до частини 1 статті 376 ЦК України об`єкт нерухомості відноситься до самочинного будівництва за наявності однієї із наведених умов: земельна ділянка не відведена для цієї мети; відсутній належний дозвіл на будівництво; відсутній належним чином затверджений проект; під час будівництва допущені істотні порушення будівельних норм і правил.

Під істотним порушенням будівельних норм і правил слід розуміти, зокрема, недодержання архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших вимог і правил, а також зміну окремих конструктивних елементів житлового будинку, будівлі, споруди, що впливає на їх міцність і безпечність.

Згідно з частиною другою статті 376 ЦК України особа яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

За змістом частин четвертої та сьомої статті 376 ЦК України залежно від ознак самочинного будівництва особи, зазначені у цих пунктах, можуть вимагати від особи, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво: знесення самочинно збудованого об`єкта або проведення перебудови власними силами або за її рахунок; приведення земельної ділянки в попередній стан або відшкодування витрат.

Відповідно до ст. ст. 1 Водного кодексу України - вода стічна це вода, що утворилася в процесі господарсько-побутової і виробничої діяльності (крім шахтної, кар`єрної і дренажної води), а також відведена з забудованої території, на якій вона утворилася внаслідок випадання атмосферних опадів.

Згідно з ст. 44 Цього ж кодексу водокористувачі зобов`язані: використовувати воду (водні об`єкти) відповідно до цілей та умов їх надання; дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території; використовувати ефективні сучасні технічні засоби і технології для утримання своєї території в належному стані, а також здійснювати заходи щодо запобігання забрудненню водних об`єктів стічними (дощовими, сніговими) водами, що відводяться з неї; не допускати порушення прав, наданих іншим водокористувачам, а також заподіяння шкоди господарським об`єктам та об`єктам навколишнього природного середовища.

Відповідно до п. 4.4. Державних санітарних правил планування і забудови населених пунктів, що затверджені наказом МОЗ України від 19.06.1996 № 173 районах садибної забудови слід передбачати благоустрій та повне інженерне забезпечення території, а також обов`язкове забезпечення соціально-побутовими об`єктами повсякденного користування. При відсутності інженерних мереж міської (селищної) каналізації передбачати каналізування садиб на місцеві очисні споруди, що виконуються за затвердженим для регіону типовими проектами.

Відповідно до п 7.11.цих же правил розрахунок водовідведення, розміщення очисних споруд каналізації, розміри санітарно-захисних зон повинні відповідати вимогам будівельних норм і прави.

Відповідно до п. 3.7 СНіП 2.04.03-85 для очистки вод при децентралізованій схемі каналізації слід застосовувати фільтрувальні колодязі, поля підземної фільтрації , тощо. П. 3.9 цих же правил передбачає, що для будівель, що стоять окремо при витраті побутових стічних вод до 1 метра кубічного на добу допускається спорудження люфт-клозетів або вигребів.

Такі ж вимоги щодо очистки стічних вод з облаштуванням септиків, фільтрувальних колодязів містить і ДБН-В.2.5-75-2013. Зокрема в розділі Очищення стічних вод малих населених пунктів та окремих будинків п.10.8-10.8.4

З пояснень відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 , свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 встановлено, що літній душ споруджено на відстані 2 м від будинку ОСОБА_1 . При цьому він не обладнаний спеціальною спорудою для збору і очищення стоків, а являє собою заглиблення у землі глибиною 0.5 м. і діаметром 0.5 м, яке не зважаючи на його невідповідність зазначеним вище нормам фактично є фільтрувальним колодязем, а тому не бути розміщеним ближче ніж за 8 м до житлового будинку. (Таблиця 6.7. Допустимі відстані від жилих до господарських будівель і споруд ДБН Планування і забудова територій Б.2.2-12:2019.

З огляду на це, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 при здійсненні будівництва літнього душу не були дотримані державні будівельні норми і правила чим порушено права власника суміжної земельної ділянки ОСОБА_1 .

Отже, первісні позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_8 про зобов`язання її знести тимчасову споруду, а саме літній душ, та ліквідувати фільтруючий колодязь, що розміщені за адресою: АДРЕСА_1 , підлягають задоволенню та літній душ підлягає перенесенню, як такий, при спорудженні якого допущені істотні порушення будівельних норм і правил.

Щодо вимог зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 суд прийшов до таких висновків.

Як встановлено судом з пояснень ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , наданих сторонами фотографій, шовковиця, належна ОСОБА_1 , знаходиться біля межі земельної ділянки ОСОБА_2 .

Крім наведених вище норм земельного законодавства, розташування дерев на земельній ділянці визначено і в п.6.1.41 ДБН Планування і забудова територій Б.2.2-12:2019. Так згідно з вимогами цього пункту відстань від межі суміжної земельної ділянки до стовбурів дерев, які висаджуються, має бути від 4 м до 6 м в залежності від величини крони (але не менше 1\2 діаметра крони дерева), а до кущів - 1 м.

