Рішення

від 10.12.2020 по справі 910/9231/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.12.2020Справа № 910/9231/20 За позовом Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грона Плюс"

про стягнення 4030529,12 грн

Суддя Усатенко І.В.

Секретар судового засідання Микитин О.В.

Представники учасників:

Від позивача: Леськов В.П.

Від відповідача: не з`явились

В судовому засіданні 10.12.2020 на підставі ст. 240 ГПК України прийнято скорочене рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Грона Плюс" про стягнення 4030529,12 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем не виконано зобов`язання щодо сплати вартості поставленого товару за договором № 696 від 27.11.2019.

Ухвалою суду від 06.07.2020 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

20.07.2020 від позивача через канцелярію суду надійшов супровідний лист на виконання ухвали від 06.07.2020 про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 27.08.2020.

Ухвалою суду від 27.08.2020 закрито підготовче засідання та призначено до судового розгляду по суті на 01.10.2020.

01.10.2020 через канцелярію суду відповідачем подано письмові пояснення, в яких він проти позову заперечує, посилаючись на ту обставину, що строк оплати не настав, оскільки, відповідачем не в повному обсязі отримано кошти від контрагентів за проданий товар, на підтвердження чого позивачем надано довідки про заборгованість його контрагентів та претензії.

Ухвалою суду від 01.10.2020 судове засідання відкладено на 05.11.2020.

03.11.2020 від позивача надійшло клопотання про витребування доказів, в якому позивач просить витребувати у відповідача засвідчені банківські виписки по банківським рахункам відповідача. Позивач також просить поновити строк на подання клопотання про витребування доказів, оскільки, заперечення відповідач подав лише 01.10.2020, а можливість ознайомитись з вилученими в рамках кримінального провадження документами, була надана адвокату позивача лише 23.10.2020.

05.11.2020 від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких позивач підтримує позовні вимоги та заперечує проти доказів, поданих відповідачем, оскільки, вони не можуть підтвердити обставини у даній справі.

05.11.2020 судове засідання не відбулося, у зв`язку з перебуванням судді Усатенко І.В. на лікарняному.

18.11.2020 від адвоката Барбон П.О. надійшла заява про припинення представництва ТОВ "Грона Плюс".

Ухвалою суду від 26.11.2020 судове засідання у справі призначено на 10.12.2020.

Через канцелярію суду 10.12.2020 від позивача надійшло клопотання з долученими доказами.

Представник відповідача в судове засідання 10.12.2020 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином.

Неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними в ній матеріалами справи.

В судовому засіданні 10.12.2020 представником позивача озвучено клопотання про поновлення строку для подання клопотання про витребування доказів та про витребування доказів.

Суд відмовляє у задоволенні клопотання про витребування доказів, в зв`язку з його не обгрунтованістю, оскільки, позивачем не обгрунтовано, що докази, які він просить витребувати, можуть підтвердити обставини, які підлягають доказуванню в рамках даної справи.

Представником позивача оголошено клопотання про долучення до матеріалів справи рішення Господарського суду міста Києва, в аналогічний справі та заявлено про врахування його при прийнятті рішення у даній справі.

Суд відмовляє позивачу у задоволенні клопотання про врахування рішення суду в аналогічній справі, в зв`язку з його необгрунтованістю.

В судовому засіданні 10.12.2020 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених в заявах по суті спору.

Відповідно до ст. 217 ГПК України про закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами суд зазначає в протоколі судового засідання і переходить до судових дебатів.

В судових дебатах представник позивача просив задовольнити позов у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

27.11.2019 року між Акціонернимим товариством "Державна продовольчо-зернова корпорація України", (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Грона Плюс" (покупець) було укладено Договір поставки № 696, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупця продукцію на умовах та в строки, обумовлені Договором, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити вартість Товару відповідно до умов Договору і Специфікацій, які є невід`ємною частиною Договору. (п. 1.1 договору).

