Рішення

від 18.12.2020 по справі 910/14623/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.12.2020Справа № 910/14623/20

Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "Київгаз"

до Приватного акціонерного товариства "Спецтехніка"

про стягнення 13 778,57 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Київгаз" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Спецтехніка" (відповідач) про стягнення 13 778,57 грн., з яких 11 167,20 грн. основного боргу, 2 085,05 грн. пені, 3 % річних у сумі 238, 95 грн. та 287, 37 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором на технічне обслуговування об`єктів газопостачання № Т-1471/12-08 від 01.01.2019 в частині здійснення своєчасної оплати за виконані роботи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2020 відкрито провадження у справі № 910/14623/20, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

16.10.2020 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що сума основного боргу у розмірі 11 167,20 грн. була сплачена 29.09.2020, що підтверджується платіжним дорученням № 1826 від 29.09.2020.

Інших заяв по суті справи від учасників справи не надходило.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2019 між Публічним акціонерним товариством Київгаз (у подальшому було змінено тип та найменування на Акціонерне товариство "Київгаз" (виконавець) та Приватним акціонерним товариством "Спецтехніка" (замовник) укладено Договір на технічне обслуговування об`єктів газопостачання № Т-1471/12-08 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання по технічному обслуговуванню газового обладнання ШРП-1887 з періодичністю 1 раз на місяць; поточному ремонту газового обладнання ШРП-1887 з періодичністю 1 раз на рік; технічному обслуговуванню підземного газопроводу середнього тиску довжиною L-69,68 м шляхом обходу трас з періодичністю 1 раз на тиждень.

Згідно з п. 2.1. Договору договірна вартість послуг по річному обслуговуванню об`єктів газопостачання складає суму 14 889,60 грн., в тому числі ПДВ 2 481,60 грн.

Пунктом 3.1. Договору сторони погодили, що замовник перераховує виконавцю в термін з 01.01.2019 по 31.03.2019 передоплату за I півріччя в розмірі 50 % вартості послуг та в термін з 01.06.2019 по 15.06.2019 передоплату за II півріччя в розмірі 50 % вартості послуг, визначених в п. 2.1. Договору.

Відповідно до п. 3.2. Договору по закінченні кожного кварталу виконавець передає замовнику Акти наданих послуг. Протягом 5-ти днів з дня отримання Актів замовник розглядає та підписує їх.

Згідно з п. 3.3. Договору в разі якщо у замовника виникли претензії щодо якості наданих послуг, він повинен протягом вказаних 5-ти днів письмово направити їх на адресу виконавця; в іншому випадку робота вважається прийнятою, умови Акту - узгодженими.

Відповідно до п. 3.4. Договору передоплату за Договором замовник проводить своєчасно в розмірі вартості послуг, визначеної в п. 2.1. Договору та в термін, визначений в п. 3.1. Договору, у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця.

Даний Договір вважається укладеним і набирає чинності з 01.01.2019 та діє до 31.12.2019 року незалежно від дати підписання сторонами та скріплення печатками останніх ( п. 8.1. Договору).

На виконання умов Договору позивачем надано, а відповідачем прийнято послуги на загальну суму 14 889,60 грн., що підтверджується Актом виконаних робіт (наданих послуг) № Т-1471/12-08 від 29.03.2019 на суму 3 722,40 грн., Актом виконаних робіт (наданих послуг) № Т-1471/12-08 від 27.06.2019 на суму 3 722,40 грн., Актом виконаних робіт (наданих послуг) № Т-1471/12-08 від 30.09.2019 на суму 3 722,40 грн., Актом виконаних робіт (наданих послуг) № Т-1471/12-08 від 28.12.2019 на суму 3 722,40 грн.

Позивач зазначає, що відповідачем здійснено часткову оплату наданих послуг у розмірі 3 722,40 грн., внаслідок чого за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 11 167,20 грн. основного боргу, що і стало підставою для звернення до суду.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов`язання одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Матеріалами справи підтверджується надання позивачем послуг та прийняття їх відповідачем на загальну суму 14 889,60 грн.

Пунктом 3.1. Договору сторони погодили, що замовник перераховує виконавцю в термін з 01.01.2019 по 31.03.2019 передоплату за I півріччя в розмірі 50 % вартості послуг та в термін з 01.06.2019 по 15.06.2019 передоплату за II півріччя в розмірі 50 % вартості послуг, визначених в п. 2.1. Договору.

Згідно з п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та умов укладеного між сторонами Договору строк виконання відповідачем грошового зобов`язання на момент розгляду справи настав.

З матеріалів справи вбачається, що сума основного боргу у розмірі 11 167,20 грн. була сплачена відповідачем 29.09.2020, що підтверджується платіжним дорученням № 1826 від 29.09.2020.

Провадження у даній справі було відкрито ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2020.

Позивач не скористався правом на подачу заяви про зменшення позовних вимог.

Враховуючи ту обставину, що предмет спору був відсутній на момент відкриття провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача 11 167,20 грн. основного боргу задоволенню не підлягають.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 2 085,05 грн. пені, 3 % річних у сумі 238,95 грн. та 287,37 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до приписів ст. 549 Цивільного кодексу України пенею, є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. При цьому, згідно статті 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Закон України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань регулює договірні відносини між суб`єктами господарювання.

Відповідно до п. 5.1. Договору за невиконання або неналежне виконання зобов`язань по даному договору сторони несуть відповідальність у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Слід зазначити, що якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Позивачем не надано доказів того, що певним законодавчим актом визначено обов`язок та умови сплати пені у виниклих між сторонами правовідносинах.

Таким чином, сторонами письмово не було досягнуто домовленості щодо забезпечення зобов`язань неустойкою, таким чином вимоги про стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем зобов`язань в розмірі 2 085,05 грн. не підлягають задоволенню.

В силу вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у розмірі 238,95 грн. 3 % річних та 287,37 грн. інфляційних втрат за розрахунком позивача.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Підсумовуючи наведене, позовні вимоги Акціонерного товариства "Київгаз" підлягають частковому задоволенню у розмірі 238,95 грн. 3 % річних та 287,37 грн. інфляційних втрат.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Акціонерного товариства "Київгаз" до Приватного акціонерного товариства "Спецтехніка" про стягнення 13 778,57 грн. - задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Спецтехніка" (02160, місто Київ, вулиця Каунаська, будинок 13, ідентифікаційний код 04590228) на користь Акціонерного товариства "Київгаз" (01103, місто Київ, вулиця Михайла Бойчука, будинок 4Б, ідентифікаційний код 03346331) 238 (двісті тридцять вісім) грн. 95 коп. 3 % річних, 287 (двісті вісімдесят сім) грн. 37 коп. інфляційних втрат, 80 (вісімдесят) грн. 29 коп. судового збору.

3.У іншій частині позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення, відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. При цьому, згідно з п.п. 17.5 п.17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено 18.12.2020

Суддя С. В. Стасюк