Постанова

від 17.12.2020 по справі 915/521/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2020 року м. ОдесаСправа № 915/521/20 м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №1

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів Головея В.М.,

Разюк Г.П.

секретар судового засідання - Бебик А.М.

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: Шевцова Т.Р., за ордером;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернова Столиця - Інжиніринг"

на рішення Господарського суду Миколаївської області

від 16 вересня 2020 року (повний текст складено 25.09.2020р.)

по справі № 915/521/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернова Столиця - Інжиніринг"

до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю "Миколаївський домобудівельний комбінат"

про стягнення 535 854,78 грн.,-

суддя суду першої інстанції: Семенчук Н.О.,

час та місце винесення рішення: 16.09.2020р., м. Миколаїв, вул. Адміральська, 22, Господарський суд Миколаївської області

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 17.12.2020р. відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2020р. Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Зернова Столиця - Інжиніринг" звернулось (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Миколаївської області із позовом до Товариства з додатковою відповідальністю (ТзДВ) "Миколаївський домобудівельний комбінат" (далі - відповідач) про стягнення з останнього заборгованості у розмірі 535 854,78 грн., з яких: 342 671,63 грн. - 25% річних за користування чужими грошовими коштами, 172 999,95 грн. - штраф, 20 183,20 грн. - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані фактичною відмовою відповідача поставки на користь позивача окремих партій узгодженого товару за Договором №2602/1, у зв`язку з чим, має місце порушення відповідачем зобов`язання щодо повернення попередньої оплати, на підставі чого, позивачем нараховані штрафні санкції.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 16.09.2020р. у справі №915/521/20 (суддя Семенчук Н.О.) у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернова Столиця - Інжиніринг" відмовлено повністю.

В своєму рішенні місцевий господарський суд зазначив, зокрема, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Зернова Столиця - Інжиніринг" не доведено відмови відповідача від поставки узгодженого товару та/або за погодженою ціною, отже відсутні підстави для застосування наведеної позивачем відповідальності.

Крім того, Господарський суд Миколаївської області дійшов висновку, що позивачем не заявлено вимогу про стягнення процентів в порядку ч.3 ст. 693 Цивільного кодексу України, у зв`язку з чим, відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 20 183,20 грн., нарахованих на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, на суму попередньої оплати за товар.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Зернова Столиця - Інжиніринг" звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій заявник просить рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.09.2020р. по справі №915/521/20 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернова Столиця - Інжиніринг" задовольнити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, ТОВ "Зернова Столиця - Інжиніринг" зазначає, що Господарський суд Миколаївської області помилково вважає, що лист відповідача від 07.05.2019р. №169 не підтверджує односторонню відмову останнього від своїх зобов`язань, оскільки зі змісту цього листа вбачається, що, як зазначив суд, відповідач зобов`язується поставити відповідачу вироби по Специфікації №1 (з правленнями від 06.05.2019р.) згідно з графіком, викладеним в редакції відповідача.

Апелянт наполягає на тому, що суд першої інстанції, обмежившись наведеним посиланням, не звернув увагу та не врахував, що незважаючи на самостійно встановлений відповідачем у листі від 07.05.2019р. №169 та не узгоджений з позивачем графік поставки, поставка товарів так і не відбулась, що фактично, є доказом односторонньої відмови відповідача від виконання договірного зобов`язання по поставці виробів за договором від 26.02.2019р. № 2602/1.

Крім того,скаржник вважає, що факт укладання мирової угоди, затвердженої ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.02.2020р. у справі №915/1586/19, якою ТзДВ "Миколаївський домобудівельний комбінат" взяв на себе зобов`язання повернути ТОВ "Зернова Столиця - Інжиніринг" суми попередньої оплати за договором від 26.02.2019 р. № 2602/1 та частково повернув борг, свідчить про те, що має місце відмова відповідача від поставок узгоджених партій товару за Договором.

Позивач вказує, що не зважаючи на домовленості, досягнуті в ході вирішення судового спору у справі №915/1586/19 (після односторонньої відмови відповідача від поставки більшої частини товару, узгодженого в Специфікації' від 26.02.2019р. №1), відповідач досі не виконав взяте на себе зобов`язання щодо повернення позивачу 679 999,52 грн. сплаченого авансу.

З огляду на наведене, апелянт вважає, що судом першої інстанції безпідставно відмовлено позивачу у стягненні з відповідача 25% відсотків річних за користування чужими грошовими коштами у розмірі 342 671.63 грн. та штрафу у розмірі 172 999.95 грн. за період з 22.05.2019р. по 09.04.2020р.

Водночас, зазначаючи, що договором від 26.02.2019р. № 2602/1 передбачено розмір відсотків річних, нарахування яких здійснюється за кожен день користування відповідачем чужими грошовими коштами, у разі відмови від поставки узгодженого товару, що не суперечить ст.ст. 693, 536 Цивільного кодексу України, апелянт зазначає, що місцевий господарський суд дійшов до неправильних висновків у цій частині.

Більш детально доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернова Столиця - Інжиніринг" викладені в апеляційній скарзі.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.10.2020р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Зернова Столиця - Інжиніринг на рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.09.2020р. у справі №915/521/20, розгляд апеляційної скарги призначено на 02.12.2020р. об 11:00 год.

