Рішення

від 12.11.2020 по справі 911/2186/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2020 р. м. Київ Справа № 911/2186/20

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал" (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 11) До Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (01001, м. Київ, провулок Музейний, 2-Д) Про звільнення майна з-під арешту Суддя Третьякова О.О.

Секретар судового засідання Булавіна Є.С.

Представники:

Від позивача не з`явився Від відповідача не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом від 29.07.2020, заявивши вимоги до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - відповідач) про звільнення майна з-під арешту, шляхом скасування арешту та запису про обтяження №37341878 від 29.01.2014 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, накладеного на нерухоме майно загальною площею 3352,2 кв.м, опис: механізований склад для автозапчастин (літ. А) площею 1540,3 кв.м, склад №2 (літ. Б) площею 454,4 кв.м, склад №3 (літ. В, Г) площею 544,3 кв.м, склад №4 (літ. Е) площею 519,0 кв.м, пункт складання сільськогосподарських машин (літ. Д) площею 294,2 кв.м, заглиблена споруда для тимчасового зберігання запчастин (літ.6), асфальтована площадка (літ.7), що знаходиться за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 16-А.

Позовні вимоги мотивовані необхідністю захисту прав позивача як власника зазначеного нерухомого майна (право власності зареєстроване 14.07.2020), яке з 29.01.2014 на підставі постанови Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 22.01.2014 у виконавчому провадженні №41639649 перебуває під арештом та забороною на його відчуження. Вказане виконавче провадження відповідно до ч.1 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження" завершено 29.05.2015 постановою державного виконавця про повернення виконавчого документа, однак, станом на день звернення з позовом до суду арешт з нерухомого майна не знято.

За твердженнями позивача наявність обтяження у вигляді арешту нерухомого майна обмежує його правомочності з володіння, користування і розпорядження належним йому майном, що є порушенням права приватної власності та зумовило його звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.08.2020 №911/2186/20 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал" залишено без руху та встановлено спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.

В установлений строк від позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали від 05.08.2020 №911/2186/20, якими позивач усунув недоліків позовної заяви.

Провадження у справі за вказаними вимогами відкрито ухвалою Господарського суду Київської області від 08.09.2020 №911/2186/20, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 02.10.2020, встановлено учасникам справи строки для вчинення необхідних процесуальних дій тощо.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала Господарського суду Київської області про відкриття провадження у справі від 08.09.2020 направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 04.08.2020.

У встановлений процесуальним законодавством та судом в ухвалі від 08.09.2020 строк відповідач відзив на позовну заяву не подав; про розгляд справи в господарському суді відповідач повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення №0103275102168 про вручення відповідачу 14.09.2020 копії ухвали про відкриття провадження у справі.

02.10.2020 у підготовче засідання відповідач уповноваженого представника не направив, про причини своєї неявки суд не повідомив; судом на місці без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про перерву у підготовчому засіданні на 15.10.2020.

15.10.2020 сторони у підготовче засідання уповноважених представників не направили, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені у порядку встановленому ч.5 ст.242 Господарського процесуального кодексу України з додержанням вимог частини 3, 4 ст.120 Господарського процесуального кодексу України; судом на місці без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу з занесенням до протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 29.10.2020.

29.10.2020 сторони у судове засідання уповноважених представників не направили, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені у порядку встановленому ч.5 ст.242 Господарського процесуального кодексу України з додержанням вимог частини 3, 4 ст.120 Господарського процесуального кодексу України, шляхом направлення на їх адреси, належним чином завіреної копії ухвали рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення; від позивача через канцелярію Господарського суду Київської області подано заяву про слухання справи №911/2186/20 без участі представника позивача.

29.10.2020 Господарським судом Київської області на місці без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про відкладення судового засідання на 12.11.2020.

