Рішення

від 21.12.2020 по справі 923/1036/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2020 року Справа № 923/1036/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ярошенко В.П. , розглянувши справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "КПД", смт. Слобожанське, Дніпропетровська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бронзовий дворец", м. Нова Каховка, Херсонська область

про стягнення заборгованості в розмірі 14 190,00 грн.

представники сторін не викликались

Товариство з обмеженою відповідальністю КПД (код ЄДРПОУ 31911363) звернулось до Господарського суду Херсонської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю БРОНЗОВИЙ ДВОРЕЦ (код ЄДРПОУ 40531955) про стягнення суми попередньої оплати за непоставлений товар у розмірі 14 190,00 грн. (чотирнадцять тисяч сто дев`яносто гривень, 00 кой.) відповідно до договору поставки, що було укладено у спрощений спосіб.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.10.2020 року, справу розподілено судді Ярошенко В. П.

Ухвалою суду від 20.10.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено сторонам по справі строки для подання до суду заяв по суті справи, заяв з процесуальних питань.

11.11.2020 до суду повернулася копія ухвали про відкриття провадження у справі від 20.10.2020, яка направлялась на адресу відповідача, разом із довідкою Укрпошти про причини повернення з вказівкою "за закінченням терміну зберігання".

Частиною 10 статті 242 ГПК України встановлено, що судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до ч. 3 ст. 120 ГПК України виклик і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Частиною 4 ст. 89 ЦК України визначено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

У п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Згідно зі ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" №755-IV від 15.05.2003 якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до відомостей, які містяться у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який виконано судом, адреса місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю БРОНЗОВИЙ ДВОРЕЦ (код ЄДРПОУ 40531955) відповідає зазначеній у позовній заяві.

Крім того суд наголошує на тому, що копія ухвали суду про відкриття провадження була надіслана відповідачу завчасно, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013 та ГПК України, що також підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідних судових процесуальних документів.

З огляду на наведене, Відповідач вважаються такими, що належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі.

Відповідачем відзиву на позовну заяву не надано.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Отже, не надання відповідачем відзиву на позовну заяву не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, а також приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами, відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

21.03.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю КПД (далі за текстом рішення - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю БРОНЗОВИЙ ДВОРЕЦ (далі за текстом рішення - Відповідач) у спрощений спосіб було укладено договір поставки Товару, а саме Таблички металевої з друком латунь ЛС 59 шляхом виставлення Відповідачем Позивачу рахунку-фактури.

Так, матеріалами справи підтверджено, що Відповідачем виставлено Позивачу рахунок-фактуру № 2103/20 від 21.03.2020 року на суму 14 190,00 грн. (чотирнадцять тисяч сто дев`яносто гривень, 00 коп.), який підписаний керівником та скріплений печаткою ТОВ БРОНЗОВИЙ ДВОРЕЦ (а.с. 8).

Як свідчать матеріали справи, 27.03.2020 року Позивачем було сплачено рахун

Інформація заборонена для оприлюднення згідно з пунктом чотири частини першої статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

-фактуру № 2103/20 від 21.03.2020 року на суму 14 190,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1035 від 27 березня 2020 року (а.с. 9).

Позивач стверджує, що Відповідач не виконав поставку Товару сплаченого Позивачем на підставі рахунку-фактури № 2103/20 від 21.03.2020 року в сумі 14 190,00 грн.

27.07.2020 року Позивачем було направлено на юридичну адресу Відповідача вимогу про поставку оплаченого товару (вих. № 24/07 від 24.07.2020 року), що підтверджується квитанцією та описом вкладання у цінний лист.

Позивачем зазначено, що 14.08.2020 року зазначену вище вимогу було повернуто за зворотною адресою у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання.

03.09.2020 позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення коштів за непоставлений товар (вих. № 02/09 від 02.09.2020), що підтверджується квитанцією та описом вкладання у цінний лист.

Позивачем зазначено, що 22.09.2020 року зазначену вище вимогу було повернуто за зворотною адресою у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання.

Позивач зазначає, що на дату звернення до суду із позовом, Відповідач так і не виконав поставку Товару, а кошти за непоставлений товар у розмірі 14 190,00 грн. не повернув.

Дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду про стягнення з відповідача попередньої оплати за непоставлений товар у розмірі 14 190,00 грн. (чотирнадцять тисяч сто дев`яносто гривень, 00 коп.) відповідно до договору поставки, що було укладено у спрощений спосіб.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

За змістом ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 2 ст. 638 Цивільного кодексу України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (ч. 1 ст. 641 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 642 Цивільного кодексу України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно до ст. 643 Цивільного кодексу України, якщо у пропозиції укласти договір вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку.

Дослідивши обставини щодо правової природи правовідносин, що виникли між сторонами з приводу виставлення відповідачем рахунку-фактури № 2103/20 від 21.03.2020 року на оплату товару та здійснення позивачем оплати по вказаному рахунку, суд дійшов висновку про укладення між сторонами у спрощений спосіб договору поставки.

Частинами 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно п. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який отримав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем згідно платіжного доручення № 1035 від 27.03.2020 було перераховано відповідачу кошти в розмірі 14 190,00 грн. за поставку товару згідно виставленого відповідачем рахунка-фактури № 2103/20 від 21.03.2020 року на суму 14 190,00 грн.

27.07.2020 позивач звернувся до відповідача з вимогою про поставку оплаченого товару

Інформація заборонена для оприлюднення згідно з пунктом чотири частини першої статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

вих. № 24/07 від 24.07.2020 року), в якій просить відповідача виконати поставку Товару (Табличка металева з друком латунь ЛС 59) сплаченого Покупцем на підставі виставленого Постачальником рахунку-фактури № 2103/20 від 21.04.2020 року в сумі 14 190,00 грн. (чотирнадцять тисяч сто дев`яносто гривень, 00 коп.) в порядку передбаченому ч. 2 ст. 664 ЦК України, за наступною адресою: 49127, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Автопаркова, 1.

03.09.2020 позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення коштів за непоставлений товар (вих. № 02/09 від 02.09.2020), в якій просить відповідача перерахувати грошові кошти за непоставлений товар у розмірі 14 190,00 грн. на поточний рахунок позивача.

Станом на дату винесення рішення в матеріалах справи відсутні докази поставки відповідачем Товару відповідно до рахунку-фактури № 2103/20 від 21.04.2020 року чи повернення відповідачем коштів за непоставлений товар у розмірі 14 190,00 грн. на рахунок позивача.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Так, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відтак, з огляду на викладене вище, враховуючи те, що відповідачем не було здійснено поставку товару та не повернуто позивачу суму попередньої оплати за непоставлений товар, суд дійшов висновку, що відповідачем не спростовано позовних вимог позивача, а відтак вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми попередньої оплати за непоставлений товар у розмірі 14 190,00 грн. (чотирнадцять тисяч сто дев`яносто гривень, 00 кой.) є правомірними та підлягають задоволенню.

Згідно ст.129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 129, 232-240 ГПК України, суд

у х в а л и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю БРОНЗОВИЙ ДВОРЕЦ (код ЄДРПОУ 40531955) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КПД (код ЄДРПОУ 31911363) суму попередньої оплати за непоставлений товар у розмірі 14 190,00 грн. (чотирнадцять тисяч сто дев`яносто гривень, 00 коп.) та суму судових витрат у розмірі 2 102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.).

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України).

Дата складання повного тексту рішення - 21.12.2020.

Суддя В.П.Ярошенко