30.11.2020р. від Товариства з додатковою відповідальністю "Миколаївський домобудівельний комбінат" до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із зайнятістю адвоката позивача в іншому судовому засіданні, на підтвердження чого відповідач до суду надав належні докази.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.12.2020р. клопотання відповідача про відкладення розгляду справи №915/521/20 задоволено, розгляд справи відкладено на 17 грудня 2020 року о 09:45 год.

16.12.2020р. до суду апеляційної інстанції від Товариства з додатковою відповідальністю "Миколаївський домобудівельний комбінат" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Обґрунтовуючи вказане клопотання, відповідач посилається на те, що у директора ТзДВ "Миколаївський домобудівельний комбінат" виявлено захворювання на COVID-19 та на підтвердження цього надає копії відповідних результатів досліджень та листок непрацездатності пацієнта ОСОБА_1 , відповідно до якого останній був звільнений від роботи, у зв`язку зі хворобою до 09.12.2020р. включно.

Водночас відповідач вказує, що його представник - адвокат Д`яченко К.С. перебуває на самоізоляції, оскільки знаходився у контакті з вищевказаною особою, у якої підтверджено інфекційне захворювання COVID-19, тому, не має можливості з`явитись у судове засідання, призначене на 17.12.2020р.

Розглянувши дане клопотання, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Частиною 11 ст.270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Колегія суддів звертає увагу, що явка представників сторін в судове засідання не визнавалась обов`язковою.

При цьому, суд бере до уваги відкладення розгляду справи у попередньому судовому засіданні за клопотанням відповідача, а також те, що доказами, у розумінні ст.ст. 73, 74, 76-78 Господарського процесуального кодексу України, підтверджено неможливість керівника ТзДВ "Миколаївський домобудівельний комбінат" брати участь у судових засіданнях лише до 09.12.2020р. включно, а розгляд справи №915/521/20 призначений на 17.12.2020р.

Крім того, чинний Господарський процесуальний кодекс України (ст. 56) не обмежує кількість представників юридичної особи, які можуть прийняти участь у засіданні господарського суду, отже, відповідач має можливість забезпечення явки в судове засідання іншого представника товариства.

Суд звертає увагу на те, що представник відповідача знаходиться на самоізоляції, однак зазначає, що 02.04.2020р. набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-IX, яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України, зокрема, статтю 197 доповнено наступним змістом: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус або Державною судовою адміністрацією України .

Отже, ТзДВ "Миколаївський домобудівельний комбінат" мав можливість скористатись своїх правом та взяти участь у судовому засіданні, призначеному на 17.12.2020р., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Проте, відповідач своїм правом не скористався, відповідне клопотання суду не надав. На думку колегії суддів, відповідач не надав жодного доказу на підтвердження обставин неможливості представника взяти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з метою реалізації своїх прав на участь у розгляді справи, або скористуватися допомогою інших фахівців.

Разом з тим, в силу п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 року у справі Фрідлендер проти Франції , рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 року у справі Смірнова проти України ). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 року у справі Красношапка проти України ).

Враховуючи наведене вище, колегія суддів не вбачає підстав для чергового відкладення розгляду справи.

Судом встановлено, що сторони належним чином повідомлені про розгляд справи.

Відповідно до ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Тобто, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

Судова колегія відзначає, що відповідачем у клопотанні про відкладення розгляду справи не наведено жодних об`єктивних причин, які унеможливлюють розгляд справи за відсутності його представника.

З огляду на вищезазначені обставини, колегія суддів вважає, що в даному випадку неможливість явки представника відповідача не позбавляє суд права вирішити спір, оскільки ним не заявлено про необхідність надання додаткових доказів, клопотань або інших заяв, які він не мав можливості своєчасно подати суду, які могли б вплинути на встановлені судом першої інстанції обставини.

Окремо, апеляційний суд зауважує, що відповідно до ст. 161 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи, зокрема, викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом; заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.10.2020р. відповідачу було встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 7 днів з дня отримання ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі. Як вже зазначалось вище, наведену ухвалу ТОВ Миколаївський домобудівельний комбінат" отримав 02.11.2020р., проте, відзиву на апеляційну скаргу від відповідача до суду апеляційної інстанції станом на 17.12.2020р. не надходило.

Таким чином, клопотання відповідача ТОВ Миколаївський домобудівельний комбінат" про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає, оскільки повідомлені ним причини неявки судом поважними не визнаються з огляду на те, що юридична особа не позбавлена права направити в суд іншого представника, прийняти участь у режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів, а також, відповідачем не заявлено про необхідність надання будь-яких нових доказів, що можуть вплинути на розгляд даної справи.

У судовому засіданні 17.12.2020р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 26.02.2019 року між ТОВ "Зернова Столиця - Інжиніринг" (покупець) та ТзДВ "Миколаївський домобудівельний комбінат" (постачальник) був укладений Договір поставки №2602/1 (Договір), за умовами якого відповідач зобов`язався постачати, на визначених Договором умовах, товар партіями в асортименті, кількості та за ціною, узгодженою сторонами в специфікаціях, рахунках-фактурах, накладних, доданих до Договору, які є його невід`ємними частинами, а позивач зобов`язався своєчасно і належним чином приймати товар (без явних недоліків) і оплачувати його в строк та на умовах, визначених у цьому Договорі та специфікаціях (п.1.1. Договору).

Пунктом 1.2. Договору сторони встановили, , що у специфікаціях вони узгоджують: найменування, номенклатуру, асортимент, маркування, кількість, ціну товару, а також умови і терміни поставки, порядок взаєморозрахунків.

