Рішення

від 21.12.2020 по справі 910/13039/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.12.2020Справа № 910/13039/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БРАЙТ ЛОНДРІ СЕРВІС

до Товариства з обмеженою відповідальністю РОЯЛ КОНГРЕС ГОТЕЛЬ

про стягнення 35 471, 43 грн,

Суддя Я.А.Карабань

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю БРАЙТ ЛОНДРІ СЕРВІС (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю РОЯЛ КОНГРЕС ГОТЕЛЬ (надалі - відповідач) про стягнення суми грошових коштів у розмірі 35 471, 43 грн, з яких: 32 566, 69 грн сума основного боргу та 2 904, 74 грн пеня.

Позовні вимоги, з посиланням на ст. 509, 525, 526, 530, 610, 611, 629 ЦК України, мотивовані неналежним виконання відповідачем своїх обов`язків за договором про надання послуг з прання №87/290518-Бр від 29.05.2018, в частині своєчасної оплати наданих послуг з прання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.09.2020 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

04.09.2020 від позивача надійшла заява про усунення недоліків, яка в зв`язку з перебуванням 07.09.2020 на навчанні та в період з 08.09.2020 по 16.10.2020 на лікарняному отримана суддею Карабань Я.А. 19.10.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2020 відкрито провадження в справі №910/13039/20, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання), встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

17.11.2020 від позивача на виконання вимог ухвали суду від 19.10.2020 надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи, а саме виписки банку про рух коштів між позивачем та відповідачем за період з 29.05.2018 по 16.11.2020, оригінали квитанції, копії опису вкладення в поштове відправлення та квитанції поштового відправлення про направлення відповідачу актів та рахунків, витягу з сайту Укрпошти про статус листа № 0408609227957.

Відповідач у встановлений ухвалою суду п`ятнадцятиденний строк відзиву на позовну заяву не надав.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Так, місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (стаття 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань").

Приписами статті 10 зазначеного Закону закріплено, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача є: 01054, м.Київ, вул. Дмитрівська, буд. 13-А.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 19.10.2020 направлялись судом на зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу відповідача, проте, конверт повернувся з відміткою: "не знаходяться".

Відповідно до ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Приписами ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Інших адрес позивач суду не повідомив, тому суд позбавлений можливості направити ухвалу на інші адреси.

Відтак, відповідач вважається повідомленим про відкриття провадження в справі належним чином, оскільки судом було виконано всі покладені на нього обов`язки.

За відсутності відзиву від відповідача суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Відповідно до ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

29.05.2018 між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) укладено договір про надання послуг з прання №87/290518-Бр відповідно до п. 1.1. якого, виконавець зобов`язується за завданням замовника та відповідно до умов договору надати пральні послуги, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконавцеві зазначені послуги в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 2 договору, виконавець надає замовнику наступні послуги: прання білизни прямої, прання білизни фасонної, прання гардинно-тюлевих виробів, крохмалення виробів, прасування білизни, пакування білизни та окремих виробів, інші пральні послуги.

Згідно з п. 2.2. договору, перелік, кількість, вартість, терміни надання пральних послуг сторони погоджують у додатку №1 до дійсного договору.

Пунктами 3.2.2. та 3.2.3. договору визначено, що замовник зобов`язаний своєчасно та відповідно до умов цього договору приймати надані виконавцем пральні послуги та своєчасно оплатити пральні послуги.

Вартість надання пральних послуг, узгоджена замовником та виконавцем , наведена у додатку №1. Сторони домовились, що оплата пральних послуг здійснюється у формі безготівкового розрахунку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця (п. 4.1., 4.2. договору).

Відповідно до п. 4.3. договору, оплата послуг наданих виконавцем здійснюється за підсумками прання, за виставленими рахунками, в терміні 3 банківських днів з дня виставленого рахунку.

Згідно з п. 4.6. виконавець надає рахунки для оплати в електронному вигляді у відповідності до чинного законодавства, а саме ч.1, 3 ст 207 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст.4 ЗУ Про електронноцифровий підпис , ст.6 ЗУ Про електронні документи та електронний документообіг .

Виконавець вважається таким, що виконав свої обов`язки за цим договором з моменту підписання замовником акта приймання-передачі наданих послуг, а також у випадку передбаченому пунктом 5.3. даного договору (п. 5.1. договору).

Виконавець надає замовнику акт приймання-передачі наданих послуг. Замовник зобов`язаний у 3-денний термін з моменту отримання акту приймання-передачі наданих послуг підписати і повернути його, або надати мотивовану відмову у його підписанні. У разі неповернення акту приймання-передачі наданих послуг чи відсутності мотивованої відмови у підписанні зазначеного акта у терміни, передбачені п.5.2. цього договору, вважається, що замовник прийняв надані послуги, послуги надані відповідно до умов договору і замовник не має претензій щодо якості наданих послуг (п. 5.2., 5.3. договору).

