Рішення

від 10.12.2020 по справі 910/14929/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.12.2020Справа № 910/14929/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Бортнюк М.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Київські енергетичні послуги (04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 31, код 41916045)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Днепр 1

(04070, м. Київ, Набережне шосе, буд. 25, код 39837383)

про стягнення 601 961,91 грн,

представники сторін:

від позивача Марковська В.В. (адвокат за довіреністю № КЕП200902006 від 02.09.2020)

від відповідача не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду м. Києва звернулося з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю Київські енергетичні послуги (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Днепр 1 (далі - відповідач) про стягнення 601 961,91 грн боргу за спожиту електроенергію за період 01.05.2020-30.06.2020, з яких: основний борг у розмірі 588 553,64 грн, пеня у розмірі 10740,78 грн, 3% річних у розмірі 2667,49 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Господарський суд міста Києва ухвалою суду від 05.10.2020 прийняв позов до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначив судове засідання на 03.11.2020.

У судовому засіданні 03.11.2020 представник позивача позовні вимоги підтримав. Представник відповідача у засідання суду не з`явився, письмового відзиву на позов не надав, про дату та час розгляду справи повідомлявся в порядку ст. 120 ГПК України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 05.10.2020 була надіслана відповідачу 06.10.2020 на адресу згідно з відомостями з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань поштовим відправленням № 0105475097927, яке повернуто 16.10.2020 з зазначенням причини повернення адресат відсутній за вказаною адресою , заяви про зміну місцезнаходження позивача до суду не надходило.

Ухвалою суду від 03.11.2020 викликано відповідача у наступне судове засідання, призначене на 19.11.2020.

Судове засідання, призначене на 19.11.2020, не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Удалової О.Г. у відпустці (самоізоляція).

Ухвалою суду від 25.11.2020, у зв`язку з виходом судді Удалової О.Г. з відпустки, викликано сторін у наступне судове засідання на 26.11.2020.

У судовому засіданні 26.11.2020 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, представник відповідача не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлявся в порядку ст. 120 ГПК України, заяви про зміну місцезнаходження відповідача до суду не подано.

Судом відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

На виконання вимог статті 222 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище врегульовані Законом України "Про ринок електричної енергії".

Пунктом 93 частини 1 статті 1 Закону України Про ринок електричної енергії передбачено, що універсальна послуга - постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам, що гарантує їхні права бути забезпеченими електричною енергією визначеної якості на умовах, визначених відповідно до цього Закону, на всій території України.

Під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу вертикально інтегрований суб`єкт господарювання повинен до 1 січня 2019 року вжити заходів для відокремлення оператора системи розподілу від виробництва, передачі, постачання електричної енергії шляхом створення відповідних суб`єктів господарювання.

З урахуванням зазначеного, було створено Товариство з обмеженою відповідальністю Київські енергетичні послуги , яким отримано ліцензію з постачання електричної енергії споживачам відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 429 від 14.06.2018.

Відповідно до пункту 8 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії, або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії (пункт 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про ринок електричної енергії .

Товариство з обмеженою відповідальністю Днепр 1 шляхом здійснення оплати за спожиту електричну енергію у січні 2019 року приєдналось до умов договору до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг на умовах Комерційної пропозиції Універсальна постачальника універсальних послуг ТОВ Київські електричні мережі для малих непобутових споживачів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу було присвоєно особовий рахунок № НОМЕР_1 .

У позовній заяві позивач надав пояснення, що у програмному комплексі ТОВ Київські енергетичні послуги з обліку юридичних споживачів електричної енергії договір з ТОВ Днепр 1 з технічних причин зареєстровано за реквізитами № 34256012ПУ від 01.12.2018, у зв`язку з чим у документах, що формувались за договором для ТОВ Днепр 1 , вказано ці реквізити договору.

Відповідно до п. 2.1 договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - договір), постачальник (ТОВ Київські енергетичні послуги ) продає електричну енергію споживачу (ТОВ Днепр 1 ) для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно з п. 3.1 договору, умови надання універсальних послуг споживачу визначаються комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього договору.

Положеннями п. 5.1 договору встановлено, що споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією.

За умовами пункту 5.8 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Оплата рахунку постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунку, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем (п.5.10 договору).

Відповідно до розділу 5 Термін оплати Комерційної пропозиції постачальника, 100% попередньої оплати здійснюється не пізніше ніж за 6 календарних днів до дати початку розрахункового періоду з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію. Остаточний розрахунок має здійснюватись не пізніше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду. У разі неодержання рахунку, споживач самостійно оформляє платіжні документи та здійснює оплату на їх підставі у строки, передбачені умовами даного договору. Порушення строків оплати, передбачених даною комерційною пропозицією, є підставою для направлення вимоги постачальника про забезпечення виконання зобов`язання.

Матеріалами справи встановлено, що позивачем на виконання договірних відносин були надані послуги постачання електричної енергії та виставлено для оплати рахунки № 34256012/5/1 від 12.05.2020 (виданий 21.05.2020) за спожиту активну електроенергію у травні 2020, обсягом 11832 кВт/год, на суму 21 608,69 грн, № 34256012/6/1 від 01.07.2020 (виданий 03.07.2020) за спожиту активну електроенергію у червні 2020, обсягом 322267 кВт/год, на суму 588553,64 грн.

