Рішення

від 15.12.2020 по справі 902/976/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" грудня 2020 р. Cправа №902/976/20

Суддя Господарського суду Вінницької області Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Оберіг АНП - Агро", с.Вільховець Звенигородського району Черкаської області

до товариства з обмеженою відповідальністю "Щербини", м.Вінниця

про стягнення 302488,64 грн заборгованості згідно договору оренди техніки

учасники процесу: представник позивача - Попов А.В., діє на підставі ордеру.

ВСТАНОВИВ :

06.10.2020 на адресу Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява б/н від 02.10.2020 товариства з обмеженою відповідальністю "Оберіг АНП - Агро" про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Щербини" 302488,64 грн заборгованості, а саме: 288465,64 грн - основного боргу, 8820,00 грн - 3% річних та 5203 грн інфляційних втрат. Вказана заборгованість нарахована з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами Договору оренди сільськогосподарської техніки №5/09 від 04.09.2019 в частині здійснення оплати орендних платежів.

Ухвалою суду від 12.10.2020 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/976/20 для розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 12.11.2020.

За результатами судового засідання, 12.11.2020, судом постановлено ухвалу про відкладення судового засідання до 15.12.2020.

На визначену судом дату (15.12.2020) з`явився представник позивача. Натомість відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив.

Вирішуючи питання щодо повідомлення відповідача про місце, дату та час судового засідання слід зазначити, що судова кореспонденція, яка направлялася на адресу останнього, повернулася до суду службою поштового зв`язку з відміткою про невручення: "адресат відсутній за вказаною адресою".

Частиною 10 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Таким чином, оскільки судом вжито визначені статтею 242 Господарського процесуального кодексу України заходи щодо повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, що призначено на 15.12.2020 у суду є достатні підстави вважати, що останній не скористався своїм правом на участь свого представника у судовому засіданні.

Положеннями ст.178 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло.

З огляду на вищезазначене суд приходить висновку, що відповідач належним чином повідомлений про дане судове засідання. Неявка останнього є підставою до розгляду справи за його відсутності, що передбачено п.1 ч.3 ст.202 ГПК України.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Під час судового засідання, 15.12.2020, представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Після закінчення судових дебатів суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати та орієнтовний час повернення.

Таким чином, розглянувши матеріали господарської справи, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

04.09.2019 між товариством з обмеженою відповідальністю "Оберіг АНП - Агро" (далі по тексту також - Орендодавець, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Щербини" (далі по тексту також - Орендар, відповідач) укладено Договір №5/09 оренди сільськогосподарської техніки (далі по тексту також - Договір).

В порядку та на умовах, визначених цим Договором, Орендодавець передає за плату Орендареві у строкове користування, а Орендар зобов`язується прийняти від Орендодавця у строкове користування технічно справну та обладнану належним чином наступну сільськогосподарську техніку:

1.1.1. Комбайн зернозбиральний СІааs Lexion 580 ,07 року випуску, номер двигуна НОМЕР_1 , заводський номер НОМЕР_2 , реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , (надалі іменується с/г техніка) з екіпажем/персоналом, та зобов`язується сплачувати Орендодавцеві орендну плату (п.1.1. Договору).

Відповідно до п.1.2. Договору об`єктом цього договору є с/г техніка, перелік та комплектація якої зазначена в акті прийому - передачі (Додаток 1 до Договору).

Орендодавець зобов`язується передати с/г техніку в оренду Орендареві в строк з 10.09.2019 до 20.09.2019 включно за актом приймання-передачі, який є невід`ємною частиною цього Договору. Строк оренди уточнюється Сторонами в залежності від наявних площ с/г культур до збирання, погонних умов тощо, але завершується датою повернення Орендарем Орендодавцю с/г техніки за відповідним актом (п. 2.1. Договору).

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що орендна плата за весь термін користування предметом оренди складає 214710.00 грн (з ПДВ), що дорівнює 8500,00 доларів США на дату укладення договору. Орендна плата змінюється в залежності від курсу продажу долара на міжбанку на дату оплати орендної плати Орендарем на рахунок Орендодавця.

Згідно до п.3.3. Договору Орендар зобов`язується сплатити Орендодавцеві орендну плату на протязі 5-ти днів, що слідує за датою фактичного завершення терміну оренди с/г техніки, шляхом перерахування коштів на рахунок Орендодавця, вказаний в реквізитах Договору, на підставі рахунку-фактури.

