Рішення

від 14.12.2020 по справі 910/13879/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.12.2020Справа № 910/13879/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Акціонерного товариства Акціонерний-комерційний банк "Львів"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Марафет" та ОСОБА_1

про стягнення заборгованості в розмірі 1 302 996,31 грн.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача 1: не з`явився;

від відповідача 2: не з`явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство Акціонерний-комерційний банк Львів звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю Марафет та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 1 302 996,31 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем-1 зобов`язань за Генеральним договором № 297/В/2018 від 27.12.2018, належне виконання якого забезпечено відповідачем-2 за Договором поруки № 297/В/2018/S-1 від 27.12.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2020 постановлено звернутися до Відділу з питань реєстрації місця проживання, зняття з реєстрації місця проживання та ведення реєстру територіальної громади м. Івано-Франківська Управління реєстраційних процедур Івано-Франківської міської ради із запитом щодо доступу до персональних даних фізичної особи ОСОБА_1 , за формою, наведеною в додатку № 3 до Правил реєстрації місця проживання, затверджених Постановою КМУ № 207 від 02.03.2016.

25.09.2020 від Відділу з питань реєстрації місця проживання, зняття з реєстрації місця проживання та ведення реєстру територіальної громади м. Івано-Франківська Управління реєстраційних процедур Івано-Франківської міської ради надійшла відповідь на запит суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, поставлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 02.11.2020.

Судове засідання 02.11.2020 не відбулось.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2020 підготовче судове засідання призначено на 23.11.2020.

16.11.2020 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача в порядку п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

У судове засідання 23.11.2020 представники сторін не з`явились.

За результатами судового засідання 23.11.2020, судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 14.12.2020.

У судове засідання 23.11.2020 представники сторін не з`явились.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідачів про розгляд справи судом та їх право подати відзиви на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала про відкриття провадження у справі та ухвали про повідомлення про дату, час і місце судових засідань направлялися судом рекомендованими листами з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача 1, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та на адресу відповідача 2, зазанчену Відділом з питань реєстрації місця проживання, зняття з реєстрації місця проживання та ведення реєстру територіальної громади м. Івано-Франківська Управління реєстраційних процедур Івано-Франківської міської ради у Відповіді № 1595/643-1095 від 22.09.2020 на запит суду.

Зокрема з матеріалів справи вбачається, що ухвала про відкриття провадження у справі від 29.09.2020 отримана відповідачем-2, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105476117727.

В свою чергу, конверти з ухвалами суду, направлені на адресу відповідача-1 були повернуті до суду відділенням поштового зв`язку із поміткою вибули .

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Враховуючи наведене, оскільки відповідачем 1 не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що в силу положень пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день складення підприємством поштового зв`язку повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, вважається днем вручення відповідачу ухвал Господарського суду міста Києва.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Зважаючи на викладене, оскільки неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи приписи п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 14.12.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

27 грудня 2018 року між Публічним акціонерним товариством Акціонерно-комерційний банк Львів (в подальшому змінено найменування на Акціонерне товариство Акціонерно-комерційний банк Львів ) (далі - банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Марафет (далі - позичальник, відповідач-1) укладено Генеральний договір № 297/В/2018 (далі - Генеральний договір) за умовами якого банк зобов`язується встановити позичальнику максимальний ліміт заборгованості (кредитування), в межах якого надавати йому кредити, овердрафти, гарантії, відкривати кредитні лінії (далі - кредити) у розмірі та на умовах, обумовлених цим Договором та Додатковими договорами до нього, а позичальник зобов`язується виконувати свої обов`язки по поверненню кредитів, в тому числі по сплаті процентів, комісій за користування ними, а також інших платежів, передбачених цим Договором та Додатковими угодами до нього.

Конкретні умови кредитування, зокрема: тип кредиту, сума, валюта, процентна ставка, комісія, порядок видачі кредит, строк повернення, цільове призначення кредиту, визначаються Додатковими договорами, що укладаються між сторонами, та є невід`ємною частино цього Договору. Додаткові договори не повинні суперечити загальним та граничним умовам, що визначені цим Договором (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Генерального договору банк здійснює кредитування за цим Договором на наступних умовах: максимальний ліміт заборгованості та валюта - 3000000,00 грн.; строк дії включно до 26.12.2028.