Пунктом 5.4 договору, сторони визначили, що при необґрунтованому неповерненні акту приймання-передачі більше 3 календарних днів, виконавець має право призупинити надання послуг до отримання такого акту. Призупинення надання послуг з цих підстав не тягне за собою накладення штрафних санкцій на виконавця. При необґрунтованому неповерненні акту приймання-передачі понад 14 календарних днів, виконавець має право на стягнення з замовника штрафу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день неповернення акту.

За недотримання строків сплати зазначених в пункті 4.3. договору замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення за кожний день прострочення (п.6.7. договору).

Відповідно до п.8.1. договору, договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2018 (при умові надіслання за один місяць до зазначеної дати однією з сторін повідомлення щодо його припинення), а по грошовим зобов`язанням - до моменту повного виконання зобов`язань. Договір вважається пролонгованим на наступний та кожний наступний календарний рік у разі відсутності повідомлення від будь-якої з сторін про бажання його припинити.

На виконання умов договору, позивачем надані послуги з прання в період з 13.01. 2020 по 26.01.2020 на загальну суму 34 374, 90 грн, про що позивачем складені наступні акти здачі-приймання робіт (надання послуг): № 26 від 13.01.2020 на суму 2 237, 76 грн, № 31 від 14.01.2020 на суму 1 618, 44 грн, № 32 від 14.01.2020 на суму 120, 00 грн, № 42 від 15.01.2020 на суму 1 778, 22 грн, № 54 від 16.01.2020 на суму 1 278, 72 грн №60 від 19.01.2020 на суму 20 750, 04 грн, №79 від 26.01.2020 на суму 6 591, 72 грн, а всього на загальну суму 34 374, 90 грн та виставлені відповідачу рахунки на оплату № 27 від 13.01.2020 на суму 2 237, 76 грн, №32 від 14.01.2020 на суму 1 618, 44 грн, №33 від 14.01.2020 на суму 120, 00 грн, №43 від 15.01.2020 на суму 1 778, 22 грн, №55 від 16.01.2020 на суму 1 278, 72 грн, №61 від 19.01.2020 на суму 20 750, 00 грн, №78 від 26.01.2020 на суму 6 591, 72 грн.

Спір у справі виник у зв`язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов`язання в частині своєчасної оплати наданих послуг з прання, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача суму грошових коштів у розмірі 32 566, 69 грн основного боргу та 2 904, 74 грн пені.

За приписами статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, що виражає узгоджену волю сторін, яка спрямована на досягнення конкретної мети, тобто договір це юридичний факт, на підставі якого виникають цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У ч. 1 ст. 188 ЦК України також встановлено, що зміна господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Укладений сторонами договір за своїм змістом та правовою природою є договором надання послуг, а тому права та обов`язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Із матеріалів справи (акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 26 від 13.01.2020 на суму 2 237, 76 грн, № 31 від 14.01.2020 на суму 1 618, 44 грн, № 32 від 14.01.2020 на суму 120, 00 грн, № 42 від 15.01.2020 на суму 1 778, 22 грн, № 54 від 16.01.2020 на суму 1 278, 72 грн №60 від 19.01.2020 на суму 20 750, 04 грн, №79 від 26.01.2020 на суму 6 591, 72 грн) вбачається, що на виконання умов договору в період з 13.01.2020 по 26.01.2020 позивачем було надано, а відповідачем прийнято послуги на загальну суму 34 374, 90 грн.

Вказані акти направлялися на адресу відповідача, що підтверджується описами вкладення у цінний лист від 03.06.2020 та накладною №0408609227957, проте, як вказує позивач, підписані відповідачем не були.

Відповідно до п. 5.2, 5.3 договору виконавець надає замовнику акт приймання-передачі наданих послуг. Замовник зобов`язаний у 3-денний термін з моменту отримання акту приймання-передачі наданих послуг підписати і повернути його, або надати мотивовану відмову у його підписанні. У разі неповернення акту приймання-передачі наданих послуг чи відсутності мотивованої відмови у підписанні зазначеного акта у терміни, передбачені п.5.2 цього договору, вважається, що замовник прийняв надані послуги, послуги надані відповідно до умов договору і замовник не має претензій щодо якості наданих послуг.

Враховуючи викладене та беручи до уваги п. 5.2 та 5.3 договору, суд приходить до висновку, що послуги за вищевказаними актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) є такими, що, надані позивачем та прийняті відповідачем відповідно без зауважень та заперечень.

