Ухвала

від 21.12.2020 по справі 904/6323/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про забезпечення позову

21.12.2020м. ДніпроСправа № 904/6323/19

За заявою Дніпропетровської обласної прокуратури

про забезпечення позову

у справі:

за позовом Першого заступника прокурора Дніпропетровської області (м. Дніпро) в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (м. Дніпро)

до відповідача-1: Державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Андрєєвої Ганни Олегівни (м. Дніпро)

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Миксагропром" (м. Дніпро)

відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю "Козеріг-2" (село Військове, Солонянського району, Дніпропетровської області)

відповідача-4: Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Сумисільхозторг" (м. Львів)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Водянської сільської ради (село Водяне, Верхньодніпровського району, Дніпропетровської області)

про скасування записів державної реєстрації прав оренди та суборенди, витребування земельної ділянки площею 99,5906 га

Суддя Фещенко Ю.В.

Без участі представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Перший заступник прокурора Дніпропетровської області звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (далі - позивач), в якій, на момент звернення з нею до суду, просив суд:

- визнати протиправним та скасувати запис державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Андрєєвої (Павловської) Г.О. №32060807 від 19.06.2019 про реєстрацію права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 99,5906 га, кадастровий номер 1221083300:01:071:0007, що розташована на території Водянської сільської ради Верхньодніпровського району, на підставі договору оренди №19/06-12/19ДО від 19.06.2019, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Миксагропром";

- визнати протиправним та скасувати запис державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Андрєєвої (Павловської) Г.О. №32075680 від 20.06.2019 про реєстрацію права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 99,5906 га, кадастровий номер 1221083300:01:071:0007, що розташована на території Водянської сільської ради Верхньодніпровського району, на підставі договору оренди №19/06-12/19ДО від 19.06.2019, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Миксагропром" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Козеріг-2";

- витребувати із незаконного володіння та користування Товариства з обмеженою відповідальністю "Миксагропром" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Козеріг-2" земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 99,5906 га, кадастровий номер 1221083300:01:071:0007, що розташована на території Водянської сільської ради Верхньодніпровського району, у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

В обґрунтування позовних прокурор зазначав, що відповідно до інформації Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (лист від 27.11.2019 № 10-4-0.6-9121/2-19) наказ про передачу в оренду та укладення договору оренди земельної ділянки із кадастровим номером 1221083300:01:071:0007, що розташована на території Водянської сільської ради Верхньодніпровського району, Дніпропетровської області не видавався, довіреність на укладання договору оренди спірної земельної ділянки не надавалась, договір оренди земельної ділянки від імені Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області не оформлявся та підписом не засвідчувався.

Від прокуратури надійшла заява про забезпечення позову (вх. суду № 60245/20 від 17.12.2020), в якій прокурор просить суд:

- накласти арешт на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 99,5906 га, кадастровий номер 1221083300:01:071:0007, що розташована на території Водянської сільської ради Верхньодніпровського району (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1855168912210) та заборонити відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Миксагропром" (49044, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 30, кв. 132; ідентифікаційний номер 42925977), та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які дії щодо відчуження, у тому числі шляхом укладення договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, передачу в оренду, суборенду, тощо, вчиняти будь-які дії, що пов`язані з державною реєстрацією речових прав на спірну земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 99,5906 га, кадастровий номер 1221083300:01:071:0007, що розташована на території Водянської сільської ради Верхньодніпровського району (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1855168912210).

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що після відкриття провадження у вказаній справі прокуратурі з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стало відомо, що 09.10.2020 внесено запис про припинення права суборенди ТОВ "Козеріг-2" на спірну земельну ділянку, та 10.10.2020 проведено державну реєстрацію права суборенди вказаної земельної ділянки за Товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Сумисільхозторг" на підставі договору суборенди №19/06-12/19ДО від 15.01.2020, укладеного із ТОВ "Миксагропром". У зв`язку із зазначеними обставинами, виникла об`єктивна необхідність у зміні прокурором предмету спору у справі та залучення Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Сумисільхозторг" до участі в подальшому розгляді справи у якості співвідповідача. Прокурор зазначив, що враховуючи характер та предмет спірних правовідносин, протиправність дій відповідачів щодо подальшого незаконного розпорядження та використання земельної ділянки державної власності після подання вищевказаної позовної заяви, прокурор вважає, що є усі підстави для вжиття судом заходів забезпечення позову. Оскільки, у разі, якщо відповідачами буде здійснено укладення нових договорів оренди чи суборенди спірної земельної ділянки після закриття судом підготовчого провадження у даній справі, прокурор не зможе здійснити зміну предмету позову. Та, як наслідок, у разі задоволення позовних вимог, виконання рішення суду буде унеможливлено.

Дослідивши матеріали поданої заяви про забезпечення позову, господарський суд вважає її такою, що підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист. Частиною 1 статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що кожному, гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.

Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Як наголосив Європейський суд у справі "Горнсбі проти Греції" виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

Так, право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Стгеесе), від 19.03.1997 пункт 40. Reports of Judgments and Decisions 1997-11). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" п Італії (Immobiliare Saffi v. Italy), [GCJ. N 22774/93, n. 66. ECHR 1999-V).

Виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як невід`ємну складову судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якому йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу ("Бурдов проти Росії", комюніке Секретаря Суду 07.05.2002; рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).

У пункті 43 рішення Європейського суду від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд - і водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Також у рішенні Європейського суду від 18.05.2004 у справі "Продан проти Молдови" суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній зі сторін.

Таким чином, господарський суд, будучи органом правосуддя, повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

По суті, забезпечення позову - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову, є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення, що повністю відповідає вимогам Європейського суду зазначеним вище.

Суд зауважує, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Суд також зауважує, що для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду.

Так, на підтвердження вчинення таких дій зацікавленими особами, позивачем долучено до заяви інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, з якої вбачається, що 09.10.2020 внесено запис про припинення права суборенди ТОВ "Козеріг-2" на спірну земельну ділянку, та 10.10.2020 проведено державну реєстрацію права суборенди вказаної земельної ділянки за Товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Сумисільхозторг" на підставі договору суборенди №19/06-12/19ДО від 15.01.2020, укладеного із ТОВ "Миксагропром"

Після системного аналізу вказаних обставин та доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку наявності обґрунтованої загрози істотного ускладнення виконання рішення суду, ефективного захисту або поновлення порушених прав позивача, за захистом яких звернувся прокурор, у разі задоволення позовних вимог у даній справі.

В той же час, адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

В статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно, що належить або підлягає передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб, а також забороною відповідачу вчиняти певні дії.

З огляду на обставини справи, накладення арешту на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 99,5906 га, кадастровий номер 1221083300:01:071:0007, що розташована на території Водянської сільської ради Верхньодніпровського району та встановлення заборони на вчинення щодо неї будь-яких реєстраційних дій, є обґрунтованим та співмірним заходом забезпечення позову, застосування якого гарантує можливість реального відновлення порушених прав держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Проаналізувавши доводи заявника, з урахуванням викладених обставин, суд дійшов висновку, що вжиття заявлених позивачем по даній справі заходів забезпечення позову сприятиме захисту та поновленню порушених прав позивача та виконанню рішення по даній справі у разі задоволення позовних вимог. Тоді як невжиття заявлених позивачем заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі, що в свою чергу призведе до нівелювання функції судового рішення, як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд вбачає наявність зв`язку між зазначеним заходом забезпечення позову і предметом спору, співмірність заходу із заявленою прокурором вимогою. Вжиття наведених заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді та в разі задоволення позову забезпечить можливість виконання рішення суду. Тоді як, невжиття зазначених заходів до забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення господарського суду в разі прийняття його на користь позивача.

Частинами 1 та 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

В частині 1 статті 141 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Суд, врахувавши викладені обставини та характер правовідносин, що склалися між сторонами, приходить до висновку, що забезпеченням даного позову відповідачам не буде спричинено жодних збитків.

В даному випадку суд не вбачає підстав задля застосовування зустрічного забезпечення з огляду на те, що Перший заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури просить суд накласти арешт на майно.

Враховуючи все вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити заяву Першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури про забезпечення позову.

Керуючись статтями 42, 136, 137, 138, 139, 140, 141, 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України , суд

УХВАЛИВ:

Заяву Першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 99,5906 га, кадастровий номер 1221083300:01:071:0007, що розташована на території Водянської сільської ради Верхньодніпровського району (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1855168912210) та заборонити відповідачу -Товариству з обмеженою відповідальністю "Миксагропром" (49044, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 30, кв. 132; ідентифікаційний номер 42925977) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які дії щодо відчуження, у тому числі шляхом укладення договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, передачу в оренду, суборенду, тощо, вчиняти будь-які дії, що пов`язані з державною реєстрацією речових прав на спірну земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 99,5906 га, кадастровий номер 1221083300:01:071:0007, що розташована на території Водянської сільської ради Верхньодніпровського району (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1855168912210).

Стягувачем за даною ухвалою є: Перший заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 38; ідентифікаційний код 02909938) в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру Дніпропетровській області (49006, м. Дніпро, вул. Філософська, буд. 39-А; ідентифікаційний код 39835428).

Боржником за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю "Миксагропром" (49044, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 30, кв. 132; ідентифікаційний номер 42925977).

Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили 21.12.2020, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред`явлена до виконання в строк до 22.12.2023.

Ухвала з урахуванням пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" має статус виконавчого документа. В силу статті 129-1 Конституції України та статті 144 Господарського процесуального кодексу України ця ухвала є обов`язковою для виконання всіма органами, організаціями та посадовими особами на всій території України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Повний текст ухвали підписаний - 21.12.2020.

Суддя Ю.В. Фещенко