Постанова від 17.12.2020 по справі 916/2437/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2020 року м. ОдесаСправа № 916/2437/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Головея В.М., Разюк Г.П.

секретар судового засідання: Федорончук Д.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Зубченко І.В., довіреність № б/н, дата видачі: 15.12.20;

від відповідача: Сорокін К.О., довіреність № б/н, дата видачі: 07.05.20;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Виробничо-комерційної фірми ЮНА-СЕРВІС у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю

на рішення Господарського суду Одеської області від „16" липня 2020р., повний текст якого складено та підписано „27" липня 2020р

у справі 916/2437/19

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Вічунай-Україна

до відповідача: Виробничо-комерційної фірми ЮНА-СЕРВІС у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю

про: стягнення 198 818,17 грн., -

головуючий суддя - Цісельський О.В., судді - Рога Н.В., Желєзна С.П.

місце прийняття рішення: Господарський суд Одеської області

В судовому засіданні 17.12.2020 року згідно ст.233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Вічунай-Україна звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Виробничо-комерційної фірми "ЮНА-СЕРВІС" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю заборгованості у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати поставленого позивачем товару, на підставі договору поставки № 59/07 від 01.07.2008р.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 16.07.2020 (головуючий суддя Цісельський О.В., судді Рога Н.В., Желєзна С.П.) позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача суму заборгованості у розмірі 198 818,17грн. та 3 842,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Рішення мотивовано тим, що позивач належно виконав свої зобов`язання за умовами договору поставки, однак відповідач за поставлений товар розрахувався частково та з порушенням встановленого строку оплати, що призвело до невиконання грошового зобов`язання і виникнення боргу за поставлений товар на загальну суму 198 818,17 грн. Вказана сума боргу відповідає фактичним обставинам справи та на момент розгляду справи в суді не сплачена.

Крім того, судом встановлено, що в акті звірки розрахунків від 15.05.2017р. відображена наявність заборгованості в розмірі 203 590,51 грн. станом на 15.05.2017р., вказана заборгованість підтверджена позивачем належними первинними документами, зокрема видатковими накладними, підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печаткою ВКФ ЮНА-СЕРВІС у вигляді ТОВ, тоді як останній платіж був проведений відповідачем 14.02.2017р. в розмірі 10 000 грн. Отже, станом на 15.05.2017р. сторони, підписавши акт звірки розрахунків, підтвердили існуючу заборгованість в розмірі 203 591,51 грн.

Не погодившись з рішенням суду, Виробничо-комерційна фірма "ЮНА-СЕРВІС" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю звернулась до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 16.07.2020 у справі №916/2437/20 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позову.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, оскаржуване рішення винесено з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що полягає у наступному.

Так, за твердженням апелянта, основним доказом, що підтверджує наявність заборгованості за договором поставки суд першої інстанції вважає Акт звірки розрахунків від 15.05.2017. Разом із тим, на думку скаржника, із зазначеного акту звірки розрахунків неможливо встановити походження початкового сальдо та виходячи з яких саме видаткових накладних воно виникло.

Таким чином, скаржник вважає, що сума заборгованості, вказана в акті звірки розрахунків не підтверджена первинними бухгалтерським документами (видатковими накладними), відтак вказаний акт не може бути належним та допустимим доказом, що підтверджує суму заборгованості.

Крім того, як стверджує апелянт, вказаний акт звірки розрахунків директором ВКФ Юна-Сервіс ТОВ не підписувався, що з незрозумілих причин залишилося поза увагою суду першої інстанції. Додатково вказаний акт звірки розрахунків не містить відомостей про особу, яка його підписала від ВКФ Юна-Сервіс ТОВ та про наявність у неї відповідних повноважень.

Додатково, скаржник звертає увагу, що акт звірки взаємних розрахунків не є зведеним бухгалтерським регістром і первинним бухгалтерським документом у розумінні ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , та не може використовуватись, як письмова форма визнання боргу та не є належним і допустимим доказом, що підтверджує заборгованість у розумінні ст.ст. 76,77 ГПК України.

Також, за твердженням апелянта, суд першої інстанції не надав належної оцінки іншим доказам по справі, а саме: Акту звірки взаємних розрахунків за період з 21.08.2016 по 31.08.2016, Акту звірки взаємних розрахунків за період з 04.09.2016 по 08.02.2017р., Акту звірки розрахунків від 13.02.2020, наявним в матеріалах справи, які сам зобов`язав сторін надати до суду.