Повідомленням ТОВ Київські енергетичні послуги № 25/4/7/10/16423 від 30.06.2020, адресованим ТОВ Днепр 1 у зв`язку зі зміною електропостачальника з 01.07.2020 припинено правовідносини сторін.

Звертаючись до суду з вказаним позовом та обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що протягом дії договору, кожного розрахункового періоду позивачем формувались та видавались рахунки на оплату фактично спожитої електричної енергії відповідно до обсягів, проте відповідач не сплатив у повному обсязі вартість спожитої електроенергії червень 2020, у зв`язку з чим заборгованість відповідача становить 588 553,64 грн та несвоєчасно здійснено оплату за травень 2020 року. За прострочення виконання відповідачем зобов`язань позивачем нараховано до стягнення пеню у розмірі 10740,78 грн, 3% річних у розмірі 2667,49 грн.

Розглядаючи даний спір, суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виникли правовідносини, за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, за умовами якого позивач продає електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок відповідача, а відповідач оплачує позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з травня 2020 року по червень 2020 року (включно) відповідачем спожито електроенергію на загальну суму 610 162,33 грн., позивачем з метою здійснення розрахунків виставлено рахунки на оплату № 34256012/5/1 від 12.05.2020, № 34256012/6/1 від 01.07.2020

Листом № 01/3/04/21083 від 20.08.2020 позивачем надано відомості щодо спожитої відповідачем електричної енергії за спірний період

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням змісту п. 5.8 договору та розділу 5 комерційної пропозиції відповідача, відповідач повинен був здійснювати оплати в строк не більше 5 робочих днів після закінчення кожного календарного місяця.

З наданих матеріалів встановлено, що відповідач свої обов`язки за договором щодо своєчасної та повної сплати вартості спожитої електричної енергії належним чином у період дії договору за травень-червень 2020 не виконав, вартість спожитої електроенергії по рахунку 2020 оплачена 17.06.2020 у сумі 21 608,69 грн, тобто у повному обсязі, проте з прострочення виконання зобов`язання, вартість спожитої електроенергії по рахунку за червень 2020 року в сумі 588 553,64 грн залишились неоплаченою, у зв`язку з чим у відповідача на момент звернення позивача до суду з даним позовом утворилась заборгованість за червень 2020 у розмірі 588 553,64 грн.

Оскільки факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати електроенергії підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості у розмірі 588 553,64 грн.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача пеню у розмірі 10740,78 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що відповідач вартість спожитої електроенергії за спірний період не оплатив своєчасно та у повному обсязі, відтак допустив порушення зобов`язання.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Пунктом 6 Комерційної пропозиції передбачено, що за внесення платежів, передбачених умовами договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов`язання та 3% річних від суми боргу.

Враховуючи встановлені у п. 5.8 договору та п. 5 Комерційної пропозиції умови оплати, строк оплати є таким, що настав на 5-й робочий день після закінчення розрахункового періоду, тобто по рахунках за травень 2020 - 05.06.2020, за червень 2020 -07.07.2020, відповідно прострочення з 06.06.2020 та 08.07.2020 відповідно.

Як встановлено судом, за спожиту електроенергію у травні 2020 відповідачем здійснено розрахунок у повному обсязі 17.06.2020.

При цьому позивач нараховує пеню за невиконаними зобов`язаннями протягом строку з 09.06.2020 по 17.06.2020 (день фактичного погашення боргу) по рахунку за травень та з 08.07.2020 по 31.08.2020 за червень, тобто позивачем до періоду прострочення включено день фактичної оплати.

Так, у п. 1.9 постанови Пленуму ВГСУ № 14 від 17.12.2013 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань роз`яснено, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Здійснивши власний розрахунок пені, суд дійшов висновку про обґрунтованість нарахування суми 63,76 грн пені за період з 09.06.2020 по 16.06.2020 прострочення оплати за травень та 10613,26 грн за період з 08.07.2020 по 31.08.2020 прострочення оплати за червень 2020, всього 10677,02 грн пені.

Також позивач просив суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 2667,49 грн.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних за визначений позивачем період, суд встановив, що заявлена вимога є правомірною, розрахунок арифметично вірним, а належною до стягнення з відповідача сума складає 2667,49 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 588 553,64 грн, пені у розмірі 10667,02 грн, 3% річних в розмірі 2667,49 грн. В решті суми заявлених вимог належить відмовити у зв`язку з безпідставністю та необґрунтованістю.

Судові витрати по сплаті судового збору з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 233, 237-238, 248-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Днепр 1 (04070, м. Київ, Набережне шосе, буд. 25, код 39837383) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Київські енергетичні послуги (04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 31, код 41916045) основний борг в розмірі 588 553,64 грн (п`ятсот вісімдесят вісім тисяч п`ятсот п`ятдесят три грн. 64 коп.), пеню у розмірі 10677,02 грн (десять тисяч шістсот сімдесят сім грн. 02 коп), 3% річних в розмірі 2667,49 грн (дві тисячі шістсот шістдесят сім грн 49 коп.) та судовий збір у розмірі 9028,47 грн (дев`ять тисяч двадцять вісім грн 47 коп.).

3. У задоволенні іншої частини позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення підписано 21.12.2020.

Суддя О.Г. Удалова