Рішення

від 09.12.2020 по справі 926/2606/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2020 року м. ЧернівціСправа № 926/2606/20

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Ніколаєва Михайла Ілліча ,

за участі секретаря судового засідання Масюка А.О.,

за участі представників:

позивача - Ковалюк М.Г., адвокат;

- Черевко П.М., директор;

відповідача - не з`явився.

розглянувши матеріали справи

за позовом - Приватного підприємства КЛЕН (59353, Чернівецька обл., Кіцманський р-н., с.Драчинці, ЄДРПОУ 30947332);

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Буковинська фабрика ГКД Ламель (59022, Чернівецька обл., Сторожинецький р-н., смт.Красноїльськ, вул. Дружби, 26, ЄДРПОУ 41122111);

про стягнення заборгованості, індексу інфляції та 3 % річних.

Стислий виклад позовних вимог:

Приватне підприємство КЛЕН звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Буковинська фабрика ГКД Ламель про стягнення заборгованості в сумі 66 799,03 грн, у т.ч. 62 481,00 грн основного боргу за поставлений на виконання договору купівлі - продажу сировини №38 від 01.04.2019 на підставі накладної №01/04 від 18.04.2019 товар, 1437,06 грн інфляційних втрат нарахованих за період з 21.04.2019 по 30.09.2020 та 2880,97 грн 3% річних нарахованих за період з 21.04.2019 по 02.11.2020.

Стислий виклад позиції відповідача:

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що після подачі позову до суду ним сплачена сума основної заборгованості, що підтверджується платіжним дорученням №7889 від 04.12.2020 на суму 62481,00 грн. Враховуючи вищевикладене відповідач просить суд закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю предмету спору.

Процесуальні дії у справі:

Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 06.11.2020 позовну заяву передано судді Ніколаєву М.І.

Ухвалою суду від 09.11.2020 позовну заяву залишено без руху, позивачу встановлено строк (10) днів для усунення недоліків позовної заяви.

19.11.2020 на виконання вищевказаної ухвали від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 20.11.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 09.12.2020.

09.12.2020 від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі їх представника.

09.12.2020 від відповідача на електронну пошту суду надійшов відзив на позовну заяву, який не підписано (не засвідчено) електронним цифровим підписом, а відтак поданий документ не може вважатися оригіналом електронного документа.

09.12.2020 в судовому засіданні позивачем подано заяву про закриття провадження у справі в частині стягнення основної суми боргу в сумі 62 481,00 грн. В решті вимог позивач заявлені вимоги підтримав.

09.12.2020 в судовому засіданні в порядку статті 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Фактичні обставини справи.

Між приватним підприємством Клен та Товариством з обмеженою відповідальністю Буковинська фабрика ГКД Ламель укладено договір купівлі - продажу №62 від 15.08.2018, за умовами якого постачальник зобов`язався поставляти та передавати у власність покупця, а покупець зобов`язався прийняти і оплатити наступні товари, а саме деревинну сировину для лущення з рівномірною поставкою по місяцях - пиловник бук - діаметром 26 см. до 55 см.

На виконання вищевказаного договору позивач поставив товар на загальну суму 61837,00 грн.

За поставлений товар відповідачем здійснено оплату в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями №2769 від 22.08.2018 на суму 15000,00 грн; №2777 від 23.08.2018 на суму 10000,00 грн; №3151 від 31.10.2018 на суму 10000,00 грн; №3176 від 01.11.2018 на суму 10000,00 грн; №4566 від 09.08.2019 на суму 10000,00 грн; №4715 від 09.09.2019 на суму 10000,00 грн.

Загальна сума сплати відповідно до вищевказаних платіжних доручень становить 65000,00 грн, що підтверджує переплату з боку відповідача в сумі 3163,00 грн.

01.04.2019 між сторонами спору укладено договір купівлі - продажу №38, за умовами якого постачальник зобов`язався поставляти та передавати у власність покупця, а покупець зобов`язався прийняти і оплатити наступні товари, а саме деревинну сировину для лущення з рівномірною поставкою по місяцях - пиловник бук - діаметром 26 см. до 55 см.