Ціна товару, зазначена в оформленій Специфікації до цього Договору, зміні не підлягає (п.1.3. Договору). Аналогічне положення наведене у п.2.2. Договору, згідно з яким вартість товару, узгоджується сторонами в Специфікації і є незмінною.

За п.1.4. Договору, підписання постачальником Специфікації засвідчує факт прийняття замовлення покупця на поставку товару до виконання. Узгоджена Специфікація є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору, його загальна сума, в тому числі ПДВ 20% складається із суми всіх партій товару, поставлених постачальником і оплачених покупцем, протягом строку дії Договору. Вартість товару, узгоджується сторонами в Специфікації і є незмінною (п.2.2. Договору).

Пунктом 3.1. Договору визначено, що покупець проводить розрахунок за поставлений за цим Договором товар на підставі виставленого рахунку та/або підписаної сторонами Специфікації, шляхом банківського переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в порядку, погодженому сторонами у Специфікації. За домовленістю сторін умови і порядок розрахунків можуть бути переглянуті і обумовлені в Специфікаціях/додаткових угодах, які є невід`ємною частиною цього Договору (п.3.4. Договору).

Згідно з п.4.1. Договору, термін поставки товару обмовляється сторонами в Специфікаціях. Термін поставки обчислюється з моменту отримання авансу на поточний рахунок постачальника, якщо інше не погоджено сторонами у Специфікації. Датою поставки товару є дата підписання покупцем видаткової накладної про приймання товару. Умови поставки товару вказується в Специфікаціях/додаткових угодах, які є невід`ємною частиною цього Договору (п.4.2. Договору).

Про дату готовності товару до постачання постачальник письмово повідомляє покупця, але не пізніше ніж за два робочих дні до передбачуваного терміну поставки товару покупцю (п. 4.3. Договору).

У відповідності до п.4.12. Договору, покупець вправі, повідомивши постачальника, відмовитися від прийняття товару, термін поставки якого порушений постачальником, в даному випадку постачальник на протязі 3-х банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги повертає покупцеві оплачений аванс в повному обсязі.

Відповідно до п. 9.1. Договору, у разі порушення цього Договору, винна сторона несе відповідальність, визначену цим Договором та чинним законодавством України.

У разі відмови від поставки узгодженого товару та/або за погодженою ціною - постачальник зобов`язаний повернути покупцю оплачений аванс в повному обсязі з урахуванням 25% річних за кожен день користування чужими грошовими коштами, а також сплатити штраф у розмірі 10% від вартості товару по специфікації/рахунку, по якій порушено зобов`язання (п.9.7. Договору).

За умовами п. 12.3. Договору, будь-які зміни, доповнення до цього договору дійсні лише тоді, коли вони зроблені письмово і оформлені належним чином обома сторонами.

Договір, доповнення та додатки до нього, підписані сторонами і передані факсом, мають силу оригіналу до моменту обміну оригіналами, і обов`язкові для виконання обома сторонами. Сторони визначають обов`язковим використанням печаток сторін Контракту при оформленні документів в рамках господарських операцій, що виникають між ними (п.12.4. Договору).

Відповідно до п.12.8. Договору, термін дії договору з моменту його підписання сторонами по 31 грудня 2019 року, але не раніше повного виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором.

Пунктом 12.14. Договору сторони узгодили, що листування та направлення документації проводиться через реквізити, вказані в розділі 13 Договору, а також через реквізити уповноважених осіб сторін (п.п.12.14.1, 12.14.2 Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, Договір підписано сторонами без зауважень та скріплено відповідними печатками юридичних осіб.

Також, 26.02.2019р. сторонами була підписана Специфікація №1 до Договору (а.с. 24-25), згідно якої позивач повинен був поставити відповідачу:

- ІСА -57 у кількості 47 штук по ціні за одиницю товару - 27916,67 грн. на загальну суму без ПДВ - 1312083,49 у строк: 23.04.2019р. - 1 шт., 24.04.2019р. - 2шт., 25.04.2019р. - 2 шт., 26.04.2019р. - 2 шт., 30.04.2019р. - 2 шт., 02.05.2019р. - 2 шт., 03.05.2019р. - 2 шт., 06.05.2019р. - 2 шт., 07.05.2019р. - 2 шт., 08.05.2019р. - 2 шт., 10.05.2019р. - 2 шт., 13.05.2019р. - 2 шт., 14.05.2019р. - 2 шт., 15.05.2019р. - 2 шт., 16.05.2019р. - 2 шт., 17.05.2019р. - 2 шт., 20.05.2019р. - 2 шт., 21.05.2019р. - 2 шт., 22.05.2019р. - 2 шт., 23.05.2019р. - 2 шт., 24.05.2019р. - 2 шт., 27.05.2019р. - 2 шт., 28.05.2019р. - 2 шт., 29.05.2019р. - 2 шт.;

- ИСА-57-БВ у кількості 18 шт. по ціні за одиницю товару - 27083,33 грн. на загальну суму без ПДВ - 487499,94 грн. у строк: 10.04.2019р. - 1 шт., 11.04.2019р. - 2 шт., 12.04.2019р. - 2 шт., 15.04.2019р. - 2 шт., 16.04.2019р. - 2 шт., 17.04.2019р. - 2 шт., 18.04.2019р. - 2 шт., 19.04.2019р. - 2 шт., 22 04.2019р. - 2 шт., 23.04.2019р. - 1 шт.;