Отже, позовна вимога про зобов`язання відповідача ОСОБА_1 прибрати дерево (шовковицю), підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 6.1.41 Планування і забудова територій Б.2.2-12:2019. при розміщенні будинків в кварталах із сформованою забудовою для догляду за будинками і здійснення поточного ремонту відстань до межі суміжної земельної ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни будинку слід приймати не менше ніж один метр. При цьому має бути забезпечено виконання необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть попаданню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок або взаємоузгоджене водовідведення згідно з вимогами ДБН В.1.1-25.

Судом встановлено і це не заперечується сторонами, що покрівля будинку ОСОБА_1 всупереч наведеним вимогам ДБН не обладнана системою водовідведення, в наслідок чого вода з даху попадає на суміжну ділянку ОСОБА_2 . З огляду на встановлені обставини, зустрічний позов ОСОБА_2 в цій частині підлягає задоволенню.

Також судом встановлено, що частина паркану належного ОСОБА_1 на 30 см заходить на земельну ділянку ОСОБА_2 , що підтверджується поясненнями ОСОБА_2 , свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , актами прийому -передачі межових знаків та фото межі між земельними ділянками ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з встановленими межовими знаками.

Заперечення відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 щодо невідповідності вимогам чинного законодавства щодо форми та кількості межових знаків суд відхиляє, як такі що не впливають на правильність встановлення меж суміжних ділянок.

Отже, вимога ОСОБА_2 щодо встановлення водовідводу із даху будинку ОСОБА_1 , знесення частину огорожі, яка встановлена на її земельній ділянці, також підлягає задоволенню.

Щодо вимоги зустрічного позову про знесення димоходу, то суд її відхиляє з огляду на таке.Дійсно димохід, як найбільш виступаюча конструкція будинку ОСОБА_1 з врахуванням встановлених меж земельної ділянки ОСОБА_2 знаходиться на відставні менше одного метра від межі земельної ділянки ОСОБА_2 .

Однак, технічне обстеження димоходу не проводилося, клопотання про його проведення або проведення судової будівельної експертизи щодо відповідності позивачем не заявлялося. Тому твердження позивача за зустрічним позовом, що існування цього димоходу порушує її права як власника земельної ділянки не підтверджені належними доказами. Тому в задоволенні цієї позовної вимоги слід відмовити.

Щодо вимог позивача за первісним позовом: у разі відмови - провести примусове знесення літнього душу та ліквідацію фільтруючого колодязя за рахунок відповідача, та вимоги позивача за зустрічним позовом - разі відмови відповідача добровільно прибрати дерево (шовковиця), встановити на покрівлю стіни будинку, що знаходиться навпроти огорожі ОСОБА_2 водовідводу з даху, прибрати димохід, який є найбільш виступаючою конструкцією стіни будинку до суміжної межі та прибрати частину огорожі, яка встановлена на земельній ділянці ОСОБА_2 - провести примусове знесення дерева (шовковиця), встановлення на покрівлю стіни будинку, що знаходиться навпроти огорожі ОСОБА_2 водовідводц з даху, прибрати димохід, який є найбільш виступаючою конструкцією стіни будинку до суміжної межі та прибрати частину огорожі, яка встановлена на земельній ділянці ОСОБА_2 за рахунок ОСОБА_1 , то вони задоволенню не підлягають з огляду на таке.

Порядок виконання судових рішень визначено Законом України Про виконавче провадження . Зокрема відповідно до ст. 1 цього закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"( ст. 5 цього ж закону).

Ст. 63 названого закону визначає порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Отже, суд не має перебирати на себе функції уповноваженого органу та визначати порядок виконання рішення на майбутнє, у випадку відмови сторони від його виконання.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, на користь позивача за первісним позовом із відповідача за первісним позовом, а також на користь позивача за зустрічним позовом із відповідача за зустрічним позовом, слід стягнути понесені сторонами витрати по сплаті судового збору у розмірі 840,80 грн. (а.с.1).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у праві користування житловим будинком - задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_2 знести тимчасову споруду, а саме літній душ, та ліквідувати фільтруючий колодязь, що розміщені за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканки АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , судові витрати у розмірі 840 грн. 80 коп.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у праві користування житловим будинком та земельною ділянкою- задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 , вчинити наступні дії - прибрати дерево (шовковицю), що знаходиться біля межі присадибної ділянки ОСОБА_2 , встановити на покрівлю стіни будинку ОСОБА_1 , що знаходиться навпроти огорожі ОСОБА_2 , водовідвід, прибрати частину огорожі, яка встановлена на земельній ділянці ОСОБА_2 , що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканки АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 судові витрати у розмірі 840 грн 80 коп.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення. До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Сумського апеляційного суду через Недригайлівський районний суд Сумської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 17 грудня 2020 року.

Суддя : Н. М. Яковенко