Відповідно до п.1.1 даного договору продавець зобов`язаний продати, покупець прийняти і оплатити товар деревинну сировину для власних потреб;

Пунктом 1.3 договору право власності на товар переходить до покупця після підписання накладних (прибуткових накладних) на складі останнього.

Згідно пункту 4.1 та 4.2 оплата за товар здійснюється у безготівковій формі на підставі фінансових документів наступним чином: попередня оплата у розмірі не менше 50% суми запланованої поставки товару та остаточний розрахунок протягом 3-х банківських днів після підписання Акту прийому товару.

За усною домовленістю сторін допускається також інші форми розрахунків, які не суперечать чинному законодавству України.

На виконання даного договору позивач поставив товар на загальну суму 65644,00 грн., що підтверджується накладною № 01/04 від 18.04.2020.

Заборгованість відповідача за поставлений товар становить 62481 грн. (у урахуванням переплати в сумі 3163 грн.)

Наявність заборгованості підтверджується Актом звірки за період 01.01.2020 - 23.06.220.

Станом на момент вирішення спору відповідач сплатив суму основного боргу в розмірі 62481 грн.

Позиція суду по суті позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази та всі обставини справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (стаття 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускаються (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Приписами ч. 2 статті 712 Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 65644 грн., проте відповідач, в порушення умов договору від 01.04.2019, за поставлений товар (з урахуванням існуючої переплати) розрахувався частково, що призвело до виникнення заборгованості станом на момент звернення з позовом до суду в сумі 62481 грн.

Враховуючи, що після відкриття провадження у справі відповідач сплатив суму основного боргу, провадження у справі в частині стягнення 62481 грн. слід закрити у зв`язку з відсутністю предмета спору на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України .

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Поряд з цим, статті 549 Цивільного кодексу України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Крім того, частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приписом ч. 1 статті 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки відповідач не виконав своє грошове зобов`язання у строк, встановлений договором, заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 2866,40 грн та інфляційних втрат в сумі 1437,06 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю, за розрахунками позивача, які у свою чергу, перевірені і визнані судом вірними.

В частині стягнення 14,57 грн. 3 % річних слід відмовити, оскільки позивачем не правильно визначено дату виникнення у відповідача грошового зобов`язання на підставі п. 4.1 договору, відтак при здійсненні розрахунку 3 % річних допущено арифметичну помилку.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене з відповідача слід стягнути 2101,54 грн. судового збору.

В частині витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно із частиною 3 статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За приписами статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження надання послуг правничої допомоги позивач надав суду:

- договір про надання правової допомоги від 25.05.2020 року укладений між позивачем та адвокатом Ковалюком М.Г.;

- розрахунок -акт суми виплат на правничу допомогу від 02.11.2020;

- квитанцію від 02.11.2020 року про сплату позивачем адвокату 6000 грн.

В позовній заяві позивач зазначає, що орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу складає 6000 грн. Остаточний розмір витрат буде визначено у строк, встановлений ч. 8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частинами 4, 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідного клопотання відповідачем не було подано.

За таких обставин витрати позивача на професійну правничу допомогу у загальній сумі 6000 грн. підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами у відповідності до статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України.

За приписами ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи (окрім судового збору), покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Положення ч. 5 ст. 126 ГПК України виключають можливість суду самостійно (без клопотання іншої сторони) зменшувати розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог та виходячи з відсутності клопотання позивача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про те, що витрати на правничу допомогу слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв`язку з чим з відповідача слід стягнути 5998,69 грн. понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 74 , 76 , 77 , 78 , 79 , 86 , 123 , 129 , 233 , 236 , 238 , 250 , 252 , 241 Господарського процесуального кодексу України , суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Буковинська фабрика ГКД Ламель (59022, Чернівецька обл., Сторожинецький р-н., смт.Красноїльськ, вул. Дружби, 26, код 41122111) на користь Приватного підприємства Клен (59353, Чернівецька область, Кіцманський район, с.Драчинці, код 30947332) 2866,40 грн 3% річних, 1437,06 грн інфляційних втрат, 2101,54 грн судового збору, 5998,91 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. Закрити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 62 481,00 грн.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

У зв`язку з перебуванням судді М.І.Ніколаєва на навчанні повний текст рішення складено та підписано 21.12.2020.

Суддя М.І. Ніколаєв