Сторони в судове засідання, призначене на 12.11.2020, не з`явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені у порядку встановленому ч.5 ст.242 Господарського процесуального кодексу України з додержанням вимог частини 3, 4 ст.120 Господарського процесуального кодексу України, шляхом направлення на їх адреси, належним чином завіреної копії ухвали рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Щодо належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи суд наголошує, що згідно з ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Судом також враховано, що за приписами ч.1 ст.9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.1, 2 ст.3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд Київської області зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалами, що постановлені у цій справі, у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Отже, суд виходить з того, що сторони є такими, що належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи. Більше того, матеріали справи містять повідомлення про вручення судових документів, що надсилалися сторонам на їх адресу, зокрема, рекомендовані повідомлення №0103274938769 та №0103274938815 про вручення позивачу (04.11.2020) та відповідачу (02.11.2020) копії ухвали від 29.10.2020.

Згідно з ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач, який вважається належним чином повідомленим про наявність у провадженні суду справи з позовними вимогами до нього, у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для вирішення спору, суд дійшов висновку про доцільність вирішення спору за наявними у справі матеріалами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши позовні вимоги, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 01.02.2017 №911/257/15 за позовом Публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Хрещатик" до Відкритого акціонерного товариства „Бориспільський райагропостач" за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Проект К" про звернення стягнення на предмет іпотеки, у п.2 резолютивної частини якого виправлено допущені описки ухвалою від 24.04.2018, позов задоволено повністю; в рахунок часткового погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю „Проект К" (ідентифікаційний код 37394461) перед Публічним акціонерним товариством „Комерційний банк „Хрещатик" (ідентифікаційний код 19364259) за кредитним договором № 18-47/1-08 від 22.04.2008, укладеним між Публічним акціонерним товариством „Комерційний банк „Хрещатик" (ідентифікаційний код 19364259) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Проект К" (ідентифікаційний код 37394461), у загальному розмірі 7758686 (сім мільйонів сімсот п`ятдесят вісім тисяч шістсот вісімдесят шість) грн 08 (вісім) коп., що складається з 5180494 (п`ять мільйонів сто вісімдесят тисяч чотириста дев`яносто чотири) грн 76 (сімдесят шість) коп. - основна заборгованість по кредиту, 1127202 (один мільйон сто двадцять сім тисяч двісті дві) грн 09 (дев`ять) коп. - основна заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 425734 (чотириста двадцять п`ять тисяч сімсот тридцять чотири) грн 75 (сімдесят п`ять) коп. - пеня від суми основної заборгованості по поверненню кредиту, 50547 (п`ятдесят тисяч п`ятсот сорок сім) грн 53 (п`ятдесят три) коп. - пеня від суми основної заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 974706 (дев`ятсот сімдесят чотири тисячі сімсот шість) грн 95 (дев`яносто п`ять) коп. - 17 % річних від суми основної заборгованості по поверненню кредиту, звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі Публічному акціонерному товариству „Комерційний банк „Хрещатик" (ідентифікаційний код 19364259) права власності на предмет іпотеки за договором іпотеки №18-47/1-08-01 від 30.10.2008, укладеним між Публічним акціонерним товариством „Комерційний банк „Хрещатик" (ідентифікаційний код 19364259) та Відкритим акціонерним товариством „Бориспільський райагропостач" (ідентифікаційний код 00904606), нотаріально посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельником Р. П., зареєстрованим в реєстрі за №5391, та належить Відкритому акціонерному товариству „Бориспільський райагропостач" (ідентифікаційний код 00904606), за загальною ціною (вартістю) 7400313 (сім мільйонів чотириста тисяч триста тринадцять) грн 00 (нуль) коп., а саме: на нерухоме майно згідно переліку загальною площею - 3352,2 кв.м, (реєстраційний номер:8547362), а саме: механізований склад для автозапчастин (літ. А), площею 1540, 3 кв.м, склад № 2 (літ. Б) площею 454,4 кв.м, склад № 3 (літ. В, Г) площею 544,3 кв.м, склад № 4 (літ. Е) площею 519,0 кв.м, пункт складання сільськогосподарських машин (літ. Д) площею 294,2 кв.м, заглиблена споруда для тимчасового зберігання запчастин (літ. 6), асфальтована площадка, (літ. 7), що знаходиться за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 16-а; стягнуто з Відкритого акціонерного товариства „Бориспільський райагропостач" (ідентифікаційний код 00904606) на користь Публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Хрещатик" (ідентифікаційний код 19364259) судові витрати 73080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн 00 (нуль) коп. судового збору.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.07.2020 замінено позивача у справі №911/257/15 Публічне акціонерне товариство „Комерційний банк „Хрещатик" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 8-А, код 19364259) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал" (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 11, код 39827967).

