Рішення

від 02.12.2020 по справі 910/5404/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.12.2020Справа № 910/5404/20

Господарський суд міста Києва, в складі судді Баранова Д.О., за участю секретаря судового засідання Зарудньої О.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Брифінг" (09175, Київська обл., с. Мала Вільшанка, вул. Перемоги, буд. 24А; ідентифікаційний код 32687586)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Генерація Тепла" (04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 48, офіс 711; ідентифікаційний код 40366015)

про стягнення 197 689,10 грн,

Представники сторін:

від позивача: Опаріна А. Л.

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Брифінг" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Генерація Тепла", в якому позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором підряду № 208 від 19.11.2019 в розмірі 197 689, 10 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Брифінг" залишено без руху, позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду уточненої позовної заяви із приведеною у відповідність прохальною частиною позову.

20.05.2020 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Брифінг" про усунення недоліків, до якого позивачем додано уточнену позовну заяву із приведеною у відповідність прохальною частиною.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 17.06.2020.

17.06.2020 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2020 підготовче засідання відкладено на 08.07.2020.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 08.07.2020 та 22.07.2020 у підготовчому засіданні оголошувалася перерва відповідно до 22.07.2020 та до 19.08.2020.

28.07.2020 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача про встановлення строку на подання відзиву до 01.09.2020, оскільки відповідачем досі не отримано копію позову та копію ухвали суду.

У підготовчому засіданні 19.08.2020 суд розглянувши клопотання відповідача про встановлення строку на подання відзиву, дійшов висновку відмовити в його задоволенні, оскільки строк на подання відзиву відповідачу встановлювався ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 25.05.2020, а поважних причин щодо пропуску та продовження такого строку відповідачем у своєму клопотання не зазначено. Дана інформація занесена до протоколу судового засідання від 19.08.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2020 закрито підготовче провадження у справі, розгляд справи призначено на 30.09.2020.

28.09.2020 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача про перенесення судового засідання для мирного врегулювання спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2020 у судовому засідання оголошено перерву до 21.10.2020.

У зв`язку із перебування судді Баранова Д.О. на лікарняному судове засідання 21.10.2020 не відбулося.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2020 розгляд справи призначено на 25.11.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 у судовому засідання оголошено перерву до 02.12.2020.

01.12.2020 до Господарського суду міста Києва надійшли додаткові пояснення позивача щодо періоду нарахування заборгованості.

У підготовчому засіданні 02.12.2020 представник позивача надав додаткові пояснення по суті заявлених позовних вимог та просив суд задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача у дане засідання не з`явився, належним чином повідомлявся про місце, дату та час розгляду справи.

Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи у судовому засіданні 02.12.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

19.11.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Брифінг" (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Генерація Тепла" (замовник) укладено договір підряду № 208, відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується виконати на власний ризик, власними силами, застосовуючи свої інструменти і матеріали роботи, визначені додатками до договору, які є невід`ємними частинами цього договору.

Відповідно до п. 1.3. договору узгодження сторонами обсягу робіт, що є предметом цього договору, для кожного окремого випадку проводиться наступним чином:

- на підставі попередніх домовленостей сторін, підрядник в письмовій формі надсилає замовнику додаток. Додаток має мати посилання на цей договір, а також, бути підписаною уповноваженою особою підрядника та завірена його печаткою. Додаток має містити умови щодо найменування робіт, місця виконання робіт, строку початку та закінчення виконання робіт, гарантійного строку та супроводжуватись договірною ціною та складеним до неї кошторисом, що підписані уповноваженою особою підрядника та завірені його печаткою;

- в разі згоди замовника з умовами, викладеними в додатку, Замовник підписує його та один екземпляр повертає підряднику. За наявністю підписів в додатку договірних цінах та кошторисах уповноважених представників сторін, вони вважаються невід`ємною частиною цього договору, а викладені в них умови вважаються узгодженими та обов`язковими для виконання сторонами.

Сторони домовились, що вартість робіт, визначена у відповідному додатку, є орієнтовною та підлягає уточненню під час приймання робіт в актах здачі - приймання виконаних робіт, відповідно до обсягу фактично виконаних підрядником робіт, виходячи з погоджених сторонами цін ( п. 1.4. договору).

Відповідно до п. 2.1.3. договору замовник зобов`язується в порядку, в строк на умовах визначених договором здійснювати розрахунок з підрядником.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що замовник приймає виконані роботи протягом трьох робочих днів з дня повідомлення підрядником про їх завершення. Роботи вважаються виконаними з дня підписання обома сторонами двостороннього акту здачі-приймання виконаних робіт за формою КБ-2В і довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3.

Згідно з п. 4.1. договору загальна договірна вартість робіт за договором складається з усіх сум вартості робіт, погоджених сторонами в додатках та прийнятих замовником по актам здачі-приймання виконаних робіт.

Відповідно до п. 4.2. договору розрахунки здійснюються замовником в безготівковій формі, шляхом переказу коштів на поточний рахунок підрядника в наступному порядку

- 80 % (вісімдесят відсотків) авансу замовник сплачує шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підрядника протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання рахунка-фактури.

- 20 % (двадцять відсотків) замовник оплачує підряднику на підставі актів приймання-передачі виконаних робіт протягом 3 (трьох) банківських днів з дня підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт та отримання замовником відповідного рахунку-фактури.