Одиницею виміру товару, що поставляється на умовах договору визначається у відповідній специфікації по кожному окремому товару. Товар за Договором поставляється (передається) партіями протягом строку, вказаного в Специфікаціях. (п. 1.2, 1.3 Договору)

Пунктом .1.4 договору передбачено, що перелік найменувань Товару, його асортимент, одиниця виміру, кількість та ціна за одиницю Товару узгоджуються Сторонами у Специфікаціях до Договору, що після підписання уповноваженими представниками Сторін становлять його невід`ємну частину. Кожна наступна Специфікація не відміняє і не припиняє дію попередніх Специфікацій ні повністю, ні частково, якщо інше не передбачено у Специфікації чи інших додатках до Договору.

Згідно з п.3.1, 3.2 договору сума Договору становить вартість усього поставленого товару протягом строку дії договору, але в будь-якому випадку не може перевищувати 10000000,00 грн. Вартість кожної окремої партії товару та ціна за одиницю товару, що поставляється згідно з договором, визначається у специфікації за зразком, визначеним у додатку № 1 до договору, яку сторони підписують на кожну окрему партію товару.

Порядок розрахунків визначається у відповідній Специфікації по кожній окремій партії Товару. Товар, що поставляється, оплачується по узгодженим сторонами у специфікаціях цінам згідно рахунків та/або видаткових накладних. (п.5.1, 5.6 Договору).

У п.6.1, 6.4 договору зазначено, що строк поставки (передачі) кожної окремої партії Товару за Договором зазначається Сторонами у відповідних Специфікаціях, які підписують уповноважені представники обох Сторін по кожній окремій поставці (передачі) Товару. Поставка Товару відбувається на умовах FCA (Франко-перевізник) згідно Офіційних правил тлумачення торговельних термінів " ІНКОТЕРМС" (в редакції 2010 року).

Відповідно до п.6.5 договору місце поставки кожної окремої партії Товару зазначається Сторонами у відповідних Специфікаціях, які підписують уповноважені представники обох Сторін по кожній окремій партії товару.

Перехід права власності на кожну партію товару відбувається в момент поставки товару, що засвідчується підписанням уповноваженими представниками обох сторін товарно-транспортної накладної на товар та/або підписання уповноваженим представником покупця супровідних документів з проставленням дати фактичного отримання товару в таких документах. Якщо дата покупцем не проставляється, моментом отримання є дата, позначена постачальником при складанні супровідної документації (п. 6.9 договору).

Договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами і діє до 31.12.2020 року, а в частині виконання зобов`язань про нерозголошення конфіденційної інформації - згідно відповідних умов Договору. (п.13.1 договору).

Позивачем до матеріалів справи долучено специфікації № 1- № 10 від 29.11.2019, якими обумовлено асортимент та кількість товару, що має бути поставлений, його вартість строк та місце поставки. В п. 4 специфікацій сторони обумовили порядок розрахунків: оплата протягом 45 календарних днів з моменту отримання оплати від торгових мереж/покупців ГРОНА ПЛЮС ТОВ.

На підтвердження обставин щодо виконання позивачем своїх зобов`язань з поставки за договором № 696 від 27.11.2019 позивач долучив до матеріалів справи видаткові накладні: № 4752 від 29.11.2019 на суму 149600,00 грн, № 4854 від 29.11.2019 на суму 142020,00 грн, № 4787 від 29.11.2019 на суму 793604,40 грн, № 4788 від 29.11.2019 на суму 96231,20 грн, № 4789 від 29.11.2019 на суму 5698,00 грн, № 4790 від 29.11.2019 на суму 1087954,27 грн, № 4701 від 29.11.2019 на суму 591401,25 грн, № 4791 від 29.11.2019 на суму 1164020,00 грн. Загальна вартість поставленого згідно долучених до матеріалів справи видаткових накладних товару становить 4030529,12 грн.

Доказів оплати товару за договором № 696 від 27.11.2019 сторонами суду не надано.

Крім того, відповідач не заперечує обставин, що кошти за договором не сплачувались, посилаючись на ту обставину, що в нього не виник обов`язок з оплати.

12.06.2020 року позивач направив на адресу відповідача вимогу №130-2-19/1980 про здійснення оплати за договором протягом 7 днів з дня отримання даної вимоги. Також позивач просив протягом 7 днів надати йому звіт щодо отримання оплати за від покупців відповідача. На підтвердження обставин щодо направлення відповідачу вимоги, позивач долучив опис вкладення в цінний лист і накладну. Також позивачем додано відстеження поштового відправлення № 0101909515719 (відправлення яким направлялась вимога відповідачу) з офіційного сайт Укрпошта, яким підтверджуються обставини щодо отримання поштового відправлення відповідачем 16.06.2020.