- ИСА-57 L-1000 у кількості 9 шт. по ціні за одиницю товару - 20000,00 грн. на загальну суму без ПДВ - 180000,00 грн. у строк: 04.04.2019р. - 2 шт., 05.04.2019р. - 2 шт., 08.04.2019р. - 2 шт., 09.04.2019р. - 2 шт., 10.04.2019р. - 1 шт.;

- ИСА-57 - 1000-УЛ у кількості 5 шт. по ціні за одиницю товару - 20000,00 грн. на загальну суму без ПДВ - 100000,00 грн. у строк: 01.04.2019р. - 1 шт., 02.04.2019р. - 2 шт., 03.04.2019р. - 2 шт.;

- ИСА-57-1000-УП у кількості 7 шт. по ціні за одиницю товару - 20000,00 грн. на загальну суму без ПДВ - 140000,00 грн. у строк: 27.03.2019р. - 2 шт., 28.03.2019р. - 2 шт., 29.03-2019р. - 2 шт., 01.04.2019р. - 1 шт.;

- ИСА-57-850-МЛ у кількості 3 шт. по ціні за одиницю товару - 15666,67 грн. на загальну суму без ПДВ - 47000,01 грн. у строк: 25.03-26.03-2019р.;

- ИСА-57-800 у кількості 3 шт. по ціні за одиницю товару - 15666,57 грн. на загальну суму без ПДВ - 47000,01 грн. у строк: 22.03.-25.03.2019р.;

- ИСА-57-800-УЛ у кількості 1 шт. по ціні за одиницю товару - 15666,67 грн. на загальну суму без ПДВ - 15666,67 грн. у строк: 22.03.2019р.;

- ИСА-57-800-УП у кількості 1 шт. по ціні за одиницю товару - 15666,67 грн. на загальну суму без ПДВ - 15666,67 грн. у строк: 21.03.2019р.;

- ИСА-57-640-УЛ у кількості 1 шт. по ціні за одиницю товару - 10875,00 грн. на загальну суму без ПДВ - 10875,00 грн. у строк: 21.03.2019р.;

- ИСА-57-460-УЛ у кількості 1 шт. по ціні за одиницю товару - 10875,00 грн. на загальну суму без ПДВ - 10875,00 грн. у строк: 20.03.2019р.;

- ИСА-57-460-УП у кількості 1 шт. по ціні за одиницю товару - 8333,33 грн. на загальну суму без ПДВ - 8333,33 грн. у строк: 20.03.2019р. (п.1 Специфікації). Загальна суму з ПДВ 2 850 000,00 грн.

У відповідності до п.3 Специфікації №1, термін поставки згідно із графіком поставки, що є невід`ємною частиною даної Специфікації становить з 15.03.2019р. по 30.05.2019р..

Згідно п.5 Специфікації №1, загальна кількість товару поставленого постачальником покупцеві згідно даної Специфікації вказується в товаросупровідних документах, що є невід`ємною частиною Договору. Умови поставки: DDP ("Інкотермс 2010") - м.Одеса, Митна площа, 1, об`єкт Покупця (п.6 специфікації).

Відповідно п.п.7, 7.1 Специфікації №1, умови розрахунку: перший платіж: покупець здійснює передоплату у розмірі 70% від загальної вартості товару, узгодженої сторонами у даній Специфікації, шляхом безготівкового переказу коштів на поточний рахунок постачальника.

Згідно п.7.2 Специфікації №1, другий платіж: покупець здійснює другий платіж у розмірі 10% від загальної вартості товару, узгодженої сторонами у даній Специфікації шляхом безготівкового переказу коштів, на поточний рахунок постачальника до 13.05.2019 (включно).

Пунктом 7.3 Специфікації №1 визначено, що третій платіж покупець здійснює у розмірі 10% від загальної вартості товару, узгодженої сторонами у даній Специфікації, шляхом безготівкового переказу коштів, на поточний рахунок постачальника до 17.05.2019 (включно).

У відповідності до п.7.4 Специфікації №1, четвертий платіж: остаточний розрахунок у розмірі 10% від загальної вартості товару за даною Специфікацією, покупець здійснює протягом 3-х банківських днів з банківського дня наступного після отримання всього товару за даною Специфікацією та підписання видаткової накладної за відсутності претензій щодо якості та/або кількості та/або номенклатури товару. Порядок розрахунків, вказаний у п.п.7.2-7.3 Специфікації, дійсний за умови поставки товару у погоджений сторонами строк у п.1 Специфікації (п.7.5 Договору).

Пунктом п.9 Специфікації №1 визначено, що справжня Специфікація є невід`ємною частиною Договору та складена в двох екземплярах по одному для кожної сторони і набирає чинності з моменту її підписання сторонами.

Також, між сторонами було підписано Додаток№1 від 26.02.2019р. "Календарний графік поставки" до Специфікації №1 від 26.02.2019р. до Договору (а.с. 26).

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов Договору та Специфікації №1 до Договору позивач перерахував на рахунок відповідача передоплату у розмірі 2 030 000,22 грн., що підтверджується платіжним дорученням №182 від 06.03.2019р. (а.с. 27).

Також, матеріали справи свідчать про затримання відповідачем здійснення поставок товару, які здійснювались у розріз зі строками погодженого сторонами календарного графіку поставок.