Сторонами узгоджено, що с/г техніка має бути повернена за актом приймання-передачі Орендодавцеві після закінчення строку користування у справному стані з урахуванням нормального фізичного зносу, що виник в період експлуатації (п.6.1. Договору).

На виконання умов Договору, 10.09.2019, сторонами підписано та скріплено печатками Акт прийому-передачі (додаток №1), відповідно до якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв Комбайн зернозбиральний СІааs Lexion 580 ,2007 року випуску, номер двигуна НОМЕР_1 , заводський номер НОМЕР_2 , реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 . С/г техніка передана у технічно справному стані. Претензій одна до одної щодо предмету оренди сторони не мають.

В подальшому, 24.12.2019, сторонами підписано та скріплено печатками Акт приймання-передачі (додаток №2), згідно якого Орендар передав, а Орендодавець прийняв Комбайн зернозбиральний СІааs Lexion 580 ,2007 року випуску, номер двигуна НОМЕР_1 , заводський номер НОМЕР_2 , реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 . С/г техніка передана у задовільному робочому стані. Орендна плата за період користування складає 398465,64 грн.

Окрім того сторонами обопільно підписано та скріплено печатками сторін Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 24.12.2019, згідно якого ТОВ "Оберіг АНП-Агро" були надані ТОВ "Щербини" послуги оренди с/г техніки, загальною вартістю 398465,64 грн з ПДВ. При цьому сторони зазначили, що претензій одна до одної не мають.

Як слідує з матеріалів справи, зокрема виписок з банку від 18.09.2019 та від 30.09.2019, відповідачем сплачено на рахунок позивача грошові кошти в сумі 110 000,00 грн із зазначенням наступного призначення платежу: "за послуги оренди комбайнів зг.дог.№5/09 від 04.09.2019".

Таким чином, неоплаченими залишилися послуги на суму 288465,64 грн, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Враховуючи встановлені обставини суд зважає на наступні законодавчі положення.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

З моменту укладення сторонами договору оренди сільськогосподарської техніки між ними виникли зобов`язання, які мають правову природу договору оренди майна а, відтак, правовідносини, які виникли у зв`язку з його виконанням регулюються положеннями глави 58 ЦК України, глави 30 ГК України.

У відповідності до ч.ч. 1, 6 ст.283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст.762 ЦК України).

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ч.ч. 1, 4 ст.286 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

З урахуванням встановлених обставин суд приходить до висновку про наявність факту порушення відповідачем прав позивача, за захистом яких останній звернувся, оскільки матеріалами справи підтверджено факт користування відповідачем майном та відсутність повної та своєчасної оплати зі сторони останнього за орендоване майно - сільськогосподарську техніку.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача 288465,64 грн заборгованості по орендній платі підлягають задоволенню.

Розглядаючи спір в частині стягнення 5203,00 грн - інфляційних втрат та 8820,00 грн - 3 % річних, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до приписів статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалось раніше, згідно пункту 3.3. Договору орендна плата підлягає сплаті на протязі 5-ти днів, що слідує за датою фактичного завершення терміну оренди с/г техніки.

Таким чином, враховуючи дату повернення орендованої техніки - 24.12.2019, відповідач був зобов`язаний оплатити вартість отриманих послуг до 31.12.2019, однак, як встановлено судом, останнім не було виконано вказаний обов`язок.

З огляду на викладене, оскільки судом встановлено, що відповідачем допущено прострочення виконання зобов`язань, визначених умовами Договору в частині сплати вартості отриманих послуг, вимоги позивача щодо стягнення 3 % річних, інфляційних втрат є правомірними та обґрунтованими.

Оцінюючи визначений позивачем період нарахування компенсаційних нарахувань суд зазначає, що останнім не враховано положення п.3.3. Договору щодо строку наданого відповідач для виконання ним обов`язку щодо проведення розрахунків за отримані послуги.

Враховуючи викладене, здійснивши перевірку правильності розрахунку компенсаційних нарахувань за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора судом встановлено, що розмір інфляційних втрат становить 4913,80 грн, тоді як 3 % річних дорівнює 6502,36 грн.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення компенсаційних нарахувань підлягають частковому задоволенню, у розмірі визначеному судом.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлені до стягнення нарахування.

З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково.

За правилами ст.129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо відшкодування понесених позивачем витрат на правову допомогу суд враховує наступне.

04.08.2020 між Адвокатським бюро "Попова Андрія" (далі по тексту також - Бюро) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оберіг АНП-Агро" (далі по тексту також - Клієнт) укладено Договір №01/08/2020 про надання правової допомоги (далі по тексту також - Договір №01/08/2020).