Доказів протилежного матеріали справи не містять, та відповідачем в порядку встановленому ГПК України суду не надано.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, заборгованість відповідача за надані послуги становить 34 374, 90 грн, а з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 4.3 договору, строк виконання грошового зобов`язання відповідача по оплаті наданих послуг на момент звернення позивача із позовом до суду настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов`язання по сплаті на користь позивача 34 374, 90 грн. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Разом з тим, позивачем заявлено до стягнення суму основної заборгованості в розмірі 32 566, 69 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Зважаючи на те, що суд обмежений в праві вийти за межі позовних вимог, позовна вимога про стягнення основної заборгованності підлягає задоволенню в сумі заявленій позивачем, а саме - 32 566, 69 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань в частині своєчасної оплати наданих послуг із прання, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 2 904, 74 грн пені за загальний період 17.01.2020 по 30.07.2020.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 6.7 договору визначено, що за недотримання строків сплати зазначених в пункті 4.3 договору замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення за кожний день прострочення .

Таким чином, умовами договору передбачено цивільно-правову (господарсько-правову) відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати неустойки - пені.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені в розмірі 2 904, 74 грн пені за загальний період 17.01.2020 по 30.07.2020, судом встановлено, що він є арифметично невірним, оскільки позивачем невірно визначено період нарахування.

Пунктом 4.6 договору передбачено, що виконавець надає рахунки для оплати в електронному вигляді у відповідності до чинного законодавства, а саме ч.1, 3 ст 207 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст.4 ЗУ Про електронноцифровий підпис , ст.6 ЗУ Про електронні документи та електронний документообіг .

В якості доказу направлення рахунків на оплату № 27 від 13.01.2020 на суму 2 237, 76 грн, №32 від 14.01.2020 на суму 1 618, 44 грн, №33 від 14.01.2020 на суму 120, 00 грн, №43 від 15.01.2020 на суму 1 778, 22 грн, №55 від 16.01.2020 на суму 1 278, 72 грн, №61 від 19.01.2020 на суму 20 750, 00 грн, №78 від 26.01.2020 на суму 6 591, 72 грн відповідачу позивачем надано суду роздруківкі з електронної почти від 16.01.2020, 17.01.2020, 20.01.2020 та 28.01.2020. Проте вказана роздруківка не може вважатися належним доказом в розумінні ст.73 ГПК України, отримання таких рахунків виходячи з наступного.

Частина перша статті 5 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг визначає, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до частин першої, другої статті 6 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, яка використовується для ідентифікації автора та/або підписування електронного документа іншим суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершує створення електронного документа.

В свою чергу, надане позивачем роздруковане електронне листування, наведених ознак не містить, що зокрема унеможливлює встановлення осіб такого листування та належність їх до сторін договору.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.06.2019 у справі № 904/2882/18, від 24.09.2019 у справі № 922/1151/18, від 28.12.2019 у справі № 922/788/19.

Також, як убачається з матеріалів справи 03.06.2020 вказані рахунки направлялися на адресу відповідача, що підтверджується описами вкладення у цінний лист від 03.06.2020 та накладною №0408609227957. Відповідно до інформації з зайту Укрпошти конверт повернуся з відміткою інші причини 08.07.2020. Таким чином, враховуючи п. 4.3 договору (оплата послуг наданих виконавцем здійснюється за підсумками прання, за виставленими рахунками, в терміні 3 банківських днів з дня виставленого рахунку), суд приходить до висновку, що строк оплати наданих послуг з прання настав саме 14.07.2020.

Враховуючи викладене вище, судом здійснено власний розрахунок пені за загальний період з 14.07.2020 по 30.07.2020, відповідно до якого сума пені за визначений період складає 117, 79 грн.

Таким чином, вимога позивача про стягнення пені підлягає частковому задоволенню а саме в розмірі визначеному судом - 117, 79 грн.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на наведені вище норми, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 32 566, 69 грн основного боргу та 117, 79 грн пені.

Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 86, 129, 232-234, 240, 250-252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю РОЯЛ КОНГРЕС ГОТЕЛЬ (01054, місто Київ, вулиця Дмитрівська, будинок 13-А, ідентифікаційний код 41169159) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БРАЙТ ЛОНДРІ СЕРВІС (08130, Київська область, Києво-Святошинський район, село Петропавлівська Борщагівка, вулиця Черкаська, будинок 26, ідентифікаційний код 40262197) 32 566 (тридцять дві тисячі п`ятсот шістдесят шість) грн 69 коп. основної заборгованості, 117 (сто сімнадцять) грн 79 коп. пені та 1 936 (одна тисяча дев`ятсот тридцять шість) грн 85 коп. судового збору.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.

Суддя Я.А.Карабань