Крім того, відповідачем було здійснено лише часткову поставку окремих блоків підпірних стін на загальну суму 300 000,70 грн., що підтверджується:

- видатковою накладною №300 від 17.04.2019р. на суму 46 000,72 грн. (а.с. 50), товарно - транспортною накладною №ТТН947 від 17.04.2019 р.(а.с. 51);

- видатковою накладною №311 від 22.04.2019 на суму 65 999,99 грн. (а.с. 52), товарно - транспортною накладною №ТТН967 від 22.04.2019р. (а.с. 53);

- видатковою накладною №317 від 24.04.2019 на суму 69 000,00 грн. (а.с. 54), товарно - транспортною накладною №ТТН1025 від 24.04.2019р. (а.с. 55);

- видатковою накладною №326 від 25.04.2019 на суму 68 999,99 грн. (а.с. 56), товарно - транспортною накладною №ТТН1041 від 25.04.2019р. (а.с. 57);

- видатковою накладною №354 від 06.05.2019 на суму 50 000,00 грн. (а.с. 58), товарно - транспортною накладною №ТТН1097 від 06.05.2019р. (а.с. 59).

Вказане відповідачем не спростовується.

Судом першої інстанції встановлено, що у зв`язку з простроченням поставок, покупець звернувся до відповідача з листом №0605/19-8 від 06.05.2019р. в якому вимагав здійснити всі можливі заходи для поставки товару у погоджені строки та попередив постачальника про можливе вимушене застосування штрафних санкцій, передбачених Договором (а.с. 30-32).

У відповідь Товариство з додатковою відповідальністю Миколаївський домобудівельний комбінат повідомило покупця, що поставить вироби по Специфікації №1 (з правленнями від 06.05.2019р.) згідно з графіком, який надає, що підтверджується листом відповідача від 07.05.2019р. №169 (а.с.33-34).

Як стверджує позивач, такими діями відповідач фактично в односторонньому порядку відмовився від належного виконання прийнятих на себе зобов`язань за Договором.

Позивач, у зв`язку з порушенням відповідачем умов Договору, листом від 10.05.2019р. №104 вимагав від відповідача повернення сплачених позивачем (в порядку передоплати) грошових коштів (а.с. 36-38).

Вказаний лист був отриманий відповідачем 16.05.2019р., що підтверджується витягом з веб-сервісу ПАТ "Укрпошта" (а.с. 39).

Відповідь на зазначений лист від відповідача не надходила.

Матеріали справи свідчать, що 10.05.2019р. покупець направив на адресу постачальника претензію від 10.05.2019р. вих. №105, в якій вимагав сплатити нараховані штрафні санкції на підставі п.9.3 Договору та пп.9.3.1 Договору, а також повернути сплачені грошові кошти протягом трьох банківських днів з дати отримання претензії (а.с.40-44).

Вказана претензія була отримана відповідачем 16.05.2019р., що підтверджується витягом з веб-сервісу ПАТ "Укрпошта" (а.с.45).

Відповідач відповіді на вказану претензію не надав, грошові кошти не повернув.

У зв`язку з цим, 20.05.2019р. ТОВ "Зернова Столиця - Інжиніринг" повторно направило на адресу ТзДВ "Миколаївський домобудівельний комбінат" претензію №109 від 17.05.2019р. в якій вимагав сплатити нараховані штрафні санкції на підставі п.9.3 та пп.9.3.1 Договору, а також протягом трьох банківських днів з дати отримання претензії повернути сплачені в порядку передоплати грошові кошти (а.с. 46-48).

Однак, вказана претензія відповідачу вручена не була, що підтверджується витягом з веб-сервісу ПАТ "Укрпошта" (а.с. 49).

Як свідчать матеріали справи 14.06.2019р. ТОВ "Зернова Столиця - Інжиніринг" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про стягнення з ТзДВ "Миколаївський домобудівельний комбінат" 1 940 103, 22 грн., з яких сума основного боргу - 1 729 999,52 грн., пені - 124 553,70 грн., штраф - 85 550,00 грн.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 07.11.2019 року у справі №915/1586/19 провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості в сумі 50 000,00 грн. було закрито, у зв`язку з відсутністю предмету спору; в іншій частині позов задоволено.

В подальшому, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.02.2020р. у справі №915/1586/19 було затверджено мирову угоду, укладену 11.02.2020р. між ТзДВ "Миколаївський домобудівельний комбінат" та ТОВ "Зернова столиця-Інжиніринг", згідно з якою ТзДВ "Миколаївський домобудівельний комбінат" визнав наявність заборгованості перед ТОВ "Зернова столиця-Інжиніринг" за Договором поставки від 26.02.2019р. №2602/1 у розмірі 1 790 103,22 грн., а саме: 1 579 999,52 грн. основного боргу (з вирахуванням суми частково повернутого у серпні 2019р. та лютому 2020р. авансу), 124 553,70 грн. пені, 85 550,00 грн. штрафу. Сторони також погодили порядок та строки здійснення відповідних оплат (а.с. 65-72).

Відповідно до вищенаведеної ухвали суду апеляційної інстанції від 25.02.2020р. у справі №915/1586/19 рішення Господарського суду Миколаївської області від 07.11.2019р. визнано нечинним, провадження у справі №915/1586/19 закрито.

Господарським судом Миколаївської області у ході розгляду даної справи встановлено, що після повернення відповідачем позивачу частини заборгованості, відповідач не виконав взяте зобов`язання щодо повернення позивачу 679 999,52 грн. сплаченого авансу.