В цьому пункті та подальшому в Договорі під максимальний лімітом заборгованості розуміється максимальна сума заборгованості позичальника за отриманими та неповернутими ним банку за цим Договором кредитами.

Згідно з п 2.2 Генерального договору в межах максимального ліміту заборгованості, передбаченого п. 2.1.1 цього Договору, позичальнику надаються кредити на строк не більше 60 місяців. Кожна видача кредиту в межах максимального ліміту заборгованості оформлюється Додатковим договором до цього Договору, в якому вказуються тип кредиту, сума, валюта, процентна ставка, порядок видачі, строк повернення, цільове призначення кредиту, рахунки для обліку кредиту та відсотків за його користування.

Відповідно до п. 2.7 Генерального договору банк має право відмовити у виплаті позичальнику кредиту у випадках, зокрема невиконання/неналежного виконання позичальником зобов`язань, передбачених цим Договором та/або договорами, якими забезпечується виконання зобов`язань за цим Договором; несвоєчасної сплати процентів та/або повернення кредиту або його частини.

Пунктом 3.2 Генерального договору узгоджено, що проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом факт/360 (фактична кількість днів у місяці, але умовно 360 днів у році , за ставкою, визначеною Додатковими договорами до цього Договору з моменту видачі кредиту до терміну, вказаного у додатковому договорі до Генерального договору.

У відповідності до п. 3.4 Генерального договору позичальник сплачує проценти, нараховані відповідно до п. 3.2 цього Договору, у валюті отриманого кредиту щомісяця, але не пізніше останнього банківського дня місяця, за який вони нараховані.

Згідно з п. 4.1 Генерального договору позичальник зобов`язаний повернути банку кредит/кредити у повному обсязі в порядку та терміни, передбачені цим Договором і Додатковими договорами.

Пунктом 4.9 Генерального договору узгоджено, що банк у випадках, передбачених п. 2.7 цього Договору, має право вимагати дострокового повернення кредиту/кредитів, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за цим Договором, про що письмово повідомляє позичальника.

Позичальник зобов`язаний протягом 10-ти банківських днів з моменту отримання письмової вимоги банку (п. 4.9) достроково повернути кредити, проценти, комісії та інші належні до сплати платежі за цим Договором (п. 4.10 Генерального договору).

Договір набуває чинності з дня підписання його обома сторонами та діє до повного виконання ними своїх зобов`язань (п. 10.1 Генерального договору).

27 грудня 2018 року між позивачем та відповідачем-1 укладено Додатковий договір № 297/В/2018-1 до Генерального договору (далі - Додатковий договір-1), за умовами якого банк зобов`язується надати у власність позичальникові грошові кошти (далі - кредит) у розмірі на умовах обумовлених цим Додатковим договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти та комісії за користування ним.

У відповідності до п. 2.1 Додаткового договору-1 банк видає позичальнику кредит, а позичальник приймає його на наступних умовах: розмір та валюта кредиту - 500 000,00 грн.; призначення кредиту - поповнення обігових коштів; процентна ставка - 26% річних; дата повернення кредиту - 26.12.2021; порядок видачі кредиту - безготівково на поточний рахунок позичальника; графік повернення кредиту - згідно графіку погашення до Додаткового договору.

Відповідно до п. 2.8 Додаткового договору-1 банк має право відмовити у виплаті позичальнику кредиту або його частини та/або вимагати дострокового повернення кредиту у наступних випадках, зокрема невиконання/неналежного виконання позичальником зобов`язань, передбачених цим Додатковим договором та/або договорами, якими забезпечується виконання зобов`язань за цим Додатковим договором; несвоєчасної сплати процентів та/або повернення кредиту або його частини.

Згідно з п. 3.2 Додаткового договору-1 проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом факт/360 (фактична кількість днів у місяці, але умовно 360 днів у році , за ставкою, визначеною у п. 2.1.3 цього Додаткового договору з моменту видачі кредиту до терміну, вказаного у п. 2.1.4 цього Додаткового договору.

Пунктом 4.1 Додаткового договору-1 визначено, що позичальник зобов`язаний повернути банку кредит у повному обсязі в порядку і терміни, передбачені цим Додатковим договорами та/або додатками до нього.