На думку апелянта, при ухвалені оскаржуваного рішення суд першої інстанції не дослідив первинні бухгалтерські документи, наявні в матеріалах справи такі як: накладні на повернення товару, платіжні доручення, банківські виписки, банківські довідки та Акти звірки взаємних розрахунків, що є порушенням рівності та змагальності сторін.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.09.2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Виробничо-комерційної фірми ЮНА-СЕРВІС у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю на рішення Господарського суду Одеської області від „16" липня 2020р. у справі №916/2437/19; призначено розгляд апеляційної скарги Виробничо-комерційної фірми ЮНА-СЕРВІС на 12 листопада 2020 року об 11:00 год.

З 26.10.2020 головуючий суддя Колоколов С.І. був тимчасово непрацездатний. У зв`язку з вищенаведеним, судове засідання, призначене на 12.11.2020р. не відбулось.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 повідомлено учасників справи про те, що розгляд апеляційної скарги у справі №916/2437/19 відбудеться 17 грудня 2020 року о 12:30 год.

В судовому засіданні 17.12.2020 року представник скаржника просив задовольнити апеляційну скаргу в повному обсязі.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла наступних висновків.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного провадження, 01.07.2008р. між ТОВ Вічунай-Україна (Постачальник) та ВКФ „Юна-сервіс" (Покупець) було укладено Договір поставки з відстроченням платежу №59/07, відповідно до п. п. 1.1, 2.1 якого Постачальником були прийняті на себе зобов`язання з поставки товару Покупцю, а Покупцем - зобов`язання з прийняття та оплати вартості товару відповідно до умов цього Договору. Поставка товару здійснюється за узгодженими сторонами цінами, вказаними в прейскуранті (специфікації). При цьому, Постачальник зобов`язується не збільшувати ціни, зазначені в прейскуранті (специфікації), протягом 14 днів з моменту їх узгодження сторонами. Постачальник зобов`язується надавати ціни в прейскуранті, які узгоджені Покупцем і Постачальником, на рівних умовах, як для покупця, так і для інших роздрібних компаній.

Відповідно до п. 3.1 Договору поставка товару здійснюється на умовах DDP - склад Покупця однією або декількома партіями у відповідності до специфікацій або накладних, які складаються на кожну партію. За погодженням сторін товар за даним договором може бути отриманий третьою особою.

Згідно з п. 3.14 Договору право власності та ризик випадкового знищення та пошкодження товару переходить до Покупця в момент вивантаження товару на рампу та підписання Покупцем накладної про приймання товару.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що оплату кожної окремої партії товару (визначеної в накладній) за даним договором Покупець проводить шляхом перерахування 100% вартості цієї партії товару на рахунок Постачальника протягом 30 календарних днів з моменту її отримання/реалізації.

Відповідно до п. 8.1 договору поставки №59/07 від 01.07.2008р. даний договір укладено на невизначений термін.

Договір діє до його припинення за згодою сторін або на підставах, передбачених чинним законодавством. Після підписання дійсного договору будь-які попередні заяви, переписки та інші угоди по питанням дійсного договору стають недійсними, крім протоколу зустрічей між представниками сторін, які мають юридичну силу, і є невід`ємною частиною договору. До відносин сторін, не врегульованих дійсним договором, застосовується діюче законодавство України.

Сторонами договору №59/07 від 01.07.2008р. підписано та скріплено печатками сторін додаткову угоду №1, в якій зокрема, п.3.5. договору доповнено наступним: Датою поставки товару вважається дата, вказана в товаросупровідних документах, узгоджена з покупцем, а також збігається з фактичним днем поставки.