У зв`язку із невиконанням відповідачем прийнятих на себе зобов`язань, позивачем нараховані:

- інфляційні втрати на суму попередньої оплати в розмірі 1 679 999,52 грн. за період з 06.08.2019р. по 04.02.2020р., розмір яких склав 20 183,20 грн.;

- 172 999,95 грн. штрафу на підставі п.9.7. Договору (1 729 999,52 х 10%);

- 25% річних у розмірі 342 671,63 грн. (п.9.7. Договору), з яких:

на суму заборгованості 1 729 999,52 грн. за період з 22.05.2019р. по 05.08.2019р. нараховано 25% річних у сумі 90 054,77 грн.;

на суму заборгованості 1 679 999,52 грн. за період з 06.08.2019р. по 04.02.2020р. нараховано 25% річних у сумі 210 465,24 грн.;

на суму 1 579 999,52 грн. за період з 05.02.2020р. по 10.02.2020р. нараховано 25% річних у сумі 6 475,41 грн.;

на суму 1 256 666,02 грн за період з 11.02.2020р. по 02.03.2020р. нараховано 25% річних у сумі 18 025,95 грн.;

на суму 679 999,52 грн. за період з 03.03.2020р. по 09.04.2020р. нараховано 25% річних у сумі 17 650,26 грн.

Вищенаведені обставини стали підставою звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернова Столиця - Інжиніринг" до господарського суду з відповідним позовом.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника позивача, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.

Щодо твердження апелянта про відмову відповідача від поставки товару за Договором від 26.02.2019р. № 2602/1.

За змістом положень ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Аналогічні приписи містить і ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України).

Частиною першою ст. 188 Господарського кодексу України також передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

В силу ч.ч.1, 3 ст.651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Як вже було зазначено вище, сторонами були підписані Специфікації, які є невід`ємною частиною Договору (п. 4.1. та п. 4.2. Договору), та якими сторонами було узгоджено терміни та умови поставки Товару.

Так, зокрема, сторонами була складена та підписана Специфікація № до Договору, в якій визначено найменування, асортимент, кількість та ціни товару, що мав бути поставлений відповідачем. Крім того, у Специфікації №1 чітко визначені погоджені сторонами терміни поставки кожної одиниці замовленого позивачем товару. Умови поставки, зокрема, визначені в п. 6 Специфікації № 1: DDP ( Інкотермс 2010 ) - м. Одеса, Митна площа, 1, об`єкт покупця.

Загальна вартість товару, обумовленого Специфікацією №1 дорівнює 2 850 000,00 грн.

На виконання умов Специфікації №1, сторони також склали та підписали в якості додатку №1 до Специфікації, письмовий календарний графік поставок залізобетонних виробів постачальника.

У відповідності до п. 3.1. Договору, сторони визначили в п.7 Специфікації №1 умови розрахунків. Так, згідно з пп. 7.1. Специфікації №1, покупець здійснює передплату у розмірі 70% від загальної вартості товару, узгодженої сторонами у даній Специфікації, шляхом безготівкового переказу коштів на поточний рахунок постачальника. При цьому, 70% від вартості товару, узгодженої сторонами, становить 1 995 000,00 грн. (2 850 000,00 грн. х 70%).

Згідно х платіжним дорученням від 06.03.2019р. №182, наявним у матеріалах справи, покупець перерахував на користь продавця 2 030 000,22 грн. (перший платіж) з призначенням платежу: за блоки підпірних стін ИСА, Договір №2602/1 від 26.02.2019р., рахунок №19 від 06.03.2019р., в т. ч. ПДВ 20% 338 333,37 грн. .

З огляду на умови календарного графіку поставок та положення п. 1 Специфікації №1, відповідач був зобов`язаний розпочати поставки з 20.03.2019р. Проте, в порушення умов Договору, продавець в односторонньому порядку змінив умови поставок, здійснивши першу поставку лише 17.04.2019р.

Незважаючи на вимоги позивача щодо своєчасної поставки Товару, відповідач, істотно затримав здійснення поставок Товару, фактично зірвавши строки погодженого сторонами календарного графіку поставок, та лише частково здійснивши поставки окремих блоків підпірних стін на загальну суму 300 000,70 грн., що підтверджується наступними доказами: видаткова накладна №300 від 17.04.2019р., ТТН947 від 17.04.2019р.; видаткова накладна №311 від 22.04.2019р., №ТТН967 від 22.04.2019р.; видаткова накладна №317 від 24.04.2019р., ТТН1025 від 24.04.2019р.; видаткова

накладна №326 від 25.04.2019 р., ТТН1041 від 25.04.2019 р.; видаткова накладна №354 від 06.05.2019 р., ТТН1097 від 06.05.2019р.

Враховуючи погоджений сторонами графік поставок, судова колегія зазначає, що за вищенаведеними документами кожна поставка Товару відбувалась з простроченням.

Разом з тим, з загального обсягу замовленого товару, продавцем взагалі не було поставлено покупцю Товар на суму - 1 729 999.52 грн.

В подальшому, у листі від 07.05.2019р. №169 відповідач вказав про новий, власно встановлений та не узгоджений з позивачем графік поставки, за яким, однак, поставка товарів так і не відбулась, що можна розцінювати як односторонню відмову постачальника від виконання договірного зобов`язання по поставці Товару за Договором від 26.02.2019р. №2602/1.