08 травня 2019 року між позивачем та відповідачем-1 укладено Додатковий договір № 297/В/2018-2 про надання овердрафту до Генерального договору (далі - Додатковий договір-2), за умовами якого банк зобов`язується надати позичальнику овердрафт, тобто надати у його власність грошові кошти у національній валюті для оплати наданих ним розрахункових документів в разі недостатності коштів на його поточному рахунку, в межах встановленого максимального ліміту заборгованості, в розмірі та на умовах, обумовлених цим Додатковим договором, а позичальник зобов`язується повернути його і сплатити проценти та комісії за користування ним.

Відповідно до п. 2.1 Додаткового договору-2 банк видає позичальнику овердрафт, а позичальник приймає його на наступних умовах: максимальний ліміт заборгованості по овердрафту, який встановлюється на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_1 - 700 000,00 грн.; процентна ставка - 22% річних; строк дії овердрафту до 07.05.2020.

Згідно з п. 3.2 Додаткового договору-2 проценти за користування овердрафтом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по овердрафту за методом факт/360 (фактична кількість днів у місяці, але умовно 360 днів у році , за ставкою, визначеною у п. 2.1.2 цього Додаткового договору з урахуванням строку користування овердрафтом, з моменту видачі овердрафту до терміну, вказаного у п. 2.1.3 цього Додаткового договору.

Пунктом 4.1 Додаткового договору-2 визначено, що позичальник зобов`язаний повернути банку овердрафт у повному обсязі в порядку та терміни, передбачені цим Додатковим договорами та/або додатками до нього.

02 серпня 2019 року між позивачем та відповідачем-1 укладено Додатковий договір № 297/В/2018-3 до Генерального договору (далі - Додатковий договір-3), за умовами якого банк зобов`язується надати у власність позичальникові грошові кошти (далі - кредит) у розмірі на умовах, обумовлених цим Додатковим договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти та комісії за користування ним.

У відповідності до п. 2.1 Додаткового договору-3 банк видає позичальнику кредит, а позичальник приймає його на наступних умовах: розмір та валюка кредиту - 150 000,00 грн.; призначення кредиту - поповнення обігових коштів; процентна ставка - 26% річних; дата повернення кредиту - 01.02.2022; порядок видачі кредиту - безготівково на поточний рахунок позичальника; графік повернення кредиту - згідно графіку погашення.

Відповідно до п. 2.8 Додаткового договору-3 банк має право відмовити у виплаті позичальнику кредиту або його частини та/або вимагати дострокового повернення кредиту у наступних випадках, зокрема невиконання/неналежного виконання позичальником зобов`язань, передбачених цим Додатковим договором та/або договорами, якими забезпечується виконання зобов`язань за цим Додатковим договором; несвоєчасної сплати процентів та/або повернення кредиту або його частини.

Згідно з п. 3.2 Додаткового договору-3 проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом факт/360 (фактична кількість днів у місяці, але умовно 360 днів у році , за ставкою, визначеною у п. 2.1.3 цього Додаткового договору з моменту видачі кредиту до терміну, вказаного у п. 2.1.4 цього Додаткового договору.

Пунктом 4.1 Додаткового договору-3 визначено, що позичальник зобов`язаний повернути банку кредит у повному обсязі в порядку і терміни, передбачені цим Додатковим договорами та/або додатками до нього.

20 травня 2020 року між позивачем та відповідачем-1 укладено Додатковий договір № 297/В/2018-4 до Генерального договору (далі - Додатковий договір-4), за умовами якого банк зобов`язується надати у власність позичальникові грошові кошти (далі - кредит) у розмірі на умовах, обумовлених цим Додатковим договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти та комісії за користування ним.

У відповідності до п. 2.1 Додаткового договору-4 банк видає позичальнику кредит, а позичальник приймає його на наступних умовах: розмір та валюка кредиту - 734 500,00 грн.; призначення кредиту - рефінансування; процентна ставка - 22% річних; дата повернення кредиту - 19.05.2021; порядок видачі кредиту - безготівково на поточний рахунок позичальника; графік повернення кредиту - згідно графіку погашення.