На виконання умов договору №59/07 від 01.07.2008р., укладеного між сторонами по справі, ТОВ Вічунай-Україна було поставлено ВКВ „Юна-сервіс" ТОВ продукцію, що підтверджується наступними видатковим накладними: №ОД-0006200 від 21.08.2016р. на суму 4 587,30грн., № ОД-0006203 від 21.08.2016р. на суму 2 010,42грн., №ОД-0006210 від 21.08.2016р. на суму 2 687,22грн., №ОД-0006213 від 21.08.2016р. на суму 684,84грн., №ОД-0006217 від 21.08.2016р. на суму 3 781,44грн., №ОД-0006240 від 21.08.2016р. на суму 3 135,06грн., №ОД-0006241 від 21.08.2016р. на суму 758,16грн., №ОД-0006243 від 21.08.2016р. на суму 1 564,92грн., №ОД-0006245 від 21.08.2016р. на суму 836,58грн., №ОД-0006095 від 21.08.2016р. на суму 3 283,74грн., №ОД-0006096 від 21.08.2016р. на суму 64,44грн., №ОД-0006352 від 24.08.2016р. на суму 6 139,86грн., №ОД-0006353 від 24.08.2016р. на суму 2 137,32грн., №ОД-0006361 від 24.08.2016р. на суму 8 502,66грн., №ОД-0006362 від 24.08.2016р. на суму 1 938,30грн., №ОД-0006377 від 24.08.2016р. на суму 788,28грн., №ОД-0006378 від 24.08.2016р. на суму 369,06грн., №ОД-0006380 від 24.08.2016р. на суму 3 641,34грн., 6381 від 24.08.2016р. на суму 259,68грн., №ОД-0006407 від 24.08.2016р. на суму 3 907,44грн., №ОД-0006409 від 24.08.2016р. на суму 318,90грн., №ОД-0006413 від 24.08.2019р. на суму 1 938,96грн., №ОД-0006415 від 24.08.2016р. на суму 545,22грн., №ОД-0006463 від 24.08.2016р. на суму 3 384,24грн., №ОД-0006465 від 24.08.2016р. на суму 131,04грн., №ОД-0006680 від 25.08.2016р. на суму 141,00грн., №ОД-0006718 від 28.08.2016р. на суму 1 960,80грн., №ОД-0006728 від 28.08.2016р. на суму 714,42грн., №ОД-0006732 від 28.08.2016р. на суму 1 812,00грн., №ОД-0006752 від 28.08.2016р. на суму 2 231,70грн., №ОД-0006791 від 28.08.2016р. на суму 4 081,44грн., №ОД-0006792 від 28.08.2016р. на суму 966,96грн., №ОД-0006858 від 28.08.2016р. на суму 1 651,32грн., №ОД-0006936 від 30.08.2016р. на суму 1 712,46грн., №ОД-0006956 від 31.08.2016р. на суму 2 882,58грн., №ОД-0006957 від 31.08.2016р. на суму 2 329,80грн., №ОД-0007149 від 31.08.2016р. на суму 4 547,40грн., №ОД-0007150 від 31.08.2016р. на суму 1 227,12грн., №ОД-0007189 від 31.08.2016р. на суму 769,44грн., №ОД-0007190 від 31.08.2016р. на суму 1 088,58грн., №ОД-0007215 від 31.08.2019р. на суму 8 357,58грн., №ОД-0007216 від 31.08.2016р. на суму 1 732,86грн., №ОД-0007220 від 31.08.2016р. на суму 2 399,10грн., №ОД-0007222 від 31.08.2016р. на суму 1 537,50грн., №ОД-0007224 від 31.08.2016р. на суму 142,20грн., №ОД-0006937 від 31.08.2016р. на суму 196,08грн., загалом на суму 99 875,76грн.