Заперечуючи проти позову відповідач зазначав, що строк оплати за Договором не настав, оскільки до теперішнього часу контрагенти Відповідача не розрахувались за проданий товар. На підтвердження вказаних обставин до матеріалів справи долучено довідки про дебіторську заборгованість перед ТОВ "Грона Плюс" його контрагентів (ТОВ "Український рітейл", ТОВ "Алмарія Гранд", ДП "Рітейл Центр"). Також відповідач долучив до матеріалів справи претензії, адресовані вищезазначеним контрагентам з вимогою оплати заборгованість . Доказів направлення претензій до матеріалів справи не долучено. Крім того, з вищезазначених претензій не вбачається, що відповідач просить сплати його контрагентів заборгованість за товар саме поставлений позивачем в рамках даного договору і що саме за цей товар, треті особи не розрахувались.

Внаслідок укладення Договору поставки продуктів переробки зернових культур № 696 від 27.11.2019 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно з приписами ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи підтверджено поставку позивачем відповідачу товару на загальну суму 4030529,12 грн за договором № 696 від 27.11.2019, який не був оплачений відповідачем.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно із п. 6 ст. 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно частини першої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями ч. 1 ст. 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Відповідно до ч. 1 ст. 691, ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 538 ЦК України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Судом встановлено, що виникнення обов`язку оплати у покупця договором поставлено в залежність від факту поставки товару та моменту отримання оплати від торгових мереж/покупців відповідача. Проте з умов специфікації не вбачається яким саме чином має підтверджуватись обставина щодо отримання оплати від торгових мереж розміру оплачених сум, в якому саме обсязі має бути отримана оплата для виникнення обов`язку перерахувати кошти за отриманий товар, тощо.

В зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що сторонами не узгоджено інший строк оплати товару, ніж визначено ст. 692 ЦК України.

Також суд наголошує особливу увагу на тому, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, що його контрагенти не розрахувались з ним саме за поставлений позивачем товар в рамках договору № 696 від 27.11.2019, та не доведено, в якій сумі не був здійснений розрахунок.

Отже докази того, що покупці відповідача не перерахували йому кошти за товар отриманий відповідачем від позивача за договором № 696 від 27.11.2019 до матеріалів справи не долучені.

А тому заперечення відповідача що у нього не виник обов`язок з оплати товару спростовані матеріалами справи.

Оскільки, товар був отриманий відповідачем 29.11.2019, крім того, позивач звернувся до відповідача з вимогою в порядку ст. 530 ЦК України, суд дійшов висновку, що у відповідача виник перед позивачем обов`язок оплатити товар у повному обсязі у сумі 4030529,12 грн.

Згідно зі ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Суд зазначає, що за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов`язання суди не повинні приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов`язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України).

Суд відзначає, що підписання покупцем видаткових накладних, які є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і фіксують факт здійснення господарської операції та встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 травня 2020 року по справі №914/2236/18.

Суд дійшов висновку, що обов`язок по оплаті за договором поставки №696 від 27.11.2019 року у Товариства з обмеженою відповідальністю "Грона Плюс" станом на момент розгляду даної справи настав.

Отже заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Грона Плюс" перед Акціонерним товариством "Державна продовольчо-зернова корпорація України" за Договором № 696 від 27.11.2019 року становить 4030529,12 грн і підлягає стягненню з відповідач у повному обсязі.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 76-77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням встановлених вище обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грона Плюс" (01042, м. Київ, провулок Новопечерський, будинок 3, корпус 2, офіс 9; ідентифікаційний код 42374562) на користь Державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (01033, м. Київ, вулиця Саксаганського, будинок 1, ідентифікаційний код 37243279) суму боргу у розмірі 4030529 (чотири мільйони тридцять тисяч п`ятсот двадцять дев`ять) грн. 12 коп. та судовий збір у розмірі 60457 (шістдесят тисяч чотириста п`ятдесят сім) грн. 94 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили, видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 21.12.2020

Суддя І.В. Усатенко