Предметом цього Договору є надання Бюро Клієнту правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань, правового супроводу Клієнта в судах, складання, підписання та подача заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів Клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення, з питань, проходження та припиненням державної служби і представництво Клієнта, зокрема, в Господарському суду Вінницької області, в Південно-західному апеляційному господарському суді та Верховному суді (п.1.1. Договору №01/08/2020).

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2021 (п.3.1. Договору №01/08/2020).

Відповідно до п.4.1. Договору №01/08/2020 вартість послуг Бюро розраховується погодинно та сплачується на підставі розрахунку. Ціна за 1 годину становить 1000,00 грн.

31.08.2020 сторонами обопільно підписано та скріплено печатками розрахунок витрат на правничу допомогу, відповідно до якого Бюро надає ТОВ "Оберіг АНП - Агро" наступну правничу допомогу в Господарському суді Вінницької області:

1. Досудова підготовка, складання претензій, пошук та аналіз судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах, надання консультацій та роз`яснень Клієнту. Кількість витраченого часу - 8 годин. Загальна вартість 8000,00 грн.

2. Складання позовної заяви. Кількість витраченого часу - 2 години. Загальна вартість 2000,00 грн.

Згідно платіжного доручення № 1661 від 31.08.2020 позивачем сплачено на рахунок Бюро 10000,00 грн.

З огляду на встановлені обставини суд зважає на наступні законодавчі положення.

Частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" N 5076-VI від 05.07.2012 (далі - Закон №5076) встановлено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Згідно ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

На підставі ст.86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як зазначив Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 13.05.2020 по справі №922/2749/19, відповідно до частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд має право за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, але лише у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті, яка, зокрема встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справ. При цьому, для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката недостатньо лише клопотання сторони. У такому разі на сторону покладається також обов`язок доведення неспівмірності витрат.

Водночас, беручи до уваги принцип змагальності, який знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частини 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суд, який вирішує питання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, має надавати оцінку тим обставинам, щодо яких є заперечення у клопотанні іншої сторони, а також її доказам невідповідності заявлених до відшкодування витрат критеріям співмірності. Окрім того, суд, виконуючи вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, має чітко зазначити, яка з вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України була не дотримана при визначенні розміру витрат на оплату послуг адвоката, оскільки лише з цих підстав можна зменшити розмір витрат, який підлягає розподілу між сторонами.

При цьому суд також вважає за необхідне врахувати позицію Касаційного господарського суду у складі Верховний Суд викладену в постанові від 24.11.2020 по справі № 911/4242/15 відповідно до якої: "Оскільки проти розміру витрат на правничу допомогу має заперечувати обов`язково інша сторона і якщо вона не заперечує, то у суду відсутні підстави надавати оцінку кількості часу витраченому адвокатом на виконання робіт".

Таким чином, оскільки відповідач не звертався до суду з вимогою про зменшення витрат на оплату послуг адвоката позивача у суду відсутні підстави для надання оцінки кількості часу витраченому адвокатом на виконання робіт.

Водночас суд зауважує, що матеріалами справи підтверджується виконання Адвокатом зазначених у Розрахунку дій, зокрема складання позовної заяви та претензій.

З огляду на викладене, а також те, що заявлена позивачем до відшкодування сума понесених витрат на правову допомогу є обґрунтованою та пропорційною до предмета спору, суд вважає за можливе задовольнити вимогу позивача та відшкодувати за рахунок відповідача його витрати, пов`язані з правничою допомогою, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 14, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Щербини" (вул.Келецька, 64/47-А, (офіс 1), м.Вінниця, 21000, код ЄДРПОУ 40148610) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Оберіг АНП - Агро" (вул.Чорновола, буд.1, с. Вільховець, Звенигородський район, Черкаська обл., 20260, код ЄДРПОУ 34342431) 288465,64 грн - заборгованості; 4913,80 грн - інфляційних втрат; 6502,36 грн - 3% річних; 9913,82 грн - відшкодування витрат на професійну правничу допомогу; 4498,23 грн - судового збору.

3. В позові в частинах стягнення 289,20 грн - суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, та 2317,64 грн - 3% річних - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст. 256, 257 ГПК України). Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 21 грудня 2020 р.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу (вул.Чорновола, буд.1, с. Вільховець, Звенигородський район, Черкаська обл., 20260);

3 - відповідачу (вул.Келецька, 64/47-А, (офіс 1), м.Вінниця, 21000)