Рішення

від 16.12.2020 по справі 916/2976/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" грудня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/2976/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Літвінова С.В.

при секретарі судового засідання Липі Т.О.

за участю представників:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - не з`явився,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за правилами спрощеного позовного провадження за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (бульвар Т. Шевченка, 18, Київ 1, 01601) в особі Одеської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (вул.Коблевська,39,Одеса,Одеська область,65023) до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальне консалтингове агентство" (вул. Новосельського, буд. 100,Одеса,Одеська область,65045) про стягнення 91527,56 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Одеської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальне консалтингове агентство", в якому просить господарський суд: про стягнення 91527,56 грн., з яких основний борг в розмірі 74963,77грн., пеня в розмірі 13873,46грн., 3% річних у розмірі 1269,61 грн., інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 1420,72грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору оренди комерційної нерухомості №51Е100-812/19.

Ухвалою суду від 21.10.2020року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання 16.12.2020 року не з`явився.

Представник відповідача в судові засідання не з`являвся, про місце, дату та час судових засідань повідомлявся судом за юридичною адресою відповідно але, судова кореспонденція повернута поштою на адресу суду із позначкою „вибув". Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

Відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за можливості сповістити їх з допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.

У судовому засіданні 16.12.2020р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

Між ПАТ Укртелеком (Далі за текстом - Позивач , Орендодавець ) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальне консалтингове агентство" (Далі за текстом - Відповідач , Орендар ), укладено договір оренди комерційної нерухомості від 06.02.2019 № 51Е100- 812/19 (Далі за текстом - Договір ), за умовами якого Позивач передає Відповідачу приміщення автомобільних боксів та приміщення на 1-му поверсі 4-поверхового будинку, розташоване у м. Одеса, вул. Новосельського 100А, загальною площею 89,7 кв.м., а Відповідач зобов`язується своєчасно сплачувати орендну плату відповідно до умов Договору.

Згідно умов Договору Позивач передає Відповідачу, а Відповідач бере в строкове платне користування: комерційну нерухомість, розташовану в м. Одеса, на 1-му поверсі 4-х поверхового будинку №100 (літ. А) по вул. Новосельського, загальною площею 89,7 м2, для офісу, а саме: приміщення № 1 (торгівельний зал) - 66,7 м2; приміщення № 1 а (каса) -3,1 м2; приміщення № 2 (склад) - 4,2 м2; приміщення № 3 (коридор) - 10,1 м2; приміщення № 4 (туалет) - 2,0 м2; приміщення № 4а (підсобне приміщення) - 3,6 м2, (далі - Майно).

На підставі узгодженості позицій сторін між Позивачем та Відповідачем було також підписано Акт приймання-передачі Майна.

В п.3.8. Договору сторони узгодили, що після закінчення першого розрахункового періоду (місяць протягом якого був підписаний Договір) складається Рахунок-Акт датою 31.05.2019 р. який включає суму нарахованої орендної плати за період з 06.02.2019 р. по 31.05.2019 р.

Згідно п 3.1. Договору орендна плата за місяць за 89,7 м2 всієї орендованої площі складає 12 100,53 грн. без ПДВ, що становить 2 420,11 грн., а також плати за послуги з утримання коме рційної нерухомості. Всього розмір орендної плати за один повний календарний місяць скла дається з 14 520,64 грн. з ПДВ та плати за послуги з утримання комерційної нерухомості згідно виставленого рахунку.

П.3.4. Договору передбачено, що послуги з утримання комерційної нерухомості складаються з комунальних витрат, витрат на опалення, охорону, вивіз сміття, витрат на забезпечення облад нання Відповідача електроживленням через електромережі ПАТ Укртелеком , витрат на забез печення приміщень додатковими зручностями тощо. Повний перелік, вартість та розподіл витрат на зазначені послуги на дату складання Договору було узгоджено у Додатку №2 до Договору.

Як зазначає позивач, ПАТ Укртелеком сумлінно дотримуючись своїх зобов`язань закріплених в п. 3.9 Дого вору щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця виставляло Рахунок-Акт, яким підтвер джувався обсяг, вартість та стан заборгованості за послуги оренди за попередні місяці.

Згідно з п.3.7. Договору оплата за перший місяць оренди здійснюється Відповідачем не пізніше 10 робочих днів після підписання Акту приймання-передачі орендованого майна. Орен дна плата перераховується Відповідачем у безготівковому порядку на поточний банківський ра хунок Позивача не пізніше 20 числа розрахункового місяця.

Однак, в порушення вказаних положень Договору та ст. 193 ГКУ, в період з 31.05.2019 р. по 31.10.2019 р. (дата складення акту приймання-передачі майна Позивачем від Відповідача) оп лата Відповідачем проводилась не в повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 74 963,77 грн.

Враховуючи, що відповідач Своїми діями порушив права та законні інтереси Орендодавця, позивач звернувся до суду з позовною заявою, згідно якої просить суд стягнути з відповідача 91527,56 грн., з яких основний борг в розмірі 74963,77грн., пеня в розмірі 13873,46грн., 3% річних у розмірі 1269,61 грн., інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 1420,72грн. та судові витрати у розмірі 2102грн.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно з ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з положеннями ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Так, судом встановлено наявність заборгованості відповідача за користування майном у розмірі 74963,77грн., у зв`язку з чим позовна вимога позивача підлягає судом задоволенню повністю.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача за Договорами 3% річних за прострочення оплати за користування майном у розмірі 1269,61 грн., інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 1420,72грн..

Згідно ст.625 зазначеного кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом заборгованості відповідача та несвоєчасне погашення заборгованості, заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних за прострочення оплати за користування майном у розмірі 1269,61 грн., інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 1420,72грн. підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 13873,46грн. - пені.

Згідно з ч.2 ст.218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання . Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов`язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

За правилами ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до приписів ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з п.8.2 Договорів, у разі порушення строків виконання грошових зобов`язань за цим договором, орендар на вимогу орендодавця сплачує пеню від суми прострочення зобов`язання в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за весь час прострочення.

Так, за період з 31.05.2019 р. по 31.10.2019 р. сума на рахованої пені за Договором складає 13 873,46 грн.

Наданий позивачем розрахунок пені, на думку суду, здійснений належним чином, тому судом пеня у розмірі 13873,46 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.

Станом на день розгляду справи, відповідач борг не сплатив, документів спростовуючих позовні вимоги не надав.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Одеської філії та стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 74963,77грн., пені у розмірі 13873,46грн., 3% річних у розмірі 1269,61 грн., інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 1420,72грн...

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст. 76 Господарського процесуального Кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального Кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 78 Господарського процесуального Кодексу України визначено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Приписами ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового бору у сумі 2102 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Одеської філії до Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальне консалтингове агентство" про стягнення 91527,56 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальне консалтингове агентство" (вул. Новосельського, буд. 100, Одеса, 65045, код 41145982) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (бульвар Т.Шевченка, 18, Київ 1, 01601) в особі Одеської філії (вул. Коблевська, буд. 39, Одеса, Одеська область, 65023, код ЄДРПОУ 21560766) основний борг в розмірі 74 963,77грн., пеню в розмірі 13873,46грн., 3% річних за прострочення оплати товару у розмірі 1269,61 грн., інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 1420,72грн. та 2102грн. судового збору.

Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

Повний текст складено 21 грудня 2020 р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Літвінов