Відповідно до п. 2.8 Додаткового договору-4 банк має право відмовити у виплаті позичальнику кредиту або його частини та/або вимагати дострокового повернення кредиту у наступних випадках, зокрема невиконання/неналежного виконання позичальником зобов`язань, передбачених цим Додатковим договором та/або договорами, якими забезпечується виконання зобов`язань за цим Додатковим договором; несвоєчасної сплати процентів та/або повернення кредиту або його частини.

Згідно з п. 3.2 Додаткового договору-4 проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом факт/360 (фактична кількість днів у місяці, але умовно 360 днів у році , за ставкою, визначеною у п. 2.1.3 цього Додаткового договору з моменту видачі кредиту до терміну, вказаного у п. 2.1.4 цього Додаткового договору.

Пунктом 4.1 Додаткового договору-4 визначено, що позичальник зобов`язаний повернути банку кредит у повному обсязі в порядку і терміни, передбачені цим Додатковим договорами та/або додатками до нього.

27 грудня 2018 року між позивачем та ОСОБА_1 (далі - поручитель, відповідач-2) укладено Договір поруки № 297/В/2018/S-1 (далі - Договір поруки), за умовами якого порукою за даним Договором забезпечується вимоги кредитора, що випливають з умов Генерального договору та додаткових договорів до нього, якщо такі є чи будуть укладені в майбутньому, укладеного між кредитором та ТОВ Марафет , відповідно до якого кредитор встановив позичальнику максимальний ліміт заборгованості (кредитування) у сумі 3 000 000,00 грн. на строк до 26.12.2028, в межах якого кредитор зобов`язується надавати позичальнику кредити, овердрафти, гарантії, відкривати кредитні лінії, у розмірах та на умовах, обумовлених Генеральним договором та додатковими договорами до нього, а позичальник зобов`язується виконувати свої обов`язки по поверненню кредитів, в тому числі по сплаті процентів, комісій за користування ними, а також інших платежів, передбачених Генеральним договором та додатковими договорами до нього.

Поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором за належне, своєчасне та повне виконання позичальником усіх зобов`язань за Генеральним договором та Додатковими договорами до нього, в тому числі зобов`язань, які можуть виникнути у майбутньому, в зв`язку зі зміною умов Генерального договору, включаючи збільшення кредитних зобов`язань позичальника, пов`язані зі збільшення ліміту кредитування, збільшення розміру відсотків за користування кредитними коштами, збільшення терміну кредитування та інше (п. 1.2 Договору поруки).

Відповідно до п. 2.1 Договору поруки поручитель приймає на себе зобов`язання, у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань за Генеральним договором, погасити в повному обсязі:

- заборгованість по Генеральному договору;

- нараховані відсотки, неустойку (штраф, пеню), передбачені умовами Генерального договору, а також інші боргові зобов`язання, що виникають з умов Генерального договору та додатків до нього, які укладені чи будуть укладені в майбутньому.

Поручитель та позичальник несуть солідарну відповідальність перед кредитором. Кредитор має право вимагати виконання зобов`язань за Генеральним договором від позичальника та поручителя як разом, так і від кожного з них окремо (п. 2.2 Договору поруки).

Згідно з п. 2.3 Договору поруки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і позичальник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, тощо.

У відповідності до п. 2.5 та п. 2.6 Договору поруки у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань за Генеральним договором в цілому чи в будь-якій його частині, кредитор має право пред`явити вимогу до поручителя про погашення поручителем заборгованості в об`ємі боргових зобов`язань позичальника перед кредитором, що обумовлені Генеральним договором.

Поручитель зобов`язаний виконати взяті на себе зобов`язання по цьому Договору, не пізніше 7 банківських днів з моменту отримання повідомлення від кредитора про невиконання позичальником зобов`язання (його частини) і необхідності їх виконання поручителем.

Пунктом 2.8 Договору поруки узгоджено, що повідомлення, що направляється кредитором поручителю, виконується у письмові формі і вважається таким, що отримано поручителем, якщо воно надіслано рекомендованим чи цінним листом на адресу поручителя, зазначену в цьому Договорі чи надано йому особисто.

Сторони погодили встановити термін дії даного Договору до 26.12.2031 (п. 4.7 Договору поруки).