Відповідно до ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільні або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

14.07.2020 позивач здійснив державну реєстрацію речового права (номер запису про право власності 37341545) на нерухоме майно, загальною площею 3352,2 кв.м, опис: механізований склад для автозапчастин (літ. А), площею 1540, 3 кв.м, склад № 2 (літ. Б) площею 454,4 кв.м, склад № 3 (літ. В, Г) площею 544,3 кв.м, склад № 4 (літ. Е) площею 519,0 кв.м, пункт складання сільськогосподарських машин (літ. Д) площею 294,2 кв.м, заглиблена споруда для тимчасового зберігання запчастин (літ. 6), асфальтована площадка, (літ. 7), яке знаходиться за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 16-А, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №216549546 від 16.07.2020.

В подальшому позивачу стало відомо, що належне йому нерухоме майно перебуває під обтяженням - арештом.

Державну реєстрацію обтяження (арешту) нерухомого майна проведено 29.01.2014 (номер запису про обтяження 37341878) на підставі постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Шмідт К.В. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 22.01.2014 у виконавчому провадженні №41639649 за наказом Господарського суду Київської області від 05.11.2013 про примусове виконання рішення Господарського суду Київської області від 14.10.2013 у справі №911/3167/13, що вбачається з інформаційної довідки №218014765 від 28.07.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна та інформаційною довідкою від 27.07.2020 з автоматизованої системи виконавчих проваджень по виконавчому провадженню №41639649, копії яких долучені до матеріалів справи.

Позивач зазначає, що виконавче провадження №41639649 завершено 29.05.2015 постановою державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до п.3 ч.1 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження", однак станом на день звернення з позовом до суду арешт з нерухомого майна не знято.

Позивач вважає, що накладений арешт на належне йому нерухоме майно позбавляє його, як власника, вільно володіти, користуватися та розпоряджатися власним майном.

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 16.10.2019 №3173/5 Про утворення міжрегіональних органів Міністерства юстиції України та у зв`язку з реформуванням системи органів примусового виконання та органів державної виконавчої служби, зміною підпорядкування та найменування відділів державної виконавчої служби станом на час подання позовної заяви правонаступником Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області є Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), який не має статусу юридичної особи і підпорядкований Центральному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м. Київ), яке наділено, зокрема, повною процесуальною дієздатністю і є відповідачем у даному спорі.

Частиною 1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Статтею 4 Господарського кодексу України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушення.

Захист цивільних прав та інтересів судом здійснюється у спосіб встановлений законом або договором.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 41 Конституції України визначено право кожного вільно володіти користуватись і розпоряджатись своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Положенням ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04 листопада 1950), що набрала чинності для України з 11.09.1997 та є складовою її правової системи відповідно до вимог ст.9 Конституції України визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з ч.1 ст.316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч.1 ст.317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною 1 ст.319 Цивільного кодексу України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Статтею 321 Цивільного кодексу України унормовано, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Суб`єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи (ч.1 ст.325 Цивільного кодексу України).

За приписами ст.328 Цивільного кодексу України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ст.391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Виконавче провадження №41639649 завершено 29.05.2015 постановою державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з відмовою стягувача від майна боржника.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 (в редакції, чинній на час вчинення виконавчої дії від 29.05.2015 по поверненню виконавчого документа стягувачу) виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, не реалізоване під час виконання рішення.

