Ухвала

від 14.12.2020 по справі 922/129/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"14" грудня 2020 р.м.ХарківСправа № 922/129/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

при секретарі судового засідання Кудревиче М.О.

розглянувши справу

за позовом Заступника керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області, м. Ізюм до 1. Головного управління Держгеокадастру у Харківської області, м. Харків , 2. ФО ОСОБА_1 , смт. Шевченкове про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними договорів, скасування рішень, зобов`язання повернути земельні ділянки за участю :

прокурора - Клейн Л.В.

представника 1-го відповідача - не з`явився

представника 2-го відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Харківської області та ФО ОСОБА_1 , згідно якої просить суд:

- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 03.02.2017 №1587-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду";

- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 27.04.2017 №7122-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду";

- визнати недійсним, укладений 13.05.2017 між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1 договір оренди землі сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, площею 17,0931 га, яка розташована за межами населених пунктів Гетьманівської сільської ради Шевченківського району Харківської області, що зареєстрований 04.09.2017 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, та скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки;

- визнати недійсним, укладений 07.07.2017 між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1 договір оренди землі сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, площею 23,4294 га, яка розташована за межами населених пунктів Василенківської сільської ради Шевченківського району Харківської області, що зареєстрований 04.09.2017 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, та скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки;

- скасувати рішення державного реєстратора Шевченківської селищної ради Клінкуш М.Л. про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку площею 17,0931 га з кадастровим номером 6325784500:01:001:0351 від 04.09.2017 (номер запису про інше речове право 22203282);

- скасувати рішення державного реєстратора Шевченківської селищної ради Клінкуш М.Л. про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку площею 23,4294 га з кадастровим номером 6325783000:02:001:0006 від 04.09.2017 (номер запису про інше речове право 22203365);

- зобов`язати ОСОБА_1 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) повернути державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (код ЄДРПОУ 39792822) земельну ділянку загальною площею 17,0931 га, яка розташована за межами населених пунктів Гетьманівської сільської ради Шевченківського району Харківської області, кадастровий номер 6325784500:01:001:0351 вартістю 467926,00 грн. та земельну ділянку загальною площею 23,4294 га, яка розташована за межами населених пунктів Василенківської сільської ради Шевченківського району Харківської області, кадастровий номер 6325783000:02:001:0006 вартістю 705030,00 грн.

- судовий збір стягнути з відповідачів пропорційно на користь прокуратури Харківської області за такими реквізитами: прокуратура Харківської області, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок 35212041007171, код класифікації видатків бюджету - 2800.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що на підставі наказів Головного управління Держгеокадастру у Харківській області "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду" від 03.02.2017 № 1587-СГ та від 27.04.2017 № 7122-СГ між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1 укладено договори оренди земельних ділянок для ведення фермерського господарства від 13.05.2017 та 07.07.2017 відповідно. Зазначає, що недотримання 1-м відповідачем - Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області вимог земельного законодавства призвело до незаконної передачі земельних ділянок в користування 2-му відповідачу - ОСОБА_1 без проведення обов`язкових земельних торгів (аукціону), чим порушуються інтереси держави в особі органів виконавчої влади. Посилається на те, що саме Головне управління Держгеокадастру у Харківської області (1-й відповідач) є органом, уповноваженим державою на здійснення нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, зокрема законності укладення цивільно-правових угод з цих питань. Недотримання Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області вимог законодавства призвело до незаконної передачі земельних ділянок у користування 2-му відповідачу, тому прокурор звертається з даним позовом самостійно.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.02.2019 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін, призначено підготовче засідання.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.04.2019 позов залишено без розгляду.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 апеляційну скаргу Заступника прокурора Харківської області на ухвалу господарського суду Харківської області від 23.04.2019 по справі № 922/129/19 задоволено, ухвалу господарського суду Харківської області від 23.04.2019 по справі № 922/129/19 скасовано, справу направлено на розгляд до господарського суду Харківської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.11.2019 призначено справу № 922/129/19 до розгляду у підготовчому засіданні.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.12.2019 провадження у справі № 922/129/19 зупинено до перегляду постанови Східного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 у справі № 922/129/19 в порядку касаційного провадження.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.10.2020 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 справі № 922/129/19 залишити без змін.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.11.2020 провадження у справі № 922/129/19 було поновлено та призначено підготовче засідання на 30.11.2020 о 15:30.

У підготовчому засіданні 30.11.2020, судом, без виходу до нарадчої кімнати, було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу підготовчого засідання про відкладення підготовчого засідання на 14.12.2020 о 15:30.

Відповідачі про призначене на 14.12.2020 о 15:30 судове засідання були повідомлені належним чином, уповноважених представників в судове засідання не направили.

