Рішення

від 21.12.2020 по справі 913/601/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2020 року м. Харків Справа № 913/601/20

Провадження №1/913/601/20

За позовом Комунального підприємства "Сєвєродонецьктеплокомуненерго", м. Сєвєродонецьк Луганської області

до відповідача Приватного підприємства "КОМАКС-М", м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 203998 грн. 81 коп.

Суддя Зюбанова Н.М.

Без повідомлення та виклику учасників справи

Суть спору: про стягнення 150649 грн. 93 коп. боргу , 7744 грн. 90 коп. 3% річних, 9386 грн. 03 коп. інфляційних нарахувань та 36217 грн. 96 коп. пені за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 21.10.2014 № 214.

Особливості розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження регулюються ст. 252 ГПК України, згідно з якою суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Так, ухвалою від 02.11.2020 суд запропонував сторонам на протязі 30 днів подати відповідні клопотання про призначення судового засідання (у разі необхідності), відповідачу подати відзив на позовну заяву.

Як свідчать матеріали справи, 08.12.2020 поштою повернуто конверт з ухвалою суду про відкриття провадження у справі з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

При спробі повідомити відповідача про розгляд справи у телефонному режимі, встановити зв`язок не вдалося, про що складено довідку від 09.12.2020.

Згідно п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Таким чином відповідач повідомлений належним чином про розгляд справи судом за позовом до нього.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків щодо причин виникнення спору між сторонами.

Так, 21.10.2014 між позивачем - Комунальним підприємством "Сєвєродонецьктеплокомуненерго" (теплопостачальною організацією) та відповідачем - Приватним підприємством "КОМАКС - М" (споживачем) було укладено договір № 214 купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді, за умовами якого теплопостачальна організація взяла на себе зобов`язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов`язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (п. 1 договору).

Згідно п. 2.1 договору теплова енергія постачається споживачу у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення в період опалювального періоду.

У відповідності до п. 5.1 договору облік споживання теплової енергії проводиться за приладами комерційного обліку, або розрахунковим способом (опалення, гаряче водопостачання).

Пунктом 6.1 договору передбачено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (Додаток 3) та на підставі показів приладів комерційного обліку теплової енергії відповідно наданим рахункам. Рахунок за теплову енергію сплачується протягом 10 діб з моменту його одержання.

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.2 договору).

В пункті 6.3 договору сторони обумовили орієнтовну вартість теплової енергії.

Відповідно до п. 7.2.7. договору за несвоєчасне виконання платежів протягом 10 днів за теплову енергію, нараховується пеня у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення з моменту одержання рахунку.

Строк дії вказаного договору визначено до 20.11.2015, а у відповідності до п. 10.3 договору він вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення дії договору не буде письмово заявлено однією із сторін.

Як свідчать матеріали справи, позивач на виконання умов договору за період з жовтня 2017 року по квітень 2020 року поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 162017 грн. 10 грн.

Згідно акту прийняття вузла обліку теплової енергії в експлуатацію від 06.04.2007 в будинку № 23 по вул. Курчатова, м. Сєвєродонецьк був підключений вузол обліку теплової енергії та дозволена експлуатація системи теплопостачання (арк. справи 100).

Факт постачання теплової енергії до нежитлового приміщення відповідача позивач підтверджує актами зняття показників з вузла обліку теплової енергії у будівлі житлового будинку за адресою: вул. Курчатова, буд. 23 за спірний період, які додані до справи.

Оскільки оплату за теплову енергію відповідач не здійснював за винятком листопада 2017 року, утворилась заборгованість у сумі 150649 грн. 93 коп. за період з жовтня 2017 року по квітень 2020 року та позивач звернувся до суду.

У зв`язку з порушенням строків оплати за відповідачем виникло прострочення грошових зобов`язань та позивач нарахував додаткові вимоги на підставі ст. 625 ЦК України у вигляді 3% річних в сумі 7744 грн. 90 коп., інфляційних нарахувань в сумі 9386 грн. 03 коп. та пені - 36217 грн. 96 коп.

Відповідач не надав відзив на позовну заяву та вказані вимоги позивача не оспорив.

У відповідності до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Подібне право передбачається також ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Позивач в додаткових поясненнях від 12.11.2020 № 11-762 зазначив, що відповідно до п. 6.1 договору рахунок за теплову енергію сплачується протягом 10 діб з моменту його одержання, однак, позивач для розрахунку штрафних санкцій застосував інший строк, а саме, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць, оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом.

Оцінивши матеріали справи, суд дійшов висновку про повну обґрунтованість позову з огляду на наступне.

Так, правове регулювання правовідносин, пов`язаних з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання здійснюється Законом України "Про теплопостачання".

У відповідності до ст. 1 вказаного Закону теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Згідно ст. 13 Закону України від 24.06.2004 № 1875-IV "Про житлово-комунальні послуги", залежно від функціонального призначення житлово-комунальними послугами є, зокрема, комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 16 вказаного Закону комунальні послуги надаються споживачам безперебійно, виключно за винятком часу перерв на міжопалювальний період для систем опалення, рішення про початок та закінчення якого приймається виконавчими органами відповідних місцевих рад або місцевими державними адміністраціями виходячи з кліматичних умов згідно з правилами та іншими нормативними документами.