Крім того, ТОВ Вічунай-Україна поставило ВКВ „Юна-сервіс" ТОВ товар за видатковими накладними №ОД-0007257 від 04.09.2016р. на суму 2 045,40 грн.; № ОД-0007258 від 04.09.2016р. на суму 795,00 грн.; № ОД-0007374 від 04.09.2016р. на суму 1 027,32 грн.; № ОД-0007376 від 04.09.2016р. на суму 1 267,14 грн.; № ОД-0007431 від 04.09.2016р. на суму 2 709,72 грн.; № ОД-0007433 від 04.09.2016р. на суму 1 089,12 грн.; № ОД-0007608 від 07.09.2016р. на суму 1 154,40; № ОД-0007609 від 07.09.2016р. на суму 826,44 грн.; № ОД-0007622 від 07.09.2016р. на суму 3 238,56 грн.; № ОД-0007623 від 07.09.2016р. на суму 469,08 грн.; № ОД-0007734 від 07.09.2016р. на суму 2 557,62 грн.; № ОД-0007735 від 07.09.2016р. на суму 757,74 грн.; № ОД-000778 від 07.09.2016р. на суму 2 883,54 грн.; № ОД-0007788 від 07.09.2016р. на суму 384,90 грн.; № ОД-0007835 від 07.09.2016р. на суму 1 197,60 грн.; № ОД-0007837 від 07.09.2016р. на суму 6 283,08 грн.; № ОД-0008044 від 11.09.2016р. на суму 469,56 грн.; № ОД-0008046 від 11.09.2016р. на суму 1 755,12 грн.; № ОД-0008048 від 11.09.2016р. на суму 894,00 грн.; № ОД-0007970 від 11.09.2016р. на суму 279,90 грн.; № ОД-0007971 від 11.09.2016р. на суму 951,90 грн.; № ОД-0008142 від 14.09.2016р. на суму 2 228,88 грн.; № ОД-0008143 від 14.09.2016р. на суму 1 075,14 грн.; № ОД-0008316 від 14.09.2016р. на суму 3 269,34 грн.; № ОД-0008319 від 14.09.2016р. на суму 509,76 грн.; № ОД-0008321 від 14.09.2016р. на суму 3 685,86 грн.; № ОД-0008323 від 14.09.2016р. на суму 958,20 грн.; № ОД-0008381 від 14.09.2016р. на суму 922,50 грн.; № ОД-0008382 від 14.09.2016р. на суму 4496,52 грн.; № ОД-0008284 від 14.09.2016р. на суму 2 527,98 грн.; № ОД-О008285 від 14.09.2016р. на суму 2 196,66 грн.; № ОД-0008594 від 18.09.2016 на суму 291,84 грн.; № ОД-0008595 від 18.09.2016р. на суму 3 474,18 грн.; № ОД-0008601 від 18.09.2016р. на суму 1 152,66грн.; № ОД-0008602 від 18.09.2016р. на суму 3 489,30 грн.; № ОД-0008630 від 18.09.2016р. на суму 862,98 грн.; № ОД-О008631 від 18.09.2016р. на суму 1 347,30 грн.; № ОД-О008497 від 18.09.2016р. на суму 60,72 грн.; № ОД-ОО08499 від 18.09.2016р. на суму 974,28 грн.; № ОД-0008802 від 21.09,2016р. на суму 1 355,10 грн.; № ОД-0008803 від 21.09.2016р. на суму 564,60 грн.; № ОД-0008850 від 21.09.20161р. на суму 412,52 грн.; № ОД-0008851 від 21.09.2016р. на суму 714,00 грн.; № ОД-0008910 від 21.09.2016р. на суму 1 642,50 грн.; № ОД-0008912 від 21.09.2016р. на суму 809,76 грн.; № ОД-0008914 від 21.09.2016р. на суму 3 005,40 грн.; № ОД-0008918 від 21.09.2016р. на суму 1 422,96 грн.; № ОД-0008884 від 22.09.2016р. на суму 2196,72 грн.; № ОД-0008885 від 22.09.2016р. на суму 736,14 грн.; № ОД-0009070 від 25.09.2016 на суму 2 320,68 грн.; № ОД-О009071 від 25.09.2016р. на суму 281,16 грн.; № ОД-О009132 від 25.09.2016р. на суму 500,46 грн.; № ОД-0009133 від 25.09.2016р. на суму 820,98 грн.; № ОД-0009043 від 25.09.2016р. на суму 622,14 грн.; № ОД-0009051 віід 25.09.2016р. на суму 325,20 грн.; № ОД-0009302 від 28.09.2016р. на суму 1 721,40 грн.; № ОД-0009303 від 28.09.2016р. на суму 523,92 грн.; № ОД-0009191 від 28.09.2016р. на суму 1 034,58 грн.; № ОД-0009193 від 28.09.2016р. на суму 557,40 грн.; № ОД-0009334 від 28.09.2016р. на суму 845,40 грн.; № ОД-0009335 від 28.09.2016р. на суму 959,58 грн.; № ОД-0009346 від 28.09.2016р. на суму 1 443,12 грн.; № ОД-0009347 від 28.09.2016р. на суму 469,08 грн.; № ОД-0009172 від 28.09.2016р. на суму 390,90 грн.; № ОД-0009173 від 28.09.2016р. на суму 90,24 грн.; № ОД-0009524 від 02.10.2016 р. на суму 310,80 грн.; № ОД-0009536 від 02.10.2016р. на суму 726,60 грн.; № ОД-0009537 від 02.10.2016р. на суму 472,62 грн.; № ОД-0009461 від 02.10.2016р. на суму 769,80 грн.; № ОД-0009462 від 02.10.2016 р. на суму 455,64 грн.; № ОД-0009594 від 05.10.2016р. на суму 1 344,00 грн.; № ОД-0009595 від 05.10.2016 р. на суму 556,56 грн.; № ОД-0009609 від 05.10.2016 р. на суму 180,72 грн.; № ОД-0009610 від 05.10.2016р. на суму 633,66 грн.; № ОД-0009762 від 05.10.2016р. на суму 1 523,82 грн.; № ОД-0009763 від 05.10.2016р. на суму 310,08 грн.; № ОД-0009764 від 05.10.2016р. на суму 1 615,08 грн.; № ОД-0009766 від 05.10.2016р. на суму 302,76 грн.; № ОД-0009788 від 05.10.2016р. на суму 630,60 грн.; № ОД-0009789 від 05.10.2016 р. на суму 1 383,24 грн.; № ОД-0009806 від 05.10.2016р. на суму 962,88 грн.; № ОД-0009807 від 05.10.2016р. на суму 601,68 грн.; № ОД-0009850 від 09.10.2016р. на суму 1 074,90 грн.; № ОД-0009853 від 09.10.2016р. на суму 521,40 грн.; № ОД-0009858 від 09.10.2016р. на суму 1 395,12 грн.; № ОД-0009859 від 09.10.2016р. на суму 493,68 грн.; № ОД-0010396 від 16.10,2016р. на суму 1 086,48 грн.; № ОД-0010397 від 16.10.2016р. на суму 400,98 грн.; № ОД-0014521 від 21.12.2016р. на суму 997,02 грн.; № ОД-0014522 від 21.12.2016р. на суму 2 594,22 грн.; № ОД-0014534 від 21.12.2016р. на суму 997,02 грн.; № ОД-0014535 від 21.12.2016р. на суму 2 736,12 грн.; № ОД-0000807 від 11.01.2017р. на суму 844,80 грн.; № ОД-0000808 від 11.01.2017 р. на суму 1 088,52 грн.; № ОД-0002565 від 08.02.2017р. на суму 3 454,80 грн.; № ОД-0002566 від 08.02.2017р. на суму1 293,36 грн.