Відповідач 1, через канцелярію суду 14.12.2020 за вх.№ 29124, надав клопотання про перенесення розгляду справи, у зв`язку з веденням в Україні карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, строк якого продовжено до 28.02.2021.

Розглянувши клопотання відповідача 1 про перенесення розгляду справи, суд зазначає наступне.

Підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196 - 205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою (частина 1 статті 183 ГПК України).

Підстави відкладення підготовчого засідання визначені у частині 2 статті 183 ГПК України, згідно з якою суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Запровадженні карантинні заходи, на які посилається заявник клопотання, не передбачають обмеження гарантованої ст. 33 Конституції України свободи пересування, зокрема - в межах м. Харкова (місцезнаходження відповідача та господарського суду Харківської області), зважаючи на що не вбачається будь-якого обґрунтування існування об`єктивних перешкод в участі у підготовчому засіданні, явку в яке не було визнано обов`язковою.

Більш того, подання відповідачем 1 через канцелярію суду (а не через поштову чи кур`єрську службу) клопотань про перенесення розгляду справи зумовлює висновок про безпідставність використання ситуації довкола запроваджених карантинних заходів.

Крім того, суд зазначає, що відповідачем 1 в обґрунтування клопотання не подано до суду відповідних доказів в підтвердження того, що запровадженні карантинні заходи унеможливлюють участь представника відповідача 1 у призначеному підготовчому засіданні.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача 1 про перенесення розгляду справи є необґрунтованим та невмотивованим, у зв`язку з чим в його задоволенні слід відмовити повністю.

02 квітня 2019 року відповідач 2 надав до суду клопотання про закриття провадження у справі (вх.№ 8205) на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, у зв`язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, оскільки позов пред`явлено до фізичної особи.

Розглянувши клопотання відповідача 2 про закриття провадження у справі, суд зазначає наступне.

У ст. 124 Конституції України закріплено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Стаття 125 Конституції України визначає, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

За змістом ст. 18, ч. 3 ст. 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення. Місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

При визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, якщо: він не є підвідомчим господарському суду, тобто предмет спору не охоплюється ст. 20 ГПК України; спір за предметною ознакою підвідомчий господарському суду, але одна зі сторін не може бути учасником господарського процесу, а її право чи інтерес не підлягають судовому захисту у господарському суді.

Згідно із ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Таким чином, розмежування компетенції судів з розгляду земельних спорів здійснено відповідно до їх предмета та суб`єктного складу учасників. Земельні спори, сторонами в яких є насамперед юридичні особи та фізичні особи-підприємці, про захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів розглядаються господарськими судами, а інші - за правилами цивільного судочинства.

Сторонами у судовому процесі - позивачами і відповідачами, можуть бути особи, зазначені у ст. 4 ГПК України. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу (ст. 45 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про фермерське господарство", фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім`ї, відповідно до закону. Фермерське господарство має найменування та може мати печатки.

Згідно ст. 8 Закону України "Про фермерське господарство", фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою.

За змістом ст.ст. 89, 91, 92 ЦК України та ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна реєстрація юридичних осіб - це засвідчення факту створення юридичної особи, після чого виникає цивільна правоздатність юридичної особи.

Можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з одержанням ним державного акта на право власності на земельну ділянку або укладенням договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства, що є передумовою для державної реєстрації останнього, натомість відсутність такої реєстрації протягом розумного строку є невиконанням умов закону для отримання земельної ділянки з метою ведення фермерського господарства.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Земельного кодексу України землі фермерського господарства можуть складатися із: земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Аналогічні норми викладено у ст. 12 Закону України "Про фермерське господарство".

За змістом ст. 1, 5, 7, 8 і 12 Закону України "Про фермерське господарство" після укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства та проведення державної реєстрації такого господарства обов`язки орендаря цієї земельної ділянки виконує фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.

Після державної реєстрації фермерське господарство має право на отримання додаткової земельної ділянки (ділянок), але як юридична особа, а не як громадянин з метою створення фермерського господарства в порядку, визначеному законом, на конкурентних основах.

Спори фермерських господарств, які є юридичними особами, з іншими юридичними особами, зокрема з органом державної влади, щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності, підвідомчі господарським судам.

Таким чином, якщо на момент відкриття провадження у справі щодо спору між органом державної влади чи місцевого самоврядування та, зокрема, фізичною особою, якій із земель державної або комунальної власності надана земельна ділянка для ведення фермерського господарства, фермерське господарство вже було зареєстрованим, така справа має розглядатися за правилами господарського судочинства.