Частиною 1 ст. 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, і такою дією є фактичне постачання теплової енергії та її отримання відповідачем.

Згідно ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У відповідності до ч. 6 та ч. 7 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Пунктом 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

При розгляді справи, судом встановлено, що за період з жовтня 2017 року по квітень 2020 року позивач поставив відповідачу теплову енергію на опалення нежитлового приміщення на загальну суму 162017 грн. 10 коп., що підтверджено оформленими позивачем рахунками та актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 797 від 31.10.2017 на суму 1341 грн. 59 коп., № 970 від 30.11.2017 на суму 8639 грн. 03 коп., № 1143 від 31.12.2017 на суму 10078 грн. 18 коп., № 85 від 31.01.2018 на суму 12153 грн. 11 коп., № 271 від 28.02.2018 на суму 11468 грн. 90 коп., № 459 від 31.03.2018 на суму 11543 грн. 42 коп., № 626 від 27.04.2018 на суму 522 грн. 73 коп., № 929 від 30.11.2018 на суму 12336 грн. 59 коп., № 1126 від 31.12.2018 на суму 14522 грн. 50 коп., № 93 від 31.01.2019 на суму 15943 грн. 40 коп., № 280 від 28.02.2019 на суму 12153 грн. 97 коп., № 468 від 31.03.2019 на суму 10192 грн. 62 коп., № 657 від 15.04.2019 на суму 2728 грн. 14 коп., № 954 від 31.10.2019 на суму 847 грн. 16 коп., № 1148 від 30.11.2019 на суму 7576 грн. 82 коп., № 1347 від 31.12.2019 на суму 7443 грн. 59 коп., № 68 від 31.1.2020 на суму 8067 грн. 59 коп., № 287 від 29.02.2020 на суму 7043 грн. 98 коп., № 487 від 31.03.2020 на суму 5238 грн. 82 коп., № 672 від 30.04.2020 на суму 2174 грн. 96 коп. (арк. справи 40-88).

Так, рішеннями виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради № 751 від 10.10.2018 та № 6 від 09.01.2019 затверджені тарифи на теплову енергію у розмірі 1944 грн 89 коп. та 1633 грн. 81 коп.

Надалі, тарифи на послуги теплопостачання не змінювалися, але при нарахуванні враховувався коефіцієнт перерахунку згідно постанови КМ України № 1082 від 24.12.2019 р. Деякі питання нарахування (визначення) плати за теплову енергію та послуги з централізованого постачання гарячої води для споживачів у зв`язку із зміною ціни природного газу .

Оплату послуг за поставлену теплову енергію відповідач здійснив не в повному обсязі, у той час, як відповідно до п. 6.1 договору вони мають сплачуватись протягом 10 діб з моменту одержання рахунку.

Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Таким чином наданими позивачем доказами підтверджується та господарський суд встановлює факт прострочення сплати відповідачем та наявності з його боку заборгованості перед позивачем за спожиту теплову енергію у сумі 150649 грн. 93 коп. за період з жовтня 2017 року по квітень 2020 року.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу).

Штрафні санкції відповідно до ст. 230 ГК України це грошові суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.2.7. договору передбачено, що за несвоєчасне виконання платежів протягом 10 днів за теплову енергію, нараховується пеня у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення з моменту одержання рахунку.

Згідно з вимогами ст. 1 Закону України Про відповідальність суб`єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій суб`єкти підприємницької діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу (постанова Верховного Суду України від 16 квітня 2013 р. у справі N 3-6гс13).

Так, позивач застосував відповідальність за несвоєчасність виконання грошових зобов`язань, передбачену п. 7.2.7 договору у вигляді сплати пені у сумі 36217 грн. 96коп. за період з 21.11.2019 по 16.10.2020, що вбачається з доданого до справи належного розрахунку цих вимог.

Вимоги позивача про стягнення 7744 грн. 90 коп. 3% річних (за період з 21.11.2017 по 16.10.2020) та 9386 грн. 03 коп. інфляційних втрат (за період з грудня 2017 року по вересень 2020 року) є обґрунтованими та відповідають ст. 625 ЦК України, згідно якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин позов задовольняється повністю на суми 150649 грн. 93 коп. боргу, 7744 грн. 90 коп. 3% річних, 9386 грн. 03 коп. інфляційних нарахувань та 36217 грн. 96 коп. пені з віднесенням на відповідача судового збору повністю у сумі 2102 грн. 00 коп. відповідно до ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, 232-233, 236-241 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов Комунального підприємства "Сєвєродонецьктеплокомуненерго" до Приватного підприємства "КОМАКС-М" про стягнення 203998 грн. 81 коп. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "КОМАКС - М", м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Курчатова, буд. 23, ідент. код 30421687 на користь Комунального підприємства "Сєвєродонецьктеплокомуненерго", м. Сєвєродонецьк Луганської області, проспект Космонавтів, буд. 9А, ідент. код 13405551 - 150649 грн. 93 коп. боргу, 7744 грн. 90 коп. 3% річних, 9386 грн. 03 коп. інфляційних нарахувань, 36217 грн. 96 коп. пені та 2102 грн. 00 коп. судового збору, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

У відповідності до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно зі ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення виготовлене 21.12.2020.

Суддя Н.М.Зюбанова