Звертаючись до господарського суду із позовними вимогами до ВКФ „Юна-сервіс" ТОВ , позивач стверджував, що станом на день звернення останнього до суду за період з 21.08.2016р. по 31.08.2016р. відповідач має заборгованість у розмірі 97 249,59грн. = (99875,76грн. (сума всієї поставки) - 2199,39грн. (часткова оплата зарахована в погашення видаткової накладної №ОД-0006200 від 21.08.2016р.) - 426,78грн. (сума повернення товару).

Також, за період з 04.09.2016р. по 08.02.2017р. сума основної заборгованості відповідача по договору поставки № 59/07 від 01.07.2008 р. становить - 101568,58 гривень (125 086,14 грн. (загальна вартість поставки) - 23 517,56 грн. (повернення товару) = 101 568,58 гривень. на користь позивача.

За твердженнями відповідача у останнього відсутній борг, що підтверджує платіжними дорученнями №2911 від 25.08.2016р. на суму 30 000,00грн., №2828 від 22.08.2016р. на суму 50 000,00грн., №3011 від 29.08.2016р. на суму 20 000,00грн., №4261 від 17.10.2016р. на суму 10 000 грн.; №4465 від 24.10.2016р. на суму 10 000 грн.; №4590 від 27.10.2016р. на суму 30 000 грн.; №4800 від 02.11.2016р. на суму 10 000 грн.; №5154 від 14.11.2016р. на суму 10 000 грн.; №26362 від 19.12.2016р. на суму 10 000 грн.; №5957 від 26.12.2016р. на суму 10 000 грн.; №954 від 10.01.2017р. на суму 10 000 грн.; №6606 від 02.02.2017р. на суму 10 000 грн.; №6682 від 03.02.2017р. на суму 10 000 грн.; №1114 від 14.02.2017р. на суму 10 000 грн., як доказ повної оплати поставки товару.

15.05.2017р., між сторонами у справі було підписано Акт звірки розрахунків, яким сторони підтвердили існування заборгованості відповідача на користь позивача в розмірі 203 590,51 грн. за договором поставки №59/07 від 01.07.2008р.

Разом з тим, 14.02.2020 року було повторно направлено Акт звірки від 13.02.2020р. та скеровано на адресу відповідача за період з 01.06.2010р. з урахуванням повернення ТОВ Вічунай-Україна товару.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до актів №4 від 02.01.2015р., №5 від 09.03.2016р., №6 від 01.03.2017р., №7 від 16.03.2018р., №8 від 07.05.2019 про вилучення для знищення документів не внесених до Національного архівного фонду первинні документи і додатки до них, що фіксують факт виконання господарських операцій ТОВ Вічунай-Україна , зокрема видаткові накладні та накладні на повернення товару за період з 2010-2015, вилучені для утилізації відповідно до норм чинного законодавства та до протоколів засідання ЕПК Державного архіву м. Київ.