На виконання умов Генерального договору та Додаткових договорів 1-4 позивачем надано відповідачу-1 кредитні кошти згідно меморіальних ордерів № 552870 від 28.12.2018 на суму 500 000,00 грн., №49617 від 02.08.2019 на суму 150 000,00 грн., № 451320 від 20.05.2020 на суму 734 500,00 грн.

Позивач зазначає, що АТ АКБ Львів належним чином виконав умови Генерального договору та Додаткових договорів 1-4, проте ТОВ Марафет в порушення взятих на себе зобов`язань за Договором, порушило взяті на себе зобов`язання в частині сплати відсотків та повернення кредитних коштів, в зв`язку з чим, позивач звернувся до відповідачів із Листом-вимогою вих. № 505/0-14 від 25.06.2020, у якій вимагав сплатити прострочену заборгованість по сплаті відсотків у розмірі 15 844,15 грн., яка залишена без відповідачами без задоволення, в зв`язку з чим, позивач вимушений був звернутись з позовом до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Зобов`язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 10561 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Позивач стверджує, що свої зобов`язання за Генеральним договором та Додатковими договорами 1-4 виконав належним чином, проте ТОВ Марафет в порушення взятих на себе зобов`язань за Договором, порушило взяті на себе зобов`язання в частині сплати відсотків та повернення кредитних коштів, в зв`язку з чим, за позичальником обліковується заборгованість по поверненню кредитних коштів в розмірі 1 207 463,20 грн. та по сплаті відсотків в розмірі 95 533,11 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Генерального договору та Додаткових договорів 1-4 позивачем надано відповідачу-1 кредитні кошти згідно меморіальних ордерів № 552870 від 28.12.2018 на суму 500 000,00 грн., №49617 від 02.08.2019 на суму 150 000,00 грн., № 451320 від 20.05.2020 на суму 734 500,00 грн.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.2 Генерального договору узгоджено, що проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом факт/360 (фактична кількість днів у місяці, але умовно 360 днів у році , за ставкою, визначеною Додатковими договорами до цього Договору з моменту видачі кредиту до терміну, вказаного у додатковому договорі до Генерального договору.

У відповідності до п. 3.4 Генерального договору позичальник сплачує проценти, нараховані відповідно до п. 3.2 цього Договору, у валюті отриманого кредиту щомісяця, але не пізніше останнього банківського дня місяця, за який вони нараховані.

Згідно виписок банку з рахунку відповідача-1, відповідачем-1 порушено взяті на себе зобов`язання в частині своєчасної сплати відсотків та повернення кредитних коштів згідно графіків.

Пунктом 4.9 Генерального договору узгоджено, що банк у випадках, передбачених п. 2.7 цього Договору, має право вимагати дострокового повернення кредиту/кредитів, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за цим Договором, про що письмово повідомляє позичальника.

Відповідно до п. 2.7 Генерального договору банк має право відмовити у виплаті позичальнику кредиту у випадках, зокрема невиконання/неналежного виконання позичальником зобов`язань, передбачених цим Договором та/або договорами, якими забезпечується виконання зобов`язань за цим Договором; несвоєчасної сплати процентів та/або повернення кредиту або його частини.

При цьому, означені умови Генерального договору кореспондуються з умовами п. 2.8 Додаткових договорів 1-4.

Оскільки відповідачем-1 порушено взяті на себе зобов`язання в частині сплати відсотків та повернення кредитних коштів, позивач звернувся до відповідачів із Листом-вимогою вих. № 505/0-14 від 25.06.2020, у якій вимагав сплатити прострочену заборгованість по сплаті відсотків у розмірі 15 844,15 грн., та зазначив, що у випадку несплати відсотків, позивач вимушений буде звернутись із примусовим стягненням всієї заборгованості, яка на момент пред`явлення вимоги складала 1 223 307,35 грн.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи банківських виписок по особовому рахунку відповідача-1, та не заперечується відповідачами, позичальник належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання за Генеральним договором та Додатковими договорами 1-4, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість по поверненню кредитних коштів у розмірі 1 207 463,20 грн. та по сплаті відсотків у розмірі 95 533,11 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З огляду на викладене, документально доведена заборгованість відповідача-1 перед позивачем за Генеральним договором та Додатковими договорами 1-4 складає 1 207 463,20 грн. заборгованість по поверненню кредитних коштів та 95 533,11 грн. - по сплаті відсотків.