Якщо ж на час відкриття провадження у справі щодо такого спору про користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, фермерське господарство не було зареєстрованим, то стороною таких спорів є громадянин, якому надавалась земельна ділянка, а спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Аналогічна правова позиція наведена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 22.08.2018 у справі № 606/2032/16-ц, від 21.11.2018 у справі №272/1652/14-ц, від 03.04.2019 у справі № 621/2501/18, від 11.09.2019 у справі №620/371/17.

Як вбачається з матеріалів справи, Головне управління Держгеокадастру у Харківської області 27.04.2017 видало наказ № 7122-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду". Даним наказом було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення фермерського господарства розташованої за межами населених пунктів на території Василенківської сільської ради Шевченківського району Харківської області; надано гр. ОСОБА_1 в оренду земельну ділянку площею 23,4294 га, в тому числі рілля площею 23,4294 га, (кадастровий номер 6325783000:02:001:0006) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства, розташовану за межами населених пунктів на території Василенківської сільської ради Шевченківського району Харківської області, строком на 7 (сім) років.

Відповідно до зазначеного наказу 07.07.2017 між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківської області (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку державної власності, площею 23,4294 га, кадастровий номер 6325783000:02:001:0006, для ведення фермерського господарства, строком на 7 років.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 98007910 04.09.2017 за ОСОБА_1 зареєстровано право оренди спірної земельної ділянки.

Також, Головне управлінням Держгеокадастру у Харківської області 03.02.2017 видало наказ № 1587-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду". Даним наказом було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення фермерського господарства розташованої за межами населених пунктів на території Гетьманської сільської ради Шевченківського району Харківської області; надано гр. ОСОБА_1 в оренду земельну ділянку площею 17,0931 га, в тому числі рілля площею 17,0931 га, (кадастровий номер 6325784500:01:001:0351) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства, розташовану за межами населених пунктів на території Гетьманської сільської ради Шевченківського району Харківської області, строком на 7 (сім) років.

Відповідно до зазначеного наказу 13.05.2017 між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківської області (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку державної власності, площею 17,0931 га, кадастровий номер 6325784500:01:001:0351, для ведення фермерського господарства, строком на 7 років.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 98008683 04.09.2017 за ОСОБА_1 зареєстровано право оренди спірної земельної ділянки.

Втім, з матеріалів справи вбачається, що після отримання зазначених земельних ділянок в оренду ОСОБА_1 нового фермерського господарства не створив.

При цьому суд зазначає, що ФГ "Тумасян А.О." (ідентифікаційний код 41091707) було зареєстровано 20.01.2017, тобто раніше надання ОСОБА_1 в оренду спірних земельних ділянок. У довідці Салтівської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Харківській області від 29.08.2018 № 735/9/20-26-08-23 зазначалося, що ФОП Тумасян А.О. податковий розрахунок за формою № 1 ДФ за 1-й квартал 2017 року не було надано до Салтівської ОДПІ; дані щодо кількості працівників ФГ "Тумасян А.О.№ в періоді 2017-2018р.р. відсутні, так як платник не надавав до Салтівської ОДПІ податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма N 1 ДФ).

Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не зареєстрував нового фермерського господарства після отримання спірних земельних ділянок в оренду із цією метою, спірні земельні ділянки за договорами оренди землі від 13.05.2017 та від 07.07.2017 надані ОСОБА_1 в оренду як громадянину України, у зв`язку з чим ОСОБА_1 у цій справі виступає як фізична особа.

Таким чином, даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного, а не господарського судочинства з огляду на суб`єктний склад сторін та характер спірних правовідносин у цій справі.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 10.06.2020 у справі № 922/440/19.

За таких обставин клопотання відповідача 2 про закриття провадження у справі підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом. За змістом ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Отже, закриття провадження у цій справі через встановлені судом обставини, що унеможливлюють розгляд цієї справи за правилами господарського судочинства не є свідченням позбавлення позивача права на розгляд його справи в суді. Але "судом, встановленим законом" у розумінні ст. 6 Конвенції є суд, до юрисдикції якого віднесено процесуальним законом вирішення цієї справи.

Згідно ч. 2 ст. 231 ГПК України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. На виконання наведених приписів суд приходить до висновку, що розглядуваний спір віднесено до розгляду в порядку цивільного судочинства та, відповідно, має розглядатися у відповідному місцевому загальному суді.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Враховуючи те, що провадження у даній справі підлягає закриттю, суд звертає увагу прокурора на те, що він має право подати клопотання про повернення судового збору у відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 231 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі .

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст.ст. 255 - 257 ГПК України, до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складання повного тексту ухвали, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п. 17 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 21.12.2020.

Суддя А.М. Буракова

справа № 922/129/19