Згідно з ч.7 ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 (в редакції, чинній на час вчинення виконавчої дії від 29.05.2015 по поверненню виконавчого документа стягувачу) у разі якщо стягувач у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання повідомлення державного виконавця письмово не заявив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові. У разі відсутності в боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, виконавчий документ повертається стягувачу без виконання.

Як вбачається з матеріалів справи орган виконавчої служби, в супереч вищезазначеним вимогам закону, арешт з майна не зняв.

Статтею 59 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення цього Закону. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Судом встановлено, що позивач є власником нерухомого майна, загальною площею 3352,2 кв.м, опис: механізований склад для автозапчастин (літ. А), площею 1540, 3 кв.м, склад № 2 (літ. Б) площею 454,4 кв.м, склад № 3 (літ. В, Г) площею 544,3 кв.м, склад № 4 (літ. Е) площею 519,0 кв.м, пункт складання сільськогосподарських машин (літ. Д) площею 294,2 кв.м, заглиблена споруда для тимчасового зберігання запчастин (літ. 6), асфальтована площадка, (літ. 7), яке знаходиться за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 16-А; право власності якого зареєстроване 14.07.2020 за номером запису 3734154, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №216549546 від 16.07.2020.

А відтак, накладений Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, проте своєчасно не знятий, арешт на належне позивачу майно фактично позбавляє позивача, як власника, законного права вільно на власний розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю, що зумовлює висновки про відповідність обраного позивачем способу захисту порушеного права у спосіб зняття з визначеного нерухомого майна арешту, накладеного постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Шмідт К.В. від 22.01.2014 у виконавчому провадженні №41639649, як спеціального способу захисту прав власника, передбаченого ст.59 Закону України "Про виконавче провадження".

За таких обставин суд вважає, що вимоги позивача про звільнення майна з-під арешту, шляхом скасування арешту та запису про обтяження підлягають задоволенню в повному обсязі, як правомірні, обґрунтовані, документально підтверджені, відповідачем належним чином не заперечені та не спростовані.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст.74 Господарського процесуального кодексу України).

Належними у розумінні ч.1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ч.2 ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ч. 1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Позивач просить покласти на відповідача понесені ним витрати зі сплати судового збору в сумі 2102,00 грн, що підтверджуються платіжним дорученням №112 від 29.07.2020.

Враховуючи викладене, позовні вимоги задовольняються повністю, а судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Інших судових витрат, для їх покладення на відповідача, позивач не заявив.

Керуючись ст.2, 7, 8, 11, 14, 18, 20, 73-80, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал" до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про звільнення майна з-під арешту задовольнити повністю.

2. Скасувати арешт та запис про обтяження №37341878 від 29.01.2014 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, накладений на нерухоме майно згідно переліку загальною площею - 3352,2 кв.м, (реєстраційний номер:8547362), а саме: механізований склад для автозапчастин (літ. А), площею 1540, 3 кв.м, склад № 2 (літ. Б) площею 454,4 кв.м, склад № 3 (літ. В, Г) площею 544,3 кв.м, склад № 4 (літ. Е) площею 519,0 кв.м, пункт складання сільськогосподарських машин (літ. Д) площею 294,2 кв.м, заглиблена споруда для тимчасового зберігання запчастин (літ. 6), асфальтована площадка, (літ. 7), що знаходиться за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 16-а, на підставі постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Шмідт К.В. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 22.01.2014 у виконавчому провадженні №41639649.

3. Стягнути з Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал" 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп. судового збору.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал" (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 11, ідентифікаційний код 39827967).

Відповідач - Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) (01001, м. Київ, провулок Музейний, 2-Д, ідентифікаційний код 43315602).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд Київської області протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 21.12.2020.

Суддя О.О. Третьякова