Рішення

від 21.12.2020 по справі 910/14240/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2020Справа № 910/14240/20 Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАВТОТРАНС-Н" (51200, Дніпропетровська обл., м. Новомосковськ, вул. Зіни Бєлої, буд. 156, кв. 8, кім. 5)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "М-СЕРВІС" (02092, м. Київ, вул. Алма-Атинська, 14-А)

про стягнення 127 265,00 грн

Представники сторін: без повідомлення (виклику)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАВТОТРАНС-Н" до Товариства з обмеженою відповідальністю "М-СЕРВІС" про стягнення 127 265,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором на перевезення ватажу автомобільним транспортом в міжнародному сполученні № 30/06-2020 від 30.06.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2020 № 910/14240/20 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

13.10.2020 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 відкрито провадження у справі № 910/14240/20, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам строк на подання документів.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Ухвала про відкриття провадження у справі № 910/14240/20 від 22.10.2020 була надіслана на адреси сторін рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримана представниками позивача та відповідача, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення.

Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

30.06.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРАВТОТРАНС-Н" (перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "М-СЕРВІС" (замовник) укладено Договір № 30/06-2020 на перевезення ватажу автомобільним транспортом в міжнародному сполученні (надалі також - Договір), який регулює взаємовідносини сторін: при виконанні перевізником доручень замовника, які пов`язані зі здійсненням транспортно-експедиційного обслуговування з організації міжнародних перевезень експортно-імпортних і транзитних вантажів автомобільним транспортом; при плануванні; при здійсненні оплаті транспортних послуг; при вирішені спірних питань; з наданням інших послуг, погоджених в додатках до цього Договору і які являються невід`ємною частиною договору. (п. 1.1 Договору)

Відповідно до п. 2.1 Договору перевезення здійснюються згідно з умовами діючого Договору, Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (КДПВ), митної конвенції про міжнародні перевезення вантажів, Цивільного кодексу, України, діючих на території України нормативних актів, інших міжнародних договорів.

Згідно з п. 2.2 Договору, замовником для організації і здійснення коректних перевезень подаються по факсу заявки на перевезення вантажів (далі заявки ).

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що перевізник зобов`язується організовувати і виконувати у вказані строки міжнародні автомобільні перевезення експортно-транспортних і транзитних вантажів автомобільним транспортом на території України і за її межами відповідно до заявки замовника, технічно справним транспортом з усіма необхідними документами.

Після прибуття автотранспорту до кінцевого пункту призначення, перевізник зобов`язаний своєчасно передавати уповноваженому представнику замовника всі необхідні супровідні документи, які стосуються виконаного перевезення. (п. 4.9 Договору)

Як зазначено в п. 5.4 Договору оплата транспортних послуг перевізника здійснюється замовником в українській гривні, доларах США або Євро шляхом банківського переказу замовником грошових коштів на дійсний рахунок перевізника або оплатою готівкою в касу перевізника з оформленням належним чином касових ордерів.

Відповідно до п. 5.7 Договору, не пізніше 10 днів після розвантаження автомобіля перевізник надає замовнику оригінали таких документів: рахунок за надані послуги; CМR з відмітками отримувача, податкову накладну, акт виконаних робіт.

На виконання умов Договору 02.07.2020 сторонами підписано три Заявки на перевезення вантажу автомобільним транспортом, зокрема, з такими спільними умовами: адреса завантаження - Вінниця (UA), адреса розвантаження - Couillet (BE), ставка за перевезення - 1350 євро за курсом НБУ на день розвантаження, строк оплати - 5-10 б.д. по оригіналам документів.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов вказаного Договору та Заявок позивач надав послуги з перевезення, що підтверджується міжнародними товарно - транспортними накладними CMR № 044933, № 044992, № 441176.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач не здійснив оплату отриманих послуг з перевезення, у зв`язку з чим у останнього утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 127 265,00 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 314 Господарського кодексу України, перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає; у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість; у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу.

Статтею 919 Цивільного кодексу України визначено, що перевізник зобов`язаний доставити вантаж до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.

Згідно зі статтею 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов вказаного Договору та Заявки позивач надав послуги з перевезення, що підтверджується міжнародними товарно - транспортними накладними CMR № 044933, № 044992, № 441176.

У Заявках сторони погодили строк оплати наданих послуг - 5-10 б.д. по оригіналам документів.

Позивач надіслав Товариству з обмеженою відповідальністю "М-СЕРВІС" документи на по здійсненому перевезенню (рахунки-фактури № УА-0000161 від 23.07.2020 на суму 43 456,00 грн, № УА-0000159 від 22.07.2020 на суму 42 757,00 грн, № УА-0000147 від 08.07.2020 на суму 41 052,00 грн, акти здачі-прийняття робіт № УА-0000185 від 23.07.2020, № УА-0000183 від 22.07.2020, № УА-0000170 від 08.07.2020, CMR № 044933, № 044992, № 441176, податкові накладні), що підтверджується експрес-накладними № 59000534427207 та № 59000541785925.

При цьому, суд звертає увагу, що № УА-0000170 від 08.07.2020 на суму 41 052,00 грн підписаний у двосторонньому порядку.

Однак, матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76, 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Товариством з обмеженою відповідальністю "М-СЕРВІС" грошових коштів позивачу в розмірі 127 265,00 грн.

За наведених вище обставин судом встановлено, що відповідач порушив свої зобов`язання за Договором, не здійснив оплату замовленого перевезення, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 127 265,00 грн, факт існування якої позивачем належним чином доведений.

Відповідач в свою чергу наведених обставин не спростував та не заперечив.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене вище, а також відсутність будь-яких спростувань зі сторони відповідача, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "М-СЕРВІС" (02092, м. Київ, вул. Алма-Атинська, 14-А, ідентифікаційний код 24915678) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАВТОТРАНС-Н" (51200, Дніпропетровська обл., м. Новомосковськ, вул. Зіни Бєлої, буд. 156, кв. 8, кім. 5, ідентифікаційний код 38470312) борг у розмірі 127 264,00 грн та судовий збір у розмірі 2 102,00 грн.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 21.12.2020

Суддя Т. Ю. Трофименко