Несплата відповідачам грошових коштів за поставлений позивачем товар, стала підставою для звернення до Господарського суду Одеської області із позовними вимогами про стягнення суми заборгованості.

Колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог ТОВ Вічунай-Україна з огляду наступного.

Відповідно до ст. 174 ГК України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків (господарських зобов`язань).

Приписами ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання, відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 712 вказаного Кодексу встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 692 вказаного Кодексу передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. 694 ЦК України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

За приписами статей 525 та 526 вказаного Кодексу одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно ст. ст. 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як вірно встановлено господарським судом та не спростовано апелянтом, спір у даній справі виник у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань в частині оплати за поставлений позивачем товар згідно видаткових накладних, внаслідок чого у ВКФ Юна-Сервіс у вигляді ТОВ виникла заборгованість перед ТОВ Вічунай-Україна у розмірі 198 818,17 грн., яка є непогашеною.

Виходячи із обставин встановлених під час розгляду справи судом першої інстанції , колегія суддів погоджується з вірним висновком господарського суду про належне виконання позивачем своїх зобов`язань перед відповідачем по договору згідно вищевказаних накладних, що повністю узгоджується з умовами укладеного сторонами договору.

Також, матеріалами справи доведено, що відповідач в порушення умов договору не сплатив кошти за товар протягом встановленого в договорі строку, що призвело до невиконання грошового зобов`язання і виникнення боргу за поставлений товар на загальну суму 198 818,17 грн.

Позиція ВКФ "Юна-Сервіс", викладена в заявах по суті спору, ґрунтується виключно на тому, що позивач не надав достатньої кількості видаткових накладних на поставлений за Договором товар. Проти змісту та дійсності укладених правочинів, Відповідач не заперечує.

Відповідач не надав доказів оплати заборгованості за поставлений товар за вищезазначеними видатковими накладними у загальній сумі 198 818,17 грн., оскільки надані ним платіжні доручення, які мають призначення платежу оплата за заморозку согл дог №59/07 от 01.07.08.г , свідчать лише про здійснення відповідачем оплат поставленого позивачем товару згідно договору №59/07 від 01.07.2008р., які зараховані позивачем при розрахунку суми боргу за попередні періоди, а не оплату спірних видаткових накладних.

Крім того, щодо наявного в справі акту звірки розрахунків станом на 15.05.2017р., колегія суддів зазначає, що у постанові Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 916/1727/17, від 19.04.2018 у справі № 905/1198/17 та від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18 викладено правову позицію, згідно з якою відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

Таким чином, судом встановлено, що в акті звірки розрахунків від 15.05.2017р. відображена наявність заборгованості в розмірі 203 590,51 грн. станом на 15.05.2017р., вказана заборгованість підтверджена позивачем належними первинними документами, зокрема видатковими накладними, підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печаткою ВКФ Юна-Сервіс у вигляді ТОВ, тоді як останній платіж був проведений відповідачем 14.02.2017р. в розмірі 10 000 грн. Отже, станом на 15.05.2017р. сторони, підписавши акт звірки розрахунків, підтвердили існуючу заборгованість в розмірі 203 591,51 грн.

Викладеним спростовуються аргументи скаржника, які у своїй сукупності не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Отже, є правомірним висновок Господарського суду Одеської області щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог ТОВ Вічунай-Україна та стягнення з ВКФ "Юна-сервіс" у вигляді ТОВ заборгованості у розмірі 198 818,17 грн.

Підстав для виходу судом апеляційної інстанції за межі доводів апелянта не вбачається, оскільки при апеляційному розгляді справи не встановлено порушення норм процесуального права, які є безумовною підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права.

За таких обставин рішення Господарського суду Одеської області від 16.07.2020р. залишається без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Відповідно до п. в ч.4 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

В даному випадку витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги), покладаються на скаржника, оскільки вимоги апеляційної скарги відхилені у повному обсязі.

Керуючись ст. ст.129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Виробничо-комерційної фірми ЮНА-СЕРВІС у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Одеської області від 16.07.2020 року у справі №916/2437/19 - залишити без змін.

Відповідно до ст.284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів, які обчислюються у відповідності до ст.288 ГПК України.

Повний текст постанови

складено 21.12.2020

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя В.М. Головей

Суддя Г.П. Разюк