Відповідачем-1 не було надано суду жодного доказу на спростування доводів позивача щодо існування у відповідача-1 перед позивачем заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті відсотків за користування кредитними коштами.

З метою забезпечення виконання позичальником своїх зобов`язань за Генеральним договором та Додатковими договорами 1-4, 27 грудня 2018 року між позивачем та ОСОБА_1 укладено Договір поруки № 297/В/2018/S-1, за умовами якого порукою за даним Договором забезпечується вимоги кредитора, що випливають з умов Генерального договору та додаткових договорів до нього, якщо такі є чи будуть укладені в майбутньому, укладеного між кредитором та ТОВ Марафет , відповідно до якого кредитор встановив позичальнику максимальний ліміт заборгованості (кредитування) у сумі 3 000 000,00 грн. на строк до 26.12.2028, в межах якого кредитор зобов`язується надавати позичальнику кредити, овердрафти, гарантії, відкривати кредитні лінії, у розмірах та на умовах, обумовлених Генеральним договором та додатковими договорами до нього, а позичальник зобов`язується виконувати свої обов`язки по поверненню кредитів, в тому числі по сплаті процентів, комісій за користування ними, а також інших платежів, передбачених Генеральним договором та додатковими договорами до нього.

Поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором за належне, своєчасне та повне виконання позичальником усіх зобов`язань за Генеральним договором та Додатковими договорами до нього, в тому числі зобов`язань, які можуть виникнути у майбутньому, в зв`язку зі зміною умов Генерального договору, включаючи збільшення кредитних зобов`язань позичальника, пов`язані зі збільшення ліміту кредитування, збільшення розміру відсотків за користування кредитними коштами, збільшення терміну кредитування та інше (п. 1.2 Договору поруки).

Поручитель та позичальник несуть солідарну відповідальність перед кредитором. Кредитор має право вимагати виконання зобов`язань за Генеральним договором від позичальника та поручителя як разом, так і від кожного з них окремо (п. 2.2 Договору поруки).

Статтею 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

З огляду на вищенаведене, оскільки між позивачем та відповідачем-2 було укладено Договір поруки, поручитель зобов`язався відповідати перед банком за зобов`язання позичальника, в разі порушення останнім зобов`язань за Генеральним договором та Додатковими договорами 1-4, а отже, оскільки факт порушення позичальником зобов`язань за Генеральним договором та Додатковими договорами 1-4, встановлений судом, а розмір заборгованості позичальника доведений суду первинними документами, вимоги банку до боржника та поручителя є обґрунтованими.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачі під час розгляду справи не надали суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про виконання взятих на себе зобов`язань за Генеральним договором та Додатковими договорами 1-4.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідачів в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, згідно з абз. 3 п. 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України від 21 лютого 2013 року N 7 у разі коли позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Марафет" (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 2, оф. 104; ідентифікаційний код: 37409760) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер картки платника податків: НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк "Львів" (79008, м. Львів, вул. Сербська, 1; ідентифікаційний код: 09801546) заборгованість по поверненню кредитних коштів в розмірі 1 207 463 (один мільйон двісті сім тисяч чотириста шістдесят три) грн. 20 коп. та заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 95 533 (дев`яносто п`ять тисяч п`ятсот тридцять три) грн. 11 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Марафет" (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 2, оф. 104; ідентифікаційний код: 37409760) на користь Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк "Львів" (79008, м. Львів, вул. Сербська, 1; ідентифікаційний код: 09801546) витрати по сплаті судового збору в розмірі 9 772 (дев`ять тисяч сімсот сімдесят дві) грн. 48 коп.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер картки платника податків: НОМЕР_2 ) на користь Акціонерно-комерційний банк "Львів" (79008, м. Львів, вул. Сербська, 1; ідентифікаційний код: 09801546) витрати по сплаті судового збору в розмірі 9 772 (дев`ять тисяч сімсот сімдесят дві) грн. 47 коп.

5. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідні накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 21.12.2020

Суддя О.А. Грєхова