У зв`язку з цим, судова колегія погоджується з доводами апелянта щодо односторонньої відмови відповідача від своїх зобов`язань.

Крім того, невиконання відповідачем умов укладеної між сторонами мирової угоди, затвердженої ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.02.2020р. у справі №915/1586/19, лише підтверджує наявність відмови відповідача від поставок узгоджених партій товару за Договором.

Щодо стягнення штрафу, 25% річних та інфляційних втрат.

Відповідно до ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі статтею 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями, за змістом ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.ст. 611, 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з 3 ст. 198 Господарського кодексу України відсотки за грошовими зобов`язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

Частиною 3 ст. 693 Цивільного кодексу України встановлено, що на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Статтею 536 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Як зазначено вище, відповідно до п. 9.7 Договору у разі відмови від поставки узгодженого товару та/або за погодженою ціною - постачальник зобов`язаний повернути покупцю оплачений аванс в повному обсязі з урахуванням 25% річних за кожен день користування чужими грошовими коштами, а також сплатити штраф у розмірі 10% від вартості товару по специфікації/рахунку, по якій порушено зобов`язання.

Таким чином сторони узгодили в підписаному без зауважень та заперечень Договорі процентні ставки штрафних санкцій.

Враховуючи невиконання відповідачем взятих не себе зобов`язань щодо повернення позивачу 679 999,52 грн. сплаченого авансу, останній, на підставі п. 9.7 Договору, нарахував 172 999,95 грн. штрафу та 342 671,63 грн. - 25% річних, перевіривши розрахунок яких,судова колегія зазначає, що він є правильним.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції безпідставно відмовлено позивачу у стягненні з відповідача 25% відсотків річних за користування чужими грошовими коштами у розмірі 342 671.63 грн. та штрафу у розмірі 172 999,95 грн. за період з 22.05.2019р. по 09.04.2020р.

Водночас, за прострочення виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення (ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України), у зв`язку з чим, позивач нарахував відповідачу 20 183,20 грн. інфляційних втрат.

Апеляційний суд, перевіривши вказану суму, зазначає, що інфляційні втрати за період з 22.05.2019р. по 09.04.2020р. є правильним.

Окремо, судова колегія звертає увагу, що місцевий господарський суд відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та відсотків річних, з посиланням на правову позицію Верховного Суд у постанові від 20.11.2018р. у справі №916/75/18, зазначив про те, що повернення суми попередньої оплати за договором поставки не є грошовим зобов`язанням у розумінні статті 625 Цивільного кодексу України.

Однак, колегія суддів звертає увагу, що у постанові від 22.09.2020р. у справі №918/631/19 Велика Палата Верховного Суду відступила від правових висновків Верховного Суду України та Верховного Cуду щодо застосування ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України у випадку прострочення зобов`язання з повернення суми попередньої оплати товару, визначивши, що правовідношення, в якому у зв`язку із фактичним закінченням строку поставки у постачальника (продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до ч.2 ст. 693 Цивільного кодексу України, є грошовим зобов`язанням, а тому на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати і 3 % річних на підставі ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Так, у наведеній постанові Велика Палата зазначила наступне.

Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2018 року у справі №910/12382/17).

Відповідно до встановлених судами обставин справи, за змістом статті 625 ЦК України, яка регулює відповідальність за порушення грошового зобов`язання, стягувана позивачем з відповідача сума інфляційних втрат та 3% річних від несплаченої (неповернутої) суми попередньої оплати є відповідальністю сторони господарського договору за допущене нею правопорушення у сфері господарювання.

За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11.04.2018 року у справі № 758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18) та від 16.05.2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).

У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Не є таким винятком із загального правила випадок, коли покупець має право вимагати повернення суми попередньої оплати на підставі частини другої статті 693 ЦК України.

З огляду на таку юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія положень частини другої статі 625 ЦК України.

Тобто правовідношення, в якому у зв`язку із фактичним закінченням строку поставки у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, є грошовим зобов`язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3% річних на підставі частини другої статті 625 цього Кодексу.

Отже, у справі, яка переглядається, суди попередніх інстанцій помилково вважали, що відсутні правові підстави для застосування до спірних правовідносин приписів частини другої статті 625 ЦК України.

У зв`язку із цим Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від протилежних висновків щодо застосування норми права (статті 625 ЦК України) у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України від 16.09.2014 року у справі №921/266/13-г/7 (провадження № 3-90гс14) та від 18.10.2017 року у справі №910/8318/16 (провадження № 3-133гс17); у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.03.2018 року у справі №910/23585/16, від 14.03.2018 року у справі №910/24853/13, від 26.10.2018 року у справі №910/1775/18, від 20.11.2018 року у справі № 916/75/18 , від 21.06.2019 року у справі №910/9288/18, від 01.07.2019 року у справі №910/5773/18, від 24.09.2019 року у справі №922/1151/18, від 17.10.2018 року у справі №923/1151/17, від 18.12.2019 року у справі №906/190/19; у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21.11.2018 року у справі №745/26/16-ц (провадження № 61-14087св18).

Натомість Велика Палата Верховного Суду погоджується з доводами скаржника про те, що відповідач прострочив своє грошове зобов`язання з повернення суми попередньої оплати у зв`язку із фактичним закінченням строку поставки, та яку позивач зажадав повернути на підставі частини другої статті 693 ЦК України.