У разі порушення термінів оплати щодо остаточного розрахунку за виконані роботи замовник сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від неоплаченої суми за кожен день прострочення ( п. 5.2. договору).

Договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами обов`язків згідно з цим договором, включаючи гарантійні зобов`язання підрядника. Сторона, яка прострочила виконання свого обов`язку, не вправі посилатися на закінчення строку договору, як підставу для звільнення від відповідальності за прострочення. (п. 12.1 договору).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним на виконання умов договору виконано роботи, а відповідачем прийнято узгоджені договором ізоляційні роботи на загальну суму 405 960,00 грн.

Однак позивач зазначає, що вказані роботи відповідачем станом на 09 квітня 2020 року в повному обсязі сплачені не були, у зв`язку з чим у відповідача існує заборгованість в розмірі 192 960 ,00 грн.

Крім того, позивач звертає увагу суду на те, що 11.03.2020 він звертався до відповідача з листом-вимогою № 11/03-20, в якому просив в семиденний строк з дня його отримання здійснити оплату виконаних робіт в сумі 192 960, 00 грн, однак відповідачем заборгованість так і не було погашено, що і стало підставою для звернення до суду з позовом.

Суд вказує, що докази направлення даної претензії наявні в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 208 від 19.11.2019, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором підряду.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно частини 1 статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Положеннями частини 1 та 2 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивачем виконано ізоляційні роботи на замовлення відповідача на загальну суму 405 960, 00 грн, що підтверджується актами надання послуг № 5 від 28.01.2020 на суму 46 300, 00 грн та актом № 3 від 13.01.2020 на суму 359 660, 00 грн.

Суд вказує, що зазначені акти підписані уповноваженими представниками сторін - директорами товариств, чиї підписи скріплено печатками, що в свою чергу підтверджує факт виконання позивачем робіт без зауважень та претензій відповідачу, а відтак у відповідача виник обов`язок здійснити оплату таких робіт у відповідності до п. 4.2. договору.

Крім того, в матеріалах справи містять виставлені позивачем відповідачу рахунки-факту на оплату № 27 від 21.11.2019, № 29 від 27.11.2019, № 31 від 20.12.2019 та № 21 від 21.01.2020.

Також в обґрунтування позовних вимог позивачем у позовній заяві зазначено, що ним на виконання умов Податкового кодексу України на користь відповідача були виписані податкові накладні від 03.12.2019 року № 2 на загальну суму (з ПДВ) - 150 000,00 грн., від 11.12.2019 року № 3 на загальну суму (з ПДВ) - 42 000,00 грн., від 21.12.2019 року № 4 на загальну суму (з ПДВ) - 21 000,00 грн., від 13.01.2020 року № 1 на загальну суму (з ПДВ) - 146 660,00 грн., від 28.01.2020 року № 6 на загальну суму (з ПДВ) - 46 300,00 грн., та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується квитанціями № 1.

Позивач вказує, що зазначені документи відповідають Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" щодо вимог, встановлених до первинних документів, а отже є належними доказами на підтвердження виконаних робіт позивачем та отримання відповідачем.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Як вбачається із доводів позивача та що в свою чергу не заперечується відповідачем, останнім на виконання умов договору було сплачено 213 000, 00 грн, в той час як позивачем було виконано робіт на загальну суму 405 960, 00 грн.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відтак, з огляду на викладене вище, враховуючи, положення п. 4.2. договору, те що акти надання послуг щодо виконання позивачем ізоляційних робіт відповідачу належним чином підписані сторонами та з огляду на відсутність спростувань відповідача та відсутність доказів погашення ним існуючої заборгованості, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено умови договору підряду № 208 від 29.11.2019, а відтак вимога позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 192 960, 00 грн підлягає задоволенню.

Крім того, за неналежне виконання відповідачем умов договору позивачем на існуючу суму заборгованості за період з 03.02.2020 (три банківські дні з дати підписання останнього акту № 5 від 28.0.2020) по 08.04.2020 здійснено нарахування пені - 3 685, 22 грн та 3 % річних - 1 043, 88 грн.

У разі порушення термінів оплати щодо остаточного розрахунку за виконані роботи замовник сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від неоплаченої суми за кожен день прострочення ( п. 5.2. договору).

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Водночас, згідно з частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, здійснивши перевірку розрахунків позивача щодо нарахування пені та 3 % річних зазначає, що такі розрахунки є правомірними та обґрунтованими, а тому стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума пені в розмірі 3 685, 22 грн та 3 % річних в розмірі 1 043, 88 грн., а відтак вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Брифінг" - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Генерація Тепла" (04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 48, офіс 711; ідентифікаційний код 40366015) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Брифінг" (09175, Київська обл., с. Мала Вільшанка, вул. Перемоги, буд. 24А; ідентифікаційний код 32687586) суму основного боргу в розмірі 192 960 (сто дев`яносто дві тисячі дев`ятсот шістдесят) грн. 00 коп., пеню в розмірі 3 685 (три тисячі шістсот вісімдесят п`ять) грн. 22 коп, 3 % річних в розмірі 1 043 (одна тисяча сорок три) грн. 88 коп. та судовий збір в розмірі 2 965 (дві тисячі дев`ятсот шістдесят п`ять) грн 35 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 14.12.2020

Суддя Д.О. Баранов