Таким чином у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, частини першої статті 530 ЦК України з наступного дня після спливу строку поставки, тобто з 01 грудня 2016 року.

З огляду на встановлені обставини, судова колегія зазначає, що наведені скаржником у апеляційній скарзі доводи є підставою для задоволення останньої та скасування оскаржуваного судового рішення і ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 14 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд апеляційної, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За змістом п.1 ч. 4 цієї статті у разі задоволення позову, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

При зверненні Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернова Столиця - Інжиніринг" до суду з позовом у даній справі підлягав сплаті судовий збір у сумі 8 037,82 грн.

Відповідно до платіжного доручення від 08.04.2020р. №1401 позивачем за подання позову до суду першої інстанції було сплачено судовий збір у розмірі 8 037,82 грн.

За положеннями п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, розмір судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Враховуючи вищевикладене, оскаржуючи рішення місцевого господарського суду у даній справі, апелянт повинен був сплатити судовий збір у розмірі 12 056,73 грн. (8 037,82 * 150%).

Крім того, як вбачається з матеріалів справи за представництво інтересів позивача в Господарському суді Миколаївської області, в ході вирішення судового спору у справі №915/521/20, ТОВ Зернова Столиця - Інжиніринг сплачено вартість професійної правничої (правової) допомоги адвокатів АО СІ.ЕЛ.ЕС. у розмірі 53 585,48 грн.

На підтвердження зазначеної суми, позивачем надано Договір від 04.06.2019р. №1 про надання професійної (правової) допомоги, який укладений між ТОВ Зернова Столиця - Інжиніринг (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням СІ.ЕЛ.ЕС. (Адвокатське об`єднання).

Відповідно до вказаного Договору Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати професійну правничу допомогу Клієнту на підставі доручень останнього (п.1 Договору).

Безпосередній зміст правничої допомоги за цим Договором та розмір гонорару за його виконання визначається сторонами шляхом укладання додаткових угод (п.п.1.1, 17, 18 Договору).

Додатковою угодою від 07.04.2020р. №5 до Договору №1 про надання професійної (правової) допомоги сторони погодили виплату фіксованої суми гонорару за надання правової допомоги у справі №915/521/20, яка складає 10% від ціни заявленого позову (а.с. 80).

Договір про надання правової допомоги від 04.06.2019р. та Додаткова угода від 07.04.2020р. підписані сторонами без зауважень. На кожному документі наявна печатка ТОВ Зернова Столиця - Інжиніринг .

У матеріалах справи міститься детальний опис наданої правової допомоги, а також - акти-рахунки, на підставі яких ТОВ Зернова Столиця - Інжиніринг оплатило Адвокатському об`єднанню 53 585,48 грн. що підтверджується платіжними дорученнями від 16.04.2020р. №1417 та від 13.05.2020р. №8175 грн., наявними у матеріалах справи.

Відповідно до протоколу судового засідання суду першої інстанції від 10.09.2020р. представництво інтересів позивача здійснювались адвокатом Задернівською Я.Є., яка є адвокатом Адвокатського об`єднання СІ.ЕЛ.ЕС. , у відповідності до ордеру №ОД540419 від 09.04.2020р., долученого до матеріалів справи.

Позовна заява також підписана представником ТОВ Зернова Столиця - Інжиніринг - адвокатом Задернівською Я.Є.

Відповідно до приписів статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За положеннями ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналогічна правова позиція міститься у Постанові Верховного Суду від 18.12.2018р. у справі №910/4881/18.

Судова колегія зазначає, що відповідачем не заявлено клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу.

Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За змістом статті ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020р. у справі № 910/4201/19).

Адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ; відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Отже, судова колегія зазначає, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

На підтвердження надання правової допомоги суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24.09.2020р. у справі №520/9408/18.

Проаналізувавши вимоги ТОВ Зернова Столиця - Інжиніринг про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, надані заявником документи в їх сукупності апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в заявленому розмірі, оскільки цей розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат з урахуванням складності справи.

З огляду на вищевикладене, у зв`язку із скасуванням судом апеляційної інстанції рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.09.2020р., з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, з Товариства з додатковою відповідальністю "Миколаївський домобудівельний комбінат" підлягають стягненню: 8 037,82 грн. судового збору за звернення до Господарського суду Миколаївської області; 12 056,73 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги; 53 585,48 грн. вартості професійної правничої допомоги (гонорару) адвокатського об`єднання за представництво інтересів позивача в суді першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернова Столиця - Інжиніринг" задовольнити.

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.09.2020р. у справі №915/521/20 скасувати.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернова Столиця - Інжиніринг" задовольнити.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Миколаївський домобудівельний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернова Столиця - Інжиніринг" суму грошових коштів у загальному розмірі 535 854,78 грн., з яких: 342 671,63 грн. - 25% річних за користування чужими грошовими коштами, 172 999,95 грн. - штраф, 20 183,20 грн. - інфляційні втрати.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Миколаївський домобудівельний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернова Столиця - Інжиніринг" 8 037,82 грн. судового збору за розгляд справи у Господарському суді Миколаївської області; 12 056,73 грн. судового збору, сплаченого за розгляд апеляційної скарги та 53 585,48 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції.

Доручити Господарському суду Миколаївської області видати відповідні накази із зазначенням повних реквізитів сторін.

Постанова відповідно до вимог ст. 284 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених у ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складений 21.12.2020р.

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Головей В.М.

Суддя Разюк Г.П.